Ухвала

від 15.07.2015 по справі 171/1874/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1874/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/766/К/15 суддя Чумак Т.А.

Категорія - 55 ( І ) Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ляховської І.Є.,

суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

при секретарі - Петренко К.І.,

за участю - позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростандарт», ОСОБА_3 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростандарт» (надалі - ТОВ «Агростандарт»), ОСОБА_3, Начальника відділу виконавчої служби Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю державного органу. В обґрунтування позову зазначила, що 13 грудня 2010 року була звільнена з посади продавця бакалійного відділу з продажу горілчаних виробів в магазині «Центральний-1» ТОВ «Агростандарт». Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2013 року, яке змінено рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2014 року, звільнення визнано незаконним, її поновлено на роботі, на її користь стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 30 961,25 грн., моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн. та незаконно утримані кошти в розмірі 431,10 грн. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати у розмірі 822,50 грн. допущено до негайного виконання. Посилаючись на те, що відповідач ТОВ «Агростандарт», в особі директора ОСОБА_3, ухиляється від виконання рішення суду, а начальник відділу виконавчої служби Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_4 не виконує своїх обов'язків щодо зобов'язання боржника виконати рішення суду, просила суд: стягнути з ТОВ «Агростандарт» на її користь невиплачений заробіток та компенсацію за час затримки виконання рішення суду від 18.11.2013 року з розрахунку середнього заробітку за період з 19.11.2013 року по день звернення до суду та винесення судового рішення у розмірі 30 272,76 грн.; визнати протиправною бездіяльність начальника відділу виконавчої служби Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_4 та неправомірними і передчасними постанови державного виконавця від 03.06.2014 року та 17.06.2014 року про закінчення виконавчого провадження; зобов'язати ТОВ «Агростандарт» поновити її на попередній роботі на посаді продавця ТОВ «Агростандарт» в магазині «Центральний-1» за адресою: м.Апостолове, вул.Леніна, 68; стягнути в рахунок Державного бюджету України з державної виконавчої служби Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ моральну шкоду; стягнути солідарно з відповідачів - державної виконавчої служби Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ та ТОВ «Агростандарт» - моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.; зобов'язати ТОВ «Агростандарт» надати їй для ознайомлення належно оформлену трудову книжку та копію наказу про поновлення на роботі; зобов'язати Саксаганський ВДВС Криворізького МУЮ виконати свій обов'язок щодо виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 08 липня 2014 року відкрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «Агростандарт», ОСОБА_3 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Ухвалою суду від 06 листопада 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до начальника відділу виконавчої служби Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_4, ТОВ «Агростандарт» про визнання протиправною бездіяльності начальника відділу виконавчої служби Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_4, визнання постанов державного виконавця Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_5 від 03.06.2014 року та 17.06.2014 року про закінчення виконавчого провадження неправомірними та передчасними, зобов'язання негайно поновити позивача на попередній роботі магазин «Центральний-1» ТОВ «Агростандарт» на посаді продавця, зобов'язання ТОВ «Агростандарт» надати для ознайомлення належно оформлену трудову книжку із зазначенням повного періоду праці та копію наказу про поновлення на роботі, зобов'язання Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ виконати свій обов'язок щодо виконання рішення суду в повному обсязі повернуто до канцелярії Апостолівського районного суду Дніпропетровської області для реєстрації в порядку ст. 11-1 ЦПК України.

У січні 2015 року позивач звернулася до суду із заявою про збільшення позовних вимог та просила суд: стягнути з ТОВ «Агростандарт» на її користь невиплачений заробіток та компенсацію за час затримки виконання рішення суду від 18.11.2013 року з розрахунку середнього заробітку за період з 19.11.2013 року по день звернення до суду та винесення судового рішення у розмірі 30 272,76 грн.; визнати протиправною бездіяльність ТОВ «Агростандарт», ОСОБА_3 щодо виконання рішення суду від 18.11.2013 року; зобов'язати негайно поновити її на попередній роботі в магазині «Центральний-1» за юридичною адресою: м.Апостолове, вул.Леніна, 68 на посаді продавця; стягнути з ТОВ «Агростандарт» ОСОБА_3 суму в розмірі 5 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та відшкодувати заподіяну їй протиправною бездіяльністю моральну шкоду в зв'язку з грубим порушенням трудових прав; зобов'язати ТОВ «Агростандарт» надати їй для ознайомлення належно оформлену трудову книжку; стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 27 січня 2015 року долучено до матеріалів справи та вирішено розглядати в одному провадженні заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Агростандарт» ОСОБА_3 моральної шкоди в зв'язку з порушенням трудового законодавства, а в іншій частині заяву повернуто позивачу.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Агростандарт» на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 5 698,75 грн. (зробивши відрахування прибуткового податку та інших обов'язкових платежів), моральну шкоду в розмірі 200,00 грн., а всього 5 898,75 грн.; стягнуто з ТОВ «Агростандарт» на користь ВДКУ в Апостолівському районі судовий збір у розмірі 243,60 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено; допущено до негайного виконання рішення в частині стягнення заробітної плати в сумі 822,50 грн. (з проведенням відрахувань).

