Постанова

від 13.07.2015 по справі 910/3018/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2015 р. Справа№ 910/3018/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Сухового В.Г.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Данилік Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н б/д (вх. № 09-08.1/5045/15 від 06.05.2015 року) Національного науково - дослідного реставраційного центру України на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2015 року

у справі № 910/3018/15-г (суддя - Спичак О. М.)

за позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві

до Національного науково - дослідного реставраційного центру України

про стягнення 315 792, 00 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Терещенко В.М., довіреність №24/14-538/Ан від 07.02.2014 року;

від відповідача: Ледовський О.С., довіреність №03 від 26.02.2015 року;

Бузанов М.М., довіреність №04 від 26.02.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві (позивач у справі) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного науково - дослідного реставраційного центру України (відповідач у справі) про стягнення 315 792, 00 грн (а.с. 5-14 том 1).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 року у справі №910/3018/15-г позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Національного науково-дослідного реставраційного центру України на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві 315 792, 00 грн заборгованості та 6 315, 90 грн витрат по сплаті судового збору (а.с. 235-241 том 1).

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач, Національний науково - дослідний реставраційний центр України, 06.05.2015 року подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 року у справі №910/3018/15-г скасувати повністю та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що висновки місцевого господарського суду про надання позивачем послуг з охорони не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки жодних Актів здачі-прийняття наданих послуг між позивачем та відповідачем у період з 01.03.2013 року по 31.12.2013 року не підписувалось, а договір на закупівлю послуг з організації охорони при ГУМВС України в місті Києві №112-Д/2012/Гл припинив свою дію 28.02.2013 року, відтак у позивача не було підстав для організації охорони об'єкту по проспекту Науки,52-А в м.Києві та відповідно підстав для вимоги оплати вартості таких послуг.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2015 року апеляційну скаргу б/н б/д (вх. № 09-08.1/5045/15 від 06.05.2015 року) Національного науково - дослідного реставраційного центру України на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2015 року у справі №910/3018/15-г прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 06.07.2015 року.

У судовому засіданні 06.07.2015 року Київським апеляційним господарським судом відповідно до ч.3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 13.07.2015 року.

09.07.2015 року через канцелярію Київського апеляційного господарського суду позивач подав заперечення від 07.07.2015 року (вх. №09-11/809/15 від 09.07.2015 року) на апеляційну скаргу відповідача, в яких погоджується з висновками Господарського суду міста Києва, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

У судовому засіданні 13.07.2015 року представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 року у справі №910/3018/15-г скасувати повністю та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 13.07.2015 року представник позивача у справі заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

10.04.2012 року між Національним науково-дослідним реставраційним центром України (замовник за договором, відповідач у справі) та Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві (учасник за договором, позивач у справі) укладено договір на закупівлю послуг №112-Д/2012/Гл, строк дії якого узгоджено сторонами до 31.12.2012 (п. 5.1, п. 10.1), і було пролонговано до 28.02.2013 року згідно додаткової угоди № 1.

Умовами договору на закупівлю послуг від 10.04.2012 № 112-Д/2012/Гл сторони узгодили, що позивач зобов'язується у 2012 році надати відповідачу послуги з організації охорони громадського порядку та здійснення контрольно - пропускного режиму у відокремлених приміщеннях Національного науково-дослідного реставраційного центру України за адресою: м. Київ, пр. Науки, 52-а, згідно дислокації, взявши під охорону постом фізичної охорони позивача, та зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення цілісності об'єкта замовника, шляхом відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого доступу сторонніх осіб до майна на об'єкті і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна (п.1.1), вид фізичної охорони об'єкта: міліцейська охорона (згідно переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами ДСО при МВС за договорами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 № 615) (п. 1.4), ціна договору на 2012 рік - 315 792,00 грн. (п. 3.1), вартість послуг за 1 годину здійснення заходів охорони міліції за цим договором складає 43,00 грн. (п. 3.2), строк надання послуг охорони - з 01.03.2012 по 31.12.2012 (п. 5.1).

