Постанова

від 15.07.2015 по справі 904/8764/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2015 року Справа № 904/8764/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів Іванова О.Г., Подобєда І.М.

секретар судового засідання : Погорєлова Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Біла Т.Ю., довіреність № б/н від 01.01.15, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна спілка "Гарант"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2015 року по справі № 904/8764/14

за позовом Приватного підприємства "Явір-2000", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна спілка "Гарант", м. Дніпропетровськ

про стягнення 190 376,00 грн.

ВСТАНОВИВ

1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2015р. по справі №904/8764/14 (суддя: Дубінін І.О.) позов задоволено .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна спілка "Гарант" на користь Приватного підприємства "Явір-2000" - 190 376 (сто дев'яносто тисяч триста сімдесят шість) грн. 00 коп. основного боргу, 3 807, 52 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сума основного боргу за надання послуг з фізичної охорони у сумі 190 376,00 грн. є обґрунтованою, так як підтверджена матеріалами справи, а тому підлягає стягненню.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна спілка "Гарант" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що не міг з поважних причин скористатись своїми правами в частині подання письмових доказів та заперечень для захисту своєї позиції, оскільки жодна з уповноважених осіб підприємства не отримували ухвал, повідомлень про виклик в суд, чим було порушено ст. 4-2, 4-3, 22 ГПК України

Крім того скаржник наголошує, що відповідачу за договором №2-СП від 09.04.12р. і за договором № 7 СП від 20.05.14 року начебто виставлялись рахунки на оплату наданих послуг. Проте вказана обставина не відповідає дійсності, оскільки вказані рахунки позивачем відповідачу не виставлялись. Із тексту судового рішення не вбачається, що суду позивач надавав докази направлення вказаних рахунків для здійснення оплати, хоча за умовами вказаних договорів оплата має здійснюватись згідно з виставленими виконавцем рахунками, (п.2.2. Договору).

Суд першої інстанції не надав оцінку в своєму рішенні вказаним обставинам, а саме не досліджував доказів отримання відповідачем рахунків на оплату послуг, як підставу подальшого розрахунку за надані послуги, чим було порушено вимоги ст. 83-84 ГПК України.

За вказаних обставин суд неправомірно застосував ст.ст. 525, 526, 530, 901 та 629 ЦК України, оскільки договором була чітко прописана процедура встановлення факту надання послуг та порядку розрахунків, яка виконана позивачем не була, а саме: рахунки на оплату послуг відповідачу не виставлялись, претензії не направлялись. З огляду на це неможливо вказувати на те, що відповідач порушив умови договору і відповідно неправомірно було судом стягувати з нього грошові кошти.

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна спілка "Гарант", не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15.07.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

09 квітня 2012 року між Приватним підприємством "Явір-2000"( виконавцем), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна спілка "Гарант" (замовником), було укладено договір про надання послуг з фізичної охорони № 2-СП відповідно до умов якого, замавник доручає, а виконавець зобов'язується організувати та забезпечити охорону обєктів та недоторканість майна, що прийняте замовником під охорону на підставі укладених договорів з охорони між замовником та особами (клієнтами), яким зазначене майно належить на праві власності або користування на законних підставах (п.1.1 договору)

В п. 1.2. договору сторони погодили, що об'єктом охорони за цим договором є: адміністративно-складський комплекс, що належить ТОВ Адмінбудсервіс" та знаходиться за адресою: м. Харків, пр. 50 років СРСР, 2-К, надалі за текстом "Об'єкт".

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вартість послуг з охорони об'єктів, що надаються за цим договором, встановлюється на підставі "Протоколу узгодження вартості послуг", що є додатком № 1 до цього договору і є невід'ємною його частиною.

У разі зміни норм витрат охорони, у тому числі при проведенні індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну витрат на утримання охорони, вартість послуг охорони змінюється із внесенням сторонами відповідних змін до договору.

Оплата за цим договорами здійснюється замовником щомісячно до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому здійснюється надання послуг, шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок виконавця, згідно виставлених виконавцем рахунків (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 2.3. договору, підтвердженням надання послуг являється Акт здачі приймання робіт (надання послуг), що надається замовником виконавцю для підписання замовнику в двох примірниках в кінці кожного місяця.

Замовник повинен не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, підписати акт акт здачі-приймання робіт та повернути один примірник виконавцю.(п.2.4 договору).

У випадку не підписання акту здачі приймання робіт (надання послуг) у терміни, передбачені п.2.4, вважається ,що замовником отримані послуги з охорони належної якості, у повному обсязі та своєчасно, у відповідності до умов договору (п.2.5 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту укладення та діє протягом 12-ти місяців (п. 5.1. договору).

Пунктом 5.2. договору визначено, що якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк.

Протоколами узгодження вартості послуг та додатковими угодами №2 від30.01.2013р., №3 від 1.07.2013р. сторонами погоджено час здійснення охорони на об'єкті та вартість послуг (а.с.14-18).

На виконання умов договору № 2-СП від 09.04.12р., позивач надав послуги з охорони ТОВ "Охоронна спілка "Гарант", що підтверджується актами здачі-приймання робіт за квітень-вересень 2014р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств (а.с. 26 - 31). Акти надання послуг за жовтень 2014р.на суму 19000 грн. та листопад 2014р. на суму 17696грн.не підписані з боку замовника (а.с. 81- 82). Акт виконаних робіт за жовтень 2014р. направлено відповідачу листом від 31.10.2014р. №3958, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком поштового відділення (а.с.32-34).

