Постанова

від 03.11.2015 по справі 910/3018/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 910/3018/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоДемидової А.М., суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргуНаціонального науково-дослідного реставраційного центру України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 у справі№ 910/3018/15-г господарського суду міста Києва за позовомУправління Державної служби охорони при ГУ МВС України у місті Києві до Національного науково-дослідного реставраційного центру України простягнення 315 792,00 грн в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Терещенко В.М., дов. № 24/14-538/АН від 07.02.2014

- відповідача: Новак Н.Ю., дов. № 09 від 22.06.2015

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі №910/3018/15-г (суддя Спичак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 (у складі головуючого судді Жук Г.А., суддів Сухового В.Г., Мальченко А.О.), задоволено позов Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у місті Києві до Національного науково-дослідного реставраційного центру України, стягнуто з Національного науково-дослідного реставраційного центру України на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у місті Києві суму заборгованості у розмірі 315 792,00 грн (в т.ч. ПДВ 20% 52632,00 грн).

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Національний науково-дослідний реставраційний центр України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 31, 40, 42 Закону України "Про здійснення державних закупівель", оскільки між сторонами не укладався договір про закупівлю послуг з організації охорони на період з 01.03.2013 по 31.12.2013, а витрати на здійснення охорони не є збитками внаслідок порушення договірного зобов'язання або протиправної поведінки відповідача, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі № 910/3018/15-г і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у місті Києві про відшкодування витрат на організацію та здійснення заходів охорони в сумі 315 792,00 грн відмовити повністю.

Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у місті Києві не скористалося правом, наданим ст.111 2 ГПК України, не надало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

У судовому засіданні 03.11.2015 представник відповідача підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі № 910/3018/15-г і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні 03.11.2015 заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 10.04.2012 між Національним науково-дослідним реставраційним центром України (як замовником) та Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві (як учасником) був укладений договір на закупівлю послуг № 112-Д/2012/Гл, строк дії якого узгоджено сторонами до 31.12.2012 (п. 5.1, п. 10.1) і було пролонговано до 28.02.2013 згідно з додатковою угодою № 1.

Умовами договору на закупівлю послуг №112-Д/2012/Гл від 10.04.2012 сторони узгодили, що позивач зобов'язується у 2012 році надати відповідачу послуги з організації охорони громадського порядку та здійснення контрольно-пропускного режиму у відокремлених приміщеннях Національного науково-дослідного реставраційного центру України за адресою: м. Київ, пр. Науки, 52-а, згідно дислокації, взявши під охорону постом фізичної охорони позивача, та зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення цілісності об'єкта замовника, шляхом відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого доступу сторонніх осіб до майна на об'єкті і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна (п.1.1), вид фізичної охорони об'єкта: міліцейська охорона (згідно переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами ДСО при МВС за договорами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 №615) (п. 1.4), ціна договору на 2012 рік - 315 792,00 грн (п. 3.1), вартість послуг за 1 годину здійснення заходів охорони міліції за цим договором складає 43,00грн (п. 3.2), строк надання послуг охорони - з 01.03.2012 по 31.12.2012 (п. 5.1).

Відповідно до акта про виставлення цілодобового поста міліцейської охорони на об'єкті: Національний науково-дослідний реставраційний центр України за адресою: м.Київ, пр. Науки, 52-а, складеного між відповідачем та Голосіївським ВДСО УДСО при ГУ МВС України в м. Києві, на наведеному об'єкті виставлено цілодобовий пост міліцейської охорони з 9.00 год. 01.02.2011, який було знято 07.02.2014, про що між відповідачем та Голосіївським ВДСО УДСО при ГУ МВС України в м. Києві складено відповідний акт про зняття цілодобового поста міліцейської охорони, затверджений начальником Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві полковником міліції Британським В.П.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, після припинення договору № 112-Д/2012/Гл від 10.04.2012 відповідач направляв позивачу листи від 18.03.2013 № 368, від 10.07.2013 № 591, від 19.12.2013 №940, в яких просив позивача не припиняти надання послуг і не знімати охорону у приміщеннях Центру з огляду на специфіку діяльності Національного науково-дослідного реставраційного центру України як закладу, який проводить державну політику в галузі збереження, дослідження, консервації й реставрації пам'яток національного історико-культурного надбання.

Крім того, відповідачем у листах від 19.12.2013 № 940, від 11.07.2014 №421 вказувалось на те, що при надходженні бюджетного фінансування на оплату послуг на організацію та здійснення заходів охорони об'єкту, надані послуги будуть оплачені у повному обсязі.

