Постанова

від 13.10.2015 по справі 913/161/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.10.2015 справа №913/161/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

При секретарі Дьомі К.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_4, за довіреністю

від відповідача - ОСОБА_5, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Алчевський металургійний комбінатВ» , м. Алчевськ Луганської області на рішення господарського судуЛуганської області від 14.07.15 р. (повний текст підписано 20.07.15р.) у справі№ 913/161/15 (суддя Зюбанова Н.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю В«Науково-технічне підприємство В«ОСОБА_1 машини та технологіїВ» , м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства В«Алчевський металургійний комбінатВ» , м. Алчевськ Луганської області простягнення 3 223 635,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - технічне підприємство «ОСОБА_1 машини та технології» (далі - ТОВ «НТП «ОСОБА_1 машини та технології») звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (далі - ПАТ «Алчевський металургійний комбінат») про стягнення 3 230 386,02 грн., з яких: 1 761 193,00 грн. - сума основної заборгованості за договором; 108 179,09 грн. - 3 % річних, 1 361 013,93 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами укладеного між сторонами договору поставки № АМК - АМК - 2825-2013 - пст від 27.12.2013р. та специфікації № 1 від 27.12.2013р., позивачем на підставі видаткових та залізничних накладних поставлено відповідачу ОСОБА_6 загальною вартістю 10 419 612,00 грн., який відповідачем оплачений частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 1 761 193,00 грн., на яку, у відповідності до норм чинного законодавства нараховані три відсотки річних та інфляційні.

Заявою № 1307 від 13.07.2015р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 3 223 635,60 грн., з яких: 1 761 193,00 грн. - сума основної заборгованості за договором; 107 916,00 грн. - 3 % річних, 1 354 526,60 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.07.2015р. позов ТОВ «НТП «ОСОБА_1 машини та технології» задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "ОСОБА_1 машини та технології" 1 761 193,00 грн. боргу, 107 916,00 грн. 3% річних, 1 354 526,60 грн. інфляційних нарахувань та 64 472,71 грн. судового збору.

Рішення мотивовано обґрунтованістю заявлених позивачем вимог, невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки.

ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 14.07.2015р. по справі №913/161/15 скасувати та прийняти нове, яким відмовити ТОВ «НТП «ОСОБА_1 машини та технології» у задоволенні позову.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не здійснив всебічний, повний та об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не надав належну правову оцінку всім наявним в матеріалах доказам і твердженням сторін, та невірно застосував норми матеріального права. Наполягає, що видаткові накладні, на які посилається позивач, не мають сили та доказовості, не відповідають вимогам, що до них пред'являються, оскільки в них не зазначено прізвища та посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та не зазначено прізвище та інші дані особи, яка отримала товар, що позбавляє можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції та перевірити, чи мала вона на це право.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.08.2015р. апеляційну скаргу ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» прийнято до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 13.10.2015р.

21.09.2015р. від ТОВ «НТП «ОСОБА_7 та Технології» через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить у задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» на рішення господарського суду Луганської області по справі №913/161/15 від 14.07.2015р. відмовити у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник ТОВ «НТП «ОСОБА_7 та Технології» проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Згідно з положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. п. 2 - 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

27.12.2013р. між ТОВ «НТП «ОСОБА_7 та Технології» (Постачальник) та ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (Покупець) укладено договір поставки № АМК-АМК-2825-2013-пст, за умовами п.1.1. якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцеві продукцію виробничо - технічного призначення (ОСОБА_6), а Покупець - прийняти та оплатити ОСОБА_6 на умовах, викладених цим договором. Сортамент, кількість та ціна товару вказується в специфікаціях, оформлених у якості додатків до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Сума договору на момент його укладання складає 10 988 412,00 грн. в т.ч. НДС 831 402,00 грн. (п. 2.2 договору).

