Постанова

від 15.07.2015 по справі 910/18999/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2015 р. Справа№ 910/18999/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

за участю представників:

від позивача: Гибало О.В. - представник за довіреністю від 12.06.2015 року;

від відповідача: Ємельянов В.Б. - представник за довіреністю від 01.09.2014 року,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластспецмаш»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 року

у справі № 910/18999/14 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластспецмаш»

про стягнення 109 130, 84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, надання комунальних послуг орендарю та податку на землю у розмірі 109 130,84 грн. (79 721, 27 грн. - основний борг, 17 658, 80 грн. - пеня, 2 477, 75 грн. - 3% річних, 9 273, 02 грн. - інфляційні збитки).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 року у справі № 910/18999/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 79 721, 27 грн. основного боргу, 745, 03 грн. пені, 646, 58 грн. 3% річних, 3 498, 76 грн. збитків від інфляції.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що фактичні дії позивача перешкоджали укладенню договору на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Крім того, в умовах договору оренду у орендаря відсутні зобов'язання компенсувати будь-які витрати балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А. та призначено до розгляду на 24.02.2015 року.

У судовому засіданні 24.02.2015 року оголошено перерву в розгляді справи до 24.03.2015 року.

24.03.2015 року у судовому засіданні оголошено перерву в розгляді справи до 31.03.2015 року.

У судовому засіданні 31.03.2015 року оголошено перерву до 14.04.2015 року.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 року, враховуючи перебування судді Руденко М. А. у відпустці, справу № 910/18999/14 передано на повторний автоматичний розподіл судових справ.

Протоколом про повторний автоматичний розподіл справи між суддями від 14.04.2015 року сформовано колегію суддів для розгляду апеляціної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Буравльов С. І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Буравльов С. І.

У судовому засіданні 14.04.2015 року оголошено перерву до 12.05.2015 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 року, враховуючи участь судді Буравльова С. І. у семінарі, справу № 910/18999/14 передано до розгляду колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

У судовому засіданні 12.05.2015 року оголошено перерву до 02.06.2015 року.

Представники сторін у судовому засіданні 02.06.2015 року надали додаткові пояснення по суті спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 року розгляд справи відкладено до 17.06.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. на лікарняному, змінено склад колегії суддів, та призначено новий склад колегії: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді Ткаченко Б.О., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Ткаченко Б.О., Руденко М. А.

Представник позивача у судовому засіданні 17.06.2015 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.06.2015 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

У судовому засіданні 17.06.2015 року оголошена перерва до 15.07.2015 року.

Представники сторін у судовоум засіданні 15.07.2015 року підтримали свої правові позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" є орендарем частини будівлі загальною площею 195,5 кв. м., розміщеної за адресою Повітрофлотський проспект 75 у м. Києві за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 688 від 07.10.2003 р.

12.07.2007 року між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Дирекції оброблення та перевезення пошти (балансоутримувач, позивач), Регіональним відділенням Фонду державного майна України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" (орендар) укладено додатковий договір № 3848 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 688 від 07.10.2003 року, відповідно до якого вказаний договір оренди викладено у новій редакції.

Так, згідно з п. 1.1. договору оренди № 688 від 07.10.2003 року в новій редакції, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно загальною площею 195, 5 кв. м., розміщене за адресою Повітрофлотський проспект 75 у м. Києві.

За змістом п. 5.8. договору оренди № 688, до обов'язків орендаря зокрема входить обов'язок укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю та податку на землю.

Даний договір оренди № 688 в редакції додаткового договору № 3848 укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 12.07.2007 року по 12.06.2010 року.

Договором № 3848/01 від 18.06.2010 року про внесення змін до додаткового договору № 3848 продовжено строк дії договору оренди до 12.06.2012 року, договором № 3848/02 від 09.10.2012 року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 3848 від 12.07.2007 року - до 12.05.2015 року.

Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 25.10.2012 р. № 858 передано з балансу Дирекції оброблення та перевезення пошти на баланс Київської міської дирекції будівлю за адресою: пр-т. Повітрофлотський 75 у м. Києві, вказаний об'єкт прийнято за актом передачі-приймання основних засобів, МНМА та МШП з Дирекції оброблення та перевезення пошти до Київської міської дирекції 01.11.2012 р.

Як зазначає позивач, попередній балансоутримувач будівлі за адресою: пр-т. Повітрофлотський 75 у м. Києві, Дирекція оброблення та перевезення пошти, повідомив нового балансоутримувача, Київську міську дирекцію Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", про припинення з 01.12.2012 р. дії договорів про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарям, що орендують приміщення в спірній будівлі.

Позивачем з метою забезпечення належного утримання частково орендованої відповідачем будівлі за адресою: пр-т. Повітрофлотський 75 у м. Києві, балансоутримувачем якої є позивач, укладено з відповідними організаціями договори, зокрема: з комунальним підприємством Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) про компенсацію вартості постачання та водовідведення від 01.01.2013 р. № 3-2013-66-2087; з Державним підприємством спеціального зв'язку договір № 23/2009/71-35 про охорону об'єктів КМД УДППЗ "Укрпошта" від 30.12.2009 р.; з Товариством з обмеженою відповідальністю "Крамар Рісайклінг" договір № СМ-62-13-61-31 про надання послуг з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів від 04.01.2013 р.; з ДП "Завод 410 ЦА" договір № 66-2239 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії від 23.12.2012 р.; з Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною договір № 61-2317 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 06.12.2013 р.

Звертаючись до суду першої інстанції, позивач вказує на те, що між позивачем та відповідачем не укладено в порядку п. 5.8. договору оренди № 688, договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю та податку на землю, однак з огляду на фактичне надання комунальних та інших послуг, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, зокрема відповідно до договору про компенсацію вартості постачання та водовідведення від 01.01.2013 р. № 3-2013-66-2087 актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з січня 2013 р. по квітень 2014 р. та платіжними дорученнями про оплату вартості наданих послуг; відповідно до договору № 66-2239 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії від 23.12.2012 р. актами прийняття теплової енергії за вказаний період та платіжними дорученнями про сплату вартості наданих послуг; за договором № СМ-62-13-61-31 про надання послуг з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів від 04.01.2013 р. актами надання послуг за період з січня 2013 р. по грудень 2013 р. та платіжними дорученнями про сплату вартості вказаних послуг; за договором № 61-2317 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 06.12.2013 р. актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з січня 2014 р. по квітень 2014 р. та платіжними дорученнями про сплату вартості вказаних послуг; відповідно до договору № 23/2009/71-35 про охорону об'єктів КМД УДППЗ "Укрпошта" від 30.12.2009 р. актами виконаних робіт, наданих послуг за період з січня 2013 р. по квітень 2014 р. та платіжними дорученнями про сплату вартості наданих послуг охорони, а також враховуючи сплату позивачем податку на землю, останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.01.2013 р. по 30.04.2014 р. у сумі 79 721, 27 грн., а також штрафні санкції внаслідок прострочення сплати заборгованості, а саме пеню в розмірі 17 658, 80 грн., інфляційні втрати у розмірі 9 273, 02 грн., 3% річних у розмірі 2 477, 75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на відсутність як станом на час подання позову до суду, так і станом на час розгляду справи погоджених сторонами умов укладеного відповідно до приписів ст. 181 ГК України договору про відшкодування витрат балансоутримувачу в порядку п. 5.8. договору оренди № 688, такий договір не є укладеним. Однак, суд першої інстанції прийшов до висновку, що за змістом Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» та ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» оплата наданих послуг є обов'язком особи, якій такі послуги фактично надані.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до наказу Фонду Державного майна України від 22.08.2000 №1765 "Щодо роз'яснень і рекомендацій до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" витрати на утримання орендованого майна не входять до орендної плати і повинні окремо компенсуватись орендарем орендодавцю.

