Постанова

від 20.07.2015 по справі 826/9096/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 липня 2015 року № 826/9096/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів Федорчука А.Б., Кузьменка В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній Фьюжн" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України прочасткове визнання незаконним та скасування наказу № 11-Л від 12.04.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Компаній Фьюжн" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про часткове визнання незаконним та скасування наказу № 11-Л від 12.04.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно виніс наказ № 11-Л від 12.04.2014 на підставі акта виявлення недостовірних відомостей у документах від 13.03.2013 № 1/17/1 та анулював ліцензію товариства, оскільки на момент проведення перевірки ТОВ "Група Компаній Фьюжн" знаходилось за юридичною адресою.

У судовому засіданні 25.06.2015 представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення та додаткові письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на порушення позивачем абзацу 5 пункту 21 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396, оскільки під час перевірки було встановлено, що ТОВ "Група Компаній Фьюжн" за місцем реєстрації не знаходиться.

У судовому засіданні 25.06.2015 представник відповідача заперечила проти позовних вимог в повному обсязі та та надала додаткові усні пояснення.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві у зв'язку із проведенням планової перевірки листом від 28.12.2012 № 7/26-59/2812/08 витребувала у ТОВ "Група Компаній Фьюжн" ряд документів.

Проте, враховуючи, що поштова кореспонденція повернулась відправнику, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві в період з 27 лютого 2013 року по 13 березня 2013 року було проведено планову перевірку ТОВ "Група Компаній Фьюжн" (код: 32588064, місцезнаходження: 01013, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Промислова, 4) щодо додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності та здійснено виїзд за місцезнаходженням товариства.

За результатами перевірки складено акт виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії від 13.03.2013 № 1/17/1, яким встановлено, що ТОВ "Група Компаній Фьюжн" не знаходиться по місцю реєстрації, телефон, вказаний у заяві на отримання ліцензії, не відповідає, що призвело до порушення ліцензійних умов, а саме: абзацу 5 пункту 21 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії).

Даний акт був скерований на адресу позивача засобами поштового зв'язку (рекомендований лист від 13.03.2013 № 0113315297779).

12 квітня 2013 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було прийнято Наказ № 11-Л «Про результати розгляду питань щодо ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури», у пункті 6 якого зазначено про анулювання ліцензії суб'єктам господарювання згідно з додатком 6, з підстав визначених у додатку 6.

Про анулювання ліцензії позивача зазначено у додатку 6 до оскаржуваного наказу під порядковим № 54.

Проте, позивач про існування акта від 13.03.2013 № 1/17/1 та наказу від 12.04.2013 №11-Л дізнався лише з листа Управління ліцензування, обстеження та паспортизації від 25.03.2015 № 40-402-118, яким ТОВ "Група Компаній Фьюжн" були повернуті документи, подані на переоформлення ліцензії.

Позивач, не погоджуючись з наказом від 12.04.2013 № 11-Л, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закон України "Про архітектурну діяльність" визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294).

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначена в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Згідно з пунктів 5, 6 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України.

Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції.

Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність", господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, визначається Кабінетом Міністрів України. Органом ліцензування є орган державного архітектурно-будівельного контролю.

За змістом пункту 4 Положення № 294, Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

При органі ліцензування утворюється ліцензійна комісія, що діє на підставі положення, затвердженого в установленому порядку Мінрегіонбудом.

Орган ліцензування має право: анулювати видану ліцензію; зупинити дію ліцензії; прийняти рішення про усунення суб'єктом будівельної діяльності порушень, пов'язаних з додержанням ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (пункт 20 Порядку № 1396).

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1396, підставами для анулювання ліцензії є: акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії.

Прийняття рішень органом ліцензування про зупинення та анулювання ліцензії здійснюється за результатами розгляду зазначених питань на засіданні ліцензійної комісії (пункт 23 Порядку № 1396).

Частинами другою та третьою статті 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" встановлено, що орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

Розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування з обов'язковим запрошенням ліцензіата або його представників .

