Ухвала

від 09.09.2015 по справі 810/1066/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №   810/1066/15                              Головуючий у 1-й інстанції:   Харченко С.В. Суддя-доповідач:  Межевич М.В. У  Х  В  А  Л  А Іменем України 09 вересня 2015 року                                                                                            м. Київ Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого – судді Межевича М.В., суддів  Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «УКпостач» до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В: Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року позов задоволено. Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає що при вирішенні справи судом першої інстанції порушено норми матеріального права, не враховано всіх обставин, що мають значення у справі, що призвело до неправильного вирішення справи та ухвалення незаконного судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство «УКпостач» зареєстроване в якості юридичної особи 25.10.2001 та здійснює господарську діяльність, пов'язану, зокрема, з виробництвом промислового холодильного та вентиляційного устаткування,  інших машин і устаткування загального призначення, наданням в оренду інших машин, устаткування та товарів та оптовою торгівлею іншими машинами й устаткуванням. На момент виникнення спірних правовідносин позивач як платник податків перебував на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби. У березні 2011 року посадовою особою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведено позапланову документальну невиїзну перевірку з питань правомірності нарахування Приватним акціонерним товариством «УКпостач» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок за червень 2010 року та виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось підприємством у травні 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 28.03.2011 № 104/07-00/30169718                  (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовано, що Приватним акціонерним товариством «УКпостач» під час декларування податкових зобов'язань за господарською операцією з придбання у ТОВ «Збут Альянс» товарів та послуг не дотримано вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що призвело до завищення податкового кредиту за травень 2010 року на загальну суму 208 714 грн. 69 коп. На підставі акта перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 №0000820700, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 208 714 грн. 69 грн. За результатами адміністративного оскарження, вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін. За змістом п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 168/97-ВР) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. У відповідності до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Пунктом 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР). Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, податкового кредиту з ПДВ та, відповідно, права на бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку. Як вбачається з матеріалів справи,  між ПАТ «УКпостач» та ТОВ «Збут Альянс» укладено договір поставки від 17.02.2010 № 003/20/3-72 та договір відповідального зберігання від 26.02.2010 № 015-1/02-2010-СА, відповідно до умов яких контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу товар за асортиментом, характеристиками, кількістю та ціною, визначеними у видаткових накладних, що є його невід'ємними частинами, та надати позивачу послуги із зберігання обладнання, комплектуючих та запасних частин за переліком і кількістю відповідно до складеного акта приймання-передачі, а позивач зобов'язався прийняти вказані товари і послуги та оплатити їх вартість. На виконання умов договору від 26.02.2010 № 015-1/02-2010-СА ТОВ «Збут Альянс» надано позивачу послуги відповідального зберігання устаткування для розливу і охолодження пива і напоїв, комплектуючих і запасних частин до нього, про що свідчить наявний у матеріалах справи акт надання послуг від 31.05.2010 № 468 на загальну суму 7 200 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 1 200 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 62). У свою чергу, прийняття позивачем у ТОВ «Збут Альянс» у травні 2010 року товару редукторів, кранів, хомутів, шлангів, ущільнень, решіток, шайб, втулок тощо, поставленого контрагентом позивача на виконання умов договору поставки від 17.02.2010 № 003/20/3-72, здійснювалось шляхом підписання видаткових накладних (т. 2 а.с. 128 - 143). За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ТОВ «Збут Альянс» виписано податкові накладні (т. 2 а.с. 68 – 77, 78-88). Оплату за надані ТОВ «Збут Альянс» послуги та поставлені у травні 2010 року товари у загальному розмірі 1   252   288 грн. 20 коп. здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента позивача, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (а.с. 56-57). Податок на додану вартість у сумі 208 714 грн. 69 коп. включено позивачем до податкового кредиту за травень 2010 року. На підтвердження реального виконання умов зазначених договорів, позивачем також наданий висновок судово-економічного експерта по адміністративній справі №2А-6243/11/0170/14 від 07.03.2014 №5/12, відповідно до якого висновки СДПІ за актом перевірки від 28.03.2011 №104/07-00/30169718 щодо завищення ПрАТ «УКпостач» бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 р. на 208 714,69 грн. внаслідок завищення на 208 714,69 грн. від'ємного значення з ПДВ за травень 2010 року не підтверджуються документами бухгалтерського та податкового обліку і звітності ПрАТ «УКпостач» у повному обсязі; здійснення ПрАТ «УКпостач» господарських операцій з придбання у TOB «Збут Альянс» в травні 2010 р. товарів та послуг загальною вартістю 1 252 288,20 грн. у т.ч. ПДВ 208 714,69 грн. у повному обсязі підтверджується первинними документами (видатковими накладними і актом наданих послуг) та відображено в регістрах бухгалтерського обпіку ПрАТ «УКпостач» (т. 1 а.с. 109-125). Вказані вище товари та послуги вартістю 1 252 288,20 грн. у т.ч. ПДВ 208 714,69 грн. були використанні у господарській діяльності ПрАТ «УКпостач», що підтверджується як наведеним висновком судового експерта так і наявними в матеріалах справи копіями вантажних митних декларацій та звітів до них, пакувальних листів, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), складених за результатами виконання господарських операцій з постачання продукції власного виробництва на адресу наступних контрагентів-одержувачів (т. 2 а.