Так, як зазначалося вище та вбачається із матеріалів справи, позивачем у якості споживача послуг було укладено з відповідними організаціями договори, зокрема: з комунальним підприємством Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) про компенсацію вартості постачання та водовідведення від 01.01.2013 р. № 3-2013-66-2087; з Державним підприємством спеціального зв'язку договір № 23/2009/71-35 про охорону об'єктів КМД УДППЗ "Укрпошта" від 30.12.2009 р.; з Товариством з обмеженою відповідальністю "Крамар Рісайклінг" договір № СМ-62-13-61-31 про надання послуг з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів від 04.01.2013 р.; з ДП "Завод 410 ЦА" договір № 66-2239 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії від 23.12.2012 р.; з Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною договір № 61-2317 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 06.12.2013 р.

В свою чергу, відповідач згідно умов договору оренди, як орендар будівлі за адресою: пр-т. Повітрофлотський 75 у м. Києві повинен був укласти з позивачем договір на відшкодування витрат утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю та податку на землю.

Колегією суддів встановлено, що 20.06.2013 року листом від 19.06.2013 № 13-12/105 балансоутримувачем були направлені на основі примірного договору, 2 примірники договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг по 5 арк. кожний, а також відповідні додатки.

01.07.2013 листом вих.: № 21 від 26.06.2013 КМД УДППЗ "Укрпошта" було отримано від TOB "Пластспецмаш" один підписаний примірник договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 26.06.2013 року та підписані 2 примірники протоколу розбіжностей №1 до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 26.06.2013 - по 3 арк. кожний.

В свою чергу, позивачем були розглянуті запропоновані відповідачем розбіжності та вжиті заходи щодо їх врегулювання, а саме узгоджені розбіжності стосовно пунктів п.2.1, п.2.1.5. п.5.4., частково узгоджено п. 1.1.договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Але, не погоджуючись із частиною запропонованих розбіжностей та для їх врегулювання, скаржник у 20-денний термін направив відповідачу протокол узгодження розбіжностей про врегулювання переддоговірного спору щодо укладання пунктів п.1.1., п.1.2.. п.1.3., абз. З п.2.1.1., п.2.1.6., п.2.2.4., п.3.1.1., п.3.1.4., п.3.1.5.,п.3.1.7, п.4.1., п.4.1.1., п. 6.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю у редакції скаржника.

Беручи до уваги те, що сторони не врегулювали розбіжності щодо укладання пунктів п.1.1., п.1.2.. п.1.3., абз. З п.2.1.1., п.2.1.6., п.2.2.4., п.3.1.1., п.3.1.4., п.3.1.5.,п.3.1.7, п.4.1., п.4.1.1., п. 6.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача, позивач звернувся до суду із позовом про врегулювання переддоговірного спору шляхом зобов'язання відповідача укласти договір про відшкодування витрат балансоутримувача в редакції запропонованій позивачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/14122/13 від 30.09.2014 року позов задоволено повністю. Зобов'язано відповідача укласти з позивачем договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю в редакції позивача, яким передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє до 12.05.2015 року включно. Умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2013 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/14122/13 від 12.01.2015 року, змінено рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 року. Виключено з резолютивної частини рішення з тексту договору п.п. 1.2, 1.3, 2.1.6, 3.1.4, 3.1.5 та 3.1.7. Викладено абзац 3 п.п. 2.1.1, п. 2.2.4, 4.1, 4.1.1, 6.1 договору в іншій редакції, зокрема виключено пункт про те, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2013 року.

При цьому, в підтвердження укладення договору про відшкодування витрат балансоутримувача, позивач надав договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 26.06.2013 року.

