Рішення

від 20.07.2015 по справі 904/4246/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.07.15 Справа № 904/4246/15

За позовом ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

ОСОБА_2, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д", м. Дніпропетровськ

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Дорошевська М.І.

Представники:

від позивача-1: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_1 від 19.03.1997, ОСОБА_3, довіреність б/н від 28.04.2014

від позивача-2: ОСОБА_3, довіреність б/н від 16.04.2015

від відповідача: Левенталь С.А., довіреність б/н від 10.04.2015

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 (далі-Позивач-1) та ОСОБА_2 (далі-Позивач-2) звернулись до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" (далі-Відповідач), в якій просять суд:

- зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" надати завірені належним чином бухгалтерські документи, в тому числі баланс про вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" станом на 01.01.2015 та провести оцінку ринкової вартості нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" - нежитлових приміщень за адресами: м.Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 20 та вул. Комсомольська, буд. 45;

- витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" бухгалтерську довідку про прибуток у 2015 році.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2015 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при виході учасників із складу господарського товариства їм має бути виплачена частка майна товариства та частка прибутку товариства, які повинні бути пропорційними часткам вказаних учасників у статутному капіталі товариства, тоді як Відповідач заперечує факт виходу вказаних учасників з його складу та не надає відомості щодо результатів фінансової діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д".

24.06.2015 Відповідач надав через канцелярію суду відзив б/н, б/д на позовну заяву. Суд долучив наданий відзив до матеріалів справи.

Представник Позивачів-1,2 надав клопотання б/н від 25.06.2015 про долучення документів до матеріалів справи та заперечення б/н від 26.06.2015 на відзив Відповідача. Суд долучив надані документи до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 суд зобов'язував Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області в строк до 24.06.2015 надати інформаційну довідку щодо наявності у власності товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" (код ЄДРПОУ 14325160) нерухомого майна та земельних ділянок, права на які підлягають державній реєстрації, та обтяжень вказаного майна.

В судових засіданнях 09.06.2015 та 26.06.2015 розгляд справи відкладався на 26.06.2015 та 15.07.2015 відповідно, а в судовому засіданні 15.07.2015 судом була оголошена перерва до 20.07.2015.

17.07.2015 Відповідач подав до господарського суду пояснення №б/н від 16.07.2015, в яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник Позивачів-1, 2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в частині зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" провести оцінку ринкової вартості нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" - нежитлових приміщень за адресами: м.Дніпропетровськ, вул.Червона, буд. 20 та вул. Комсомольська, буд. 45.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 20.07.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача, Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д", затвердженого рішенням Зборів учасників товариства, оформленого протоколом №03 від 01.07.2014, зареєстрованого в державному реєстрі 10.07.2014 за №12241050020003578 (далі-Статут), учасниками товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" є фізичні особи, громадяни України, які підписали цей Статут, а саме:

ОСОБА_1 з часткою 17% статутного капіталу у розмірі 2 715,84 грн.;

ОСОБА_5 з часткою 17% статутного капіталу у розмірі 2 715,84 грн.;

ОСОБА_6 з часткою 12% статутного капіталу у розмірі 1 917,06 грн.;

ОСОБА_2 з часткою 14% в розмірі 2 236,59 грн.;

ОСОБА_7 з часткою 28% статутного капіталу у розмірі 4 473,15 грн.;

ОСОБА_8 з часткою 12% статутного капіталу у розмірі 1 917,00 грн.,

всього 100% статутного капіталу становить 15 975,54 грн. (п. 1.2, 3.2 Статуту).

Як вказують Позивачі в своїй позовній заяві, 15.05.2015 вони звернулись до установчих зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" з заявами про вихід з товариства Відповідача та виплату належних їм часток у статутному капіталі товариства, що підтверджується копіями вказаних заяв та поштовим описом вкладення про їх відправку на адресу Відповідача (а.с. 44-46).

У зв'язку з тим, що Відповідач ухилився від отримання та розгляду вказаних заяв Позивачі були вимушені звернутись до господарського суду для захисту своїх інтересів, а саме з позовними вимогами про:

- зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" надати завірені належним чином бухгалтерські документи, в тому числі баланс про вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" станом на 01.01.2015 та провести оцінку ринкової вартості нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" - нежитлових приміщень за адресами: м.Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 20 та вул. Комсомольська, буд. 45;

- витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" бухгалтерську довідку про прибуток у 2015 році.

Розглянувши заявлені позовні вимоги господарський суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Згідно статті 1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Статтею 1 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України (ст. 3 Закону України "Про господарські товариства").