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі з вжиттям вичерпних заходів щодо виконання рішення суду боржником, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на її думку, суд не провів досконалого та виваженого дослідження матеріалів справи, які містяться у роз'єднаному провадженні, та протиправно відхилив понад 10 клопотань про витребування належних доказів. Судом не взято до уваги, що на теперішній рішення суду від 18.11.2013 року не виконано належним чином, адже до незаконного звільнення вона працювала на посаді продавця в магазині «Центральний-1», а відповідач поновив її на посаді продавця магазину «Центральний-2», власником якого є інша особа (ОСОБА_6В.), а не ОСОБА_3, у зв'язку з чим посилання суду на ч. 2 ст. 32 КЗпП України є невірним. Зважаючи на викладене, вважає незаконними постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення суду не виконане належним чином, а її призначення на посаду продавця у магазині «Центральний-2» розцінює як незаконне переведення без належного повідомлення та отримання відповідної згоди працівника, що прямо заборонено ч. 1 ст. 32 КЗпП України та не було враховано судом першої інстанції. Крім того, при розрахунку середнього заробітку судом було взято заробітну плату у розмірі 750 грн., яка є нижчою від мінімальної заробітної плати та не підтверджена належними доказами (фінансовими документами, відомостями про виплату заробітної плати з її підписом, тощо), а єдиний письмовий доказ про заробітну плату позивача - платіжна відомість за вересень 2010 року - судом умисно не була оглянута в судовому засіданні, тоді як її дійсність перевірялась у кримінальному провадженні щодо порушення трудових прав ОСОБА_2 та може бути підтверджена поясненнями свідків ( ОСОБА_7, Авраменко Н, слідчим Десятка О.О.), у допиті яких суд неправомірно відмовив. Визначений судом розмір моральної шкоди, на її думку, є значно заниженим та не відповідає дійсним стражданням позивача, яка зазнала значних моральних страждань з огляду на тривалий час оскарження протиправних дій в зв'язку з умисним невиконанням рішення суду та розповсюдженням неправдивої інформації про її небажання працювати, підривом ділової репутації, як фахівця з продажу товарів продовольчої групи, що негативно вплинуло на неї, позбавивши права вільно, без примусу, обирати працю в порядку ст. 43 Конституції України, перешкоджає подальшому працевлаштуванню та призвело до залишення позивача з неповнолітньою донькою засобів до існування.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18.11.2013 року, описки у якому виправлено ухвалою цього ж суду від 21.07.2014 року, а арифметичні помилки - ухвалою від 30.04.2014 року, позивача поновлено на посаді продавця продтоварів магазину «Центральний - 1» м. Апостолове ТОВ «Агростандарт», стягнуто з ТОВ «Агростандарт» на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 30961 гр. 25 коп. із зобов'язанням відповідача провести відрахування прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, також стягнуто моральну шкоду в сумі 1000 гр., незаконно утриманні кошти в розмірі 584 гр. 89 коп., всього стягнуто в сумі 32546 гр. 14 коп. (т. 1 а.с. 79-81, 118-123, 162).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.01.2014 року рішення Апостолівського районного суду від 18.11.2013 року скасовано в частині визнання незаконними і скасування наказів про псування товару і про стягнення нестачі та стягнення з ТОВ «Агростандарт» на користь позивача незаконно утриманих коштів в сумі 584 гр. 89 коп. У задоволенні вказаних позовних вимог позивачу відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін (т. 1 а.с.124-129).

З 03.03.2014 року в провадженні державного виконавця Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_5 знаходилося виконавче провадження про поновлення позивача на посаді продавця продтоварів магазину «Центральний» м. Апостолове ТОВ «Агростандарт», яке закінчено 03.06.2014 року в зв'язку з виконанням виконавчого документу в повному обсязі (ТОВ «Агростандарт» видано наказ № 48-К від 02.06.2014 року про поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді продавця магазину «Центральний» м. Апостолове, внесено відповідні записи до трудової книжки ОСОБА_2 ) (т. 1 а.с., 99-104, 141-143).