Водночас, колегією суддів встановлено, що вказаний договір укладений між позивачем та відповідачем з урахуванням протоколу розбіжностей № 1 від 26.06.2013 року, який є невід'ємною частиною договору. Однак, ні позивач, ні відповідач, примірник протоколу розбіжностей № 1 суду не надали.

Крім того, як вбачається із тексту постанови Київського апеляційного господарського суду № 910/14122/13 від 12.01.2015 року, 01.07.2013 року листом вих. № 21 від 26.06.2013 року КМД УДППЗ ,,Укрпошта" було отримано від TOB ,,Пластспецмаш" один підписаний примірник договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 26.06.2013 року та підписані два примірники протоколу розбіжностей №1 до договору.

Відповідно до протоколу розбіжностей № 1 від 26.06.2013 року орендар не погодився з п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.1.1, 2.1.5, 2.2.4, 3.1.1, 3.1.4, 3.1.5, 3.1.7, 4.1, 4.1.1, 5.4, 6.1.

Позивачем були розглянуті запропоновані відповідачем розбіжності та вжиті заходи щодо їх врегулювання, а саме узгоджені розбіжності стосовно пунктів 2.1, п. 2.1.5, п.5.4, частково узгоджено п. 1.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, що підтверджується протоколом узгодження розбіжностей від 19.07.2013р., інші ж спірні пункти договору не було узгоджено.

Не погоджуючись із частиною запропонованих розбіжностей та для їх врегулювання, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про врегулювання переддоговірного спору, в якому просив зобов'язати відповідача укласти пункти 1.1, 1.2., 1.3, абз. 3 п.2.1.1, пункти 2.1.6, 2.2.4, 3.1.1, 3.1.4, 3.1.5, 3.1.7, 4.1, 4.1.1, 6.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю у редакції, запропонованій позивачем (справа № 910/14122/13).

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/14122/13 від 30.09.2014 року позов задоволено повністю. Зобов'язано ТОВ «Пластспецмаш» укласти з Українським Державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/14122/13 від 12.01.2015 року, рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 року змінено. Виключено з резолютивної частини рішення з тексту договору п.п. 1.2, 1.3, 3.1.4, 3.1.5, 3.1.7 та викладено абзац 3 п.п. 2.1.1, п.п. 2.2.4, 4.1, 4.1.1 та 6.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю в іншій редакції. Зокрема, виключено пункт договору про те, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2013 року та визначено, що договорів вважається укладеним з моменту його підписання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у спірний період між сторонами не було укладено договору про відшкодування витрат балансоутримувача на виконання п. 5.8 договору оренди.

Водночас, згідно із ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст. 13 вказаного Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до п. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 18 Порядку обліку та оплати послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

У відповідності до п. 2.2.3. Примірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, затвердженого наказом Фонду державного майна України №1774 від 23.08.2000 орендар зобов'язаний вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Отже, зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг з утримання орендованого майна та комунальних послуг у період з 01.01.2013 по 30.04.2014 виникли на підставі вказаних нормативно - правових актів за фактично надані послуги.

Тому посилання відповідача на те, що відсутній договір про відшкодування витрат балансоутримувача по утриманню орендованого приміщення і немає підстав для стягнення наданих комунальних послуг, колегія суддів вважає, є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 30.10.2013 року.

Стосовно компенсації суми земельного податку, то судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно з п. 286.6 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до п. 287.7 Податкового кодексу України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 01.01.2013 по 30.04.2014 рокуКиївською міською дирекцією УДППЗ «Укрпошта» надання комунальних послуг та послуг з утримання орендованого нерухомого майна ТОВ «Пластспецмаш» здійснювалось без укладення договору.

