Ухвала

від 19.03.2015 по справі 910/26108/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.03.2015Справа № 910/26108/14

За позовом Приватного підприємства «Мірт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕДШОУ»

про стягнення 62 507, 32 грн.

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Літвінова М.Є.

Марченко О.В.

Представники сторін:

від позивача: Наконечна О.-А.Є. за довіреністю б/н від 04.12.2014 р.;

від відповідача: Гетьман А.Л. за довіреністю № 23/12/2014 від 23.12.2014 р.;

Якусевич І.Г. - директор.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Мірт» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕДШОУ» (далі - відповідач) про стягнення 62 507, 32 грн., в тому числі 52 200, 00 грн. основного боргу, 3 633, 98 грн. 3 % річних та 6 673, 34 грн. інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами Договору про надання послуг від 04.05.2012 р. він надав відповідачу послуги по встановленню та забезпеченню роботи обладнання, що є власністю останнього, під час проведення фестивалю з Лідією Лісімовою в м. Києві, Майдан Незалежності, вартість яких склала 52 200, 00 грн. За умовами Договору відповідач мав здійснити повний розрахунок з позивачем не пізніше останнього банківського дня місяця, в якому була надана послуга. Однак, як зазначає позивач, не зважаючи на те, що відповідач на підставі Акту наданих послуг від 05.05.2012 р. прийняв надані послуги, він з позивачем розрахунку не провів, у зв'язку з чим позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з даним позовом, нарахувавши відповідачу додатково до суми основного боргу також 3 % річних за період з 01.06.2012 р. по 25.09.2014 р. в сумі 3 633, 98 грн. та інфляційні втрати за період з червня 2012 по серпень 2014 року в сумі 6 673, 34 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2014 р. порушено провадження у справі № 910/26108/14, розгляд справи призначено на 17.12.2014 р.

17.12.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2014 р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 13.01.2015 р.

У судовому засіданні 13.01.2015 р. від представника відповідача надійшли додаткові документи у справі та відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи на те, що в дійсності спірний Договір між сторонами не укладався, а представлений позивачем його примірник є підробленим. При цьому, він також відзначає, що відповідач не підписував і представлений позивачем Акт наданих послуг. Крім того, звертається увага на те, що у вказаному Акті є виправлення чорнильною ручкою, та що він датований в дійсності 05.05.2011 р.

Також, від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2015 р. на підставі клопотання представника відповідача було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 10.02.2015 р. При цьому, в порядку підготовки справи до розгляду витребувано у сторін та Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області та Державній податковій інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову звітність сторін, складену на виконання зобов'язань за Договором про надання послуг від 04.05.2012 р.

05.02.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області надійшли матеріали податкової звітності позивача за травень, липень 2012 року, в яких відображені розрахунки з відповідачем. При цьому, в супровідному листі зазначається, що за червень - грудень 2014 року податкові декларації з податку на додану вартість не подавались.

10.02.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи, порушеної за фактом підробки офіційних документів за участю позивача відносно відповідача, зокрема, акту наданих послуг від 05.05.2012 р. (кримінальне провадження № 12015100030000950), а також письмові пояснення, в яких він повторно наголошує на тому, що представлені в якості доказів до матеріалів справи документи від позивача є підробленими. Аналогічні пояснення подані від імені директора відповідача.

Крім того, відповідачем подано клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису.

Також, 10.02.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 10.02.2015 р. представник відповідача підтримав раніше подане ним клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису.

Також, представником відповідача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та письмові пояснення № 19/92-1 від 10.02.2015 р., в яких він наголошує на тому, що спірний Договір про надання послуг між позивачем та відповідачем не укладався у письмовій формі, не підписувався уповноваженими на те представниками і не скріплювався печатками підприємств, а поданий позивачем екземпляр Договору є сфальсифікованим з підробленням підпису директора ТОВ «ЛЕДШОУ». Також, за твердженням відповідача, ніякого заходу за участю ПП «Мірт» під назвою «Фестиваль з Лідією Лісімовою «Світ талантів - світ нації» на Майдані Незалежності в місті Києві спільно з відповідачем не проводився, і жодних послуг позивач у 2012 році відповідачу не надав. Крім того, відповідач посилається на те, що акт наданих послуг від 05.05.2012 р. є повністю сфальсифікованим документом та не підписувався уповноваженим представником відповідача.

