Постанова

від 26.10.2015 по справі 915/295/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2015 р. Справа№ 915/295/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача - Лєбєдєв А.С. - представник за довіреністю;

відповідача: Перевертун В.Г. - представник за довіреністю

третьої особи - не з'явися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранда"

на рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2015

у справі № 915/295/15 (головуючий суддя: Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранда"

до Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Сейв Тайм"

про стягнення 137978 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2015 у справі № 915/295/15 відмовлено у задоволенні позову про стягнення безпідставно списаних коштів в сумі 135000 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міранда" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення господарського суду міста Києва скасувати та прийняти нове рішення, яким у задовольнити позов повністю.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, зокрема статті 1066, 1073 Цивільного кодексу України, оскільки у разі безпідставного списання коштів банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати суму на рахунок клієнта, а також судом порушено норми процесуального права, оскільки судом не врахована заява позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранда" по справі № 915/295/15 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О. суддів: Шевченка Е.О., Синиці О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до розгляду справу № 915/295/15. Розгляд апеляційної скарги призначений на 12.10.2015.

08.10.2015 відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що відповідачем не порушені умови договору.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Шевченка Е.О. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 915/295/15 колегію суддів у складі: головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Ткаченка Б.О., Синиці О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до розгляду справу № 915/295/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 розгляд справи було відкладено на 26.10.2015.

26.10.2015 представник третьої особи у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Оскільки неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представника третьої особи.

26.10.2015 в судовому засіданні представник позивача (апелянта) підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, про задоволення позову. Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

25.06.2014 між відповідачем - ПАТ "Креді Агріколь Банк", як Банком, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Міранда", як Клієнтом, було укладено договір банківського рахунку № 250620141 (далі - договір), за умовами якого Банк зобов'язався відкрити Клієнту поточний рахунок (№26009500097039), приймати і зараховувати на поточний рахунок грошові кошти, що надходять та виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з поточного рахунку, проведення інших операцій за поточним рахунком відповідно до умов договору та умов законодавства України.

25.06.2014 сторонами затверджено картку із зразками відбитка печатки і підписів, якою встановлено зразок відбитка печатки товариства, зразки підписів директора товариства, ОСОБА_5, та заступника директора товариства, ОСОБА_6, які визначено, як обов'язкові під час здійснення операцій за поточним рахунком позивача (№ 26009500097039).

Положеннями п. 4.1, 4.4.1 договору визначено, що Банк здійснює розрахунково-касові операції за поточним рахунком Клієнта відповідно до порядку та умов, передбачених договором, іншими договорами Клієнта з Банком та згідно із законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України. Клієнт може надавати Банку розрахункові документи на розпорядження коштами на поточному рахунку на паперових носіях (в оригіналі або із використанням електронних розрахункових документів відповідно до умов договору та вимог законодавства України).

Відповідно до п. 6.1 договору, Банк зобов'язаний за допомогою системи "Клієнт-Банк" з системою захисту інформації: надавати Клієнту комплекс послуг з розрахунково-касового та/або інформаційного обслуговування рахунку; інформаційного обслуговування вкладного рахунку Клієнта та/або будь-якого іншого рахунку Клієнта, відкритого в Банку; забезпечити обмін між сторонами документами, складеними за встановленою Банком формою, перелік та можливість прийняття яких Банком до виконання попередньо погоджена сторонами у інших договорах Клієнта з Банком, у відповідності до умов договору та вимог законодавства України за умови: наявності відкритого поточного та/або будь-якого іншого рахунку Клієнта в Банку; надання Банкові в належній формі документів, необхідних для ідентифікації осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком, отримувати інформацію щодо поточного рахунку та/або будь-якого іншого рахунку Клієнта в Банку, та яким на законних підставах надається право володіння електронним цифровим підписом та відповідно накладення підпису під час створення розрахункового та/або іншого документу, надання якого за допомогою системи "Клієнт-Банк" узгоджене сторонами у договорі та/або інших договорах Клієнта з Банком; надання Клієнтом Банкові заяви про надання послуги.