Тобто, з огляду на вищенаведене та відповідно до п. 5.8. додаткового договору №3848 від 12.07.2007 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №688 від 07.10.2003, у період з 01.01.2013 по 30.04.2014 відповідач повинен був оплачувати фактично надані позивачем послуги з утримання орендованого майна, комунальні послуги та компенсацію земельного податку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у якості споживача послуг було укладено з відповідними організаціями договори, зокрема: з комунальним підприємством Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) про компенсацію вартості постачання та водовідведення від 01.01.2013 р. № 3-2013-66-2087; з Державним підприємством спеціального зв'язку договір № 23/2009/71-35 про охорону об'єктів КМД УДППЗ "Укрпошта" від 30.12.2009 р.; з Товариством з обмеженою відповідальністю "Крамар Рісайклінг" договір № СМ-62-13-61-31 про надання послуг з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів від 04.01.2013 р.; з ДП "Завод 410 ЦА" договір № 66-2239 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії від 23.12.2012 р.; з Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною договір № 61-2317 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 06.12.2013 р.

На підставі зазначених договорів Київська міська дирекція УДППЗ "Укрпошта" здійснювала оплату за надані послуги з утримання орендованого майна та спожиті комунальні послуги, що підтверджується копіями платіжних доручень та актами наданих послуг, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що у нього відсутня заборгованість перед УДППЗ "Укрпошта" з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та за надані комунальні послуги у зв'язку з відсутністю господарського договору з вини позивача, оскільки позивач чинив перешкоди у користуванні майном. Крім того, послуга з охорони не відноситься до утримання орендованих приміщень та прибудинкової території та не є комунальною послугою, а тому відповідач не повинен відшкодовувати її вартість.

Однак, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта з приводу того, що позивачем з 22.05.2013 по 13.12.2013 чинились перешкоди відповідачу у користуванні орендованими приміщеннями, у зв'язку з чим останній не міг використовувати спірні приміщення за призначенням у відповідності до договору оренди та, відповідно, не користувався послугами з утримання орендованого нерухомого майна та комунальними послугами у вказаному періоді не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту перешкоджання його господарській діяльності, а саме доказів про: перешкоджання працівникам відповідача входу до орендованих приміщень, вільне пересування клієнтів до орендованих приміщень, відсутність опалення в орендованих приміщеннях.

Стосовно тверджень відповідача, що чинним законодавством не передбачено обов'язку орендаря нести витрати з охорони орендованого майна спростовуються наступним.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Як підтверджується матеріалами справи, договір про охорону об'єктів "КМД УДППЗ "Укрпошта" № 23/2009/71-35 від 30.12.2009 року був укладений позивачем саме з метою охорони та збереження майна, в тому числі й орендованого майна. Відтак, колегія суддів приходить до висновку про обов'язок відповідача відшкодувати позивачу і понесені ним витрати на охорону спірного приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 27.12.2013 року направив на адресу відповідача рахунок № 127 від 23.12.2013 року на відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення за листопад 2013 року на суму 77, 42 грн. та рахунок № 126 від 23.12.2013 року на суму 3 057, 62 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 9918 від 27.12.2013 року. Дані рахунки були отримані відповідачем 08.01.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

Крім того, 17.01.2014 року позивач направив відповідачу рахунок № 10 від 13.01.2014 року на суму 3 057, 62 грн. та рахунок № 11 від 13.01.2014 року на суму 77, 42 грн. на відшкодування витрат на утримання приміщення за грудень 2013 року, які останній отримав 20.01.2014 року.

13.02.2014 року позивач направив на адресу відповідача рахунок № 14 від 11.02.2014 року на відшкодування витрат з утримання приміщення за січень 2014 року на суму 10 947, 00 грн. Вказаний рахунок відповідач отримав 17.02.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

17.03.2015 року позивач направив відповідачу рахунок № 29 від 13.03.2014 року на відшкодування витрат балансоутримувача за лютий 2014 року на суму 8 693, 40 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 9818 від 17.03.2014 року, наявним в матеріалах справи. З матеріалів справи вбачається, що даний рахунок отриманий відповідачем 19.03.2014 року.

Також, 15.04.2014 року позивач направив рахунок № 38 від 11.04.2014 року на відшкодування витрат по утриманню приміщення за березень 2014 року на суму 6 795, 28 року, який був отриманий відповідачем 17.04.2014 року.

