Постанова

від 02.09.2015 по справі 910/11331/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2015 р. Справа№ 910/11331/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Рябухи В.І.

Ропій Л.М.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Горда В. В. - представник за довіреністю від 24.04.2015

від відповідача: Огулькова А. М. - представник за довіреністю від 21.05.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Інжиніринг Сервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2015

у справі № 910/11331/15 (суддя Комарова О. С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітехнології ЮЕЙ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Інжиніринг Сервіс»

про стягнення грошових коштів в розмірі 326 000 грн. (з урахуванням поданих заяв про зменшення та про збільшення позову)

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 64, 64 зворот) та заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 93, 93 зворот), заявлено про стягнення з відповідача передоплати в сумі 320 000 грн., перерахованої позивачем згідно виставленого відповідачем рахунку на оплату № 14 від 04.02.2015. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 6 000 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2015, повний текст якого складений 17.07.2015, у справі № 910/11331/15 позовні вимоги задоволені повністю.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми попередньої оплати ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведено як факт перерахування позивачем відповідачу грошових коштів згідно з виставленим відповідачем рахунком на оплату № 14 від 04.02.2015, так і факт непоставки останнім товарів.

Присуджуючи до стягнення з відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, вказані вимоги є законними та обгрнутованими.

Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Інжиніринг Сервіс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 у справі № 910/11331/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволення позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач послався на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

В обґрунтування скарги відповідач послався на ті саме обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме на те, що строк виконання відповідачем його зобов'язання по поставці товару сторонами встановлений не був, у зв'язку з чим порушення відповідачем зобов'язань по поставці товару відсутнє, в той час як з наданого відповідачем листа позивача № 11/03/2015-01від 11.03.2015 слідує, що саме позивач в односторонньому порядку відмовився від зобов'язання.

На думку відповідача, оскільки позивач не надав суду належних доказів пред'явлення вимоги про виконання відповідачем свого зобов'язання з поставки товару, у позивача відсутні підстави для пред'явлення позову.

Також відповідач зазначив про те, що у рішенні неправильно визначена ціна позову, а відтак і розмір судових витрат, оскільки суд першої інстанції до ціни позову, яка складала 320 000 грн., додав ще 6 000 грн. судових витрат на оплату послуг адвоката і вже з нової суми 326 000 грн. визначив судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача - 6 520 грн., в той час як відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката відносяться до складу судових витрат і не включається до ціни позову, і, якби ціна позову була визначена судом першої інстанції вірно, судові витрати, покладені судом першої інстанції на відповідача, складали б не 6 520 грн., а 6 400 грн.

Ухвалою від 17.08.2015 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Інжиніринг Сервіс» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник позивача проти її задоволення заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

04.02.2015 відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 14 (а.с. 11) на загальну суму 826 190,50 грн.

На виконання вказаного рахунку платіжним дорученням № 579 від 06.02.2015 (а.с. 12) позивач перерахував відповідачу 413 095,25 грн.

Інших коштів за вказаним платіжним дорученням позивачем відповідачу перераховано не було, так само як останнім жодних товарів позивачу не постачалось.

Листом № 13/03-2015-01 від 13.03.2015 (а.с. 21) позивач, з посиланням на непоставку відповідачем товару, просив повернути кошти в сумі 413 095,25 грн. за вказаними у цьому листі реквізитами.

На доказ направлення цього листа до матеріалів залучена копія товарно-транспортної накладної ТОВ «Нова пошта» № 100 1626 4001 від 25.03.2015 (а.с. 22).

У вказаній накладній відсутня інформація щодо факту і дати вручення листа одержувачу, проте у відзиві на позовну заяву вих. № 13-07-2015 від 13.07.2015 (а.с. 89) відповідач підтверджує факт одержання від позивача кур'єрською поштою листа по поверненню коштів «у зв'язку з непоставкою товару».

В свою чергу, листом №367 від 17.04.2015 ТОВ «Нова пошта» повідомило позивача про те, що вказаний лист було вручено представнику відповідача Хомічу М. Є. 26.03.2015.

За таких обставин, колегія суддів виходить з того, що лист №13/03-2015-01 від 13.03.2015 з вимогою позивача повернути спірні кошти в зв'язку з непоставкою товару, відповідачем одержано 26.03.2015.

Після отримання вказаного листа і до дати звернення позивача до суду з цим позовом відповідач повернув позивачу 33 095,25 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з банківського рахунку позивача (а.с. 15-20).

Після подачі позивачем позовної заяви відповідач ще частину коштів в сумі 60 000 грн. позивачу перерахував, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з банківського рахунку позивача (а.с. 76-78) та підписаним сторонами актом звірки розрахунків (а.с. 79).

Отже, неповернутими з перерахованих позивачем відповідачу згідно з рахунком на оплату № 14 від 04.02.2015 залишились грошові кошти в сумі 320 000 грн., за отриманням яких позивач і звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача передоплати в сумі 320 000 грн. задовольнив в повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ст. 207 ЦК України:

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

- правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

- обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Відповідно до статті 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на обставини справи та враховуючи викладені вище приписи ЦК України та ГК України, фактично, між позивачем та відповідачем шляхом виставлення рахунку на оплату № 14 від 04.02.2015 та часткової оплати його позивачем у спрощений спосіб укладено договір поставки, за яким відповідач зобов'язався поставити товар, а позивач, у свою чергу, прийняти його та оплатити.

