Рішення

від 02.08.2010 по справі 5/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2010 р. Справа№ 5/98

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мікро-ФВ» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«АвтовантажмашВ»

м.Львів

про стягнення 5788,00 грн.

Суддя Петрик І Й

При секретарі Кравець В.П.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1 - представник (довірен, в матер.справи)

від відповідача: не з»явився

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мікро-ФВ» , м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю В«АвтовантажмашВ» , м.Львів про стягнення 5788,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 16.07.2010 р порушено провадження у справі, та призначено розгляд на 02.08.2010 року.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, причин неявки не повідомив.

Представник позивача в судове засідання з»явився, позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позові, подав клопотання про розгляд справи у відповідності до ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, якихї достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

відповідно до видаткової накладної № МФ-006913 від 01 березня 2010 року, між товариством з обмеженою відповідальністю В«Мікро-ФВ» та товариством з обмеженою відповідальністю В«АвтовантажмашВ» Позивачем було передано, а Відповідачем прийнято ковані вила РР50120 5т 150*60*1200 мачта 4, в кількості 4 шт., вартістю 13 600,00 грн. (тринадцять тисяч шістсот грн. 00 коп.).

Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт від 23 березня 2010 року, між товариством з обмеженою відповідальністю В«Мікро-ФВ» та товариством з обмеженою відповідальністю В«АвтовантажмашВ» Відповідачем виконано, а Позивачем прийнято роботи з гнуття боковин та поперечин, загальною вартістю 7812,00 грн. (сім тисяч вісімсот дванадцять грн. 00 коп.).

14 травня 2010 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою вих. №

МФ-000640 про припинення зобов'язання зарахуванням. Відповідно до цієї заяви взаємні зобов'язання сторін по оплаті грошових коштів за поставлені товари та виконані роботи, які виникли з видаткової накладної № МФ-006913 від 01 березня 2010 р. та акту приймання-передачі виконаних робіт від 23 березня 2010 р., припиняються у розмірі 7812,00 грн. (сім тисяч вісімсот дванадцять грн. 00 коп.). Дана заява отримана Відповідачем 17 травня 2010 р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 1839030.

В результаті зарахування зобов'язання по оплаті акта приймання-передачі виконаних робіт від 23 березня 2010 р. припинилось повністю, а зобов'язання по оплаті товару переданого за видатковою накладною № МФ-006913 від 01 березня 2010 р. частково (в сумі 7812,00 грн.).

Таким чином, станом на день отримання Відповідачем заяви про припинення зобов'язання зарахуванням (17 травня 2010 р.), сальдо розрахунків між підприємствами становило 5788,00 грн. (п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім грн. 00 коп.) на користь ТзОВ В«Мікро-ФВ» .

Позивач звертався до Відповідача з претензією № 10-05-14/02 від 14 травня 2010 р. щодо невиконання останнім свого зобов'язання по оплаті отриманих згідно видаткової накладної № МФ-006913 від 01 березня 2010 р. товарів. Претензія була надіслана рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням про вручення (на виконання вимог ч. 5 ст. 6 ГПК України та ч. 4 ст. 222 ГК України). Відповідач отримав претензію 17 травня 2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №

1839056. Відповідно до ч. 1, 5 ст 7 ГПК України та ч. 6 ст. 222 ГК України претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії. Обгрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити.

Однак відповіді на претензію Позивачем не отримано. Станом на день розгляду справи зобов'язання Відповідача по оплаті отриманих згідно видаткової накладної № МФ-006913 від 01 березня 2010 р. товарів в сумі 5788,0 грн. (п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім грн. 00 коп.) не виконано.

Згідно ч. 4 ст. 7 ГПК України та ч. 7 ст. 222 ГК України при розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. Разом із заявою про припинення зобов'язання зарахуванням як додаток додавались два акти звіряння розрахунків за період з 01 січня 2010 р. по 01 травня 2010 р. між ТзОВ В«Мікро-ФВ» та ТзОВ В«АвтовантажмашВ» з проханням завірити їх печаткою та підписом повноважного представника другої сторони

та повернути один з них на адресу Позивача, яка зазначалась. Однак Відповідач не зробив і цього.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У ст. 611 Цивільного кодексу України сказано, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема спалата неустойки та відшкодування збитків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів:

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем відповідно до видаткової накладної № МФ-006913 від 01 березня 2010 року, між товариством з обмеженою відповідальністю В«Мікро-ФВ» та товариством з обмеженою відповідальністю В«АвтовантажмашВ» Позивачем було передано, а Відповідачем прийнято ковані вила РР50120 5т 150*60*1200 мачта 4, в кількості 4 шт., вартістю 13 600,00 грн. (тринадцять тисяч шістсот грн. 00 коп.).

Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт від 23 березня 2010 року, між товариством з обмеженою відповідальністю В«Мікро-ФВ» та товариством з обмеженою відповідальністю В«АвтовантажмашВ» Відповідачем виконано, а Позивачем прийнято роботи з гнуття боковин та поперечин, загальною вартістю 7812,00 грн. (сім тисяч вісімсот дванадцять грн. 00 коп.).

14 травня 2010 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою вих. № МФ-000640 про припинення зобов'язання зарахуванням. Відповідно до цієї заяви взаємні зобов'язання сторін по оплаті грошових коштів за поставлені товари та виконані роботи, які виникли з видаткової накладної № МФ-006913 від 01 березня 2010 р. та акту приймання-передачі виконаних робіт від 23 березня 2010 р., припиняються у розмірі 7812,00 грн. (сім тисяч вісімсот дванадцять грн. 00 коп.). Дана заява отримана Відповідачем 17 травня 2010 р.

згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 1839030.

В результаті зарахування зобов'язання по оплаті акта приймання-передачі виконаних робіт від 23 березня 2010 р. припинилось повністю, а зобов'язання по оплаті товару переданого за видатковою накладною № МФ-006913 від 01 березня 2010 р. частково (в сумі 7812,00 грн.).

Таким чином, станом на день отримання Відповідачем заяви про припинення зобов'язання зарахуванням (17 травня 2010 р.), сальдо розрахунків між підприємствами становило 5788,00 грн. (п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім грн. 00 коп.) на користь ТзОВ В«Мікро-ФВ» .

За ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатит продавцеві повну ціну переданого товару.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент подання позову до суду становить 5788,00 грн. (п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім грн.

00 коп.).

Дані обставини не заперечуються відповідачем, оскільки останній на претензію позивача оплатити заборгованість згідно видаткової накладної №МФ-006913 від 01 березня 2010 р проти суми не заперечив та на сьогодняшній день боргу не сплатив.

оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу україни, що складаються із 355,80 грн державного мита та 236,00 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 5 26,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.43, 47-1, 49, ст.ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«АвтовантажмашВ» (79069, м.Львів, вул.Шевченка, 323, ЄДРПОУ 00310901) на користь товариства з обмеженою Товарисвта з обмеженою відповідальністю «Мікро-Ф» (79039, м.Львів, вул..Луцького, 2, код

ЄДРПОУ 23266373) - 5788,00 грн. основного боргу, 102,00 грн. держмита та 236,0 грн. збору за інформаційно-технічне забезпечення.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Петрик І.Й.