Рішення

від 06.05.2009 по справі 2-304-2009

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Україна

Україна

Красногвардійський

районний суд

м.

Дніпропетровська

Справа

№ 2-304-2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

14 квітня 2009 року Красногвардійський районний суд м.

Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді                                        

Руденко М.А.

при секретарі                                                                

Сорокіній А.С.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про стягнення завдатку, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2008 року позивачка звернулась до суду з

позовною заявою до відповідачки, в якій просила винести рішення, яким стягнути

з відповідачки на її користь суму 20 200 грн., судовий збір 220 грн. і оплату

витрат на інформаційно-технічне забезпечення слухання справи у сумі 30 грн., а

також витрати за надання юридичної допомоги. В обґрунтування своїх позовних

вимог вказала на те, що 29 лютого 2008 року між нею та відповідачкою було

укладено договір завдатку, згідно, якого остання отримала 10 100 грн., в

рахунок забезпечення укладання в подальшому договору купівлі-продажу

квартири  АДРЕСА_1. Вказала на те, що

відповідно до умов досягнутою між нею та відповідачкою домовленості вона

повинна була сплатити під час оформлення договору купівлі-продажу вищевказаної

квартири відповідачці суму   еквівалентну

53 000 доларів США, а відповідачка повинна була в строк до кінця березня 2008

року оформити відповідні документи необхідні для оформлення договору

купівля-продажу. Квартира АДРЕСА_1 складається з чотирьох кімнат, з яких 2-і

кімнати належать відповідачці по справі, а інші 2-і ОСОБА_3, котрий дав

розписку-зобов'язання, в котрій погодився продати належну частину квартири їй.

Відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконала, стала вимагати сплатити їй

більшу суму грошей, а потім взагалі почала уникати зустрічі, на її пропозицію

повернути завдаток у подвійному розмірі добровільно кошти повертати

відмовилась.

В подальшому 05 березня 2009 року позивачка уточнила

свої позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідачки на її користь 26 106

грн. 55 коп. подвійного завдатку з урахуванням інфляції і знецінення грошей у

громадян та 3 % річних, а також моральну шкоду в сумі 5 000 грн., судовий збір

2 002 грн. і оплату витрат за інформаційно-технічне забезпечення слухання

справи 30 грн. Вказавши на те, у зв'язку з інфляційними процесами в країні в

час фінансової кризи, виникла потреба індексувати кошти та у зв'язку з

несвоєчасним поверненням коштів нарахувати 3 % річних.

29 серпня 2008 року ОСОБА_2звернулася з зустрічною

позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в

якому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальну шкоду у сумі 8 305

грн., моральну шкоду в сумі            30

000 грн., матеріальну шкоду 8 305 грн., судовий збір 83 грн., та витрати за

інформаційно-технічне слухання справи 30 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнені позовні

вимоги підтримала в повному обсязі та вказала, що хоча в розписці від 20 лютого

2008 року вказано, що ОСОБА_2взяла аванс у сумі 10 100 грн., отримання цих

коштів в присутності свідків обумовлювалось як завдаток, а тому вважає, що за

не виконання зобов'язання  відповідачка

повинна повернути вищевказану суму в подвійному розмірі, з урахуванням індексу

інфляції та 3-х % річних. Окрім того вважає, що їй також була нанесена моральна

шкода, розмір якої оцінює в 5 000 грн.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2позовні вимоги

не визнала в повному обсязі, вказала на те, що отримана сума 10 100 грн. була

авансом, вона не відмовлялась укласти договір купівлі-продажу, відмовилась

позивачка та з невідомих їй причин почала погрожувати та вимагати надати їй

суму у подвійному розмірі. Позовні вимоги по зустрічному позову підтримала, у

зв'язку з не укладенням договору вона постраждала, оскільки не змогла придбати

квартиру для себе у місті Дніпродзержинську, згідно укладеного попереднього

договору, понесла матеріальну шкоду 8 305 грн. Позивачка переслідувала її,

погрожувала, вважає що нанесла їй моральну шкоду, яку вона оцінює у 30 000 грн.

