Ухвала

від 03.03.2021 по справі 916/1992/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1992/15

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ловга В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Попов Я.О. /в порядку самопредставництва/;

Від відповідача: не з`явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Антимонопольного комітету України (вх. №2-185/21 від 15.02.2021р.) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу по справі за позовом Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю „ЮЛІЯ» про стягнення 20 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2015р. по даній справі позовні вимоги Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю „ЮЛІЯ» були задоволені шляхом присудження до стягнення із відповідача в дохід державного бюджету України штрафу в сумі 10 000,00 грн., пені в сумі 10 000,00 грн., судового збору в сумі 1 827,00 грн.

31.07.2015р. господарським судом було видано накази про примусове виконання рішення суду по даній справі.

15.02.2021р. до господарського суду від Антимонопольного комітету України надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу суду від 31.07.2015р. про стягнення із відповідача в дохід державного бюджету України штрафу в сумі 10 000,00 грн., пені в сумі 10 000,00 грн. до виконання та видачу дублікату наказу від 31.07.2015р. по даній справі. В обґрунтування поданої заяви позивачем було наголошено, що виконавчий документ був пред`явлений до примусового виконання органу державної виконавчої служби, яким, в свою чергу, було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Проте, в порушення вимог чинного законодавства державним виконавцем так і не було направлено на адресу позивача оригіналу наказу від 31.07.2015р. по даній справі. Наведене, за переконанням позивача, свідчить, що пропуск строку пред`явлення наказу до виконання був пропущений з обставин, які не залежали від Антимонопольного комітету України, а, отже, наявні підстави для задоволення поданої останнім заяви.

Ухвалою від 18.02.2021р. судом було призначено заяву Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу до розгляду у судовому засіданні на 24.02.2021р. о 14:30 год. У судовому засіданні, яке відбулось 24.02.2021р., судом було оголошено перерву до 03.03.2021р. о 13:45 год.

ТОВ „ЮЛІЯ» не скористалось наданим законом правом на участь свого представника у судових засіданнях, призначених для розгляду заяви позивача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу, письмових пояснень на подану Антимонопольним комітетом України заяву до суду від відповідача також не надходило. Слід зазначити, що про розгляд судом заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу ТОВ „ЮЛІЯ» було повідомлено шляхом розміщення відповідної публікації на веб-сайті суду.

Згідно з ч. 2 ст. 329 ГПК України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку . Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Розглянувши заяву Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу, господарський суд дійшов наступних висновків.

18.09.2015р. Антимонопольний комітет України звернувся до Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із заявою №300-29/01-9564 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу від 31.07.2015р. по даній справі.

30.03.2016р. державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Вельковим О.В. було винесено постанову ВП №49185081 про повернення наказу суду від 31.07.2015р. стягувачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження» .

Листом №6940 від 30.03.2016р. Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було надіслано на адресу позивача постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №49185081 від 30.03.2016р. та оригінал наказу суду від 31.07.2015р.

24.06.2016р. Антимонопольний комітет України звернувся до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із запитом №300-20.3/02-6628, відповідно до якого позивач, посилаючись на звернення до органу державної виконавчої служби із заявою №300-29/01-9564 від 18.09.2015р. просив надіслати копію постанови про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу від 31.07.2015р. та повідомити про вжиті заходи щодо виконання рішення суду.

05.01.2017р. до Антимонопольного комітету України згідно календарного штемпелю надійшов лист Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції №6940 від 30.03.2016р. разом із постановою та оригіналом виконавчого документу.

03.02.2017р. Антимонопольний комітет України звернувся до Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із заявою №300-20.3/01-1159 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу від 31.07.2015р. по даній справі.

19.06.2017р. Антимонопольний комітет України звернувся до Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із запитом №300/29/02-6629, відповідно до якого позивач, посилаючись на звернення до органу державної виконавчої служби із заявою №300-20.3/01-1159 від 03.02.2017р., просив надіслати копію постанови про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу від 31.07.2015р. та повідомити про вжиті заходи щодо виконання рішення суду.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що запит №300/29/02-6629 від 19.06.2017р. був 22.06.2017р. вручений Приморському відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Листом №36487 від 28.06.2017р. Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у відповідь на лист позивача №300/29/02-6629 від 19.06.2017р. було повідомлено про винесення 28.03.2017р. постанови про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу від 31.07.2015р.

