Ухвала

від 14.07.2015 по справі 2а/0470/14047/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року м. Київ К/800/19530/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області правонаступника Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі - ДПІ) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року у справі № 2а/0470/14047/11 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Комард» (далі - Підприємство) до ДПІ,

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2011 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000882302 від 18.10.2011 року.

Зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення спростовується наявними в матеріалах адміністративної справи документами.

24 січня 2012 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року, позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000882302 від 18.10.2011 року скасоване.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 23.09.2011 року до 6.10.2011 року ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Підприємства щодо правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалася у травні 2011 року, за наслідками якої 18.10.2011 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Підприємством у порушення вимог пп.14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.,п. 198.1, 198.3 ст. 198, п.,п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України недостовірно визначена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в декларації за липень 2011 року, у розмірі 197 944,00 грн.

18 жовтня 2011 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000882302 щодо зменшення Підприємству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у розмірі 197 944,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п.,п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що між Підприємством та ТОВ «Полісвіт», ТОВ «Блек Сі Шиппінг Сервіс ЛТД» були укладені договори щодо надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до яких ТОВ «Полісвіт» зобов'язане поставити і передати у власність товар ТОВ «Блек Сі Шиппінг Сервіс ЛТД».

Для підтвердження виконання зазначених договорів Підприємство надало податкові та видаткові накладні; платіжні доручення; акти виконаних робіт.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що Підприємством були надані всі первинні документи на підтвердження господарських операцій з контрагентами та формування податкового кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220 , 220-1, 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.