Частина 1 ст. 651 ЦК України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 654 ЦК України встановлює, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи, що договір поставки між сторонами укладено у спрощений спосіб, згоди щодо його розірвання сторони мають право дійти також у спрощений спосіб.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін; Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

У даному випадку, шляхом направлення позивачем відповідачу вимоги щодо повернення грошових коштів в сумі 413 095,25 грн. та часткового повернення таких коштів відповідачем позивачу, сторони у спрощений спосіб дійшли згоди про розірвання укладеного між ними договору поставки, одночасно припинивши зобов'язання відповідача з поставки товару шляхом заміни його зобов'язанням з повернення коштів позивачу.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

Оскільки письмова згода сторін щодо строків повернення відповідачем попередньої оплати відсутня, при визначенні вказаного строку слід керуватись приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Враховуючи, що з відповідною вимогою позивач звернувся до відповідача листом № 13/03-2015-01 від 13.03.2015, який вручено 26.03.2015передоплату відповідач мав повернути в семиденний термін з дати отримання вказаного листа, тобто до 02.04.2015, чого відповідачем зроблено не було.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача передоплати в сумі 320 000 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Факт направлення позивачем відповідачу листа № 11/03/2015-01 від 11.03.2015, яким позивач також просив повернути спірні кошти в сумі 413 095,25 грн., проте не у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків по поставці товару, а з посиланням на відмову позивача від подальшого співробітництва, на що посилається відповідач як у відзиві на позовну заяву (а.с. 89-90), так і в апеляційній скарзі, викладених вище обставин не спростовує і не є підставою для відмови позивачу у заявлених майнових вимогах.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 6 000 грн. слід зазначити таке.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми, судові витрати на послуги адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 вказаної статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження факту понесення витрат на послуги адвоката у цій справі в розмірі 6 000 грн., позивач надав суду копії договору про надання правої допомоги № 23 від 18.08.2014, укладеного між Адвокатським бюро «Горда і Партнери» в особі адвоката Горда В. В. та позивачем, додаткової угоди від 20.04.2015 до договору про надання правої допомоги № 23 від 18.08.2014, рахунків-фактур № 43 від 19.04.2015 року, №46 від 27.04.2015, №69 від 01.07.2015, виписок по рахунку позивача (доказ здійснення оплати адвокатському бюро позивачем в розмірі 6 000 грн.), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 254 від 17.01.2004 на ім'я Горди В.В., а також акти надання послуг від 30.04.2015 року, від 03.06.2015, складені між адвокатом та позивачем.

Як слідує з матеріалів справи, участь в судових засіданнях в якості представника позивача приймав особисто адвокат Горда В. В.

З огляду на зазначені документальні докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Адвокатське бюро «Горда і Партнери» входить до кола осіб, витрати на оплату послуг яких, при належному їх оформленні і виконанні, є судовими витратами в розумінні ст. 44 ГПК України, та дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 6 000 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору у цій справі, слід зазначити таке.

Відповідно до приписів чинного законодавства витати з оплати послуг адвоката відносяться до судових витрат, а відтак не можуть вважатися позовними вимогами, та, відповідно, за їх розгляд не стягується судовий збір.

Враховуючи, що з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 64, 64 зворот) заявлена суму основного боргу становить 320 000 грн., позивач і суд першої інстанції помилково віднесли до суми позовних вимог витрати на послуги адвоката в сумі 6 000 грн., наслідком чого став невірний розподіл судових витрат у цій справі.

Як слідує з матеріалів справи, при зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 7 680 грн. (платіжне доручення № 2321 від 28.04.2015).

Враховуючи задоволення позовних вимог в сумі 320 000 грн., судові витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з майновою вимогою на вказану суму, а саме 6 400 грн. (2 % від ціни позову), покладаються на відповідача, решта, в сумі 1 280 грн. (7 680-6 400), відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», яким встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, підлягає поверненню позивачеві.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.

З огляду на підстави зміни рішення суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Інжиніринг Сервіс» задовольняється частково, судові витрати за її подачу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Інжиніринг Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 у справі № 910/11331/15 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 у справі № 910/11331/15 змінити.

3. Викласти пункти 2 та 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 у справі № 910/11331/15 в редакції:

« 2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Інжиніринг Сервіс» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7, офіс 236/4, ідентифікаційний код 38473690,) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітехнології ЮЕЙ» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30, ідентифікаційний код 36285936) основний борг в сумі 320 000 (триста двадцять тисяч) грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 6 000 (шість тисяч) грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 6 400 (шість тисяч чотириста) грн. Видати наказ.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Унітехнології ЮЕЙ» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30, ідентифікаційний код 36285936) судовий збір в сумі 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн., перерахований платіжним дорученням №2321 від 28.04.2015, оригінал якого міститься в матеріалах справи.»

4. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11331/15.

Повний текст постанови складено: 07.09.2015

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді В.І. Рябуха

Л.М. Ропій