У судовому засіданні 14 квітня 2009 року представник

відповідачки за довіреністю  ОСОБА_4

позовні вимоги позивачки не визнала, від позовних вимог по зустрічному позову

відмовилась в повному обсязі, про що надала суду письмову заяву. Ухвалою

Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2009 року

провадження по зустрічній позовній заяві закрито.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду

пояснив, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1.  Взимку 2008 року він та відповідачка

ОСОБА_2вирішили продати квартиру, покупцем була ОСОБА_1 вона надала завдаток та

він був вимушений написати розписку, що буде продавати свою частку квартири

ОСОБА_1 На момент написання розписки довідка-характеристика необхідна для

продажу квартири підготовлена в КП ДМБТІ не була.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила

суду, що є сестрою відповідачки. 22 лютого 2008 року ОСОБА_1 надала сестрі

аванс, вона при цьому знаходилась в іншій кімнаті квартири АДРЕСА_1. Договір

купівлі-продажу домовлялись оформити через два тижня після написання розписки

про отримання авансу.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду

пояснила, що була присутня при надані коштів ОСОБА_1 - ОСОБА_2. ОСОБА_2 в той

же день надала завдаток в м. Дніпродзержинську за квартиру, яку вона хотіла

придбати. Потім ОСОБА_1 погрожували відповідачці, вимагали щоб остання

повернула кошти. Коштів у ОСОБА_2 не було тому вона їх не повернула.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила

суду, що їздила разом з ОСОБА_2 до міста Дніпродзержинська, де остання мала

бажання придбати квартиру. Зі слів ОСОБА_2 їй відомо, що ОСОБА_1 хотіла укласти

договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, однак потім відмовилась.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила,

що вона є донькою відповідачки, вона чула, як при написані розписки між

сторонами було погоджено, що надана сума 10 100 грн. є авансом. На адресу її

матері ОСОБА_1 в подальшому погрожували, вона хвилювалась та вимушена була

лікуватись.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила

суду, що зі слів відповідачки ОСОБА_2 їй стало відомо про укладення угоди щодо

купівлі-продажу між сторонами по справі, внаслідок чого ОСОБА_2 передала

ОСОБА_1 аванс в сумі 10 100 грн.  

Вислухавши   сторони,

свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають

частковому задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні, 20 лютого 2008 року

згідно розписки відповідачка ОСОБА_2 отримала від позивачки гроші в сумі 10 100

грн., в рахунок сплати за продаж квартири (а.с.5). Згідно вищевказаної розписки

відповідачка зобов'язалась оформити до кінця березня 2008 року угоду при

отриманні від покупця (ОСОБА_1) повної вартості її квартири. Згідно з

свідоцтвом про право власності на житло від 12 липня 2000 року, за № 8\70-2000

рік, виданим Виконкомом міської Ради народних депутатів на 46\100 частин

квартири АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2та

ОСОБА_8 (а.с. 17).

В обумовлений час сторони договір купівлі-продажу не

уклали, оскільки не досягли погодження стосовно істотних умов (ціни на спірну

квартиру та часу укладання угоди).

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова

сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з

нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення

його виконання.  Якщо не буде

встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є

завдатком, вона вважається авансом.

  Відповідно до

розписка відповідачка прийняла кошти від позивачки в якості авансу, а тому

посилання позивачки про те, що обумовлювався завдаток, суд до уваги не приймає,

оскільки вона особисто була присутня при написанні вищевказаної розписки та

могла відмовитись надавати кошти, при незадоволені її вимог.

Враховуючи вищевказане суд вважає за необхідне стягнути

з відповідачки ОСОБА_2суму авансу 10 100 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від

відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник,

який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума, отримана відповідачкою в якості авансу своєчасно

повернута не була, згідно довідки інфляції становить квітень 2008 року - 103,1

%, травень 2008 року - 101,3 %, червень 2008 року - 100,8%, липень 2008 року -

99,5%, серпень 2008 року - 99,9 %, вересень 2008 року - 101,1%, жовтень 2008

року - 101,7 %, листопад 2008 року - 102,1 %, січень 2009 року -102, 9%

(а.с.103), а тому процент індексу інфляції становить 1 515 грн., три процента

річних становлять 252 грн. 50 коп.

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної

шкоди 5 000 грн., суд приходить до висновку, що в задоволенні вищевказаних

позовних вимог необхідно відмовити, оскільки виниклі між сторонами

правовідносини не передбачають стягнення 

моральної шкоди.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідачки необхідно

стягнути судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам 101 грн. 30

коп. витрати за інформаційно-технічне слухання справи 30 грн. витрати сплачені

за інформаційно-технічне забезпечення 

слухання справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214 ЦК

України, ст.ст. 10, 11, 88, 151, 152 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  суму авансу в розмірі 10 100 грн., з

урахуванням проценту індексу інфляції 1 515 грн. та 3-х процентів річних в

розмірі 252 грн. 50 коп. судові витрати в сумі 101 грн. 30 коп. та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу у розмірі 30 грн., а всього 12 271 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в

апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк

з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після

цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної

інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                                     М.А.Руденко