Відповідно до Акту про виставлення цілодобового поста міліцейської охорони на об'єкті: Національний науково-дослідний реставраційний центр України за адресою: м.Київ, пр. Науки, 52-а (а.с. 31 том 1), складеного між відповідачем та Голосіївським ВДСО УДСО при ГУ МВС України в м. Києві, на наведеному об'єкті виставлено цілодобовий пост міліцейської охорони з 9.00 год. 01.02.2011, який було знято 07.02.2014 року, про що між відповідачем та Голосіївським ВДСО УДСО при ГУ МВС України в м. Києві складено відповідний Акт про зняття цілодобового поста міліцейської охорони, затверджений начальником Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві полковником міліції Британським В.П. (а.с. 34 том 1).

З вищенаведеного вбачається, що Договір № 112-Д/2012/Гл від 10.04.2012 року припинив свою дію 28.02.2013 року, та, як підтверджується сторонами у справі, після його припинення нового договору між сторонами укладено не було.

Однак, як вбачається з наявних у матеріалах справи листів відповідача, останній просив позивача не знімати охорону з об'єкту, з огляду на специфіку діяльності останнього як закладу, який проводить державну політику в галузі збереження, дослідження, консервації й реставрації пам'яток національного історико - культурного надбання, про що наголошувалось зокрема у листах від 18.03.2013 № 368, від 10.07.2013 № 591, від 19.12.2013 № 940 (а.с. 35-37 том 1). Крім того, відповідачем у листах від 19.12.2013 року №940, від 11.07.2014 року № 421 вказувалось на те, що при надходженні бюджетного фінансування на оплату послуг на організацію та здійснення заходів охорони об'єкту, надані послуги будуть оплачені у повному обсязі.

Тобто, у період з 01.03.2013 року по 31.12.2013 року після закінчення строку дії договору на закупівлю послуг №112-Д/2012/Гл від 10.04.2012 позивачем без укладення нового договору було здійснено витрати на організацію та здійснення заходів охорони об'єкту відповідача, за адресою: м.Київ, пр. Науки, 52-а.

На підтвердження факту надання відповідачу послуг з охорони, Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві надало до суду апеляційної інстанції копії Книг нарядів розстановки сил та засобів роти з охорони кредитно-фінансових установ та об'єктів Голосіївського ВДСО УДСО при ГУМВС України в місті Києві (Додаток №1, №2 до матеріалів справи). Факт знаходження міліцейської охорони на об'єкті за адресою м.Київ, пр. Науки, 52-А, у період з 01.03.2013 року по 31.12.2013 року відповідачем не заперечується.

Витрати позивача на надання послуг на організацію та здійснення заходів охорони об'єкту в період з 01.03.2013 по 31.12.2013 року склали загалом 315 792,00 грн, виходячи з наступного розрахунку:

- вартість години охорони - 43,00 грн.;

- кількість постів охорони - 1 пост міліції охорони;

- режим охорони - щоденно, цілодобово;

- кількість днів охорони за період з 01.03.2013 по 31.12.2013 - 306 днів;

- кількість годин охорони одним постом охорони за період з 01.03.2013 по 31.12.2013 - 7 344 години.

За період з 01.03.2013 року по 31.12.2013 року позивачем було сформовані акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг з охорони Національного науково-дослідного реставраційного центру України на загальну суму 315 792,00 грн, які зі сторони відповідача підписані не були (а.с. 131-140 том 1).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, Національний науково-дослідний реставраційний центр України є культурним закладом музейного типу, який фінансується з державного бюджету України за КПКВ 1801200 «музейна справа та виставкова діяльність» і на який поширюються норми Закону України «Про музеї та музейну справу» та інших нормативних актів, щодо музейної сфери України.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про музеї та музейну справу», держава гарантує захист майнових прав музеїв усіх форм власності. Вилучення державою у музеїв їх фондів та іншого закріпленого за ними майна може здійснюватися лише у випадках, передбачених законами України. Музеї, що є у державній чи комунальній власності, не підлягають приватизації. Держава гарантує забезпечення охорони музеїв державної та комунальної форм власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 року № 615 «Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності» з метою вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності на базі підрозділів охорони при органах внутрішніх справ утворено Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затверджено відповідне Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ (далі Положення), перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами, і перелік об'єктів підвищеної небезпеки підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, що підлягають, обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами.