За таких обставин, суди встановили, що у період з 01.03.2013 по 31.12.2013 після закінчення строку дії договору на закупівлю послуг №112-Д/2012/Гл від 10.04.2012 позивачем без укладення нового договору надавалися послуги з організації та здійснення заходів охорони об'єкта відповідача за адресою: м.Київ, пр. Науки, 52-а, про що свідчать копії книг нарядів розстановки сил та засобів роти з охорони кредитно-фінансових установ та об'єктів Голосіївського ВДСО УДСО при ГУМВС України в місті Києві (додаток №1, №2 до матеріалів справи).

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що витрати позивача на надання послуг на організацію та здійснення заходів охорони об'єкту в період з 01.03.2013 по 31.12.2013 склали загалом 315 792,00 грн, виходячи з наступного розрахунку: вартість години охорони - 43,00 грн; кількість постів охорони - 1 пост міліції охорони; режим охорони - щоденно, цілодобово; кількість днів охорони за період з 01.03.2013 по 31.12.2013 - 306 днів; кількість годин охорони одним постом охорони за період з 01.03.2013 по 31.12.2013 - 7 344 години.

За період з 01.03.2013 по 31.12.2013 позивачем було сформовані акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг з охорони Національного науково-дослідного реставраційного центру України на загальну суму 315 792,00 грн, які зі сторони відповідача підписані не були.

Як встановлено судами, Національний науково-дослідний реставраційний центр України є культурним закладом музейного типу, який фінансується з державного бюджету України за КПКВ 1801200 "музейна справа та виставкова діяльність" і на який поширюються норми Закону України "Про музеї та музейну справу" та інших нормативних актів, щодо музейної сфери України.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про музеї та музейну справу" держава гарантує захист майнових прав музеїв усіх форм власності. Вилучення державою у музеїв їх фондів та іншого закріпленого за ними майна може здійснюватися лише у випадках, передбачених законами України. Музеї, що є у державній чи комунальній власності, не підлягають приватизації. Держава гарантує забезпечення охорони музеїв державної та комунальної форм власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 № 615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності" з метою вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності на базі підрозділів охорони при органах внутрішніх справ утворено Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затверджено Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами, і перелік об'єктів підвищеної небезпеки підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, що підлягають, обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами.

Згідно з п. 3 Положення про Державну службу охорони одним із основних завдань Державної служби охорони є здійснення за договорами заходів щодо охорони особливо важливих об'єктів згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

До Переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони за договорами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 № 615, відносяться державні музеї, картинні галереї, історико-культурні заповідники, інші важливі об'єкти культури, де зберігаються історичні та культурні цінності загальнодержавного значення.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо розвитку музеїв України" заборонено зняття охорони з музеїв, де зберігаються історичні та культурні цінності загальнодержавного значення, про що надано доручення Кабінету Міністрів України.

З урахуванням викладеного, на підставі ст. 54 Конституції України, ст.ст. 11, 13, 526, 626, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 29 Закону України "Про музеї та музейну справу", положень Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо розвитку музеїв України", постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 № 615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності", зважаючи на доведення позивачем факту надання послуг з охорони об'єкта відповідача за період з 01.03.2013 по 31.12.2013 на суму 315 792,00 грн, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 315 792,00 грн заборгованості з оплати наданих позивачем послуг з організації охорони громадського порядку та здійснення контрольно-пропускного режиму у відокремлених приміщеннях Центру.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.

Договір про закупівлю укладається в письмовій формі, а у разі здійснення закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону - у формі електронного документа, відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель").

Згідно з ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідач - Національний науково-дослідний реставраційний центр України в особі керівника звертався до позивача - Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у місті Києві з листами від 18.03.2013 № 368, від 10.07.2013 № 591, від 19.12.2013 № 940, в яких просив позивача не припиняти надання послуг і не знімати охорону у приміщеннях Центру.

Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України у місті Києві як органом, уповноваженим на здійснення обов'язкової охорони об'єктів, до яких згідно з переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 № 615, відносяться об'єкти культури, де зберігаються історичні та культурні цінності загальнодержавного значення, надавалися такі послуги з 01.03.2013 по 31.12.2013.

Отже, оскільки сторонами були вчинені дії, спрямовані на продовження правовідносин щодо надання послуг з охорони об'єктів відповідача, між сторонами фактично була досягнута домовленість про продовження договірних правовідносин, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України підтверджено письмовими доказами, які були досліджені при розгляді справи судами попередніх інстанцій.

Також колегією суддів касаційної інстанції не приймаються доводи скаржника щодо відсутності бюджетного фінансування, оскільки згідно з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446, на підставі ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Національного науково-дослідного реставраційного центру України на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві 315 792,00 грн заборгованості з оплати наданих позивачем послуг з організації охорони громадського порядку та здійснення контрольно-пропускного режиму у відокремлених приміщеннях Центру.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 910/3018/15-г.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національного науково-дослідного реставраційного центру України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі №910/3018/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук