Постанова

від 05.05.2015 по справі 810/1066/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 травня 2015 року Справа № 810/1066/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомПриватного акціонерного товариства "УКпостач" доГенічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "УКпостач" звернулось до суду з позовом до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 11.04.2011 № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким Приватному акціонерному товариству "УКпостач" зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 208714 грн. 69 коп., на думку позивача, прийнято контролюючим органом з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 05.05.2015, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Матеріали справи містять клопотання представників сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "УКпостач" (ідентифікаційний код 30169718, місцезнаходження: 62301, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Залізнична, буд. 31-с) зареєстроване в якості юридичної особи 25.10.2001 та здійснює господарську діяльність, пов'язану, зокрема, з виробництвом промислового холодильного та вентиляційного устаткування, інших машин і устаткування загального призначення, наданням в оренду інших машин, устаткування та товарів та оптовою торгівлею іншими машинами й устаткуванням (копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 2 а.с. 203-210).

На момент виникнення спірних правовідносин позивач як платник податків перебував на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

У березні 2011 року посадовою особою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведено позапланову документальну невиїзну перевірку з питань правомірності нарахування Приватним акціонерним товариством "УКпостач" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок за червень 2010 року та виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось підприємством у травні 2010 року .

За результатами перевірки складено акт від 28.03.2011 № 104/07-00/30169718 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано, що Приватним акціонерним товариством "УКпостач" під час декларування податкових зобов'язань за господарською операцією з придбання у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" товарів та послуг не дотримано вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що призвело до завищення податкового кредиту за травень 2010 року на загальну суму 208714 грн. 69 грн.

При перевірці правильності декларування позивачем власних податкових зобов`язань за наведений вище звітний період контролюючим органом прийнято до уваги відомості, отримані від інших органів доходів і зборів, про господарську діяльність ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс".

Зокрема, контролюючий орган зважав на податкову інформацію, отриману від Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (лист від 22.09.2010 № 5814/7/07-015/2589) про відсутність ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" за податковою адресою та, як наслідок, неможливість проведення зустрічної звірки вказаного суб'єкта господарювання.

За таких обставин, контролюючий орган дійшов висновку про відсутність у позивача права на включення до складу податкового кредиту за травень 2010 року податку на додану вартість у сумі 208714 грн. 69 коп., сплаченого у складі ціни придбаних у його контрагента товарів та послуг, з огляду на порушення порядку заповнення податкових накладних, що виписані ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" за результатами виконання правочинів, а саме: відображення у податкових накладних недостовірних відомостей про адресу місцезнаходження контрагента позивача.

Внаслідок допущення позивачем вказаного правопорушення під час визначення ним об'єкту оподаткування податком на додану вартість, у тому числі формування платником податків частини від'ємного значення податку на додану вартість, яку включено до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, та декларування суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, відповідач дійшов висновку про невідповідність (завищення) суми бюджетного відшкодування, заявленої підприємством у податковій декларації за червень 2010 року на загальну суму 208714 грн. 69 грн.

На підставі акта перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 № НОМЕР_1, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 208714 грн. 69 грн.

Отримавши наведене вище рішення, позивач скористався наданим йому статтею 56 Податкового кодексу України правом на його оскарження в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної податкової адміністрації в Автономній республіці Крим.

Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній республіці Крим від 16.05.2011 № 1810/10/25-023 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 11.04.2011 № НОМЕР_1 - без змін.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, позивач оскаржив його до суду.

Позивач зазначає, що твердження податкового органу стосовно вчинення Приватним акціонерним товариством "УКпостач" податкового правопорушення є помилковими, оскільки визначення ним сум податкового кредиту здійснено у відповідності до вимог податкового законодавства, господарські операції з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

Позивачем, з метою спростування доводів контролюючого органу, подано суду відомості стосовно формування податкового кредиту, первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують виконання правочинів та зв'язок між фактом придбання позивачем товарів і послуг із його господарською діяльністю.

Досліджуючи інформацію, що викладена в акті перевірки, та документи, подані позивачем, судом встановлено наступне.

У лютому 2010 року позивачем укладено з ТОВ "Збут Альянс" договір поставки від 17.02.2010 № 003/20/3-72 та договір відповідального зберігання від 26.02.2010 № 015-1/02-2010-СА, відповідно до умов яких контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу товар за асортиментом, характеристиками, кількістю та ціною, визначеними у видаткових накладних, що є його невід'ємними частинами, та надати позивачу послуги із зберігання обладнання, комплектуючих та запасних частин за переліком і кількістю відповідно до складеного акта приймання-передачі, а позивач зобов'язався прийняти вказані товари і послуги та оплатити їх вартість.

На виконання умов договору від 26.02.2010 № 015-1/02-2010-СА ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" надано позивачу послуги відповідального зберігання устаткування для розливу і охолодження пива і напоїв, комплектуючих і запасних частин до нього, про що свідчить наявний у матеріалах справи акт надання послуг від 31.05.2010 № 468 на загальну суму 7200 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 1200 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 62).

У свою чергу, прийняття позивачем у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" товару - редукторів, кранів, хомутів, шлангів, ущільнень, решіток, шайб, втулок тощо, поставленого контрагентом позивача на виконання умов договору поставки від 17.02.2010 № 003/20/3-72, здійснювалось шляхом підписання видаткових накладних від 05.05.2010 № 469 на загальну суму 179804 грн. 45 коп., у тому числі ПДВ - 29967 грн. 41 коп. (т. 2 а.с. 128); 06.05.2010 № 474 на загальну суму 41345 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ - 6890 грн. 90 коп. (т. 2 а.с. 129); 07.05.2010 № 478 на загальну суму 359 грн. 52 коп., у тому числі ПДВ - 59 грн. 92 коп. (т. 2 а.с. 130); 11.05.2010 № 483 на загальну суму 3046 грн. 42 коп., у тому числі ПДВ - 507 грн. 74 коп. (т. 2 а.с. 131); 13.05.2010 № 500 на загальну суму 14360 грн. 87 коп., у тому числі ПДВ - 2393 грн. 48 коп. (т. 2 а.с. 132); 18.05.2010 № 519 на загальну суму 1090 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 181 грн. 67 коп. (т. 2 а.с. 133); 19.05.2010 № 635 на загальну суму 2323 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 387 грн. 20 коп. (т. 2 а.с. 134); 19.05.2010 № 530 на загальну суму 11085 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ - 1847 грн. 60 коп. (т. 2 а.с. 135); 26.05.2010 № 547 на загальну суму 3926 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 654 грн. 33 коп. (т. 2 а.с. 136); 26.05.2010 № 549 на загальну суму 84545 грн. 07 коп., у тому числі ПДВ - 14090 грн. 85 коп. (т. 2 а.с. 137); 26.05.2010 № 548 на загальну суму 42887 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ - 7147 грн. 90 коп. (т. 2 а.с. 138); 27.05.2010 № 550 на загальну суму 1680 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 280 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 139); 28.05.2010 № 567 на загальну суму 1654 грн. 38 коп., у тому числі ПДВ - 275 грн. 73 коп. (т. 2 а.с. 140); 28.05.2010 № 568 на загальну суму 83270 грн. 28 коп., у тому числі ПДВ - 13878 грн. 38 коп. (т. 2 а.с. 141); 28.05.2010 № 553 на загальну суму 773632 грн. 71 коп., у тому числі ПДВ - 128938 грн. 78 коп. (т. 2 а.с. 142) та 31.05.2010 № 578 на загальну суму 76 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 12 грн. 80 коп. (т. 2 а.с. 143).

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" виписано податкові накладні від 05.05.2010 № 460 на загальну суму 179804 грн. 45 коп., у тому числі ПДВ - 29967 грн. 41 коп. (т. 2 а.с. 68); 06.05.2010 № 479 на загальну суму 41345 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ - 6890 грн. 90 коп. (т. 2 а.с. 69-70); 07.05.2010 № 481 на загальну суму 359 грн. 52 коп., у тому числі ПДВ - 59 грн. 92 коп. (т. 2 а.с. 71); 11.05.2010 № 491 на загальну суму 3046 грн. 42 коп., у тому числі ПДВ - 507 грн. 74 коп. (т. 2 а.с. 72); 13.05.2010 № 522 на загальну суму 14360 грн. 87 коп., у тому числі ПДВ - 2393 грн. 48 коп. (т. 2 а.с. 73); 18.05.2010 № 553 на загальну суму 1090 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 181 грн. 67 коп. (т. 2 а.с. 74); 19.05.2010 № 568 на загальну суму 2323 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 387 грн. 20 коп. (т. 2 а.с. 75); 19.05.2010 № 565 на загальну суму 11085 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ - 1847 грн. 60 коп. (т. 2 а.с. 76); 26.05.2010 № 599 на загальну суму 3926 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 654 грн. 33 коп. (т. 2 а.с. 78); 26.05.2010 № 601 на загальну суму 84545 грн. 07 коп., у тому числі ПДВ - 14090 грн. 85 коп. (т. 2 а.с. 79-80); 26.05.2010 № 600 на загальну суму 42887 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ - 7147 грн. 90 коп. (т. 2 а.с. 81-82); 27.05.2010 № 613 на загальну суму 1680 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 280 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 83); 28.05.2010 № 634 на загальну суму 1654 грн. 38 коп., у тому числі ПДВ - 275 грн. 73 коп. (т. 2 а.с. 84); 28.05.2010 № 635 на загальну суму 83270 грн. 28 коп., у тому числі ПДВ - 13878 грн. 38 коп. (т. 2 а.с. 85); 28.05.2010 № 640 на загальну суму 773632 грн. 71 коп., у тому числі ПДВ - 128938 грн. 78 коп. (т. 2 а.с. 86-87); 31.05.2010 № 651 на загальну суму 76 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 12 грн. 80 коп. (т. 2 а.с. 88) та 31.05.2010 № 644 на загальну суму 7200 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 1200 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 77).