14.05.2014 року позивач направив на адресу відповідача рахунок № 50 від 08.05.2014 року на відшкодування витрат по утриманню орендованого майна зат квітень 2014 року на суму 4 201, 18 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 3060 від 14.05.2014 року, наявним в матеріалах справи. Вказаний рахунок згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отриманий відповідачем 19.05.2014 року.

До того ж, як зазначає позивач, листом № 10-69-346 ним, 18.11.2013 року на адресу відповідача було направлено для підписання акти виконаних робіт (наданих послуг) за період січень-жовтень 2013 року.

Водночас, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи наявні акти наданих посулг лише за липень-жовтень 2013 року та рахунки № 95 від 31.10.2013 року на суму 9 172, 87 грн., № 96 від 31.10.2013 року на суму 232, 27 грн., № 110 від 04.11.2013 року на суму 77, 42 грн. та № 109 від 04.11.2013 року на суму 3 057, 62 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про розмір витрат на утримання орендованого відповідачем приміщення, за період з січня по червень 2013 року. Доказів обізнаності відповідача щодо розміру відшкодування витрат балансоутримувача, позивач суду також не надав.

Зазначення в листі № 10-69-346 про направлення актів наданих послуг за період з січня по жовтень 2013 року не може вважатись належним доказом у справі, оскільки з даної вказівки в листі не вбачається можливим встановити на яку саме суму виставлялися позивачем до сплати відповідачу акти наданих послуг.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вказане, відповідач повинен був у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги відшкодувати позивачу за утримання орендованого приміщення, згідно виставлених останнім рахунків, за період з липня 2013 року по квітень 2014 року 49 447, 12 грн.

Сплату вказаної суми заборгованості боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що позивачем не надано належних доказів розміру витрат на утримання орендованої відповідачем частини приміщення за період січень-червень 2013 року, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування витрат на утримання майна підлягають частковому задоволенню у сумі 49 447, 12 грн.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 2 477, 75 грн. та 9 273, 02 грн. збитків від інфляції за період з січня 2013 року по квітень 2014 року.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника теж покладається відповідальність, передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, перерахувавши розмір 3% річних та збитків від інфляції з урахуванням встановленої суми боргу та беручи до уваги, що прострочення заборгованості виникає після спливу семиденного строку (ст. 530 ЦК України) від дня отримання вимоги (рахунків), колегія судді приходить до висновку, що позовні вимоги у вказаній частині підлягають частковому задоволенню, а саме 3% річних у сумі 584, 30 грн. та збитки від інфляції у сумі 4 710, 34 грн.

Крім того, позивачем заявлена до стягнення з відповідача пеня у розмірі 17 658, 80 грн.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

За таких обставин, здійснивши перерахунок пені за заявлений до стягнення позивачем період з урахуванням встановленої суми боргу та беручи до уваги, що прострочення заборгованості виникає після спливу семиденного строку (ст. 530 ЦК України) від дня отримання вимоги (рахунків), а також враховуючи, що розмір пені в порядку зазначеного вище Закону становить 1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення та не може перевищувати 100% суми боргу по кожному місяці із періоду нарахування пені, колегією суддів встановлено, що позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у сумі 16 729, 54 грн.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції змінні з урахуванням встановлених апеляційним судом обставин.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластспецмаш» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 року задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 року у справі № 910/18999/14 змінити.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 94, ідентифікаційний код 30302238) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045) в особі Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 01189979) 49 447, 12 грн. основного боргу, 16 729, 54 грн. пені, 584, 30 грн. 3% річних, 4 710, 34 грн. інфляційних збитків та 1 481, 06 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045) в особі Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 01189979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластспецмаш" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 94, ідентифікаційний код 30302238) 169, 48 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

8. Матеріали справи № 910/18999/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко