Рішення

від 23.10.2012 по справі 0816/1058/2012

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 0816/1058/2012

Провадження № 2/0816/353/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Шамоти Л.В.

при секретарі: Рикун І.В.

за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, за участю третьої особи - відділу Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009» про розірвання договорів оренди землі, за участю третьої особи - відділу Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області.

В позові зазначено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку позивач є власником земельної ділянки, площею 7,9978 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 14 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем були укладені договори оренди землі - земельної ділянки, площею 4,0700 га, та земельної ділянки, площею 3,9278 га, які були зареєстровані в Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 26 січня 2010 року, строком на 5 років. Однак, відповідач свої зобов'язання за договорами виконує не належним чином, протягом 2010 - 2011 років орендну плату за користування землею не сплачує, додаткові угоди до договорів оренди не укладались, чим порушено умови договорів оренди землі. Позивач просить суд розірвати укладені між позивачем та відповідачем договори оренди землі від 14 грудня 2009 року та стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 108 гривень.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_1 позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання за договорами виконує не належним чином, орендну плату за користування землею за 2010 - 2011 роки позивачу не сплатив, додаткової угоди не укладались. Жодних повідомлень з пропозицією отримати орендну плату позивач не отримувала, а доказів того, що позивач під особисто отримувала надіслані їй повідомлення, відповідачем не надано. Тобто, відповідачем порушено істотні умови договорів оренди землі, внаслідок чого договори оренди землі мають бути розірвані на вимогу позивача.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, посилаючись на те, що дійсно, 14 грудня 2009 року між позивачем та їх підприємством були підписані договори оренди землі, державна реєстрація яких пройшла 26 січня 2010 року. В 2010 році орендна плата позивачу не виплачувалась, оскільки розрахунок за користування земельною ділянкою з позивачем проводило ТОВ «Лан», за усною домовленістю з відповідачем, оскільки ТОВ «Лан» раніше користувалось цими земельними ділянками і на той час ним вже були посаджені озимі культури. В 2011 - 2012 роках позивачу були направленні повідомлення щодо того, коли і де можна отримати розрахунок за користування своїми земельними ділянками. Однак, жодних вимог, повідомлень або заперечень від позивача на адресу відповідача не надходило. Крім того, немає ніяких доказів того, що позивачу невиплатою орендної плати заподіяно суттєві наслідки, оскільки протягом цього часу позивач отримувала орендну плату від ТОВ «Лан», яке незаконно користувалось земельними ділянками, тому надані договори оренди землі, укладені між позивачем та ТОВ «Лан» до уваги прийматись не повинні. Також представник відповідача вважає, що відповідачем не допущено жодного порушення договорів оренди землі, всі податки та збори сплачені в повному обсязі, а за отриманням орендної плати позивач до них не зверталась, в разі такого звернення позивачу буде виплачена орендна плата за весь період, починаючи з 2010 року. Тому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання представник третьої особи не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, жодних заперечень проти позову не зазначено.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представників позивача і відповідача, свідчення свідка, вивчивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п. «д» ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про оренду землі», внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Орендодавець зобов'язаний: передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі», орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем. Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 021740 від 01 лютого 2005 року, позивач є власником земельної ділянки, площею 7,9978 га, у межах згідно з планом, а саме: земельної ділянки, площею 4,0700 га (кадастровий номер 2323388800:14:002:0039) та земельної ділянки, площею 3,9278 га (кадастровий номер 2323388800:04:001:0030), які розташовані на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

14 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди землі, земельної ділянки загальною площею 3,9278 га, який зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 січня 2010 року за № 041027300083, строком на 5 років.

Згідно акту визначення в натурі меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 14 грудня 2009 року, на підставі договору оренди землі від 14 грудня 2009 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 021740 від 01 лютого 2005 року, орендодавець ОСОБА_3 та орендар ТОВ «Іскра плюс 2009» визначили межі земельної ділянки в натурі площею 3,9278 га, претензій при визначенні зовнішніх меж не заявлено. Поворотні точки зовнішньої межі закріплені межовими знаками в кількості 5 штук, межі на території Тимошівської сільської ради передаються орендарю на зберігання. Претензій при визначенні зовнішньої межі земельної ділянки в натурі не заявлено. Спірних питань немає.

Згідно акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 14 грудня 209 року, орендодавець - власник земельної ділянки ОСОБА_3 передала земельну ділянку кадастровий номер 2323388800:04:001:0030, площею 3,9278 га, розташовану на території Тимошівської сільської ради, а орендар - ТОВ «Іскра плюс 2009» прийняв вказану земельну ділянку в оренду. Земельна ділянка знаходиться в стані - придатна для проведення сільськогосподарських робіт та вирощування сільськогосподарської продукції. Земельна ділянка не зайнята.

Крім того, 14 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди землі, земельної ділянки загальною площею 4,0700 га, який зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 січня 2010 року за № 041027300097, строком на 5 років.