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.3. договору ціна ОСОБА_6 за одиницю та по позиціях, а також порядок та умови оплати за поставлений ОСОБА_6 вказуються в Специфікаціях до Договору, оформлених у вигляді додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.

Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печаткою «Сторонами» і діє до 31.12.2014р. Закінчення строку дії договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором (п.п. 10.1., 10.2. договору).

Специфікацією № 1 до договору № АМК-2825-2013-пст від 27.12.2013 року Постачальник зобов'язався передати у власність, а Покупець зобов'язався прийняти та сплатити обумовлений сторонами ОСОБА_6 на загальну суму 10 988 412,00 грн. Сторонами встановлено, що строк поставки продукції по цій Специфікації становить 60 днів, з правом дострокової поставки та вираховується з моменту гарантійного листа Покупця про запуск в виготовлення. Оплата відвантаженої продукції здійснюється на банківські реквізити Постачальника протягом 30-ти календарних днів після отримання продукції. У всіх інших питаннях, що не обумовлені цією Специфікацією, Сторони керуються умовами договору поставки.

Відповідно до умов п.4.7. договору поставки право власності на ОСОБА_6 переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки ОСОБА_6, що визначається у відповідності з умовами поставки.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору від 27.12.2013р. № АМК-2825-2013-пст та відповідно до узгодженої між сторонами специфікації від 27.12.2013р. № 1, ТОВ «НТП «ОСОБА_7 та Технології» поставлено ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» товар на загальну суму 10 419 612,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Факт поставки товару на вказану вище суму підтверджується наявними в матеріалах цієї справи належним чином засвідченими доказами, зокрема, видатковими накладними: від 23.05.2014р. № 05-046 на суму 857 784,00 грн.; від 26.05.2014р. № 05-047 на суму 783 120,00 грн.; від 30.05.2014р. № 05-049 на суму 746 496,00 грн.; від 20.05.2014р. № 05-044 на суму 717 120,00 грн.; від 24.04.2014р. № 05-036 на суму 696 468,00 грн.; від 21.03.2014р. № 03-018 на суму 558 240,00 грн.; від 18.03.2014р. № 03-015 на суму 751 824,00 грн.; від 13.03.2014р. № 03-014 на суму 568 800,00 грн.; від 06.03.2014р. № 03-013 на суму 531 504,00 грн.; від 18.02.2014р. № 02-006 на суму 857 784,00 грн.; від 10.04.2014р. № 04-030 на суму 570 612,00 грн.; від 08.04.2014р. № 04-027 на суму 568 800,00 грн.; від 26.03.2014 р.№ 03-021 на суму 867 216,00 грн.; від 25.03.2014р. № 03-020 на суму 667 752,00 грн.; 18.02.2014 № 02-007 на суму 676 092,00 грн.

Оплату товару, поставленого позивачем відповідачу за вищевказаними видатковими накладними повністю та у встановлений договором строк здійснено не було, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Як вбачається з матеріалів справи спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань по оплаті ОСОБА_6, отриманого ним за видатковими накладними № 05-046 від 23.05.2014р., № 05-047 від 26.05.2014р., № 05-049 від 30.05.2014р.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України, за якою зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_6, спір по оплаті за який виник між сторонами, підтверджено: видатковою накладною № 05-046 від 23.05.2014р. на суму 857 784,00 грн., з підписом уповноваженої особи відповідача ОСОБА_8 (скріпленим відбитком печатки) про отримання 28.05.2014р., залізничною накладною (календарний штемпель станції відправлення - 23.05.2014р., календарний штемпель дати видачі вантажу - 28.05.2014р.); видатковою накладною № 05-047 від 26.05.2014р. на суму 783 120,00 грн., з підписом уповноваженої особи відповідача ОСОБА_8 (скріпленим відбитком печатки) про отримання 30.05.2014р., залізничною накладною (календарний штемпель станції відправлення - 26.05.2014р., календарний штемпель дати видачі вантажу - 30.05.2014р.); видатковою накладною № 05-049 від 30.05.2014р. на суму 746 496,00 грн., з підписом уповноваженої особи відповідача ОСОБА_8 (скріпленим відбитком печатки) про отримання 05.06.2014р., залізничною накладною (календарний штемпель станції відправлення - 30.05.2014р., календарний штемпель дати видачі вантажу - 05.06.2014р.).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) ( ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Специфікацією № 1 до договору № АМК-2825-2013-пст від 27.12.2013 року сторонами обумовлено, що оплата відвантаженої продукції здійснюється на банківські реквізити Постачальника протягом 30-ти календарних днів після отримання продукції.