Ухвалою Апостолівського районного суду від 10.07.2014 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.11.2014 року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 в частині визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця від 03.06.2014 року про закінчення виконавчого провадження щодо поновлення позивача на роботі (т. 1 а.с.217-224).

Крім того, з 03.03.2014 року в провадженні державного виконавця Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_5 перебувало виконавче провадження про стягнення з ТОВ «Агростандарт» на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, яке закінчено 06.08.2014 року в зв'язку зі стягненням коштів у повному обсязі (ТОВ «Агростандарт» перерахувало на рахунок Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ заробітну плату та моральну шкоду на користь ОСОБА_2 в розмірі: 14.03.2014 року - 1000 гр., 17.03.2014 року - 24477, 88 гр., 30.05.2014 року - 741,76 гр., 03.06.2014 року - 150 гр. (т. 1 а.с.141-142, 144-148, 182-183).

Ухвалою Апостолівського районного суду від 21.10.2014 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.10.2014 року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 в частині визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця від 06.08.2014 року про закінчення виконавчого провадження щодо стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_2 (т. 1 а.с.165-177).

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 зазначила, що рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18.11.2013 року виконано відповідачем ТОВ «Агростандарт» невчасно та не у повному обсязі, що є підставою для стягнення на її користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та завданої моральної шкоди.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач допустив порушення вимог ст. 235 КЗпП України щодо негайного виконання рішення суду в частині поновлення незаконно звільненого працівника, що є підставою для стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Так, відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 24, 31, ч. 5 ст. 235 КЗпП України, ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 16 жовтня 2013 року (чинній на момент ухвалення рішення суду про поновлення позивача на роботі), негайне виконання рішення суду означає обов'язок, а не право власника не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення на роботі і фактично допустити його до виконання попередніх обов'язків.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

У п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, здійснений судом першої інстанції, є правильним.

Доводи апеляційної скарги про те, що при здійсненні цього розрахунку суд першої інстанції невірно визначив заробітну плату позивача, яка повинна братися для розрахунку, колегією суддів відхиляються, оскільки розмір заробітної плати за останні два місяці роботи ОСОБА_2 та розмір її середньоденної заробітної плати, який становить 58,75 грн., було визначено рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.12.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Агростандарт» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, та рішенням Апостолівського районного суду від 18.11.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Агростандарт», 3-ї особи ОСОБА_3 про встановлення періоду роботи, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, стягнення компенсації за невикористані щорічні відпустки, визнання незаконними та скасування наказів про покладення матеріальної відповідальності за псування товарно-матеріальних цінностей, стягнення незаконно утриманих коштів (т. 1 а.с. 113-117, 118-123).

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а тому колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги й щодо неправомірної відмови суду першої інстанції у допиті свідків, які можуть надати відомості щодо заробітної плати позивача.

Погоджується колегія суддів з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди та розмір такого відшкодування, оскільки діями відповідача щодо несвоєчасного поновлення на роботі, ОСОБА_2 була завдана моральна шкода, яка полягає у незаконному позбавленні конституційного права на працю та заробітну плату і позивач була змушена докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав і законних інтересів.

Доводи апеляційної скарги про те, що визначений судом розмір моральної шкоди є значно заниженим, колегією суддів відхиляються, оскільки цей розмір визначено судом із врахуванням роз'яснень п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», повно та всебічно визначено характер, інтенсивність, довготривалість моральних страждань позивача та істотність вимушених змін у її життєвих стосунках.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги, що рішення суду від 18.11.2013 року належним чином не виконане, постанови державного виконавця про закриття виконавчих проваджень з виконання рішення суду від 18.11.2013 року є незаконними, а також що суд не провів повного і всебічного дослідження матеріалів справи, які містяться у роз'єднаному провадженні, колегією суддів відхиляються, оскільки законність постанов державного виконавця про закриття виконавчих проваджень з виконання рішення суду від 18.11.2013 року встановлена ухвалами Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.07.2014 року та від 21.10.2014 року (які залишені без змін при їх апеляційному перегляді) і перевірка їх законності не може бути здійснена при вирішенні даного спору.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взятими до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ТОВ «Агростандарт» на користь ОСОБА_2 заробітної плати за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 5 698,75 грн. та моральної шкоди в розмірі 200,00 грн.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду підтверджені наявними у справі доказами, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять підстав для її задоволення.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : І.Є.Ляховська

Судді: А.П.Барильська

ОСОБА_8