Ухвала

від 15.07.2015 по справі 489/11023/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

15.07.15

Справа №4-с/489/30/15

УХВАЛА

15 липня 2015 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_2, заінтересована особа товариство з обмеженою відповідальністю «Спарта - Трейд»

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 р. ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, яку обґрунтував наступним чином. 27 березня 2015 р. він отримав від державного виконавця постанову про звернення стягнення на доходи боржника у виконавчому провадженні зі стягнення з нього боргу 23263,21 грн. позики та 348,69 грн. судового збору на користь ТОВ «Спарта - Трейд». Він самостійно та добровільно сплачував заборгованість по 1500 грн. у квітні, травні 2015 р.

ОСОБА_4 державний виконавець 12 травня 2015 р. наклала арешт на його картковий рахунок у банку, на який перераховується йому заробітна плата, що є єдиним джерелом доходів його родини, про що йому стало відомо 27 травня 2015 р. з повідомлення від банку. Того ж дня він отримав від державного виконавця копію постанови про арешт коштів боржника. Звернувшись усно, а 02 червня 2015 р. й письмово, до начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі за текстом Ленінського відділу ДВС) з проханням скасувати арешт з карткового рахунку, він 03 червня 2015 р. отримав письмову відмову через відповідність дій державного виконавця закону. Зазначене слугувало підставою для вимоги про визнання постанови старшого державного виконавця Суслової М.В. від 12 травня 2015 р. про арешт коштів боржника неправомірною та зобов'язати посадову особу Ленінського відділу ДВС зняти арешт з зарплатного банківського рахунку №26254009006269, який відкритий в АТ «УкрСиббанк» МФО 351005 (а.с.182-183).

Надалі скаржник уточнив предмет та підстави скарги, послався на те, що всупереч ст.. 70 Закону України «Про виконавче провадження» обмежено його право розпоряджатися заробітною платою за вирахуванням 20 процентів, яки підлягають утриманню з неї на погашення суми боргу. Просив визнати постанову державного виконавця Суслової М.В. неправомірною та скасувати її та зняти арешт з зарплатного банківського рахунку.

Ухвалою суду від 08 липня 2015 р. до участі в справі в якості заінтересованої особу було залучено ТОВ «Спарта - Трейд»

В судовому засіданні скаржник з представником вимоги скарги підтримали. Скаржник суду пояснив, що на даний час сплатив самостійно 11700 грн. з суми боргу.

Старший державний виконавець Ленінського відділу ДВС ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення скарги. Вказала у письмових запереченнях, що накладання арешту на грошові кошти боржника є загальним способом виконання рішень, заробітна плата не входить до виключного переліку коштів на які не може бути звернено стягнення. Боржник не повідомляв ДВС про наявність рахунку в АТ «УкрСиббанк», який, як було нею встановлено використовується не тільки для отримання заробітної плати, але й для отримання доходів від примусового виконання рішення на його користь про стягнення з ТОВ «Спарта - Трейд» грошових коштів. Арешт може бути знятий за його позовом, оскільки підстави для його зняття державним виконавцем передбачені Законом України «Про виконавче провадження» відсутні.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.

Постановою від 01 липня 2014 р. державний виконавець Ленінського відділу ДВС ОСОБА_2 відкрила виконавче провадження №43827932 про стягнення на підставі виконавчого листа №2/489/444/14 виданого 20 червня 2014 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Спарта - Трейд» 23263,21 грн. заборгованості за договором позики та 348,69 грн. судового збору з наданням строку для добровільного виконання в строк 7 днів (а.с.201). Постанову про відкриття виконавчого листа рекомендованим листом направлено на адресу боржника зазначену у виконавчому листі (а.с.202 і зворот).

Рішення суду добровільно ОСОБА_1 в зазначений строк не виконано.

Постановою від 23 липня 2014 р. у виконавчому провадженні №43827932 державний виконавець Ленінського відділу ДВС наклала арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 (а.с.228 зворот).

Постановою від 29 серпня 2014 р. державний виконавець Ленінського відділу ДВС звернула стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 за наступними виконавчими документами: 1) виконавчим листом №2/489/444/14 виданого 20 червня 2014 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва, 2) постановами Ленінського відділу ДВС від 18 липня 2014 р. про стягнення виконавчого збору 2361,19 грн. та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 100 грн. У пункті 2 резолютивної частини постанови мається припис про проведення утримання в розмірі 20% від суми, що належить до виплати боржникові після утримання податків. В пункті 3 цієї частини постанови зазначено, що для виконання вона направляється до бухгалтерії дочірнього підприємства «Торжок» (а.с.229 і зворот).

Дану постанову отримав 27 березня 2015 р. на руки особисто ОСОБА_1М,, як директор ДП «Торжок», і за його поясненнями в судовому засіданні постанову він до бухгалтерії підприємства не передавав, оскільки не хотів, щоб працівники підприємства довідалися про його особисті проблеми (а.с.231).

В свою чергу ОСОБА_5 почав самостійно сплачувати борг частинами з квітня 2015 р. шляхом перерахування коштів на рахунок Ленінського ВДВС і продовжує на час розгляду справи, що не заперечувалося державним виконавцем (а.с.184, 208).

Втім державний виконавець суду пояснила, що утримання повинно проводитися в примусовому порядку бухгалтерією підприємства а не на розсуд боржника через що стосовно невиконання рішення суду боржником направлено подання до органів міліції про притягнення його до кримінальної відповідальності.