Тому, право постачальника вважається порушеним з моменту неотримання платежу, по закінченні 30-ти календарних днів після отримання ОСОБА_6 покупцем.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 наведеного Закону).

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/70, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Зі змісту видаткових накладних вбачається, що саме таким вимогам і відповідають накладні №№ 05-046, 05-047, 05-049, які засвідчують встановлений факт здійснення господарської операції та договірних відносин.

ОСОБА_6 було передано представником ТОВ «НТП «ОСОБА_7 та Технології», про що свідчить підпис на накладних, завірених печаткою позивача. У рядку «Прийняв» видаткових накладних №№ 05-046, 05-047, 05-049 міститься підпис та повне прізвище представника покупця (відповідача), яким було прийнято ОСОБА_6 (без зауважень та заперечень), відбиток печатки підприємства відповідача.

Відтак, у відповідача виник обов'язок з проведення розрахунку за поставлений позивачем ОСОБА_6.

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів оплати отриманого ОСОБА_6, не висунув заперечень з приводу якості чи кількості поставленого ОСОБА_6 та розрахунку позивача, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача 1 761 193,00 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання 3% річних в сумі 107 916,00грн. та втрат від інфляції у розмірі 1 354 526,60 грн.

Вказані суми складаються з: 22 490,39 грн. 3 % річних та 458 745,44 грн. інфляційних нарахувань за видатковою накладною № 05-046 від 23.05.2014р.; 20 108,67 грн. 3 % річних та 380023,96 грн. інфляційних нарахувань за видатковою накладною № 05-047 від 26.05.2014р.; 7751,24 грн. - 3 % річних та 100302,72 грн. інфляційних нарахувань за видатковою накладною № 05-049 від 30.05.2014р.

Крім цього, позивачем розраховані 3% річних в сумі 57 565,70 грн. та інфляційні нарахування у загальній сумі 515 656,90 грн. за прострочку оплати за товар, отриманий за видатковими накладними №№ 05-044 від 20.05.2014р., 04-036 від 24.04.2014р., 03-018 від 21.03.2014р., 03-015 від 18.03.2014р., 03-014 від 13.03.2014р., 03-013 від 06.03.2014р., 02-006 від 18.02.2014р., 04-030 від 10.04.2014р., 04-027 від 08.04.2014р., 03-021 від 26.03.2014р., 03-020 від 20.03.2014р., 02-007 від 18.02.2014р.

Як вказано Пленумом Вищого господарського суду України у п.п.3.1.,3.2. Постанови від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 10 липня 2014 року № 6, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14).

Оскільки розраховані позивачем суми інфляційних втрат є більшими ніж заявлені до стягнення, судом вірно задоволені вимоги позивача в заявленій сумі, оскільки це є правом позивача.

Враховуючи вищенаведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Луганської області від 14.07.2015р.(підписано 20.07.2015р.) у справі №913/161/15.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Результати апеляційного провадження у справі №913/161/15 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» на рішення господарського суду Луганської області від 14.07.2015р. (повний текст складено 20.07.2015р.) по справі №913/161/15 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 14.07.2015р. (повний текст складено 20.07.2015р.) по справі №913/161/15 - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

ОСОБА_3

Надруковано: 5 екз.:

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. ГСЛО