с. 179-202). Крім того, позивач обґрунтовує доцільність укладення договору від 17.02.2010                                                                  № 003/20/3-72 тим, що товари, отримані від ТОВ «Збут Альянс» (редуктори, крани, шланги, хомути, ущільнення, решітки, шайби, втулки тощо) необхідні для здійснення статутної діяльності під час виробництва холодильного обладнання для харчової промисловості. Наведене також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями витягів з технічних умов ТУ У 29.2-30169718-013:2007 та ТУ У 29.2-30169718-015:2009 виробництва охолоджувачів і холодильних шаф-вітрин компресійного типу, копією наказу про облікову політику на підприємстві та копіями затверджених технологічних карт готової продукції, що свідчать про встановлені норми витрат комплектуючих на виробництво продукції. У свою чергу, зберігання устаткування позивача для розливу і охолоджування пива і напоїв, комплектуючих та запасних частин до нього на складах ТОВ «Збут Альянс» за договором від 26.02.2010 № 015-1/02-2010-СА обумовлено логістичними цілями з метою оперативної доставки готової продукції кінцевому споживачу. Також матеріали справи містять копії свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виписку з рішення виконавчого комітету Красноперекопської міської ради Автономної республіки Крим про оформлення права власності, копії витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копію акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта, копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, що свідчать про наявність у позивача на праві власності нерухомого майна та підтверджують можливість зберігання придбаних у його контрагента товарів;                            оборотно-сальдові відомості, книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг) за звітний період, що підлягав перевірці, довідку про балансову вартість майна, що належить позивачу, які підтверджують відображення придбаних у контрагентів позивача товарів у бухгалтерському обліку підприємства та наявність на підприємстві необоротних активів, необхідних для ведення господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом промислового холодильного та вентиляційного устаткування. Враховуючи викладені обставини у своїй сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Збут Альянс» дійсно відбулися та підтверджуються наданими позивачем первинними документами, які у свою чергу оформлені відповідно до вимог чинного законодавства й у справжності і достовірності яких не виникає сумніву. В апеляційній скарзі відповідач посилається на недотримання ТОВ «Збут Альянс» вимог абз «д» пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, оскільки у виписаних на адресу позивача податкових накладних місяться недостовірні дані щодо місцезнаходження ТОВ «Збут Альянс», а тому такі податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту ПрАТ «УКпостач». Такий висновок відповідач зробив на основі відповіді Харківської об'єднаної ДПІ від 22.09.2010 №5814/7/07-015/2589, якою встановлено, що провести зустрічну перевірку ПрАТ «УКпостач» (ЄДРПОУ: 30169718) з TOB «Збут Альянс» (ЄДРПОУ: 36875520) неможливо у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою (має стан платника « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням). Відповідно до абз «д» пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість. Разом з тим, відповідно до статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV (далі – Закон № 755-IV), Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Частиною другою статті 17 зазначеного Закону визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб, зокрема, про адресу місцезнаходження юридичної особи. В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (ч.5 ст. 17 Закону № 755-IV). Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 755-IV, якщо  відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Колегія суддів звертає увагу на те, що жодних доказів стосовно внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу або про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням у період виконання ТОВ «Збут Альянс» на користь позивача господарських зобов'язань контролюючим органом до суду першої та апеляційної інстанції не надано. Також, доказів того, що у період складання контрагентом позивача податкових                          накладних (з 05.05.2010 по 31.05.2010) місцезнаходження ТОВ «Збут Альянс» за адресою, вказаною контрагентом позивача у податкових накладних, не було підтверджено у передбаченому Законом 755-IV порядку, відповідачем також не подано. Щодо посилань відповідача на визнання ТОВ «Збут Альянс» банкрутом, згідно рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2010 по справі № Б-27/304-10 колегія суддів зазначає, що на момент виконання спірних договірних зобов'язань у травні 2010 року ТОВ «Збут Альянс» у процесі банкрутства не перебувало. В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що жодних доказів, в який спосіб, за чий рахунок, якими транспортними засобами здійснювалася поставка товару, позивач в судовому процесі, так само, як і під час перевірки, не надав. Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.1 договору поставки від 17.02.2010 № 003/20/3-72, постачальник самостійно та за власний рахунок здійснює поставку товару зі свого складу на склад покупця. З наведеного вбачається, що питання доставки ТОВ «Збут Альянс» товару не відноситься до компетенції позивача, оскільки така доставка здійснюється виключно засобами та у спосіб, які самостійно визначає ТОВ «Збут Альянс». Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки твердження контролюючого органу про вчинення позивачем податкового правопорушення спростовані первинними документами, складеними позивачем та його контрагентом у ході виконання господарських операцій, а отже вони є такими, що підтверджують суму податкового кредиту, задекларованого позивачем. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає. Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року - без змін. Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України  протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції. Головуючий суддя                                                                      М.В. Межевич Суддя                                                                                          Г.В. Земляна Суддя                                                                                          Є.О. Сорочко Головуючий суддя                                                                 Межевич М.В.             Судді:                                                                                           Земляна Г.В.                                                                                                                     Сорочко Є.О.