Згідно статті 6 Закону України "Про господарські товариства", товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація товариств проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Відповідно до пункту "в" частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Частиною 1 статті 88 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарського товариства мають право, зокрема, вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.

Таке ж право передбачене і пунктом 6.1 Статуту Відповідача, зокрема, учасник має право в будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників чи товариства. Учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши його про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.

Статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.

При виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі, як в грошовій, так і натуральній формі (п. 6.4 Статуту).

Згідно статті 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

В своєму позові Позивачі просить суд, серед іншого, зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" надати завірені належним чином бухгалтерські документи, в тому числі баланс про вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" станом на 01.01.2015 та витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" бухгалтерську довідку про прибуток у 2015 році.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог в цій частині з огляду на наступне.

Згідно пункту "г" частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" передбачено, що способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства (пункт "г" частини першої статті 10 Закону про господарські товариства, стаття 116 ЦК, частина перша статті 88 ГК) є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання відповідної інформації. Господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства. Зі змісту статті 9 Закону України від 2 жовтня 1992 р. N 2657-XII "Про інформацію" суди не вправі зобов'язувати товариство надати інші документи про діяльність товариства, оскільки це є незаконним втручанням у внутрішню господарську діяльність товариства.

Вказаними приписами діючого законодавства чітко встановлено документи які мають бути надані учасникам товариства товариством, та зазначено, що товариство не зобов'язано надавати на вимогу учасників інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, установчими документами Відповідача не передбачено надання яких-то певних документів товариства на вимогу його учасників, окрім тих, можливість надання яких передбачена вимогами законодавства.

Стосовно витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" бухгалтерської довідки про прибуток у 2015 році необхідно зауважити, що складення та надання вказаного документу не входить до обов'язків товариства, оскільки це також не передбачено ані вимогами законодавства, ані положеннями Статуту Відповідача, та така довідка не є документом звітного характеру.

Також, слід зазначити, що діюче законодавство України взагалі не містить такого поняття як баланс про вартість чистих активів, а тому у Позивачів немає підстав для витребування у Відповідача такого документу.

Крім вищезазначеного, з матеріалів справи вбачається, що документи звітного характеру, зокрема звіт про фінансові результати Відповідача за 2014 рік, останнім надавались Позивачам, а тому можна зробити висновок, що Позивачі безпідставно вказують на ненадання їм документів про результати господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д".

Отже, з огляду на наведені положення законодавства та враховуючи наявні в матеріалах справи докази, позовні вимоги щодо надання завірених належним чином бухгалтерських документів, в тому числі балансу про вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" станом на 01.01.2015 та витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" бухгалтерської довідки про прибуток у 2015 році, задоволенню не підлягають.

Також, Позивачі в своїй позовні заяві просять суд зобов'язати Відповідача провести оцінку ринкової вартості нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" - нежитлових приміщень за адресами: м.Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 20 та вул. Комсомольська, буд. 45.

Згідно частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Пунктом 3.7 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду №04-5/14 від 28.12.2007 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" передбачено, що відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 N 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87).

Враховуючи наведене, господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.

Згідно з пунктом 30 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

З матеріалів справи вбачається, що Статутом підприємства Відповідача не встановлено спосіб та обов'язок оцінки вартості майна Товариства.

Враховуючи вищевикладене проведення оцінки ринкової вартості нерухомого майна не є адекватним способом захисту порушеного права. Вимогу такого характеру сторона має право заявити в якості відповідних заяви чи клопотання в ході розгляду спору, наприклад, про стягнення частки у статутному капіталі товариства для визначення вартості майна останнього у зв'язку з необхідністю визначення розміру такої частки, для чого господарським судом може бути призначено проведення судової експертизи.

Більш того, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів в підтвердження звернення Позивачів до Відповідача з вимогою про оцінку вказаного майна, тоді як Позивачі звертались до Відповідача лише з пропозицією про внесення даного питання до порядку денного загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д".

За наведеного, позовні вимоги щодо зобов'язання Відповідача провести оцінку ринкової вартості нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДЕЛЬФІН-Д" - нежитлових приміщень за адресами: м.Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 20 та вул. Комсомольська, буд. 45, також не підлягають задоволенню.

Посилання Відповідача на ту обставину, що нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 45, не належить останньому, судом не приймається до уваги, оскільки Відповідачем не подано доказів відчуження вказаного майна на користь третіх осіб, зокрема не подано договору купівлі-продажу цього майна.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на Позивачів.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.07.2015.

Суддя А.Є. Соловйова