За період з квітня 2014р. по листопад 2014р. позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату наданих послуг з охорони у загальному розмірі 115 496грн.,00 грн. (а.с. 20 - 25, 32-35,83 - 84), з яких 28.10.14р. відповідачем було здійснено часткову оплату у сумі 9 624,00 грн. та 18.12.14р. у сумі 20 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором на надання послуг з фізичної охорони № 2-СП від 09.04.12р. становить у сумі 115 496,00 грн.

20 травня 2014 року між Приватним підприємством "Явір-2000", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна спілка "Гарант", як замовник, було укладено договір на надання послуг з фізичної охорони № 7-СП відповідно до умов якого, виконавець здійснює надання послуг з фізичної охорони для замовника (а.с 35-38).

Даний договір набирає чинності з моменту укладення та діють протягом 12-ти місяців (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується організувати та забезпечити охорону об'єктів та недоторканість майна, що прийняте замовником під охорону на підставі укладених договорів з охорони між замовником та особами (надалі - Клієнтами), яким зазначене майно належить на праві власності або користування на законних підставах.

Згідно п. 1.2. договору, об'єктом охорони за цим договором є: офісне приміщення та магазин, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 99а, надалі за текстом "Об'єкт".

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вартість послуг з охорони об'єктів, що надаються за цим договором, встановлюється на підставі "Протоколу узгодження вартості послуг", що є додатком № 1 до цього договору і є невід'ємною його частиною.

У разі зміни норм витрат охорони, у тому числі при проведенні індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну витрат на утримання охорони, вартість послуг охорони змінюється із внесенням сторонами відповідних змін до договору.

Пунктом. 2.2. договору визначено, що оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому здійснюється надання послуг, шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок виконавця, згідно виставлених виконавцем рахунків .

Згідно з п. 2.3. договору, підтвердженням надання послуг являється Акт здачі-приймання робіт (надання послуг), що надається замовником виконавцю для підписання замовнику в двох примірниках в кінці кожного місяця.

Пунктами 3.1., 3.1.1. договору встановлено, що виконавець зобов'язаний організувати та забезпечити охорону об'єктів та недоторканість майна замовника прийнятих під охорону, від розкрадання та не проникнення сторонніх осіб на об'єкти, що охороняються. а у випадку їх проникнення, прийняти міри щодо їх затримання.

Відповідно до п. 3.2., 3.2.1. договору, виконавець має право тимчасово припинити надання послуг за цим договором (з припиненням дії договору) при наявності заборгованості з оплати послуг більше ніж 10 денний термін з дня виставлення рахунку замовнику - до моменту повного погашення заборгованості, письмово попередивши про це замовника не пізніше ніж за 3 (три) дні до моменту припинення надання послуг.

За змістом п. 3.3., 3.3.3. договору, замовник зобов'язаний своєчасно оплачувати послуги виконавця, надані у межах дії цих договорів.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк (п. 5.2. договору).

Згідно умовам договору № 7-СП від 20.05.14р., ПП "Явір-2000" надало послуги з фізичної охорони ТОВ "Охоронна спілка "Гарант", що підтверджується актами здачі-приймання робіт за травень - листопад 2014р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств (а.с. 46 - 53, 86 - 87).

Акт виконаних робіт за жовтень 2014р. направлено відповідачу листом від 31.10.2014р. №3957, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком поштового відділення

За період з травня 2014р. по листопад 2014р. позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату наданих послуг з охорони у загальному розмірі 74 880,00 грн. (а.с. 41 - 45, 88 - 89).

Таким чином, станом на 23.12.14р. з урахуванням уточнення заборгованість відповідача перед позивачем за договором на надання послуг з фізичної охорони № 7-СП від 20.05.14р. становить у сумі 74 880,00 грн.

Доказів виконання по оплаті за договорами на надання послуг з фізичної охорони № 2-СП від 09.04.12р. та № 7-СП від 20.05.14р. на загальну суму 190 376,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови:

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами було укладено договори надання послуг, правове регулювання цих зобов'язань наведено у главі 63 розділу 111 книги п'ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем належними доказами підтверджено надання послуг відповідачу за договором № 2-СП від 09.04.12р станом на 23.12.14р. у сумі 115 496,00 грн., (а.с. 85) та договором № 7-СП від 20.05.14р на суму 74 880,00 грн. (а.с. 41 - 45, 88 - 89).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна умов не допускається.

За ст. 526 ЦК України, що кореспондується з ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав зобов'язань по оплаті наданих послуг за договорами № 2-СП від 09.04.12р. та № 7-СП від 20.05.14р. на загальну суму 190 376,00 грн.

Згідно положень ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а згідно з приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання апелянта на неналежне повідомлення про час та місце судового засідання, та порушення його процесуальних прав визначених ст. 22 ГПК України, не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Забезпечення участі сторін та інших учасників у судовому процесі покладається на господарський суд, який відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України після прийняття позовної заяви зобов'язаний винести і надіслати їм ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Згідно із ст. 87 ГПК України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 18.11.2014, місцезнаходження відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна спілка "Гарант": 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Шевченка, б. 10 к. 416-Б (а.с 62). Саме за цією адресою і повідомлявся відповідач судом першої інстанції про розгляд даної справи, тому відповідач вважається повідомленими належним чином відповідно вимог процесуального кодексу. До тож, матеріали справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу (а.с. 78, 97).

Колегія суддів не погоджується з твердженнями апелянта з приводу того, що судом першої не досліджено доказів отримання відповідачем рахунків на оплату послуг, з огляду на те, що в матеріалах справи міститься належним чином засвідчений опис вкладення у цінні листи та чеки поштового відділення зв'язку № 14 (а.с 33-34,51-53) з якого вбачається, що відповідачу скеровано рахунки на оплату наданих послуг з охорони.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна спілка "Гарант" м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2015 року у справі №904/8764/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний тест постанови виготовлено 17.07.2015р.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд