Постанова

від 20.04.2015 по справі 804/1641/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 р. Справа № 804/1641/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-10» до Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

22.01.15 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція -10» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на підставі Акта «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Стальконструкція -10» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» за період - липень 2014 року та відображення податкового обліку» № 4677/207/04-03/36826232 від 07.11.2014 року службовими особами Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області встановлено порушення п.п.180.1 ст. 180, п.185.1 ст. 185, п.186.1ст. 186, п.187.1ст.187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме, встановлено завищення розміру податкового кредиту за липень 2014 року на суму 26085,60 грн. На підставі вказаного Акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 16.12.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 32607,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 26086,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 6521,00 грн. На думку позивача вказане податкове повідомлення-рішення винесено протиправно та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, підтримав позовні вимоги та просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач - Дніпродзержинська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в запереченнях та пояснив, що в перевіряємому періоді ТОВ «Стальконструкція-10» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_5». Згідно поданої до Дніпродзержинської ОДПІ розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, загальна сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» складає 26086,00 грн. В ході проведення перевірки було встановлено, що придбані у ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» послуги не пов'язані з господарською діяльністю підприємства у зв'язку з недоцільністю придбання цих послуг. Крім того, згідно Акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.09.2014 року № 2679/26-55-22-03/39153444 провести зустрічну звірку з ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками за період з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року неможливо, що свідчить про протиправність включення до податкового кредиту позивача за липень 2014 року сум ПДВ за надані послуги ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» в сумі 26085,60 грн.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція - 10» перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судовим розглядом справи встановлено, що згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сталькострукція -10» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» за період липень 2014 року та відображення їх у податковому обліку.

За результатами перевірки складений Акт №4677/207/04-03/36826232 від 07.11.2014 року, згідно якого встановлено порушення п.п.180.1 ст. 180, п.185.1 ст. 185, п.186.1ст. 186, п.187.1ст.187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищення податкового кредиту на додану вартість за липень 2014 року на загальну суму 26 085,60 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 16.12.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 32 607,00 грн., у тому числі на суму 26 086,00 грн. за основним платежем та на суму 6 521,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд встановив наступне.

З метою будівництва, ремонту та технічного обслуговування промислових об'єктів, ТОВ «Стальконструкція-10» було укладено договори з ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_5».

На підтвердження реальності господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» та факту надання послуг, позивачем як в ході перевірки, так і до суду в ході розгляду справи надані: договір №15-06/14 від 17 червня 2014 року, договір будівельного підряду №13-1470-02 від 27.06.2013 року, додаткова угода № 2 до договору будівельного підряду, Акти приймання виконаних підрядних робіт, податкові накладні №943 від 31.07.2014 р. на суму 52658,40 грн. в т.ч. ПДВ - 8776,40 грн., № 944 від 31.07.2014 р. на суму 39886,80 грн., в т.ч. ПДВ - 6647,80 грн., № 945 від 31.07.2014 р. на суму 58981,20 грн., в т.ч. ПДВ - 9830,20 грн., № 946 від 31.07.2014 р. на суму 4987,20 грн., в т.ч. ПДВ - 831,20 грн.

За правилами, визначеними п 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст.198 ПКУ). Положення ст.198.2 ст.198 ПКУ визначають, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Одночасно законодавцем застережено, що не можуть бути віднесені до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи, складені за операціями з отримання послуг від ТОВ «ОСОБА_4 гарант ОСОБА_5», висновки відповідача про порушення позивачем п.198.1 ст.198, п.198.2 ст. 198, п.198.3. п.198.6 ст. 198 ПК України, не відповідають дійсним обставинам та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Суд не бере до уваги висновки Акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.09.2014 року № 2679/26-55-22-03/39153444 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відомостей за період з 01.05. 2014 року по 31.07.2014 року з огляду на таке.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог Податкового кодексу України ДПІ у Печерському районі м. Києва було складено акт, а не довідку, як це передбачено вимогами податкового законодавства.

Зустрічна звірка є заходом - аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України "Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби".

Крім того, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача не можуть бути достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій. Така думка суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.11 року № 742/11/13-11.

Суд зважує, що платник податку на додану вартість не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Відповідачем не наведено доводів та доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності.

Суд, з огляду на положення ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, не бере до уваги посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_5».

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 16.12.2014 року №0004112202, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-10» до Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» №0004112202 від 16.12.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 32607,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція - 10» (код ЄДРПОУ 36826232, 51931, м.Дніпродзержинськ, вул. Червоногвардійська, буд. 15, офіс 6) витрати по сплаті судового збору у розмірі 182 грн. 70 коп. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1