За результатами судового засідання 10.02.2015 р. вирішено задовольнити клопотання відповідача про фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів, відкласти розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2015 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/26108/14.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.02.2015 р. справу № 910/26108/14 було передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Літвінова М.Є., Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2015 р. вказаною колегією суддів було прийнято справу № 910/26108/14 до свого провадження та призначено її до розгляду на 17.03.2015 р.

25.02.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи у справі.

В судовому засіданні 17.03.2015 р. представник відповідача підтримав подане 10.02.2015 р. клопотання про зупинення провадження у справі № 910/26108/14 до вирішення кримінальної справи по підробці офіційних документів за участю ПП «Мірт» щодо ТОВ «ЛЕДШОУ», зокрема акту наданих послуг від 05.05.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2015 р. проти вищевказаного клопотання представника позивача заперечив.

В судовому засіданні 17.03.2015 р. судом розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 910/26108/14 до вирішення кримінальної справи по підробці офіційних документів за участю ПП «Мірт» щодо ТОВ «ЛЕДШОУ», зокрема акту наданих послуг від 05.05.2012 р., та вирішено відмовити в його задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує за приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

В даному випадку, відповідач просить суд зупинити провадження у справі, у зв'язку з тим, що Деснянським районним управлінням ГУ МВС України в місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100030000950 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 Господарського процесуального кодексу України, що не може слугувати обставиною для зупинення провадження у справі, оскільки приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.02.2014 р. у справі № 916/2514/13.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що будь-які правові підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

Крім того, в судовому засіданні 17.03.2015 р. представником відповідача подано клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, мотивоване тим, що подані позивачем договір та акт приймання-передачі наданих послуг є сфальсифікованими з підробленням підпису директора ТОВ «ЛЕДШОУ» Якусевича Ігора Генадійовича. На вирішення експертизи відповідач пропонує поставити наступні запитання:

1. Чи належить підпис на акті наданих послуг від 05.05.2011 р. Якусевичу Ігорю Генадійовичу?

2. Що було нанесено раніше на акт наданих послуг від 05.05.2011 р.: печатка ТОВ «ЛЕДШОУ» чи текст?

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2015 р. заперечив проти призначення у справі судової експертизи та надав додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що факт виконання сторонами зобов'язань за спірним Договором відображено у податковій звітності позивача та відповідача, зокрема у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість.

В судовому засіданні 17.03.2015 р. суд відклав розгляд клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи та на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголосив у судовому засіданні перерву до 19.03.2015 р.

19.03.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові пояснення у справі.

В судовому засіданні 19.03.2015 р. представник відповідача подав заяву, в якій просить суд залишити клопотання про технічну фіксацію судового розгляду справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу без задоволення.

Представник позивача проти розгляду справи № 910/26108/14 без здійснення технічної фіксації за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заперечив.

Судом задоволено вищевказану заяву відповідача та вирішено здійснювати фіксацію судового процесу за допомогою протоколу судового засідання відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.03.2015 р. підтримав клопотання про призначення у справі судової експертизи та надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 19.03.2015 р. проти призначення у справі судової експертизи заперечив, у зв'язку з її недоцільністю, надав додаткові пояснення у справі.

В судовому засіданні 19.03.2015 р. судом розглянуто клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи та вирішено задовольнити його, виходячи з наступного.

Так, згідно зі ст. 82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (ст. 38 ГПК України).

