від 07.07.2011 по справі 5/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ВСТУПНА ОСОБА_1 ЧАСТИНИ)

Справа № 5/6 07.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Стіл

до Приватного підприємства Агробетон

про стягнення 19 633,20 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. б/н від 23.01.2011 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер-Стіл (надалі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Агробетон (надалі - відповідач) про стягнення 19 633,20 грн. за поставлені товари за видатковими накладними № РН-52/1 від 29.05.2009 р., № РН-67/3 від 20.07.2009 р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав про не оплату відповідачем поставлених товарів за вказаними видатковими накладними із зазначенням про надіслання відповідачу листа-вимоги, на якому міститься відмітка про отримання відповідачем 20.04.2011 р. з вимогою про здійснення оплати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2011 р. порушено провадження у справі № 5/6 та призначено справу до розгляду на 31.05.2011р.

В судовому засіданні 31.05.2011 р. було оголошено про відкладення розгляду справи на 16.06.2011р. у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою представника відповідача та виконанням вимог суду, викладених в ухвалі від 12.05.2011 р., позивачем.

04.06.2011 р. та 07.06.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав письмові пояснення разом з додатковими документами на виконання вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 16.06.2011 р. було оголошено про відкладення розгляду справи на 07.07.2011 р. у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою представника відповідача та виконанням вимог суду, викладених в ухвалі від 12.05.2011 р. та 31.05.2011 р., позивачем.

В призначене судове засіданні на 07.07.2011 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвал суду від 12.05.2011 р., 31.05.2011 р., 16.06.2011р. не виконав, відзив на позов суду не надав та не надіслав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку за адресою: 03118, м. Київ, пр-т Червонозоряний, 128.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до абз. 3 п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Поштове відправлення з ухвалами господарського суду міста Києва № 5/6 від 21.05.2011 р., від 31.05.2011 р., та від 16.06.2011 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаній позивачем у позовній заяві та яка відповідає адресі, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців.

З огляду на вищенаведене, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи. Причини неявки відповідача в судові засідання суду не відомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Представник позивача в судовому засіданні 07.07.2011 р. підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем за видатковими накладними № РН-52/1 від 29.05.2009 р., № РН-67/3 від 20.07.2009 р., було поставлено відповідачу товари, отримані за довіреностями № 52 від 29.05.2009 р. та № 67 від 20.07.2009 р., за які у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 19 633,20 грн.

Представник позивача пояснив, що договір поставки (купівлі-продажу) у формі єдиного документу між сторонами не складався.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України 20.04.2011 р. позивачем був вручений відповідачу лист з вимогою про оплату вартості поставлених товарів за накладними № РН-52/1 від 29.05.2009 р., № РН-67/3 від 20.07.2009 р. на загальну суму 19 633,20 грн. протягом 7 днів з моменту отримання листа-вимоги. У визначений термін відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, зобов'язання щодо оплати товарів не виконав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб,що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до приписів ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень товарів (поставки товарів відповідачу) та підписання між ними видаткових накладних. Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України, глави 54 Цивільного кодексу України (поставка, купівля-продаж).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується у ст. 193 Господарського кодексу України, за якою субвЂ�єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобоввЂ�язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем за товари отримані за вказаними видатковими накладними, отримання 20.04.2011 р. відповідачем листа-вимоги позивача про здійснення погашення заборгованості по вказаним видатковим накладним, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлені товари на загальну суму 19 633,20 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

В силу ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судові витрати у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Агробетон (03118, м. Київ, просп. Червонозоряний, буд. 128; код ЄДРПОУ 33358828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Стіл (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд 8; код ЄДРПОУ 32559395) 19 633 (дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять три) грн. 20 коп. -основного боргу, 196 (сто дев'яносто шість) грн. 35 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складено 11.07.2011 р.