Рішення

від 14.07.2015 по справі 915/295/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015Справа №915/295/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міранда»

до Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Сейв Тайм»

про стягнення 135000 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Лєбєдєв А.С. - представник за довіреністю;

від відповідача: Перевертун В.Г. - представник за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Міранда» звернулося до суду з указаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору банківського рахунку № 250620141 від 25.06.2014, своєчасно не припинив, за заявою позивача, надання останньому послуг за системою «Клієнт-Банк» та здійснив безпідставне перерахування з його рахунку на рахунок третьої особи грошових коштів в сумі 135000 грн.

З наведених підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача безпідставно списані кошти в сумі 135000 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позов, зокрема зазначив, що послуга за системою «Клієнт-Банк» позивачеві дійсно була відключена пізніше, ніж передбачено умовами договору, однак в останній день функціонування послуги від позивача надійшли належним чином оформлені платіжні доручення, підписані електронним підписом, підстав для невиконання яких відповідач не мав.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 25.06.2014 між ПАТ «Креді Агріколь Банк» (далі - відповідач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міранда» (далі - позивач, Клієнт) укладено договір банківського рахунку № 250620141 (далі - договір), за умовами якого Банк зобов'язався відкрити Клієнту поточний рахунок (№ 26009500097039), приймати і зараховувати на поточний рахунок грошові кошти, що надходять та виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з поточного рахунку, проведення інших операцій за поточним рахунком відповідно до умов договору та умов законодавства України.

25.06.2014 сторонами затверджено картку із зразками відбитка печатки і підписів, якою встановлено зразок відбитка печатки товариства, зразки підписів директора товариства, Шведа В.Г., та заступника директора товариства, Тимошенка В.В., які визначено, як обов'язкові під час здійснення операцій за поточним рахунком позивача (№ 26009500097039).

Положеннями п. 4.1, 4.4.1 договору визначено, що Банк здійснює розрахунково-касові операції за поточним рахунком Клієнта відповідно до порядку та умов, передбачених договором, іншими договорами Клієнта з Банком та згідно із законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України. Клієнт може надавати Банку розрахункові документи на розпорядження коштами на поточному рахунку на паперових носіях (в оригіналі або із використанням електронних розрахункових документів відповідно до умов договору та вимог законодавства України).

Відповідно до п. 6.1 договору, Банк зобов'язаний за допомогою системи «Клієнт-Банк» з системою захисту інформації: надавати Клієнту комплекс послуг з розрахунково-касового та/або інформаційного обслуговування рахунку; інформаційного обслуговування вкладного рахунку Клієнта та/або будь-якого іншого рахунку Клієнта, відкритого в Банку; забезпечити обмін між сторонами документами, складеними за встановленою Банком формою, перелік та можливість прийняття яких Банком до виконання попередньо погоджена сторонами у інших договорах Клієнта з Банком, у відповідності до умов договору та вимог законодавства України за умови: наявності відкритого поточного та/або будь-якого іншого рахунку Клієнта в Банку; надання Банкові в належній формі документів, необхідних для ідентифікації осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком, отримувати інформацію щодо поточного рахунку та/або будь-якого іншого рахунку Клієнта в Банку, та яким на законних підставах надається право володіння електронним цифровим підписом та відповідно накладення підпису під час створення розрахункового та/або іншого документу, надання якого за допомогою системи «Клієнт-Банк» узгоджене сторонами у договорі та/або інших договорах Клієнта з Банком; надання Клієнтом Банкові заяви про надання послуги.

Клієнт отримує послуги по користуванню системою «Клієнт-Банк» відповідно до умов договору та правил користування системою «Клієнт-Банк», що є додатком № 5 до договору та його невід'ємною частиною.

Пунктом 14.1 договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його належного підписання повноважними представниками сторін та діє протягом невизначеного строку, - до моменту його розірвання (припинення) з підстав та в порядку, передбаченому договором та/або чинним законодавством України.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно з заявою про надання послуги № 1 від 25.06.2014, позивача було підключено до системи «Клієнт-Банк».

10.12.2014 від позивача на адресу відповідача надійшла заява про відключення послуг системи «Клієнт-Банк» від поточного рахунку позивача.

Пунктом 6.8 договору сторони погодили, що кожна із сторін має право відмовитись від надання послуг шляхом подання заяви іншій стороні про відмову від надання послуг. У цьому випадку надання послуг припиняється на п'ятий день з дати отримання відповідного повідомлення про відмову від надання послуг іншою стороною, що може бути складено в довільній формі.

В той же час, відповідно до довідки відповідача (№ 73003-0002 від 06.01.2015), послуги системи «Клієнт-Банк» були відключені від рахунку позивача 18.12.2014.

17.12.2014 від позивача на адресу відповідача, за допомогою системи «Клієнт-Банк», надійшли підписані електронним підписом Тимошенка В.В. платіжні доручення № 17122014 про перерахування та рахунок ТОВ «Сейв Тайм» (далі - третя особа) грошових коштів в сумі 135000 грн., та № 17122015 про перерахування та рахунок ФО-П Смолярчук С.С. грошових коштів в сумі 2978 грн., які були виконані відповідачем у відповідності до умов договору.

За твердженням позивача, зазначені грошові кошти перераховані відповідачем безпідставно, оскільки на момент надходження платіжних доручень система «Клієнт-Банк» мала бути відключена від рахунку позивача.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною 3 ст. 1068 ЦК України визначено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ № 22 від 21.01.2004, власник рахунку в банку - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.

Пунктом 3.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою НБУ № 492 від 12.11.2003, (далі - Інструкція), банк відкриває поточний рахунок юридичній особі, яка не має рахунку в цьому банку, за наявності в тому числі і картки із зразками підписів і відбитка печатки.