Згідно акту визначення в натурі меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 14 грудня 2009 року, на підставі договору оренди землі від 14 грудня 2009 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 021740 від 01 лютого 2005 року, орендодавець ОСОБА_3 та орендар ТОВ «Іскра плюс 2009» визначили межі земельної ділянки в натурі площею 4,0700 га, претензій при визначенні зовнішніх меж не заявлено. Поворотні точки зовнішньої межі закріплені межовими знаками в кількості 4 штук, межі на території Тимошівської сільської ради передаються орендарю на зберігання. Претензій при визначенні зовнішньої межі земельної ділянки в натурі не заявлено. Спірних питань немає.

Згідно акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 14 грудня 209 року, орендодавець - власник земельної ділянки ОСОБА_3 передала земельну ділянку кадастровий номер 2323388800:14:002:0039, площею 4,0700 га, розташовану на території Тимошівської сільської ради, а орендар - ТОВ «Іскра плюс 2009» прийняв вказану земельну ділянку в оренду. Земельна ділянка знаходиться в стані - придатна для проведення сільськогосподарських робіт та вирощування сільськогосподарської продукції. Земельна ділянка не зайнята.

Дані обставини, встановлені судом, сторонами не оспорюються.

Крім того, в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_4.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він є директором ТОВ «Лан». Так, в 2010 році у них з ОСОБА_3 закінчилися договори оренди, за якими вони працювали близько 10 років. Вони обробляли земельну ділянку ОСОБА_3 та платити їй кошти за користування її землею. Договори оренди землі з ОСОБА_3 були переукладені і в теперішній час знаходяться на державній реєстрації. Про договори оренди землі, укладені між ОСОБА_3 та ТОВ «Іскра плюс 2009» він дізнався, коли ОСОБА_3 звернулася до суду із цим позовом, про те, що є такі договори йому ніхто не казав. Орендну плату вони сплачували ОСОБА_3, в 2012 році видавши їй зерно, так само сплачували й податки. Дійсно, ТОВ «Іскра плюс 2009» зверталась до ТОВ «Лан» щодо земельних ділянок ОСОБА_3, щоб дати ці земельні ділянки та їх обробляти, на що ТОВ «Лан» була надана відповідь, що договори оренди землі їх підприємством з ОСОБА_3 не укладені. В теперішній час жодного судового спору між ними та ТОВ «Іскра плюс 2009» немає, жодних претензій щодо витребування земельної ділянки ТОВ «Іскра плюс 2009» не пред'являло.

Таким чином, зі свідчень допитаного в судовому засіданні свідка вбачається, що договори оренди землі, укладені між ТОВ «Лан» та позивачем, не пройшли державної реєстрації, а тому не створюють жодних юридичних обов'язків та наслідків, в зв'язку з чим ці договори оренди землі не можуть бути прийняті судом до уваги.

Суд вважає, що відсутні підстави не довіряти свідченням допитаного в судовому засіданні свідка, його свідчення не суперечать матеріалам справи, жодного противоречивого факту в судовому засіданні надано не було.

Крім того, за умовами п.п. 1 договорів оренди землі, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове користування земельні ділянки.

За умовами п.п. 9 договорів оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки чи в натуральній формі по закупівельним цінам рослинницької продукції, що склалася на момент розрахунків, з урахуванням земельного податку.

За умовами п.п. 11 договорів оренди землі, орендна плата вноситься у такі строки - один раз у рік до 25 числа останнього у звітному році місяці.

За умовами до п.п. 43 договорів оренди землі, відповідальність за несплату орендної плати несе орендар.

Тобто, при укладенні договорів оренди землі відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками протягом 5 років.

Отже, належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є внесення орендної плати в строк, в формі та розмірі, які визначені в договорах оренди землі.

На виконання договорів оренди землі позивач здійснила передачу земельних ділянок, тим самим позивач повністю виконала свої зобов'язання перед відповідачем за цими договорами.

Однак, в порушення умов договорів оренди землі, відповідач орендну плату за користування земельними ділянками за 2010 - 2011 року позивачу не сплачував, що згідно вимог ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язань.

Так, як було встановлено під час судового розгляду, за 2010 рік орендна плата позивачу не виплачувалась, жодних пропозицій отримати орендну плату позивачу відповідачем не направлялось, що підтвердила й сама представник відповідача в судовому засіданні.

Посилання ж представника відповідача на те, що за 2010 рік орендну плату вони позивачу не виплачували з причин того, що розрахунок за користування землею з позивачем повинно бути провести ТОВ «Лан», тому що в той час цим підприємством вже були посаджені озимі культури на земельних ділянках позивача, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ТОВ «Лан» не перебувало і не перебуває ані з позивачем, ані з відповідачем в будь-яких договірних відносинах, договори оренди землі укладені між позивачем і відповідачем, в зв'язку з чим в них виникли взаємні права та обов'язки, які повинні виконуватись належним чином. Крім того, жодних претензій щодо витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння ТОВ «Іскра плюс 2009» до ТОВ «Лан» не пред'являло. До того ж, як пояснила сама представник відповідача в судовому засіданні, ТОВ «Іскра плюс 2009» дозволило ТОВ «Лан» дообробити посіви озимих культур та зняти врожай. При цьому, жодних домовленостей між цими підприємствами щодо порядку виплати позивачу орендної плати за користування землею не укладалось.