Також, за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

Також, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом заявленого позову є вимоги ПП «Мірт» про стягнення з ТОВ «ЛЕДШОУ» заборгованості у розмірі 52 200, 00 грн. за надані на підставі Договору 04.05.2012 р. послуги, а також нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України на вказану суму боргу інфляційних втрат та 3% річних.

При цьому, під час розгляду справи відповідач категорично заперечує проти факту підписання директором ТОВ «ЛЕДШОУ» Якусевичем Ігорем Геннадійовичем Договору про надання послуг від 04.05.2012 р., який є підставою даного спору, а також акту наданих послуг від 05.05.2012 р., та наполягає на тому, що означені документи є сфальсифікованими з підробленням підпису Якусевича І.Г.

Як зазначалося вище, за змістом ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Враховуючи приписи ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої жодні докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а також зазначені вище обставини, судом зроблено висновок про необхідність призначення судової експертизи у справі для вирішення питання щодо автентичності представлених позивачем документів.

Так, відповідно до ч. 1-3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Таким чином, оскільки для встановлення належності підпису у Договорі про надання послуг б/н від 04.05.2012 р., Додатку № 1 до нього та акті наданих послуг від 05.05.2012 р. директору ТОВ «ЛЕДШОУ» Якусевичу Ігорю Геннадійовичу потрібні спеціальні знання, а в силу приписів ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, вказані обставини можуть бути встановлені виключно шляхом проведення судової експертизи, суд вважає за необхідне призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, основним завданням якої є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису.

Відповідно до п. 1.3. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. № 1950/5), для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

В судовому засіданні 19.03.2015 р. на виконання приписів п.п. 1.6.-1.10. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. № 1950/5) судом у присутності представників сторін відібрані експериментальні зразки підпису директора ТОВ «ЛЕДШОУ» Якусевича Ігоря Геннадійовича.

Крім того, враховуючи необхідність дослідити що саме було нанесено раніше на акт наданих послуг від 05.05.2012 р. - текст чи печатка ТОВ «ЛЕДШОУ» суд вважає за необхідне призначити у справі судову технічну експертизу документів, одним з видів якої є технічна експертиза реквізитів документів.

Одним з основних завдань технічної експертизи реквізитів документів є визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються.

При цьому, суд враховує, що експертиза, для вирішення питань якої необхідно знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань, є комплексною.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» з урахуванням вимог частини третьої статті 41 ГПК господарський суд доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у статтях 7, 9 і 10 Закону.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.

За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону).

Проведення експертизи в даному випадку суд вирішив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 910/26108/14 судову комплексну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи виконано підпис від імені Якусевича Ігоря Геннадійовича у Договорі про надання послуг б/н від 04.05.2012 р. та Додатку № 1 до нього від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕДШОУ» Якусевичем Ігорем Геннадійовичем, або іншою особою?

- чи виконано підпис від імені Якусевича Ігоря Геннадійовича в акті наданих послуг від 05.05.2012 р. від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕДШОУ» Якусевичем Ігорем Геннадійовичем, або іншою особою?

- у якій послідовності виконувалось нанесення тексту та печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕДШОУ» на Договорі про надання послуг б/н від 04.05.2012 р., Додатку № 1 до нього та акті наданих послуг від 05.05.2012 р.?

2. Проведення експертизи у встановлений законом строк доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

3. Попередити експерта, який буде здійснювати судову експертизу, про кримінальну відповідальність згідно з ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

4. Зобов'язати сторони надати на вимогу експерта оригінали всіх, необхідних для проведення експертизи, документів.

5. Оплату витрат по проведенню судової експертизи на даному етапі провадження у справі покласти на відповідача і запропонувати йому вирішити питання з експертною установою щодо сплати, в т.ч. шляхом попередньої оплати, сум за проведення судової експертизи.

6. Зобов'язати сторони повідомити господарський суд міста Києва про закінчення експертизи.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді М.Є. Літвінова

О.В. Марченко