Постановою від 07 квітня 2015 р. державним виконавцем Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №47162396 про стягнення на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Спарта - Трейд» на підставі виконавчого листа №490/3477/14-ц виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 03 квітня 2015 р. 12997,80 грн. середнього заробітку та витрат на правову допомогу 3000 грн. (а.с.209).

ТОВ «Спарта - Трейд» стало відомо у виконавчому провадження №47162396 де воно є боржником про відкритий банківський рахунок стягувача ОСОБА_3М.(а.с.210) і 28 квітня 2015 р. воно звернулося до Ленінського відділу ДВС із заявою про накладання арешту на розрахунковий рахунок №26254009006269 в АТ «УкрСиббанк» (а.с.205).

Постановою від 12 травня 2015 р. державний виконавець Ленінського відділу ДВС ОСОБА_2 наклала арешт на кошти, що належать ОСОБА_1 на всіх рахунках в ПАТ «УкрСиббанк» в межах суми 26073,09 грн. (а.с.186). Постанова була прийнята до виконання ПАТ «УкрСиббанк», про що банк надіслав листа від 27 травня 2015 р., але із зазначенням що для її виконання коштів недостатньо (а.с.227).

У відповідь на скаргу ОСОБА_1 начальник Ленінського відділу ДВС листом від 02 червня 2015 р. роз'яснив, що арешт може бути знятий в порядку ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.189).

24 вересня 2014 р. ДП «Торжок» в особі директора ОСОБА_1 уклало з ПАТ «УкрСиббанк» договір №1485814001 про надання банком комплексу послуг з впровадження безготівкової форми оплати праці з використанням платіжних карток задля обслуговування виплати заробітної плати працівникам ДП «Торжок». Строк договору два роки (а.с.236-237).

Відповідно до довідки в.о. начальника відділення №269 АТ «УкрСиббанк» від 22 червня 2015 р. ОСОБА_1 має відкритий на себе в цьому банку картковий рахунок для зарахування заробітної плати №26254009006269 у гривні для зарахування заробітної плати, інших рахунків не відкрито (а.с.218).

ОСОБА_1 в суді пояснив, що дійсно у виконавчому провадженні Центрального відділу ДВС Миколаївського №47162396 він дав реквізити свого карткового зарплатного рахунку, оскільки і стягується в цьому виконавчому провадженні на його користь середній заробіток.

Суд вважає, що скарга є обґрунтованою з наступних причин.

Глава 4 Закону України «Про виконавче провадження» у ч. 1 ст. 52 встановлює загальний порядок звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частинами 2,4 ст. 52 даного Закону передбачено, що стягнення звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

ОСОБА_4 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює окремий від загального порядок звернення стягнення на заробітну плату боржника, який застосовується у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати (ст. 68 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів (ст. 68 ч. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно ч. 1 ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Таким чином, старший державний виконавець Ленінського відділу ДВС на час винесення оскаржуваної постанови від 12 травня 2015 р. вжила передбачені законом належні від неї заходи щодо звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 шляхом винесення постанови від 29 серпня 2014 р.

Питання невиконання цієї постанови адміністрацією ДП «Торжок», яку представляє сам ОСОБА_1, з будь - яких мотивів шляхом її не доведення до фінансової служби підприємства, є підставою для його відповідальності і не є предметом дослідження в цій справі.

Таким чином, главами 4 та 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені окремі порядки звернення стягнення на 1) майно боржника, у т.ч. кошти в банках, та 2) його заробітну плату.

Оскаржуваною постановою від 12 травня 2015 р. було накладено арешт на кошти боржника в порядку ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», хоча заробітна плата на арештованому картковому рахунку має інший порядок звернення стягнення на неї. До того ж за цим видом стягнення із заробітної плати повинно відраховуватися лише 20 процентів на погашення заборгованості, а фактично арешт перешкоджає боржнику отриманню заробітної плати в повному обсязі.

Всупереч повноваженням передбаченими ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець шляхом відбирання пояснень від боржника не перевірила наявності у нього банківських рахунків та їх призначення, не з'ясувала за місцем працевлаштування боржника таку ж інформацію, у зв'язку з чим передчасно та неправомірно винесла оскаржувану постанову.

Посилання державного виконавця про те, що даний картковий рахунок використовується не лише для отримання заробітної плати, а й для отримання боргу в іншому виконавчому провадженні, суд до уваги не бере, оскільки порядок дій виконавчої служби щодо звернення стягнення на кошти, які належать боржнику від інших осіб передбачений ст. 377 ЦПК України, а арештований банківський рахунок призначений і використовується для отримання боржником заробітної плати, що підтверджено письмовими доказами та не спростовано державним виконавцем.

Виходячи зі змісту ст. 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» питання зняття арешту стосовно майна щодо якого є спір вирішується в позовному порядку. Згідно ч. 5 цієї ж статті у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Тому суд вважає відповідним способом захистом прав боржника, враховуючи відсутність спору щодо його заробітної плати поза межами виконавчого провадження, прийняти рішення про зняття арешту з карткового рахунку для зарахування заробітної плати скаржника №26254009006269 в АТ «УкрСиббанк», МФО351005.

Згідно ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Керуючись ст. 386, 387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 12 травня 2015 р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №43827932.

Зняти арешт накладений зазначеною постановою з карткового рахунку для зарахування заробітної плати ОСОБА_1 №26254009006269 в АТ «УкрСиббанк», МФО351005.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва.

Суддя Д.Г. Губницький