Крім того, представником відповідача була надана копія повідомлення від 19 жовтня 2011 року, адміністрація ТОВ «Іскра плюс 2009» просить позивача отримати розрахунок за оренду земельної ділянки за 2011 рік до 31 жовтня 2011 року. За розрахунком просять звертатись за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозірка, вул. Щорса, 1. До повідомлення було додано копію фіскального чеку від 21 жовтня 2011 року про відправлення рекомендованого поштового відправлення на ім'я ОСОБА_3.

Проте, жодних доказів щодо отримання позивачем вказаного повідомлення під її особистий підпис відповідачем суду не надано, тому відсутні достатні підстави вважати, що це повідомлення було отримано позивачем. Тому, з урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що в 2011 році орендна плата позивачу також не виплачувалась.

На підтвердження викладеного вище вказує й наявна в матеріалах справи довідка, видана 18 вересня 2012 року за вих. № 27/16-1 директором ТОВ «Іскра плюс 2009» ОСОБА_2, згідно якої заборгованість підприємства перед ОСОБА_3 за період з 2010 - 2011 роки складає 7617 гривень 84 копійки, з урахуванням податку на додану вартість. В зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не зверталась за розрахунком за оренду земельної ділянки сальдо в довідці зазначено із наростаючим підсумком. Грошові кошти не депоновані, так як пайщик не звертався за розрахунком і вони не були зняті з розрахункового рахунку підприємства в касу для подальшого розрахунку з орендодавцем.

Посилання представника на те, що позивач не зверталась до ТОВ «Іскра плюс 2009» за отриманням орендної плати, протягом цього часу жодних вимог, повідомлень або заперечень від неї не надходило, а також на те, що відповідачем не допущено жодного порушення договорів оренди землі, всі податки та збори сплачені в повному обсязі, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки орендодавець має право, а не обов'язок вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Так, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Тобто, зазначене право орендодавця кореспондується обов'язку орендаря щодо своєчасного внесення орендної плати, та зазначені положення закону, які регулюють дані правовідносини, не вимагають систематичного порушення внесення орендної плати як умови для розірвання договору оренди землі.

А посилання представника відповідача щодо направлення та отримання позивачем повідомлення з пропозицією отримати орендну плату за 2012 рік так само не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивач жодних вимог стосовно виплати або не виплати орендної плати за 2012 рік не заявляє, крім того, право вимоги щодо внесення орендної плати за цей період ще не наступило.

Отже, враховуючи, що орендна плата за 2010 - 2011 року не була виплачена позивачу й до теперішнього часу, суд приходить до висновку, що має місце порушення користувачем земельної ділянки зобов'язання щодо сплати орендної плати, відповідач належним чином не виконує умови договорів, у зв'язку з чим виникла заборгованість за 2010 - 2011 роки, що свідчить про невиконання умов договору оренди і є істотним порушенням договорів оренди землі.

Крім того, відповідно до положень ч. 5 ст. 17 Закону України «Про плату за землю», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин та діяв протягом першого року договорів оренди, несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Тобто, враховуючи положення чинного протягом 2010 року законодавства, несплата орендної плати за 2010 рік є систематичною і сама по собі є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані докази у сукупності повністю підтверджують наявність підстав для розірвання договорів оренди землі, в зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов укладених договорів оренди землі, а також в зв'язку із систематичним невиконання орендарем обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору оренди земельної ділянки. А доказів, які спростовують це, представником відповідача суду не надано, тому договори оренди землі мають бути розірвані.

Така ж правова позиція висловлена й у висновках Верховного суду України, викладених у постанові від 25 червня 2011 року № 6-17цс11, відповідно до якої у разі систематичного невиконання орендарем обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року «Про оренду землі» та умовами договору оренди земельної ділянки, несплати орендної плати в установлений договором строк позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, розірвання договорів оренди землі, укладених між позивачем та відповідачем, та стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 108 гривень.

Керуючись ст.ст. 16, 610, 611, 629, 651 ЦК України, ст.ст. 124, 125, 141 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про плату за землю», ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 88, 107, 208, 212 - 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, за участю третьої особи - відділу Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області, - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, укладений 14 грудня 2009 року між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009», який зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 січня 2010 року за № 041027300083.

Розірвати договір оренди землі, укладений 14 грудня 2009 року між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009», який зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 січня 2010 року за № 041027300097.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 108 (сто вісім) гривень 00 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

23.10.2012