Отже, з наведених норм законодавства вбачається право Державної архітектурно-будівельної інспекції анулювати ліцензію у разі виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач анулював ТОВ "Група Компаній Фьюжн" ліцензію з підстав виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії, а саме: під час перевірки 13.03.2013 було встановлено, що товариство не знаходиться за юридичною адресою, оскільки адміністратор орендодавець повідомив, що ТОВ "Група Компаній Фьюжн" виїхало і договір на оренду приміщення не пролонгувався.

Позивачем було надано суду договір суборенди нежитлового приміщення від 01.02.2012 № 02/02, укладений з ТОВ «Промгазінвест» в особі директора Бабака С.Б., відповідно до якого ТОВ "Група Компаній Фьюжн" орендувало нежитлове приміщення загальною площею 2,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4.

Крім того, в пункті 14.1 даного договору визначено, що він діє до 31.12.2013, тобто, на момент проведення перевірки (13.03.2013) дія договору суборенди нежитлового приміщення від 01.02.2012 № 02/02 не закінчилась.

Також, позивач надав довідку від 05.03.2015 за підписом директора ТОВ «Промгазінвест» Бабака С.Б., який підтверджує, що ТОВ "Група Компаній Фьюжн" з 01.02.2012 по 16.03.2015 було орендатором приміщення в будівлі за адресою: 01013, Україна, м. Київ, вул. Промислова, буд. 4.

Більше того, в матеріалах справи містяться надані позивачем Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.02.2013 та 13.03.2013, відповідно до яких місцезнаходженням ТОВ "Група Компаній Фьюжн" є 01013, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Промислова, 4.

У зв'язку з чим, суд звертає увагу на положення частини першої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, враховуючи вищенаведені докази та те, що державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не вносилися зміни щодо місцезнаходження позивача або запис про відсутність товариства за місцезнаходженням, суд дійшов висновку про хибність та безпідставність тверджень відповідача щодо відсутності 13.03.2013 ТОВ "Група Компаній Фьюжн" за своєю юридичною адресою: 01013, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Промислова, 4.

Крім того, судом було встановлено, що обов'язковою умовою для розгляду ліцензійною комісією питання про анулювання ліцензії на підставі акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії, є запрошення ліцензіата або його представників.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 25.06.2015 колегія суддів зобов'язала представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України надати суду копію протоколу засідання ліцензійної комісії та докази запрошення ТОВ "Група Компаній Фьюжн" на засідання ліцензійної комісії для вирішення питання щодо анулювання ліцензії на підставі акта від 13.03.2013 № 1/17/1.

02 липня 2015 року представником відповідача до канцелярії суду були надані додаткові заперечення на адміністративний позов: лист від 28.12.2012 про витребування документів, витяг з протоколу засідання ліцензійної комісії Держархбудінспекції України від 05.04.2013 № 6 та витяг з додатку до протоколу від 05.04.2013 № 6.

Проте, судом було встановлено, що відповідач не надав суду доказів запрошення ТОВ "Група Компаній Фьюжн" на засідання ліцензійної комісії для вирішення питання щодо анулювання ліцензії на підставі акта від 13.03.2013 № 1/17/1, хоча в наданих запереченнях зазначив, що розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії здійснюється органом ліцензування з обов'язковим запрошенням ліцензіата або його представників.

Отже, відповідачем не було доведено суду правомірність висновків суб'єкта владних повноважень щодо відсутності позивача за своєю юридичною адресою та дотримання ліцензійним органом вимог статті 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 11-Л від 12.04.2014 в частині анулювання ліцензії АД 040047, виданої ТОВ "Група Компаній Фьюжн" з терміном дії від 06.06.2012 по 06.06.2017.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю .

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 11-Л від 12.04.2014 в частині анулювання ліцензії АД 040047, виданої ТОВ "Група Компаній Фьюжн" з терміном дії від 06.06.2012 по 06.06.2017.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді А.Б. Федорчук

В.А. Кузьменко