Рішення

від 14.07.2015 по справі 913/161/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

14 липня 2015 року Справа № 913/161/15

Провадження №1/913/161/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Нові машини та технології", м. Дніпропетровськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 3223635 грн. 60 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання-помічник судді Кравцова Г.А.

В засіданні брали участь:

від позивача - Каплієнко В.Є., представник за довіреністю від 10.04.2015 № 16;

від відповідача - представник не викликався;

Суть спору: про стягнення з відповідача 1761193 грн. 00 коп. боргу, 107916 грн. 00 коп. 3% річних та 1354526 грн. 60 коп. інфляційних нарахувань, які утворились при розрахунках за договором поставки від 27.12.2013 № АМК-2825-2013-пст (з урахуванням заяви позивача за листом від 13.07.2015 1307 про зменшення позовних вимог ).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.

Так, 27.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне підприємство «Нові машини та технології» (позивачем) та Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (відповідачем) було укладено договір поставки № АМК-АМК-2825-2013-пст, за умовами якого постачальник (позивач) прийняв зобов'язання передати у власність покупця (відповідача) продукцію виробничо-технічного призначення, а останній - прийняти її та оплатити на умовах, викладених у договорі.

На момент укладання договору його ціна складала 10988412 грн. 00 коп. (п. 2.2 договору), а дія цього правочину визначена до 31.12.2014.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.3. договору сторони передбачили, що ціна товару, порядок та умови його оплати мають вказуватися у специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною.

Специфікацією № 1 до договору № АМК-2825-2013-пст від 27.12.2012 року сторонами встановлено, що оплата відвантаженої (поставленої) партії товару здійснюється на банківські реквізити постачальника протягом 30-ти календарних днів після отримання товару.

Як свідчить зміст позову, спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що на порушення вказаних вище умов договору відповідачем не було повністю сплачено борг за товар, одержаний за видатковими накладними № 05-046 від 23.05.2014 на суму 857784 грн. 00 коп., № 05-047 від 26.05.2014 на суму 783120 грн. 00 коп., № 05-049 від 30.05.2014 на суму 746496 грн. 00 коп. Крім цього, до стягнення заявлені додаткові вимоги на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 107916 грн. 00 коп. 3% річних та 1354526 грн. 60 коп. інфляційних нарахувань.

У відзиві за листом від 01.07.2015 № 21-е відповідач проти вимог позивача заперечує з посиланням на відсутність доказів одержання рахунків покупцем, невідповідність видаткових накладних вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» тощо.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та повне задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Так, правове регулювання правовідносин поставки здійснюється § 3 глави 54 ЦК України . Зокрема, ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За Господарським кодексом України договір поставки регулюється ст. 265, а саме: за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст. ст. 525 , 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Як було встановлено при розгляді справи, оплату товару, поставленого позивачем відповідачу за видатковими накладними № 05-046 від 23.05.2014 на суму 857784 грн. 00 коп., № 05-047 від 26.05.2014 на суму 783120 грн. 00 коп., № 05-049 від 30.05.2014 на суму 746496 грн. 00 коп. повністю не було проведено у встановлений договором строк, тому позивач звернувся до суду за стягненням загальної суми 1761193 грн. 00 коп.

Зміст зазначених видаткових накладних, долучених позивачем до справи, спростовує доводи відповідача про те, що неможливо ідентифікувати підпис особи, яка поставила підпис про одержання товару за спірними накладними. Так, у рядку «Прийняв» видаткових накладних №№ 05-046, 05-047, 05-049 міститься розшифровка підпису такої особи, засвідчена печаткою підприємства.

Господарський суд звертає увагу відповідача, що згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином матеріалами справи підтверджено факт часткового неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті боргу за отриманий товар за видатковими накладними №№ 05-046, 05-047, 05-049, тому суд встановлює факт прострочення його сплати на суму 1761193 грн. 00 коп., що дає підстави для застосування відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, встановленої законом.

Так, у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, до стягнення заявлені 22490 грн. 39 коп. 3 % річних (за період з 28.06.2014 по 12.05.2015) та 458745 грн. 44 коп. інфляційних нарахувань (за період з липня 2014 року по травень 2015 року) за видатковою накладною № 05-046 від 23.05.2014;

- 20108 грн. 67 коп. 3 % річних (за період з 30.06.2014 по 12.05.2015) та 380023 грн. 96 коп. інфляційних нарахувань (за період з липня 2014 року по травень 2015 року) за видатковою накладною № 05-047 від 26.05.2014;

- 7751 грн. 24 коп. 3 % річних (за період з 06.07.2014 по 12.05.2015) та 100302 грн. 72 коп. інфляційних нарахувань (за період з липня 2014 року по травень 2015 року) за видатковою накладною № 05-049 від 30.05.2014.

Крім цього, як свідчить зміст позову, на протязі дії укладеного договору поставки №АМК-АМК-2825-2013-пст відповідач неодноразово припускався прострочки в оплаті товару, поставленого за видатковими накладними №№ 05-044 від 20.05.2014, 04-036 від 24.04.2014, 03-018 від 21.03.2014, 03-015 від 18.03.2014, 03-014 від 13.03.2014, 03-013 від 06.03.2014, 02-006 від 18.02.2014, 04-030 від 10.04.2014, 04-027 від 08.04.2014, 03-021 від 26.03.2014, 03-020 від 20.03.2014, 02-007 від 18.02.2014, у зв'язку з чим позивачем заявлені 57565 грн. 70 коп. 3 % річних (у т.ч. 3543 грн. 75 коп. за видатковою накладною № 02-007 від 18.02.2014 за уточненим розрахунком позивача за листом від 13.07.2015) та інфляційні нарахування у загальній сумі 515656 грн. 90 коп. (у т.ч. 51726 грн. 63 коп. за видатковою накладною № 02-007 від 18.02.2014 за уточненим розрахунком позивача за листом від 13.07.2015).

Складені позивачем розрахунки цих додаткових вимог відповідають фактичним обставинам справи та загальним вимогам, які ставляться до порядку проведення таких розрахунків, тому заперечення відповідача за відзивом спростовуються змістом документів у справі. Так, наведені відповідачем приклади «невірного» розрахунку інфляційних нарахувань обумовлені тим, що позивач вираховував середній індекс інфляції за відповідні періоди, не округлюючи його до сотих, як позивач, а перемножуючи таким чином з показниками простроченого боргу, що не протирічить законодавству.

У той же час, суд звертає увагу позивача на те, що при перевірці складеного ним розрахунку вимог за ст. 625 ЦК України та підрахуванні усіх позицій інфляційних нарахувань їх загальна сума складає 1454729 грн. 02 коп., у той час, як позивачем заявлено до стягнення 1354526 грн. 60 коп.

За таких обставин позов підлягає повному задоволенню на суми 1761193 грн. 00 коп. боргу, 107916 грн. 00 коп. 3% річних та 1354526 грн. 60 коп. інфляційних нарахувань з віднесенням на відповідача судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України у цієї частини. Зі зменшеної частини позову судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49 , 82 , 84 , 85 ГПК України , суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, буд. 4, ідент. код 05441447 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Нові машини та технології", м. Дніпропетровськ, проспект Ілліча, буд. 2, кв. 24, ідент. код 13432617 - 1761193 грн. 00 коп. боргу, 107916 грн. 00 коп. 3% річних, 1354526 грн. 60 коп. інфляційних нарахувань та 64472 грн. 71 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.07.2015.

Суддя Н.М.Зюбанова