Рішення
від 10.04.2009 по справі 12/128/09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

"10" квітня 2009 р.

Справа № 12/128/09

квітня 2009 року

Справа № 12/128/09.

м. Миколаїв

Позивач:

Фізична-особа підприємець

ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1.

Відповідач: Про:

Від позивача: Від відповідача: СУТЬ СПОРУ:

Миколаївська міська рада, 54027,

м. Миколаїв, вул. Адміральська,20.

визнання права власності на нежитлові приміщення салону краси

“Комп-лімент” в результаті внутрішнього перепланування . Суддя

Семенов А.К. Представники: ОСОБА_2 -довір. від 19.03.09 року.

ОСОБА_3 -довір. від 19.03.09 року.

ОСОБА_4 -довір. № 247/209/14/15 від 26.01.09 року. В справі приймає участь прокурор Давиденко

А.В.

Позов поданий про визнання права

власності за приватним підприємцем ОСОБА_1 на нежитлові приміщення салону

краси “Комплімент” літ. А загаль-ною площею 341, 0 кв. м., основною площею

267, 1 кв. метра: - в результаті

внутрішнього перепланування та влаштування входу в підвал літ. А (1,75*3,88) загальною площею 3,7 кв. м.,

загальною інвентаризаційною вартістю 390468 грн. 00 коп., які розташовані за

адресою: АДРЕСА_2. 01.04.09 року до

господарського суду надійшло уточнення позовних вимог у від-повідності до

яких представник ФОП ОСОБА_1 просить визнати право власності за приватним

підприємцем ОСОБА_1 на нежитлові приміщення салону краси “Комплі-мент” в

результаті внутрішнього перепланування літ. А загальною площею 341,0 кв. м.,

основною площею 267,1 кв. м., загальною інвентаризаційною вартістю 390468

грн. 00 коп., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Відповідно до статті 22 ГПК України

уточнення позовних вимог прийнято госпо-дарським судом до розгляду. В

обґрунтування позову ФОП ОСОБА_1 посилається на частину 5 статті 376 та статтю 392 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзив на позовну заяву надав, свого представника в судове

засідання направив, який в судовому засіданні проти позову заперечує. В справі бере участь прокурор Давиденко А.В.,

котрий відповідно до статті 29 ГПК України повідомив господарський суд про

вступ в справу письмово, а в судовому за-сіданні - також і усно. Прокурор

проти позову заперечує. В судовому засіданні 08.04.09 року представник

позивача в усній формі клопоче про залучення до участі в справі в якості

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача комунального підприємства “Миколаївське між-міське бюро технічної інвентаризації”. В

задоволенні вказаного клопотання господарським судом відмовлено з

наступно-го. Прокурор та представник відповідача проти залучення КП “ММБТІ”

до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору, на сто-роні відповідача заперечують. Відповідно до статті

27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет

спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до

прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору

може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено

до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи

господарського суду. Представником позивача всупереч вимог статті 33 ГПК

України не подано доказів на обґрунтування того, що рішення з господарського

спору може вплинути на права або обов'язки КП “ММБТІ” щодо однієї з

сторін. В справі оголошено перерву до

10.04.089 року.

10.04.089 року розгляд справи

продовжений та згодою представників сторін оголо-шено вступну та резолютивну

частини рішення.

Обставини справи. ФОП ОСОБА_1 на

праві власності належать нежитлові приміщення, які розмі-щені за адресою:

АДРЕСА_2. Це підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно

ЯЯЯ 894390, яке видано 31.10.006 року виконко-мом Миколаївської міської ради та витягом №12334489 про реєстрацію права власності на

нерухоме майно, який виданий 31.10.06 року (аркуш справи 6, зворотна сторінка

цього аркушу та аркуш справи 7).

Міська санітарно - епідеміологічна станція вих. № 2163/5 від 05.10.06 року

погоди-ла розміщення салону краси за рахунок реконструкції приміщень магазину

продовольчих товарів по АДРЕСА_2 та проект реконструкції (а.с. 12). Проти цього також не заперечували

