Ухвала

від 26.08.2015 по справі 489/11023/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №489/11023/13-ц 26.08.2015 26.08.2015

Провадження №22-ц/784/1972/15 Головуючий у 1-й інстанції Губницький Д.Г.

Доповідач у апеляційній інстанції Кутова Т.З.

У Х В А Л А

Іменем України

26 серпня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої - Кутової Т.З. ,

суддів: - Крамаренко Т.В., Буренкової К.О.,

із секретарем судового засідання - Гордійчук С.С.,

за участю: заявника ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, представника Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Ленінського ВДВС ММУЮ) - Іванченка І.В., представника стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Спарта -Трейд» - Піки В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Ленінського ВДВС ММУЮ

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2015 року за скаргою

ОСОБА_4 на дії державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ по цивільній справі за позовом

ТОВ «Спарта- Трейд»

до

ОСОБА_4

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на постанову Ленінського ВДВС ММУЮ у виконавчому провадженні зі стягнення з нього боргу на користь ТОВ «Спарта - Трейд».

У скарзі заявник посилається на те, що в межах виконавчого провадження про стягнення з нього на користь ТОВ «Спарта - Трейд» 23263 грн. 21 коп. боргу та 348 грн. 69 коп. судових витрат 12 травня 2015 року постановою державного виконавця накладено арешт на його картковий рахунок в банківській установі, на який перераховується заробітна плата.

Оскільки заробітна плата, яка надходить на вказаний картковий рахунок є єдиним джерелом доходу його родини, однак через вказану постанову отримати нараховану йому заробітну плату є неможливим, просив визнати вказану постанову державного виконавця про арешт коштів боржника від 12 травня 2015 року неправомірною, її скасувати та зняти арешт з вказаного карткового рахунку.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2015 року скаргу задоволено. Постанову старшого державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ Суслової М.В. від 12 травня 2015 року про арешт коштів боржника визнано неправомірною та скасовано, знято арешт з карткового рахунку для зарахування заробітної плати.

В апеляційній скарзі Ленінський ВДВС ММУЮ просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, боржника його представника, представника Ленінського ВДВС ММУЮ та представника стягувача ТОВ «Спарта - Трейд» дослідивши матеріали скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 3 червня 2014 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Спарта-Трейд» 23263 грн. 21 коп. заборгованості за договором позики та судові витрати (а.с. 171 т.1)

Постановою державного виконавця від 1 липня 2014 року відкрито виконавче провадження про стягнення заборгованості за виконавчим листом, виданим 20 червня 2014 року (а.с.201 т.1). Вказану постанову було направлено боржнику 7 серпня 2014 року (а.с. 202 зв. т.1)

Постановами державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ від 23 липня 2014 року накладено арешт на все майно боржника, та від 29 серпня 2014 року звернуто стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_4 (а.с. 228 зв.)

Крім цього, державний виконавець виніс постанову від 12 травня 2015 року про накладення арешту на кошти, що належать ОСОБА_4 на всіх рахунках ПАТ «УкрСиббанк» в межах суми боргу 26073 грн. 09 коп. (т.1 а.с. 186).

Як вбачається із договору від 24 вересня 2014 року ДП «Торжок», від імені якого діяв його директор ОСОБА_4, уклало з ПАТ «УкрСиббанк» договір про надання банком комплексу послуг з впровадження безготівкової форми оплати праці з використанням платіжних карток задля обслуговування виплати заробітної плати працівникам підприємства, строком на два роки (т. 1 а.с. 236 -237).

Відповідно до довідки підприємства ДП «Торжок» в «УкрСиббанку» на ім'я ОСОБА_4 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 для нарахування заробітної плати (т. 1 а.с. 218).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника, який полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. А також ч.ч. 2 , 4 вказаної статті передбачено, що стягнення звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах в депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника , що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт , який поширюється і на кошти на рахунках, які будуть відкритті після винесення постанови про накладення арешту.

В той же час, нормами вказаного Закону України «Про виконавче провадження» встановлено виключення з вказаного загального правила. Так, ч. 1 ст. 68 вказаного закону встановлено окремий від загального порядок звернення стягнення на заробітну плату боржника , який застосовується лише у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Порядок відрахування коштів із заробітної плати боржника встановлений ч. 1 ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» , державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, накладаючи арешт на кошти боржника на рахунках в банківських установах державний виконавець, зобов'язаний вжити заходи щодо обмеження поширення арешту на кошти заробітної плати, які можуть перебувати на банківських рахунках, або у інший спосіб встановити наявність рахунків та їх призначення.

Однак, таких заходів державний виконавець не вжив, що призвело до невідповідності оскаржуваної постанови державного виконавця від 12 травня 2015 року ч. 1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» та потягло порушення прав боржника у виконавчому провадженні наслідок накладення арешту на кошти заробітної плати в повному розмірі без обмежень визначених законом.

Тому, районний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності дій державного виконавця та доводи апеляційної скарги в цій частині є такими, що не заслуговують на увагу.

За такого, суд першої інстанції, на підставі ст. 387 ЦПК України, дійшов вірного висновку про неправомірність винесеної державним виконавцем постанови від 12 травня 2015 року та, як наслідок, зазначив про її скасування і зняття арешту з відповідного рахунку боржника відкритого в АТ «УкрСиббанк» для зарахування заробітної плати.

Доводи апеляційної скарги щодо невиконання боржником обов'язків, покладених на нього положеннями п.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повідомлення про свої доходи та майно, неможна прийняти до уваги, оскільки таке не є підставою для порушення вимог закону державним виконавцем.

Посилання в апеляційній скарзі на отримання боржником ОСОБА_4 на спірному зарплатному рахунку інших платежів на виконання іншого судового рішення, не впливає на висновки суду, оскільки, суд вірно зазначив при наявності достатніх підстав, про можливість вирішення вказаного питання за правилами ст. 377 ЦПК України.

Інших доводів, які б впливали на вірність висновків суду апеляційна скарга не містить.

Перевіривши законність та обґрунтованість оспорюваної ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку про її відповідність вимогам норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування не має.

Керуючись статтями 303,307, 312, 314 ЦПК України , колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу протягом 20 днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: