Рішення

від 13.07.2015 по справі 916/1992/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2015 р.Справа № 916/1992/15

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвої К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Цушко С.Є. за довіреністю № 300-122/09-803 від 29.01.2015р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю „Юлія" про стягнення 20 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Юлія" (далі по тексту - ТОВ „Юлія") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 15 700 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 10 000 грн. та пені в сумі 5 700 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем у визначений Законом України „Про захист економічної конкуренції" строк рішення Антимонопольного комітету України № 690-р від 29.12.2014р., яким на ТОВ „Юлія" було накладено штраф в розмірі 10 000 грн. за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно із заявою (вх. 2-3180/15 від 08.06.2015р.) позивачем було збільшено розмір заявлених позовних вимог до загальної суми 20 000 грн., яка складається із штрафу в сумі 10 000 грн. та пені в сумі 10 000 грн. Вказана редакція позовних вимог була прийнята до розгляду як остаточна.

Представник відповідача в судове засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслані за адресою місцезнаходження ТОВ „Юлія" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 65000, м. Одеса, пров. Каретний, 18, був повернутий суду у зв'язку із неможливістю вручення адресату. З огляду на викладене, відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Оскільки ТОВ „Юлія" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" від 26 листопада 1993 року N 3659-XII (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту - Закон України „Про Антимонопольний комітет України") Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

В свою чергу, положеннями ст. 4 Закону України „Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 року N 2210-III (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту - Закон України „Про захист економічної конкуренції) передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Положеннями ст. 7 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має зокрема наступні повноваження: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; 5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

29.12.2014р. Антимонопольним комітетом України було прийнято рішення № 690-р, яким було визнано, що ТОВ „Юлія" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 26.03.2014р. № 20-29.3/05-2438 у встановлений ним строк. За вказане порушення на ТОВ „Юлія" було накладено штраф у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ст. 48 Закону України „Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як вбачається із матеріалів справи, копія рішення Антимонопольного комітету України від 29.12.2014р. № 690-р була надіслана відповідачу супровідним листом від 26.01.2015р. № 20-26.3/05-681 та вручена останньому 30 .01.2015р. , що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення під розписку.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

У п.п. 2, 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26 грудня 2011 року N 15 зазначено наступне. У застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке. За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів. Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідачем 30.01.2015р. було отримано копію рішення Антимонопольного комітету України від 29.12.2014р. № 690-р, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення, відповідно до ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції" граничним терміном оскарження цього рішення до господарського суду є 30.03.2015р. В той же час, враховуючи, що ТОВ „Юлія" не було пред'явлено до суду позову про визнання вказаного рішення недійсним у визначений строк, суд доходить висновку про пропущення відповідачем визначеного законом строку на оскарження даного рішення Антимонопольного комітету України та, відповідно, про неможливість надання цьому рішенню правової оцінки на предмет його відповідності закону, оскільки визначений ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції" строк на оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України є присічним та не може бути поновлений незалежно від причин пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про Антимонопольний комітет України", ст. 4 Закону України „Про захист економічної конкуренції" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх орган.

Отже, законом чітко визначено, що Антимонопольний комітет України є єдиним органом державної влади, до повноважень якого віднесено здійснення державного контролю за додержання законодавства про захист економічної конкуренції, та відповідно, виявлення, фіксацію порушень норм цього законодавства, а також вжиття передбачених законом заходів щодо їх усунення, в тому числі шляхом прийняття обов'язкових до виконання рішень з цього приводу. Чинні рішення органів Антимонопольного комітету України, ухвалені за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, строк оскарження яких минув, згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України є єдиними належними доказами вчення особою відповідного правопорушення.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції" визначено, що неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Таким чином, з огляду на чинність рішення Антимонопольного комітету України від 29.12.2014р. № 690-р, яким встановлено факт допущення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання Антимонопольному комітету України інформації у встановлені строки, відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України господарський суд доходить висновку про доведеність матеріалами справи факту вчинення з боку ТОВ „Юлія" вказаного порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Так, як було зазначено по тексту вище, за допущене порушення рішенням Антимонопольного комітету України від 29.12.2014р. № 690-р на відповідача було накладено штраф в сумі 10 000,00 грн. Примірник вказаного рішення був вручений відповідачу 30.01.2015р.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання . Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно зі ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Як було зазначено вище по тексту рішення, 30.01.2015р. ТОВ „Юлія" отримало примірник рішення Антимонопольного комітету України від 29.12.2014р. № 690-р та, відповідно, на позивача покладався обов'язок виконання цього рішення щодо сплати штрафу в сумі 10 000 грн. у строк до 30.03.2015р. включно, чого з боку ТОВ „Юлія" зроблено не було. Приймаючи до уваги чинність даного рішення та обов'язковість до виконання, а також враховуючи, що протягом двох місяців з моменту отримання примірника цього рішення відповідач у добровільному порядку не сплатив застосовану до нього санкцію за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення із ТОВ „Юлія" в дохід державного бюджету штрафу в сумі 10 000,00 грн., що має наслідком задоволення вказаної частини позовних вимог Антимонопольного комітету України.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Таким чином, у зв'язку із невиконанням відповідачем рішення Антимонопольного комітету України від 29.12.2014р. № 690-р щодо сплати в дохід державного бюджету штрафу в сумі 10 000 грн. в строк до 30.03.2015р. включно, позивач вправі нарахувати до сплати ТОВ „Юлія" пеню за правилами, визначеними ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції".

З посиланням на норми ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" позивачем було нараховано позивачу до сплати пеню в сумі 10 000 грн. за невиконання оспорюваного рішення за період з 31.03.2015р. по 05.06.2015р. включно. Перевіривши вказаний розрахунок пені, господарський суд визнає його правильним та обґрунтованим, у зв'язку з чим, позовні вимоги Антимонопольного комітету України в частині стягнення пені в сумі 10 000,00 грн. також підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Підсумовуючи наведені по тексту рішення обставини та висновки суду, відповідно до ст.ст. 1, 3, 6, 7, 19, 22, 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" від 26 листопада 1993 року N 3659-XII (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 4, 48, 50, 56, 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 року N 2210-III (з наступними змінами та доповненнями) позов Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Юлія" в дохід державного бюджету штрафу в сумі 10 000 грн. та пені в сумі 10 000 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд даних позовних вимог покладаються відповідача шляхом присудження їх до стягнення в дохід державного бюджету, оскільки Антимонопольний комітет України є звільненим від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України „Про судовий збір" при зверненні до суду із позовними заявами, що випливають із його повноважень.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Юлія" /65000, м. Одеса, пров. Каретний, 18, код ЄДРПОУ 31373865/ до Державного бюджету України /на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок № 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106) / штраф в сумі 10 000 грн. 00 коп. /десять тисяч грн. 00 коп./, пеню в сумі 10 000 грн. 00 коп. /десять тисяч грн. 00 коп./. Наказ видати.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Юлія" /65000, м. Одеса, пров. Каретний, 18, код ЄДРПОУ 31373865/ до державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22030001, рахунок №31210206783008, отримувач - Управління державної казначейської служби у м. Одеса, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача - ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997, через Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп. /одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 20.07.2015р.

Суддя С.П. Желєзна