Оплату за надані ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" послуги та поставлені товари у загальному розмірі 1252288 грн. 20 коп. здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента позивача, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень.

Податок на додану вартість у сумі 208714 грн. 69 коп. включено позивачем до податкового кредиту за травень 2010 року.

За поясненнями представника позивача, наведені вище товарно-матеріальні цінності та послуги замовлялись підприємством з метою виконання власних господарських зобов'язань при здійсненні його статутної діяльності, пов'язаної, зокрема, з виробництвом промислового холодильного та вентиляційного устаткування.

Як зазначає представник позивача, товари, отримані від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" за договором поставки від 17.02.2010 № 003/20/3-72 - редуктори, крани, шланги, хомути, ущільнення, решітки, шайби, втулки тощо використовуються підприємством під час виробництва холодильного обладнання для харчової промисловості, яке в подальшому реалізуються наступним контрагентам-одержувачам.

У свою чергу, зберігання устаткування позивача для розливу і охолоджування пива і напоїв, комплектуючих та запасних частин до нього на складах ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" (договір від 26.02.2010 № 015-1/02-2010-СА) обумовлено логістичними цілями з метою оперативної доставки готової продукції кінцевому споживачу.

З метою доведеності суду обставин, що свідчать про отримання позивачем товарів і послуг та наявність зв'язку між фактом їх придбання із його господарською діяльністю, представником позивача подано суду копії свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виписку з рішення виконавчого комітету Красноперекопської міської ради Автономної республіки Крим про оформлення права власності, копії витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копію акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта, копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, що свідчать про наявність у позивача на праві власності нерухомого майна та підтверджують можливість зберігання придбаних у його контрагента товарів; оборотно-сальдові відомості, книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг) за звітний період, що підлягав перевірці, довідку про балансову вартість майна, що належить позивачу, які підтверджують відображення придбаних у контрагентів позивача товарів у бухгалтерському обліку підприємства та наявність на підприємстві необоротних активів, необхідних для ведення господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом промислового холодильного та вентиляційного устаткування.

На підтвердження факту використання наведених вище товарно - матеріальних цінностей як складових готової продукції в процесі виробництва, представником позивача надано суду копії витягів з технічних умов ТУ У 29.2-30169718-013:2007 та ТУ У 29.2-30169718-015:2009 виробництва охолоджувачів і холодильних шаф-вітрин компресійного типу, копію наказу про облікову політику на підприємстві та копії затверджених технологічних карт готової продукції, що свідчать про встановлені норми витрат комплектуючих на виробництво продукції; на підтвердження реалізації готової продукції - копії вантажних митних декларацій та звітів до них, пакувальних листів, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), складених за результатами виконання господарських операцій з постачання продукції власного виробництва на адресу наступних контрагентів-одержувачів (т. 2 а.с. 179-202).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини у даній справі охоплюють період, упродовж якого законодавче регулювання правил оподаткування зазнавало змін.

Так, об'єкти, базу та ставки оподаткування податком на додану вартість, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, порядок обліку, звітування та внесення цього податку до бюджету до 1 січня 2011 року визначались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон України № 168/97-ВР).

З 1 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає порядок адміністрування податку на додану вартість, повноваження і обов'язки посадових осіб податкового органу під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України № 168/97-ВР, платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Згідно з приписами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно з приписами пункту 1.7 статті 1 Закону України № 168/97-ВР, податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пункт 7.5 статті 7 Закону України № 168/97-ВР).

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону, у разі, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Крім того, в силу приписів абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України № 168/97-ВР податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України № 168/97-ВР передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України № 168/97-ВР).

При цьому в силу приписів підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Слід також зазначити, що в силу приписів пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

У свою чергу, пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто, у даному випадку - юридична особа, що отримала свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: 1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); 2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; 3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; 4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; 5) наявності у покупця належним чином оформленої податкової накладної.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, у разі, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР).

У свою чергу, право на отримання бюджетного відшкодування відсутнє у особи, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України), у особи, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів), а також у особи, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців (підпункт "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР).

