Рішення

від 14.07.2015 по справі 910/11331/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015Справа №910/11331/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітехнології ЮЕЙ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інжиніринг Сервіс"

про стягнення грошових коштів в розмірі 326 000,00 грн. (з урахуванням поданих заяв про зменшення та про збільшення позову),

Суддя Комарова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Горда В.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: Огулькова А.М. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 14 липня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Унітехнології ЮЕЙ", 30 квітня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою від 29.04.2015 року до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інжиніринг Сервіс", про стягнення грошових коштів в розмірі 384 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою суду від 06.05.2015 року (суддя Комарова О.С.) порушено провадження у справі № 910/11331/15 та призначено розгляд справи на 02.06.2015 року.

Через відділ діловодства суду 02.06.2015 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.06.2015 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 324 000,00 грн., а також 4000,00 грн. за послуги адвоката, яку було долучено до матеріалів справи.

Також в судовому засіданні 02.06.2015 року представники сторін надали клопотання про продовження строків розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 року судом, за клопотанням представників сторін, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів, оголошено перерву в судовому засіданні до 14.07.2015 року.

Через відділ діловодства суду 14.07.2015 року від відповідача надійшов відзив на позовну заву, в якому проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, який було долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.07.2015 року представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Унітехнології ЮЕЙ" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інжиніринг Сервіс" суму в розмірі 320 000,00 грн. основного боргу та 6 000,00 грн. адвокатських послуг, тобто позивач фактично збільшив розмір адвокатських послуги на 2 000,00 грн., врахувавши ще одне додаткове судове засідання. Вказану заяву було долучено судом до матеріалів справи. Також представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з урахуванням зави про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.07.2015 року заперечив проти позову.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2015 року між відповідачем (надалі - Продавець або Постачальник) та позивачем (по тексту - Покупець або Отримувач) була здійснена усна домовленість на поставку товару, а саме парові зволожувачі для повітряпроводу, з передплатою 50% від вартості товару.

04 лютого 2015 року відповідачем було виставлено рахунок-фактуру № 14 на оплату товару в загальному розмірі 826 190,50 грн., на підставі якого покупець оплатив 413 095,25 грн., що складає 50% від загальної суми. Зазначений факт підтверджується платіжним дорученням № 579 від 06.02.2015 року.

Позивачем 13.03.2015 року був направлений поштовий лист, яким покупець просив повернути сплачені ним грошові кошти в розмірі 413 095,25 грн. Відповідач відповіді на отриманій лист не надав, проте в рахунок погашення заборгованості сплатив 33 095,25 грн.

Після подачі позивачем позовної заяви до Господарського суду м. Києва відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості в розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків та банківськими виписками (копії вказаних документів наявні в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що продавець оплаченого товару не поставив та оплачених грошових коштів пропорційно розміру непоставленого товару не повернув, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має повернути покупцю перераховані ним кошти пропорційно розміру недопоставленого товару в розмірі 320 000,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих заяв про збільшення позовних вимог та про зменшення позовних вимог, підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, 04.02.2015 року продавець виставив покупцю на оплату товару рахунок-фактуру № 14 від 04.02.2015р. в розмірі 826 190,50 грн. (копія рахунку наявна в матеріалах справі).

З матеріалів справи вбачається, що 6 лютого 2015 року позивач сплатив на користь відповідача 413 095,25 грн. за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 579 від 06.02.2015 року та становить 50% передоплати вартості товару відповідно до рахунку-фактури № 14 від 04.02.2015р. (копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту передоплати за товар відповідно до вказаного вище документів.