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба охорони є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, яка складається з управлінь, відділів Державної служби охорони при Головних управліннях МВС в Автономній республіці Крим, м. Києві та Київській області, управліннях МВС в областях та м. Севастополі та підпорядкованих їм підрозділів охорони: міських районних, міжрайонних відділів, відділень, підрозділів воєнізованої охорони та охоронних підрозділів (цивільна охорона).

Державна служба охорони створена для здійснення заходів щодо охорони нерухомих об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, валютних цінностей, що перевозяться, інкасації, перевезення валютних цінностей та забезпечення особистої безпеки громадян на договірних засадах.

Відповідно до п. 3 Положення про Державну службу охорони одним із основних завдань Державної служби охорони є здійснення за договорами заходів щодо охорони особливо важливих об'єктів згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

До Переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони виключно за договорами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 року № 615, відносяться Державні музеї, картинні галереї, історико-культурні заповідники, інші важливі об'єкти культури, де зберігаються історичні та культурні цінності загальнодержавного значення.

Згідно з п. 4.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян (втрата чинності з 07.06.2013), діяльність, пов'язана з охороною окремих особливо важливих об'єктів, перелік яких визначається в установленому чинним законодавством порядку, може здійснюватися тільки юридичними особами державної форми власності.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо розвитку музеїв України» від 22.03.2000 року визначено, що заборонено зняття охорони з музеїв, де зберігаються історичні та культурні цінності загальнодержавного значення, про що надано доручення Кабінету Міністрів України вчинити відповідні дії.

Враховуючи вищевикладене, чинним законодавством України на позивача покладений обов'язок здійснювати охорону Національного науково-дослідного реставраційного центру України, який є культурним закладом музейного типу, який фінансується з державного бюджету України за КПКВ 1801200.

Посилання відповідача на те, що після закінчення строку дії договору позивач мав право припинити надання послуг з охорони об'єкту (так само як і мав право на одностороннє розірвання договору), а тому немає підстав для стягнення вартості послуг наданих позивачем і які не були прийняті відповідачем після спливу строку дії договору, не приймаються апеляційним господарським судом з огляду на наступне.

Відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність.

Згідно ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Колегія суддів апеляційного господарського суду бере до уваги, що після припинення строку дію договору №112-Д/2012/Гл від 10.04.2012 року позивач у справі мав право припинити надання послуг з охорони об'єкту, однак, враховуючи приписи ст. 54 Конституції України, ст.13 ЦК України та положення Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо розвитку музеїв України» від 22.03.2000 року щодо заборони зняття охорони з музеїв, вважає дії позивача по наданню послуг з охорони об'єкту - Національного науково - дослідного реставраційного центру України за адресою м. Київ, пр. Науки, 52-А, правомірними та такими, що спрямовані на виконання покладених на позивача завдань згідно чинного законодавства.

Доводи відповідача про те, що він відноситься до суб'єктів господарювання, що фінансуються з Державного бюджету України, а тому його обов'язки зокрема щодо господарських зобов'язань встановлюються наявністю бюджетного фінансування - були правомірно відхилені місцевим господарським судом з огляду на те що, відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 року № 01-06/908/2012 за змістом частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року № 11/446, постановах Вищого господарського суду України від 19.03.2015 року у справі №910/24268/14, від 24.12.2014 року у справі №906/404/14).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду міста Києва, що наявність та обсяг заборгованості відповідача перед позивачем за послуги з охорони Національного науково-дослідного реставраційного центру України за період з 01.03.2013 по 31.12.2013 на суму 315 792,00 грн. позивачем доведені та відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані, а відтак позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва 27.04.2015 року у справі №910/3018/15-г відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу б/н б/д (вх. № 09-08.1/5045/15 від 06.05.2015 року) Національного науково - дослідного реставраційного центру України на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 року у справі №910/3018/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 року у справі №910/3018/15-г залишити без змін.

3. Справу №910/3018/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді В.Г. Суховий

А.О. Мальченко