Слід зазначити, що у поданій до суду заяві про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу Антимонопольним комітетом України було наголошено, що вказаний лист був наданий позивачу лише у 2021р. разом із відповіддю на подану позивачем скаргу на дії державного виконавця.

11.10.2018р. Антимонопольний комітет України звернувся до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса ГТУЮ в Одеській області із заявою №300-29/02-13478, відповідно до якої позивач повторно просив надіслати копію постанови про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу від 31.07.2015р. Вказаний лист був 18.10.2018р. вручений Першому Приморському відділу державної виконавчої служби міста Одеса ГТУЮ в Одеській області.

05.11.2018р. Другим Приморським відділом державної виконавчої служби міста Одеса ГТУЮ в Одеській області у відповідь на заяву позивача від 11.10.2018р. було повідомлено про винесення 29.06.2017р. постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, яка була направлена на адресу стягувача 04.07.2017р. Крім того, органом державної виконавчої служби було повідомлено, що строк зберігання реєстрів поштових відправлень складає один рік.

У поданій до суду заяві Антимонопольним комітетом України також було наголошено, що вказаний лист був наданий позивачу лише у 2021р. разом із відповіддю на подану позивачем скаргу на дії державного виконавця.

03.04.2020р. Антимонопольний комітет України звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із скаргою на бездіяльність державного виконавця №300-29/02-4986, відповідно до якої позивач, посилаючись на відсутність інформації про вжиття державним виконавцем заходів щодо виконання наказу суду від 31.07.2015р., просив вжити відповідних заходів реагування шляхом зобов`язання державного виконавця дотримуватись вимог Закону України „Про виконавче провадження» .

04.01.2021р. Антимонопольний комітет України в черговий раз звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із скаргою на бездіяльність державного виконавця №300-29/02-10, відповідно до якої позивач, посилаючись на відсутність інформації про вжиття державним виконавцем заходів щодо виконання наказу суду від 31.07.2015р., просив вжити відповідних заходів реагування шляхом зобов`язання державного виконавця дотримуватись вимог Закону України „Про виконавче провадження» .

Листом №10.94-412 від 22.01.2021р. Управлінням забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у відповідь на скаргу №300-29/02-10 від 04.01.2021р. було повідомлено позивача, що у Приморському відділі державної виконавчої служби у період з 28.03.2017р. по 29.06.2017р. перебувало виконавче провадження №53533645 щодо виконання наказу суду від 31.07.2015р., яке було завершено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження» . Посилаючись на скорочений строк зберігання реєстрів рекомендованих відправлень Управлінням було повідомлено про неможливість надання інформації про місце перебування виконавчого документу. Крім того, до вказаного листа Управлінням було додано відповіді органу державної виконавчої служби від 28.06.2017р. та від 05.11.2018р., складені на запити позивача від 19.06.2017р. та від 11.10.2018р.

Посилаючись на викладені вище обставин, Антимонопольним комітетом України у поданій до суду заяві було наголошено, що оригінал наказу від 31.07.2015р. по даній справі так і не був повернутий на адресу стягувача після винесення 29.06.2017р. постанови про повернення виконавчого документу. При цьому, про втрату виконавчого документу, як наголошено у поданій до суду заяві, Антимонопольний комітет України дізнався лише у 2021р. після отримання відповіді від Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно з ч. 1 ст. 115 ГПК України (в редакції, чинній на 31.07.2015р. - дату видачі наказу) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Положеннями ч. 1 ст. 116 ГПК України (в редакції, чинній на дату видачі наказу) передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

05.10.2016р. набрав чинності Закон України „Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII.

Варто зазначити, що 15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. № 2147-VIII ,,Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» , яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України було викладено в новій редакції.