Суд звертає увагу на те, що пунктом 200.14 статті 200 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби надсилає платнику податків податкове повідомлення - рішення, в якому зазначається сума заниження або завищення заявленої суми бюджетного відшкодування, виключно у разі, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Це означає, що перевірці на відповідність підлягає сума податку на додану вартість, що заявлена до бюджетного відшкодування на предмет сплати її до бюджету, а також достовірності проведення та правильності математичного та методологічного обрахунку зобов`язань за господарськими операціями, за результатами оподаткування яких утворилась частина від`ємного значення податку на додану вартість, що бере участь у розрахунку заявленої суми бюджетного відшкодування.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що реалізація платником податку права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість залежить виключно від волі такого платника та за умови, що сума бюджетного відшкодування має дорівнювати сплаті податку на додану вартість постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України у попередніх податкових періодах.

Таким чином, право платника податку на бюджетне відшкодування податку на додану вартість обмежується лише сумами податку, які фактично сплачені ним у попередніх податкових періодах на користь постачальників товарів/послуг або до Державного бюджету України (у разі перевищення сум податкового кредиту над сумами податкових зобов'язань відповідного звітного податкового періоду).

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт постачання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" на користь позивача товарів та надання послуг підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; складені сторонами правочинів первинні документи містять повну інформацію про виконані послуги та поставлені товарно-матеріальні цінності, їх кількісне та вартісне вираження; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними; обмеження, визначені підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, що не дають позивачу права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, та підпунктом 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, за якими позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування, відсутні.

У період виконання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" господарських зобов`язань перед позивачем вказана юридична особа була зареєстрована у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість, тобто не була позбавлена права на складання податкових накладних за результатами здійснення господарських операцій з надання послуг та постачання товарно-матеріальних цінностей.

У свою чергу, з урахуванням видів діяльності позивача за КВЕД (виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування, інших машин і устаткування загального призначення, надання в оренду інших машин, устаткування та товарів та оптова торгівлею іншими машинами й устаткуванням), досліджені судом первинні документи фінансового та податкового обліку позивача у сукупності свідчать про використання позивачем отриманих від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" товарів та послуг у власній господарській діяльності, що у свою чергу підтверджує реальність виконання наведених вище операцій.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наявність у контролюючого органу під час перевірки платника податків певної інформації про господарську діяльність його контрагента, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарської операції платника податків, однак не слугує беззаперечним доказом невиконання сторонами правочину власних господарських зобов`язань з поставки товарів, робіт (послуг).

Водночас, з акта перевірки вбачається, що відповідачем в дійсності факт постачання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" на користь позивача товарів і послуг та їх використання у господарській діяльності не перевірявся, безпосередньо аналіз поданих фінансово-господарських документів не здійснювався, а в акті лише відтворено інформацію стосовно господарської діяльності ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс", що ґрунтується на суб'єктивних думках та припущеннях посадових осіб контролюючого органу.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до приписів статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною другою статті 17 зазначеного Закону визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб, зокрема, про адресу місцезнаходження юридичної особи.

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п`ята статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV).

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вже зазначалось судом вище, твердження відповідача про відсутність у Приватного акціонерного товариства "УКпостач" права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 208714 грн. 69 коп. за виписаними ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" податковими накладними з підстав зазначення в них недостовірних відомостей про місце розташування вказаної юридичної особи ґрунтуються на інформації, наведеній у листі Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 22.09.2010 № 5814/7/07-015/2589.

Так, вказаним листом контролюючий орган повідомлено про неможливість проведення зустрічної звірки ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" через його відсутність за податковою адресою у вересні 2010 року (внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність вказаного суб'єкта господарювання за місцезнаходженням).

Разом з тим, жодних доказів стосовно внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу або про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням у період виконання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" на користь позивача господарських зобов'язань контролюючим органом суду не надано.

Крім того, доказів того, що у період складання контрагентом позивача податкових накладних - з 05.05.2010 по 31.05.2010 місцезнаходження ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" за адресою, вказаною контрагентом позивача у податкових накладних, не було підтверджено у передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV порядку, відповідачем також не подано.

За таких обставин, твердження податкового органу стосовно наявності у наведених вище податкових накладних недостовірних даних щодо місцезнаходження юридичної особи контрагента позивача суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.

При вирішенні даної справи суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері. У зв'язку із цим презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди у спосіб повернення (заліку) або відшкодування податку з бюджету, є економічно виправданими, якщо таким платником податків під час декларування власних податкових зобов`язань перед бюджетом дотримано вимоги податкового законодавства України.

Суд також звертає увагу на те, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Так, позивач, в силу покладеного на нього обов`язку сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, вступає у відповідні податкові правовідносини з державою та не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на контролюючі органи, а отже не володіє інформацією відносно виконання контрагентом власних податкових зобов'язань перед бюджетом, та, як наслідок, не може зазнавати негативних наслідків у зв`язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що твердження контролюючого органу про вчинення позивачем податкового правопорушення були спростовані, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході виконання господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму податкового кредиту, задекларованого позивачем, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 11.04.2011 № НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 487 грн. 20 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 11.04.2011 № НОМЕР_1, - визнати протиправним та скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "УКпостач" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.