Постанова

від 06.04.2012 по справі 2а/0470/14047/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/14047/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2, за участю: представника позивача представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Комард" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2011р. за № НОМЕР_1

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Комард» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011р. за № НОМЕР_1.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що на підставі акту про результати документальної виїзної перевірки ПП «Комард» 18 жовтня 2011 р. ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровська прийняла податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким приватному підприємству «Комард» було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 197 944, 00 гри. по декларації за липень 2011 року, що декларувалось у червні 2011 року. ПП «Комард» вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровська, висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають вимогам чинного законодавства, а таке рішення податкового органу підлягає скасуванню.

У акті перевірки ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровська зазначено про порушення положень Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI - ПП «Комард» недостовірно визначено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за липень 2011 року, а також ПП «Комард» сформовано «сумнівний» податковий кредит за червень, липень 2011 року по операціях з придбання ТМЦ, надання послуг на загальну суму ПДВ - 268 171,17 грн., за рахунок включення сум ПДВ з придбання товарів, надання послуг ТОВ «Полісвіт», ТОВ «Блек Сі Шиппінг Сервіс ЛТД», що мають багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не подають податкової та іншої звітності до контролюючих органів, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування сировини, товарно-матеріальних цінностей, витрат на їх зберігання, за матеріалами перевірок є постійними в ланцюгах поставок, працюють в одному сегменті ринку. Зазначене не дає можливості встановити виробника/(імпортера) сировини та товарів по всьому ланцюгу постачання та відповідно сплату податку на додану вартість до Державного бюджету.

Позивач вказує, що на думку податкового органу, зі змісту ПК України випливає, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару. А такі висновки податкового органу (відповідача) є недоведеними належними та допустимими доказами та не відповідають приписам чинного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначили, що під час проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Позивач - приватне підприємство «Комард» (код ЄДРПОУ 32804325) - зареєстроване як юридична особа рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 17.12.2003 р. та перебуває на обліку, як платник податків, в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з 23.12.2003 р. за № 8930.

Позивач є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ за № 04019003, видане 27.01.2004 року.

Згідно з поданою ПП «Комард» до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податковою декларацією з ПДВ за липень 2011 року (вх. від 22.08.2011 року №9007123420) з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. від 20.09.11р. №9007937746 та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника, складає 197 944 гривень.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

Старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ОСОБА_5 на підставі п.п.78.1.8 п.78.1. ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» від 27.12.10р. за № 1238, відповідно до п.п.200.11 ст.200 ПК України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Комард» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 197 944 гри., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку. З результатами перевірки складено акт від 18.10.2011 року за № 5584/235/32804325.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини - якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації, починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно.

У акті перевірки зафіксовані порушення: п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст.14, п. 180.1 ст. 180, п.198.1, п.198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ, ПП «Комард» сформовано сумнівний податковий кредит червня, липня 2011 року на загальну - суму ПДВ - 268 171,17 грн. за рахунок включення сум ПДВ з придбання товарів, надання послуг ТОВ «Полісвіт», ТОВ «Блек Сі Шиппінг Сервіс ЛТД», що мають багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не подають податкової та іншої звітності до контролюючих органів, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування сировини, товарно-матеріальних цінностей, витрат на їх зберігання.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 18.10.2011 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 197 944 гривні.

Причиною виникнення від'ємного значення постало здійснення експортних операцій з продажу шкільних зошитів за межі митної території України, що склало 31,1 % від загального обсягу реалізації (за червень 2011 року). А також здійснення експортних операцій з продажу шкільних зошитів за межі митної території України, що склало 11 % від загального обсягу реалізації (за липень 2011 року).

На думку податкового органу, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.

Однак, такі висновки податкового органу (відповідача) є недоведеними належними та допустимими доказами та не відповідають приписам чинного законодавства.

Так, згідно п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

У положеннях п. 198.3 ст. 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193 ст.193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Виходячи з п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України: якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, положення п. 200.4 ст. 200 ПК України прямо вказують на те, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді саме постачальникам таких товарів (послуг). І в даному випадку Закон не ставить у залежність бюджетне відшкодування ПДВ від того факту, щоб первісний постачальник (виробник) товару у всьому ланцюгу руху товарів сплатив ПДВ до бюджету.

З цього питання Вищий адміністративний суд у своєму Інформаційному листі «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» від 20.07.2010 р. за № 1112/11/13-10 зазначив: «Проте судова практика Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дозволила дійти однозначного висновку про те, що факт надмірної сплати товару повинен розумітися як сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими (посилання на Постанову Верховного Суду України від 15 вересня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 4970766)».

У разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту) для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Прикладом подібного підходу Верховного Суду України є, зокрема, постанова від 9 вересня 2008 року (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 2362425).

Також у положеннях чинного законодавства України відсутнє таке поняття як сумнівний податковий кредит, який застосовано податковим органом в акті перевірки без зазначення його істотних ознак, які б визначалися у законодавстві, зокрема для цілей оподаткування.

Такої позиції дотримується й Верховний Суд України, який в своїй постанові від 13.01.2009 р. по справі № 21-1578во08 зазначає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Вищий адміністративний суд України також дотримується позиції про те, що для формування податкового кредиту необхідно оцінювати реальність (фактичність) проведеної господарської операції, а також зазначає, що загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальність за винні дії іншої особи, у зв'язку з чим порушення закону вказаними суб'єктами господарювання не може бути підставою для настання негативних наслідків для позивача (ухвала ВАСУ від 19 березня 2009 року).

При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності). (Постанова Верховного Суду України від 13 січня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678).

Також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

При дослідженні факту здійснення господарської операції необхідно оцінювати правовідносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

У акті перевірки встановлено, що податковий кредит сформовано за рахунок придбання товару та послуг у ТОВ «Полісвіт», ТОВ «Блек Сі Шиппінг Сервіс ЛТД», які за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту мають стан «0», тобто відповідають всім ознакам добросовісного платника податку. Ці постачальники внесені до ЄДР та мають свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, . Тим більше ці постачальники є виробниками товару (послуг), який придбавався ПП «Комард» за рахунок, якого сформовано податковий кредит (відомості про договори, за якими постачалася продукція цими виробниками відображена у акті).

Тому ставлення в вину позивачу, з якими саме постачальниками сировини працював виробник та постачальник товару (послуг) є протиправним.

У акті від 18.10.2011 року за № 5584/235/32804325 на сторінці 6 зазначається, що перевіркою правомірності застосування ставок оподаткування податком на додану вартість у звітних періодах, які підлягають перевірці, порушень не встановлено. За результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ПП «Комард» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, первинні та інші документи, яких у судовому порядку визнані недійсними. Станом на 17.10.11 року у ДПІ у Бабушкінському районі відсутня інформації щодо укладання підприємством нікчемних правочинів. Станом на 17.10.11 року серед постачальників не виявлено платників, якими протягом червня-липня 2011 року надано ризиковий кредит.

Отже, доводи відповідача не є повними, обґрунтованими та не відповідають положенням чинного законодавства України, а податковий кредит ПП «Комард» сформовано правомірно.

Податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011 р. за № НОМЕР_1, яке є предметом оскарження, підлягає скасуванню.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, відшкодуванню із Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Комард» підлягають всі здійснені ним і документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 грн. 40 копійок.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Комард» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2011р. за № НОМЕР_1 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2011р. № НОМЕР_1.

Присудити на користь позивача з Державного бюджету України документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 27 січня 2012 року

Суддя В.В ОСОБА_1