Пунктом 19.2 Перехідних положень ГПК України передбачено, що оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п. 19.4 розділу XI Перехідних положень ГПК України (у чинній редакції) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Верховним Судом у постанові від 21.01.2019р. по справі №916/215/15-г було наголошено, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Таким чином, Перехідними положеннями ГПК України передбачено умову за наявності якої господарським судом може бути виданий стягувачеві дублікат наказу, а саме: відсутність спливу строку, встановленого для пред`явлення виданого наказу до виконання, або задоволення клопотання про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання.

Господарським судом під час розгляду заяви Антимонопольного комітету України було встановлено, що у період з 28.03.2017р. по 29.06.2017р. на виконанні Приморського відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження щодо виконання наказу суду від 31.07.2015р. Вказане виконавче провадження було завершено 29.06.2017р. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження» , що підтверджується листом Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №10.94-412 від 22.01.2021р.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Частиною 1 ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Підсумовуючи вищенаведені положення чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що після винесення державним виконавцем 29.06.2017р. постанови про повернення виконавчого документу стягувачу наказ суду від 31.07.2015р. міг бути повторно пред`явлений Антимонопольним комітетом України до виконання у строк до 30.09.2017р. Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про пропуск Антимонопольним комітетом України строку для пред`явлення наказу суду від 31.07.2015р. до виконання.

Згідно зі ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

З матеріалів справи вбачається, що Антимонопольним комітетом України після пред`явлення у 2015р. наказу суду до виконання, а також після повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання у 2017р. неодноразово надсилались запити про надання інформації про стан виконавчого провадження, пізніше позивачем також було направлено скарги на дії державного виконавця. При цьому, після винесення органом державної виконавчої служби постанови від 29.06.2017р. оригінал виконавчого документу на адресу стягувача так повернутий і не був. Доказів на підтвердження спростування доводів позивача у названій частині матеріали справи не містять.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи неможливість своєчасного пред`явлення Антимонопольним комітетом України наказу суду від 31.07.2015р. до виконання, враховуючи відсутність в матеріалах справах будь-яких доказів, які можуть свідчити про виконання органом державної виконавчої служби обов`язку щодо повернення виконавчого документу на адресу стягувача, господарський суд доходить висновку про існування поважних причин пропуску позивачем строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

З викладених обставин господарський суд вважає за правомірне визнати поважними причини пропуску позивачем строку для пред`явлення наказу від 31.07.2015р. до виконання, що має наслідком задоволення заяви Антимонопольного комітету України в частині вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

З огляду на викладене вище, враховуючи задоволення судом поданої Антимонопольним комітетом України заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для видачі позивачу дублікату наказу господарського суду від 31.07.2015р. по даній справі.

Керуючись п. п. 19.4 п. 19 Розділу ХІ "Перехідні положення", cт. ст. 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу - задовольнити.

2. Поновити Антимонопольному комітету України строк для пред`явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 31.07.2015р., виданого на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2015р. по справі №916/1992/15, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Юлія» до Державного бюджету України штрафу в сумі 10 000,00 грн., пені в сумі 10 000,00 грн.

3. Видати Антимонопольному комітету України дублікат наказу господарського суду Одеської області від 31.07.2015р., виданого на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2015р. по справі №916/1992/15, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Юлія» до Державного бюджету України штрафу в сумі 10 000,00 грн., пені в сумі 10 000,00 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено 09.03.2021р.

Суддя С.П. Желєзна

ДУБЛІКАТ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НАКАЗ

про примусове виконання рішення

"31" липня 2015 р.№ 916/1992/15

На виконання рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2015р., яке набрало законної сили 31.07.2015 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Юлія» /65000, м. Одеса, пров. Каретний, 18, код ЄДРПОУ 31373865/ до Державного бюджету України /на рахунок УК у Солом`янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок № 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106) / штраф в сумі 10 000 грн. 00 коп. /десять тисяч грн. 00 коп./, пеню в сумі 10 000 грн. 00 коп. /десять тисяч грн. 00 коп./.

Стягувачем за даним наказом є Антимонопольний комітет України .

Наказ дійсний для пред`явлення у строк, передбачений ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції згідно із Законом N 2677-IV від 04.11.2010р.).

Суддя С.П. Желєзна