Клієнт отримує послуги по користуванню системою "Клієнт-Банк" відповідно до умов договору та правил користування системою "Клієнт-Банк", що є додатком № 5 до договору та його невід'ємною частиною.

Пунктом 14.1 договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його належного підписання повноважними представниками сторін та діє протягом невизначеного строку, - до моменту його розірвання (припинення) з підстав та в порядку, передбаченому договором та/або чинним законодавством України.

Згідно із заявою про надання послуги № 1 від 25.06.2014, позивача було підключено до системи "Клієнт-Банк".

10.12.2014 від позивача на адресу відповідача надійшла заява про відключення послуг системи "Клієнт-Банк" від поточного рахунку позивача. Разом із заявою про відключення послуг системи "Клієнт-Банк" позивач подав відповідачу заяву про втрату чекової книжки та про дозвіл користування рахунком без печатки у зв'язку із її втратою.

Пунктом 6.8 договору сторони погодили, що кожна із сторін має право відмовитись від надання послуг шляхом подання заяви іншій стороні про відмову від надання послуг. У цьому випадку надання послуг припиняється на п'ятий день з дати отримання відповідного повідомлення про відмову від надання послуг іншою стороною, що може бути складено в довільній формі.

В порушення зазначених умов договору відповідач не припинив надання послуги системи "Клієнт-Банк" на п'ятий день з дати отримання заяви позивача, що підтверджується довідкою відповідача (№ 73003-0002 від 06.01.2015), згідно якої послуги системи "Клієнт-Банк" були відключені від рахунку позивача лише 18.12.2014.

Згідно Наказу директора ТОВ "Міранда" від 15.12.2014 № 5-К заступника директора ОСОБА_6 15.12.2014 звільнено із займаної посади, в зв'язку із відсутністю на робочому місці без поважних причин протягом 5 днів.

17.12.2014 від позивача на адресу відповідача, за допомогою системи "Клієнт-Банк", надійшли підписані електронним підписом ОСОБА_6 платіжні доручення №17122014 про перерахування та рахунок ТОВ "Сейв Тайм" грошових коштів в сумі 135000 грн., та №17122015 про перерахування на рахунок ФОП ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 2978 грн., які були виконані відповідачем.

23.12.2014 ОСОБА_6 подав нотаріально посвідчену заяву про вихід зі складу учасників ТОВ "Міранда".

25.12.2014 позивач подав відповідачу заяву про надання пояснень щодо підписання платіжних доручень № 17122014 та № 17122015, а також заяву про повідомлення дати відключення послуги "Клієнт-Банк".

У відповідь на заяви позивача відповідач 06.01.2015 надав довідки, згідно яких платіжні доручення № 17122014 та № 17122015 від 17.12.2015 надійшли до установи банку засобом системи "Клієнт-Банк" підписані електронним цифровим підписом ОСОБА_6, а систему "Клієнт-Банк" відключено 18.12.2014.

05.01.2015 позивач направив лист ТОВ "Сейв Тайм", у якому вказав на відсутність будь-яких угод та просив повернути незаконно отримані кошти в сумі 135000 грн. Проте, вказаний лист залишився без реагування.

У відповідь на звернення позивача від 23.01.2015 відповідач листом від 23.02.2015 № 73003-0162 повідомив про те, що його дії по списанню коштів 17.12.2014 відповідають умовам договору та законодавству.

У зв'язку із відмовою відповідача повернути перераховані кошти позивач 19.05.2015 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою, у якій просив стягнути з відповідача 135 000 грн. безпідставно списаних коштів, з посиланням на те, що зазначені грошові кошти перераховані відповідачем безпідставно, оскільки на момент надходження платіжних доручень система "Клієнт-Банк" мала бути відключена від рахунку позивача. Також позивач просив стягнути з відповідача 2000 грн. витрат на адвокатські послуги

В процесі вирішення спору, до прийняття судом рішення, позивач 14.07.2015 подав до Господарського суду міста Києва уточнену позовну заяву (про збільшення позовних вимог), у якій просив стягнути з відповідача 139 978,00 грн., у тому числі: 2978,00 грн. незаконно перерахованих коштів, 135 000,00 грн. незаконно перерахованих коштів та 2000,00 грн. витрат на адвокатські послуги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача щодо безпідставності списання відповідачем грошових коштів на виконання платіжного доручення № 17122014 від 17.12.2014 та зарахування їх на рахунок третьої особи, не відповідає дійсності. Також суд також вказав, що позивачем не оспорюється правомірність списання відповідачем грошових коштів на виконання платіжного доручення № 17122015, яке надійшло за допомогою системи "Клієнт-Банк" 17.12.2014, та підписане електронним підписом ОСОБА_6

Однак, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з даним висновком місцевого господарського суду, з огляду на викладене.

Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі Договору № 250620141 банківського рахунку від 25.06.2014.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною 1 ст.1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з п.п. 1.6, 1.7, 1.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ № 22 від 21.01.2004, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд. Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції. Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

Пунктом 8.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою НБУ № 492 від 12.11.2003, встановлено, що клієнт - власник поточного рахунку має право здійснювати операції за цим рахунком з використанням електронного платіжного засобу після укладення договору, на підставі якого надається і використовується електронний платіжний засіб.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що кожна із сторін має право відмовитись від надання послуг шляхом подання заяви іншій стороні про відмову від надання послуг. У цьому випадку надання послуг припиняється на п'ятий день з дати отримання відповідного повідомлення про відмову від надання послуг іншою стороною, що може бути складено в довільній формі.

Керуючись зазначеними положеннями договору, позивач у середу, 10.12.2014, подав відповідачу заяву, у якій просив відключити послугу системи "Клієнт-Банк" від поточного рахунку позивача. Отже, відповідач був зобов'язаний на п'ятий день з дати отримання заяви, тобто з понеділка, 15.12.2014, відключити зазначену послугу.

Проте, в порушення умов договору, відповідач послугу системи "Клієнт-Банк" відключив лише з четверга, 18.12.2014, при цьому у середу, 17.12.2014, здійснив проведення платежів за платіжними дорученнями №17122014 (про перерахування та рахунок ТОВ "Сейв Тайм" грошових коштів в сумі 135000 грн.), та №17122015 (про перерахування на рахунок ФОП ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 2978 грн.), які надійшли за допомогою системи "Клієнт-Банк" та були підписані електронним підписом ОСОБА_6

Колегія суддів критично оцінює доводи відповідача про те, що станом на день надходження відповідачеві платіжних доручень від позивача (17.12.2014), нової картки із зразками підписів позивачем не подано, а картку зі зразком підпису ОСОБА_6 анульовано Банком за заявою позивача лише 25.12.2014, оскільки спір виник внаслідок несвоєчасного відключення відповідачем послуги системи "Клієнт-Банк", у зв'язку із чим відбулось безпідставне списання грошових коштів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо безпідставності списання відповідачем грошових коштів на виконання платіжних доручень № 17122014 та № 17122015 від 17.12.2014. При цьому апеляційним господарським судом також враховано, що у позивача відсутні договірні відносини із одержувачами коштів за вказаними платіжними дорученнями - ТОВ "Сейв Тайм" та ФОП ОСОБА_7

Відповідно до ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Однак, в порушення зазначених положень ЦК України, відповідач після виявленого порушення не повернув на рахунок позивача відповідні суми безпідставно списаних коштів, тому колегія суддів вважає позовні вимоги (з врахуванням заяви про їх збільшення), обґрунтованими та доведеними.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2015 у справі № 915/295/15 прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, що підтверджується фактичними обставинами та матеріалами справи, а тому відповідно до положень п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2740,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 1399,78 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 2000,00 грн. витрат на адвокатські послуги, згідно Договору про надання правової допомоги від 20.01.2015.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранда" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2015 у справі № 915/295/15 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранда" задовольнити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (01004, м.Київ, вул.Пушкінська, 42/4, ідентифікаційний код 14361575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранда" (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 75-А/1, ідентифікаційний код 38169893) - 137978 грн. безпідставно списаних коштів, 2740,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 1399,78 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 2000,00 грн. витрат на адвокатські послуги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 915/295/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

О.Ф. Синиця