Отже, правовідносини між сторонами щодо поставки-прийняття товару виникли на підставі рахунку-фактури № 14 від 04.02.2015р. та його оплати, що свідчить про вчинення між позивачем та відповідачем правочину у сфері поставки товарів у спрощеній формі, так як поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Матеріали справи свідчать по часткове повернення грошових коштів відповідачем станом на травень 2015 року в розмірі 93 095,25 грн., що підтверджується банківськими виписками та актом звірки взаєморозрахунків, а відтак заборгованість відповідача перед позивачем складає 320 000,00 грн. (копії зазначених документів наявні в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Таким чином, беручи до уваги заяву про зменшення розміру позовних вимог, а також те, що доказів повної оплати відповідачем позивачу товару за оплаченим покупцем рахунком-фактурою № 14 від 04.02.2015р., станом на липень 2015 року до суду не надано, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги покупця про стягнення з продавця вартості оплаченого та непоставленого товару в розмірі - 320 000,00грн. (413 095,25 грн. (сума сплачених коштів за товар) - 93 095,25 грн. (частково повернуті кошти).

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, з правових конструкцій ч. 2 ст. 530 та ст. 625 кодексу випливає, що строк (термін) виконання боржником взятого на себе обов'язку може бути не встановлений сторонами або ж визначений моментом пред'явлення вимоги, у зв'язку з чим законодавець встановив, що у таких випадках, кредитор має право вимагати виконання такого обов'язку у будь-який час. При цьому ж, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, понесені на послуги адвоката, в розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідно до пункту 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Таким чином, відшкодовуються втрати, які були здійснені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі в розмірі 6 000,00 грн., позивач надав суду Договір про надання правої допомоги № 23 від 18.08.2014 року, укладений між адвокатським бюро «Горда і Партнери» в особі адвоката Горда В.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Інжиніринг Сервіс".

В матеріалах справи наявні додаткова угода від 20.04.2015 року до Договору про надання правої допомоги № 23 від 18.08.2014 року, рахунки-фактури № 43 від 19.04.2015 року, №46 від 27 квітня 2015 року, №69 від 01.07.2015 року, виписки по рахунку позивача, як доказ здійснення оплати адвокатському бюро позивачем в розмірі 6 000,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 254 від 17.01.2004 року на ім'я Горди В.В., а також акти надання послуг від 30.04.2015 року, від 03.06.2015 року, складені між адвокатом та позивачем.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача судових витрат за послуги адвоката в сумі 6 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, відповідач у судових засіданнях та у поданому відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що позивач відмовився від виконання зобов'язання, а також на те, що строк виконання зобов'язань не встановлений, у зв'язку з чим порушення зобов'язань по поставці товару відповідачем відсутнє.

Проте, зазначені доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами часткового виконання (часткової сплати) відповідачем заборгованості за усним правочином, а також посиланням на відповідні норми Цивільного кодексу України щодо порядку виникнення зобов'язань у разі відсутності встановленого строку їх виконання.

Враховуючи все вищевикладене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги, з урахуванням поданих заяв про збільшення та про зменшення розміру позовних вимог, підлягають задоволенню в розмірі 326 000,00 грн.

Відносно питання розподілу господарських витрат у справі № 910/11331/15, суд вважає за необхідне зазначити правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в п.17 Інформаційного листа 01-8/2351 від 20.10.2006року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року", відповідно до якої у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

У відповідності до ст. 4- 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги, що загальна сума ціни позову, з урахуванням поданих представником позивача заяв про зменшення та про збільшення позовних вимог, становить - 326 000,00 грн., судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 6 520,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи суму судового збору, сплаченого позивачем за подання позову про стягнення 384 000,00 грн. в розмірі 7680,00 грн., суд вважає за необхідне повернути позивачу суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 1160,00 грн. (7680,00 грн-6520,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інжиніринг Сервіс" (ЄДРЮОФОП 38473690, адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7, офіс 236/4) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітехнології ЮЕЙ" (ЄДРЮОФОП 36285936, адреса: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 320 000,00 грн. (триста двадцять тисяч), 6 000,00 грн. адвокатських послуг (шість тисяч гривень) та судові витрати - 6 520,00 грн. (шість тисяч п'ятсот двадцять гривень). Видати наказ.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Унітехнології ЮЕЙ" (ЄДРЮОФОП 36285936, адреса: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 1160,00 грн. (одна тисяча сто шістдесят гривень).

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.07.2015 року.

Суддя О.С. Комарова