Управляння МНС в Миколаївській області (вих. № 69/6862 від 10.10.06 року) та

відділ державної автомобільної інспекції управляння МВС України в

Миколаївській області (вих. № 9/3082 від 11.10.06 року). Рішенням виконавчого

комітету Миколаївської міської ради від 20.12.06 року №2704 позивачеві був

наданий дозвіл на виконання проектних і ремонтно-будівельних ро-біт по

реконструкції нежитлових приміщень житлового будинку по АДРЕСА_2 для

розміщення салону краси. 12 травня

2008 року між позивачем та відповідачем укладений договір оренди зем-лі

відповідно до якого першому в оренду була передана другим земельна ділянка

загаль-ною площею 368 квадратних метрів для обслуговування вбудованих

приміщень салону краси, які розташовані на 1-му поверсі

багатоквартирного житлового будинку по

АДРЕСА_2 (аркуші справи 8-11). На

підставі вище вказаних документів у 2008 році був розроблений робочий про-ект

переобладнання колишнього продовольчого магазину під салон краси (аркуш

справи 15-19), а в подальшому виконані роботи по переобладнанню колишнього

продовольчого магазину під салон краси.

Вих. №3/3-2204 від 06.10.08 року санітарно - епідеміологічна станція

Ленінського району м. Миколаєва погодила роботу салону краси “Комплімент” за

адресою: АДРЕСА_2. Відділення державного пожежного нагляду району Ленінського

РВ ГУМНС в Ми-колаївській області 26.11.08 року видало позивачеві дозвіл №108

на початок роботи сало-ну краси “Комплімент”, а Миколаївська міська рада

17.11.08 року видала дозвіл №080049/П

на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд

соціально-культурного, побутового та іншого призначення салону краси

“Комплімент”. В судовому засіданні 10.04.09 року представник позивача надав

господарському су-ду: - вих.

№55/470 від 08.04.09 року Ленінського РВ ГУ МНС України в Миколаївсь-кій

області, яким узгоджено оформлення самовільної забудови нежитлових при-міщень

салону краси “Комплімент” ; -

вих. № 3/3-669 від 09.04.09 року СЕС Ленінського району м. Миколаєва,

яким підтверджена відповідність

реконструкції нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 вимогам санітарних норм;

- вих. № 17-1415 від 10.04.09

року управління містобудування та архітектури ви-конкому Миколаївської

міської ради, яким повідомляється, що технічна можли-вість оформлення

виконаного перепланування приміщень салону краси Комплі-мент” по АДРЕСА_2

мається за умовою узгодження зі СЕС та пожеж-ною інспекцією. Позивачем до матеріалів справи додані

технічний паспорт на громадський будинок - нежитлові приміщення за

адресоюАДРЕСА_2 виготовлений 02.03.09 року та технічний паспорт на громадський

будинок - нежитлові приміщення за адресоюАДРЕСА_2 виготовлений 23.03.09 року

(аркуші справи 20-25, 40-46). Згідно останнього, як самовільно збудоване

зазначено внутрішнє переплануван-ня нежитлового приміщення літ. А загальною

площею 341,0 кв. метр, основна площа 267, 1 кв. м. Про самочинно забудоване

КП “ММБТІ” своїм вих. № 665 повідомило ОСОБА_1 (аркуш справи 47). ФОП ОСОБА_1 посилаючись на частину 5 статті

376 Цивільного кодексу Украї-ни відповідно до якої на вимогу власника

(користувача) земельної ділянки суд може ви-знати за ним право власності на

нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права

інших осіб та на статтю 392 Цивільного кодексу України відповідно до якої

власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо

це право заперечується або не визнається, просить визнати за ним право

власності на нежит-лові приміщення салону краси “Комплімент” в результаті

внутрішнього перепланування літ. А загальною площею 341,0 кв. м., основною

площею 267,1 кв. м., загальною інвента-ризаційною вартістю 390468 грн. 00

коп., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Прокурор та відповідач проти позову заперечують, мотивуючи це

відсутністю між позивачем та відповідачем спору, а також, відсутністю акту

прийому в експлуатацію не-житлового приміщення за адресоюАДРЕСА_2 після

виконання бу-дівельних робіт по їх внутрішньому переплануванню. Дослідивши матеріали справи, господарський

суд дійшов до висновку про відмову в позові на підставі нижченаведеного. Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з

сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування

своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 статті 376 Цивільного

Кодексу України житловий будинок,

бу-дівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом,

якщо вони збудовані або будуються на

земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного

дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями

бу-дівельних норм і правил. Відповідно

до ч. 2 статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює

само-чинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на

нього. Реєстрація прав власності

згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєст-рації прав власності на

нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції Ук- раїни від 28

січня 2003 року № 615 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28

січ-ня 2003 року № 66 /7387), здійснюють комунальні підприємства бюро

технічної інвентари-зації. Вказане

свідчить, що БТI на основі законодавства делеговані владні повноваження у

сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави

дій щодо реєстрації прав власності на

нерухоме майно. В результаті виходу на місце розташування салону краси

представника КП “ММБТІ” зафіксований факт самочинного будівництва, що

відображено у технічному пас-порті на громадський будинок від 23.03.09 року

та довідці №665 (аркуші справи 40,47). Відповідно до статті 18 Закону України

"Про основи містобудування" реалізація містобудівної документації

полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів

влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при

плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції

населених пунктів, проектуванні та будівництві об'єктів житлово-цивільного і

виробничого призна-чення, систем транспортного та інженерного забезпечення,

впорядкуванні і благоустрої територій. Відповідно до п.п. б) статті статті 31

Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до

делегованих повноважень виконавчих органів міських рад належить, також,

прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку,

встановленому за-конодавством. Рішенням №2704 від 20.12.06 року Миколаївська

міська рада зобов'язала позивача після закінчення ремонтно-будівельних робіт

по реконструкції нежитлових приміщень житлового будинку по АДРЕСА_2 для

розміщення салону краси звернути-ся до інспекції Держархбудконтролю з

проханням про створення державної приймальної комісії для прийняття об'екта

до експлуатації. Відповідно до п. 2 Положення (стандарту) бухгалтерського

обліку 18 "Будівельні контракти" , затвердженого Міністерством

фінансів України № 205 від 28.04.01 року

бу-дівництво - це спорудження нового об'єкта, реконструкція,

розширення, добудова, рестав-рація і ремонт об'єктів, виконання монтажних

робіт. Відповідно до розділу 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених

будівницт-вом об'єктів виробничого призначення із специфічними умовами

експлуатації, затвердже-ного наказом Міністерства промислової політики України

№139 від 17.04.06 року будів-ництво - це реконструкція, технічне

переоснащення, капітальний ремонт (ремонт), модер-нізація, відновлення

несучих конструкцій каркасів будівель і споруд. Відповідно до п.1.12

Інструкції з організації роботи органів державного пожежно-го нагляду,

затвердженої Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у

справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №59 від

06.02.06 року ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства України з

питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків

Чорнобильської катастрофи № від 18.02.2008 року) будівництво -

це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капіталь-ний ремонт

будинків, споруд та інших об'єктів, технічне переоснащення підприємств Згідно

статті 1 Закону України Про комплексну реконструкцію кварталів

(мікро-районів) застарілого житлового фонду реконструкція жилого будинку це

перебудова жи-лого будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації,

зміни кількості жилих квартир, загальної та жилої площі тощо, пов'язана із

зміною геометричних розмірів, функ-ціонального призначення, заміною окремих

конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників. Згідно

Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверд-жених

наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства № 76

від 17.05.05 року реконструкція жилого будинку - комплекс будівельних

робіт, спрямова- них на поліпшення

експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання,

надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приве-денням їх показників

відповідно до нормативно-технічних вимог.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.331 Цивільного Кодексу України, право

власності на ново-створене майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо)

виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до

експлуа-тації, право власності виникає з моменту його прийняття до

експлуатації. "Порядком прийняття в експлуатацію закінчених

будівництвом об'єктів", затверд-женого постановою Кабінету Міністрів

України від 22.09.2004 року № 1243 передбачено затвердження акту державної

приймальної комісії органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування,

що утворив цю комісію, та необхідність здійснити реєстрацію в інспекції

державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на

вико-нання будівельних робіт. У пункті 29 Порядку зазначено:” Датою введення

в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта

державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта

органом виконавчої влади чи органом місце-вого самоврядування, що утворив

комісію“. Про це ж зазначено й у Порядку прийняття в експлуатацію закінчених

будівництвом об'єктів, затвердженому рішенням Миколаївської міської ради від

19 травня 2005 року №33/21. Позивачем не доведено, що він має акт державної

приймальної комісії, затвердже-ний органом місцевого самоврядування, яким є

Миколаївська міська рада, про прийом в

експлуатацію спірного об'екту після його реконструкції. Позивачем не надано суду доказів про те, що

він звертався до інспекції Держарх-будконтролю, Миколаївської міської ради

або її виконавчого комітету зі заявою про прий-няття вказаного об'екту після

його реконструкції в експлуатацію і в задоволенні цієї заяви йому було

відмовлено. Отже, позивачем не доведено, що він закінчив реконструкцію

нежитлового примі-щення, тобто, що будівництво завершено. Відповідно

до частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власни-ка

(користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на

нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права

інших осіб. Позивачем не доведено, що

самочинна реконструкція не порушує права інших осіб. Відповідно до ст.1 ГПК України

підприємства, установи, організації, інші юридич-ні особи (у тому числі

іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення

юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта

підпри-ємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду

згідно з встановле- ною підвідомчістю господарських справ за захистом своїх

порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття

передбачених цим Кодексом заходів,

спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно ч.2 ст.21 ГПК України позивачами є підприємства

та організації, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права

або охоронюваного законом інтере- су.

В силу ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у

справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до

господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судо-устрій

України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та

законами, прав і законних інтересів юридичних осіб. За змістом положень

вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарсь-кого суду

наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у

спра-вах здійснює захист осіб, права і

охоронювані законом інтереси яких

порушені або оспо-рюються.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті,

суд пови-нен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріально-го права або охоронюваного

законом інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність права на позов

у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рі-шення про відмову у

задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обста-вин.

Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом,

суб'єктивно-го матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на

захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту

порушення або оспорення і, відповідно, ухва-лює рішення про захист порушеного

права або відмовляє позивачу у захисті, встановив-ши безпідставність та

необґрунтованість заявлених вимог. Відповідно до ст.ст. 15,16 Цивільного

кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі

його порушення, невизнання або оспорювання шля-хом звернення до суду. Одним

із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно

до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'я-вити позов

про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не

визна-ється іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який

засвідчує його право влас-ності. Ухвалою від 16.03.2009 року, господарський

суд зобов'язав позивача надати докази невизнання або оспорювання права

власності позивача Миколаївською міською радою. Позивач вимоги ухвали

господарського суду від 16.03.2009 року не виконав, витре-бувані докази не

надав. Позивачем не доведено, що Миколаївська міська рада оспорювала, оспорює

або не визнає його право власності на вище вказане нерухоме майно, яке

знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Отже,

позивачем всупереч вимог статті 33 ГПК України не доведено, що у нього

виникло право на звернення до господарського суду з позовом до Миколаївської

міської ради про визнання права власності на вказане нерухоме майно.

Позивачем до матеріалів справи додані

технічний паспорт на громадський будинок - нежитлові приміщення за

адресоюАДРЕСА_2 виготовлений 02.03.09 року та технічний паспорт на

громадський будинок - нежитлові приміщення за адресоюАДРЕСА_2 виготовлений

23.03.09 року (аркуші справи 20-25, 40-46). Згідно останнього, як самовільно

збудоване зазначено внутрішнє переплануван-ня нежитлового приміщення літ. А

загальною площею 341,0 кв. метр, основна площа 267, 1 кв. м. Про самочинно

забудоване КП “ММБТІ” своїм вих. № 665 повідомило ОСОБА_1 (аркуш справи

47). ФОП ОСОБА_1 посилаючись на

частину 5 статті 376 Цивільного кодексу Украї-ни відповідно до якої на вимогу

власника (користувача) земельної ділянки суд може ви-знати за ним право

власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не

порушує права інших осіб та на статтю 392 Цивільного кодексу України

відповідно до якої власник майна може пред'явити позов про визнання його

права власності, якщо це право заперечується або не визнається, просить

визнати за ним право власності на нежит-лові приміщення салону краси

“Комплімент” в результаті внутрішнього перепланування літ. А загальною площею

341,0 кв. м., основною площею 267,1 кв. м., загальною інвента-ризаційною

вартістю 390468 грн. 00 коп., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Прокурор та відповідач проти позову

заперечують, мотивуючи це відсутністю між позивачем та відповідачем спору, а

також, відсутністю акту прийому в експлуатацію не-житлового приміщення за

адресоюАДРЕСА_2 після виконання бу-дівельних робіт по їх внутрішньому

переплануванню. Дослідивши матеріали

справи, господарський суд дійшов до висновку про відмову в позові на підставі

нижченаведеного. Відповідно до статті

33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона

посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1

статті 376 Цивільного Кодексу України

житловий будинок, бу-дівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються

самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена

для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту,

або з істотними порушеннями бу-дівельних норм і правил. Відповідно до ч. 2 статті 376 ЦК України особа, яка

здійснила або здійснює само-чинне будівництво нерухомого майна, не набуває

права власності на нього. Реєстрація

прав власності згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєст-рації

прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції

Ук- раїни від 28 січня 2003 року № 615 (зареєстрований в Міністерстві юстиції

України 28 січ-ня 2003 року № 66 /7387), здійснюють комунальні підприємства бюро