Відповідно до п.п. 18.1, 18.2 Інструкції, усі юридичні особи незалежно від форм власності та їх відокремлені підрозділи подають картку із зразками підписів і відбитка печатки у двох примірниках. У картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України та установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком і підписування розрахункових документів та зразок відбитка печатки (за наявності). Право першого підпису належить першому керівнику юридичної особи, якій відкривається рахунок, а також іншим уповноваженим на це особам.

Як вбачається з матеріалів справи, повноваження заступника директора Тимошенка В.В. на вчинення дій від імені позивача, зокрема, розпорядження поточним рахунком, відкритим в установі відповідача, належним чином підтверджені витягом з ЄДРПОУ за ідентифікаційним кодом позивача станом на 24.02.2015, статутом позивача в редакції від 21.08.2012, наказом № 3-К від 03.09.2012 про прийняття на роботу, карткою із зразками підписів від 25.06.2014.

Пунктом 18.13 Інструкції передбачено, що у разі заміни або доповнення хоча б одного з підписів подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого або другого підпису, засвідчена в установленому порядку.

Згідно з п. 6.4.7 договору, у разі зміни або розширення кола осіб, яким надано право підпису розрахункових та/або інших документів, а також при зміні юридичної та/або фактичної адреси клієнта, останній зобов'язаний повідомити про це банк з наданням відповідних належних чином завірених документів не пізніше трьох робочих днів з дня виникнення таких змін. Відповідальність за своєчасну зміну електронного цифрового підпису та переоформлення необхідних документів покладається на клієнта.

Станом на день надходження відповідачеві платіжних доручень від позивача (17.12.2014), нової картки із зразками підписів позивачем не подано. Картку зі зразком підпису Тимошенка В.В. анульовано Банком за заявою позивача 25.12.2014.

Відтак, підстав вважати платіжні доручення №№ 17122014, 17122015 від 17.12.2014, підписані електронним підписом Тимошенка В.В., такими, що оформлені неналежним чином, немає.

Відповідно до п. 6.4.2 договору, розрахунковий документ, переданий до Банку за допомогою системи «Клієнт-Банк» та/або інший документ, надання якого таким способом попередньо узгоджене сторонами в інших договорах Клієнта з Банком, підписаний електронними цифровими підписами, приймається Банком як такий, що має юридичну силу на рівні з документом, що наданий Клієнтом на паперовому носії та містить підписи відповідальних осіб Клієнта. Для уникнення непорозумінь, сторони домовилися, що документ, надісланий уповноваженою особою Клієнта та/або Банка за допомогою системи «Клієнт-Банк» встановлює, змінює або припиняє правовідносини між сторонами відповідно до змісту такого документу, надсилання/отримання якого передбачено договором та/або іншим відповідним договором Клієнта з Банком. Документ, отриманий Банком від Клієнта за допомогою системи «Клієнт-Банк», породжує такі ж наслідки, якби він був наданий Банку безпосередньо уповноваженій особі Банку за підписом уповноваженої особи Клієнта в оригіналі, і є достатнім та обов'язковим для Сторін і підлягає виконанню відповідно до змісту такого документу та відповідного договору Клієнта з Банком. Клієнт погоджується з тим, що Банк не прийматиме до виконання документ, надісланий за допомогою системи «Клієнт-Банк» та надання якого таким способом не обумовлено певним договором Клієнта з Банком.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до п. 4.4.2 договору, у розрахунковому документі мають зазначатися всі необхідні реквізити, що вимагається для такого розрахункового документа відповідно до вимог банку та законодавства України. Банк не несе відповідальності за підтвердження правильності реквізитів відправника та отримувача, номера рахунків та будь-якої іншої інформації, що міститься в розрахунковому документів.

Пунктом 6.4.6 договору сторони встановили, що відповідальність за належне оформлення розрахункових та/або інших документів, що можуть надаватися Клієнтом в Банк, за допомогою системи «Клієнт-Банк» та використанням електронного цифрового підпису, повністю покладається на Клієнта. Сторони також домовились, що у випадку встановлення фіктивності оформленого за допомогою електронного цифрового підпису документа, збитки, заподіяні одній із Сторін договору або третім особам в результаті здійсненої на підставі такого фіктивного документа, операції, підлягають відшкодуванню за рахунок сторони, від імені якої було оформлено такий документ.

За таких обставин, твердження позивача щодо безпідставності списання відповідачем грошових коштів на виконання платіжного доручення № 17122014 від 17.12.2014 та зарахування їх на рахунок третьої особи, не відповідає дійсності.

Крім того, суд приймає до уваги той факт, що позивачем не оспорюється правомірність списання відповідачем грошових коштів на виконання платіжного доручення № 17122015, яке надійшло за допомогою системи «Клієнт-Банк» 17.12.2014, та підписане електронним підписом Тимошенка В.В.

Також, як встановлено у судовому засіданні грошові кошти, списані з рахунку позивача на підставі спірного платіжного доручення, були перераховані на рахунок, вказаний у платіжному дорученні та на рахунок позивача не поверталися.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 135000 грн, як безпідставно списаних, оскільки вказана сума була списана на підставі платіжного доручення, підписаного уповноваженим представником позивача у порядку, визначеному умовами договору та нормами чинного законодавства.

Разом з тим, у випадку неправомірного перерахування спірної суми на підставі згаданого платіжного доручення, позивач не позбавлений можливості звернутись до особи, на рахунок якої надійшли вказані кошти з вимогою про їх повернення, як безпідставно отриманих. Також, позивач не обмежений у праві звернення до Банку з вимогою відшкодування збитків, завданих у зв'язку з неналежним виконанням договору.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-38, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко