Рішення

від 16.07.2015 по справі 396/1479/14-ц

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/1479/14-ц

Провадження № 2/396/6/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2015 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря Пономаренко Р.В.

за участю секретаря: Пономаренко Р.В.

представника позивача ОСОБА_1.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка цивільну справу за

позовом ОСОБА_3, від імені якого діє представник ОСОБА_1 до ТОВ "Агропромислова компанія ім. О.В. Гіталова", третя особа без самостійних вимог управління Держземагенства у Новоукраїнському районі, про визнання недійсним договору оренди землі, актів визначення меж в натурі та приймання-передачі земельної ділянки в оренду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ім.О.В.Гіталова" про визнання недійсними договорів оренди землі, актів визначення меж в натурі та актів приймання-передачі земельної ділянки в оренду, в якому просить: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 552, укладений з відповідачем та зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії Центр ДЗК 20.12.2010 року за №041037800221; визнати акт визначення меж земельної ділянки в натурі та приймання-передачі земельної ділянки - недійсними; зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку № 552 площею 3,97 га розташовану на території Комишуватської сільської ради позивачеві.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 20 вересня 2001 року являється власником земельної ділянки № 552, площею 3,97 га, розташованої на території Комишуватської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. 13.05.2014 року представник позивача ознайомився з договором оренди земельної ділянки, який зереєстрований в Кіровоградській регіональній філії Центр ДЗК 20.12.2010 року за № 041037800221, актами визначення меж земельної ділянки в натурі та прийому передачі її в оренду та виявив невідповідність їх вимогам цивільного законодавства, оскільки представник позивача стверджує, що спірний договір оренди землі та акти визначення меж земельної ділянки в натурі та прийому передачі їх в оренду позивач не підписував, існування договорів оренди не відповідає його внутрішній волі, умови договору оренди з ним не обговорювалися, в зв'язку з чим представник позивача, вважає вказані документи недійсним.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, вказавши, що позивач не підписував договори оренди земельних ділянок та акти визначення меж земельних ділянок в натурі та приймання-передачі земельних ділянок, в документах підписи підроблені, а також відсутні дати їх вчинення.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, надавши письмові заперечення проти позову, в яких просив застосувати строк позовної давності, в зв'язку з тим що даний договір оренди земельної ділянки були зареєстровано в Кіровоградській регіональній філії Центр ДЗК 20.12.2010 року, а тому вважає, що строк позовної давності для позивача сплив 21.12.2013 року та просить застосувати наслідки пропуску строку.

Представник третьої особи подав суду клопотання про проведення судового розгляду у відсутності представника відділу Держземагенства у Новоукраїнському районі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями ст.202, ч.3 ст. 203, ч.2 ст.207, ст.215, ст. 218, ст.627, ч.1 ст. 638 ЦК України, ст.ст.2, 15 Закону України «Про оренду землі», Постановою ПВС України № 7 від 16.04.2004 р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", Постановою ПВС України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КР № 030453 від 20.09.2001 року, є власником земельної ділянки № 552 площею 3,97 га, кадастровий номер 3524082400:02:000:0465, яка розташована на території Комишуватської сільської ради Новоукраїнського району. (а.с.11)

В 2009 році від імені ОСОБА_3 передана земельна ділянка за №552 в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ім.О.В.Гіталова", уклавши договір оренди земельних ділянок строком до 15 листопада 2019 року, зареєстрованими в Кіровоградській регіональній філії Центр ДЗК 20.12.2010 року за № 041037800221(а.с.9)

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №1317 від 31.10.2014 року, проведеної на підставі ухвали суду від 02.07.2014 року КВ ОНДІСЕ вирішити питання, чи виконанні підписи у графі «орендододавець» договору оренди земельної ділянки у 2009 році, укладеного від імені ОСОБА_3 та ТОВ «АПК ім.. ОСОБА_4», який зареєстрований 20.12.2010 року за № 041037800221(а.с.9) та підпис у графі «земельну ділянку передав» акту приймання передачі земельної ділянки(без дати) № 552 площею 3,97 га, кадастровий номер 3524082400:02:000:0465 самим ОСОБА_3 чи іншою особою не представляється можливим.

На підставі ухвали суду від 13.01.2015 року проведено повторну комплексну судово технічну та почеркознавчу експертизи №39/209/15-23 від 18.03.2015 року, за результатами проведення повторної комплексної судової технічної експертизи та судової почеркознавчої експертизи:

- підписи від імені ОСОБА_3 у графах "Орендодавець" договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "АПК ім ОСОБА_4", які зареєстровані 20.12.2010 року за №041037800221 та у графах "Земельну ділянку передав" актів приймання-передачі земельних ділянок (без дати), кадастрові номера 3524082400:02:000:0465, виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів.

- підпис від імені ОСОБА_3, у графі "Орендодавець" договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 та ТОВ "АПК ім ОСОБА_4", який зареєстрований 20.12.2010 року за № 041037800221, виконаний ймовірно не самим ОСОБА_3, а іншою особою.

- підпис від імені ОСОБА_3 в графі "Земельну ділянку передав" акту приймання - передачі земельної ділянки (без дати), кадастровий номер 3524082400:02:000:0465, виконаний ймовірно не самим ОСОБА_3М, а іншою особою.

Згідно висновку виявлені збіжні ознаки, несуттєві(часто зустрічаються у почерках різних осіб) і на зроблений ймовірно-негативний висновок не впливають.

Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, судовий експерт ОСОБА_5 підтвердив, що підписи від імені ОСОБА_6 в спірному договорі оренди та акті приймання -передачі, виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів.

Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, судовий експерт ОСОБА_7 підтвердив висновок експертизи та посвідчив, що підпис від імені ОСОБА_3, у графі "Орендодавець" договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 та ТОВ "АПК ім ОСОБА_4", який зареєстрований 20.12.2010 року за № 041037800221 та в графі "Земельну ділянку передав" акту приймання - передачі земельної ділянки, виконані ймовірно не самим ОСОБА_3, а іншою особою, дати однозначну відповідь не представилося можливим через простоту підпису.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 627, ч.1 ст. 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до п. 21 постанови ППВС України № 7 від 16.04.2004р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" при вирішенні спорів щодо порядку користування землею насамперед має враховуватись воля сторін (власника та користувача) договору.

Згідно до ст.ст. 13, 14 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

При цьому підписи сторін є одним із обов'язкових реквізитів договору, які саме повинні засвідчувати вільне волевиявлення сторін на укладання договору на певних узгоджених між ними умовах.

Істотні умови договору оренди землі, визначені ч.1 ст. 15 Закону.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 Закону є підставою для визнання договору недійсним.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», зокрема в п. 8 визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Пленум в п. 10 постанови роз'яснив, що реституція як спосіб захисту цивільного права (ч.1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності укладеного між сторонами договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. У зв'язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Згідно ч.4ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання представника відповідача на обізнаність позивача про факт використання земельної ділянки ТОВ "Агропромислова компанія ім.О.В.Гіталова" є обгрунтованим, так як орендар отримував орендну плату за земельну ділянку з 2009 року, чого представник позивача і не заперечує і навесні 2015 року також вже отримав частково орендну плату за 2015 рік.

Суд вважає, що представник позивача не надав суду переконливих доказів на обгрунтування своїх позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 552, площею 3,97 га., укладений з відповідачем та зереєстрований в Кіровоградській регіональній філії Центр ДЗК 20.12.2010 року за №041037800221.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №1317 від 31.10.2014 року, проведеної на підставі ухвали суду від 02.07.2014 року КВ ОНДІСЕ вирішити питання, чи виконанні підписи у графі «орендододавець» договору оренди земельної ділянки у 2009 році, укладеного від імені ОСОБА_6 та ТОВ «АПК ім.. ОСОБА_4», який зареєстрований 20.12.2010 року за № 041037800221(а.с.9) та підпис у графі «земельну ділянку передав» акту приймання передачі земельної ділянки(без дати) № 552 площею 3,97 га, кадастровий номер 3524082400:02:000:0465 самим ОСОБА_6 чи іншою особою не представляється можливим.

Згідно висновку повторної комплексної судово технічної та почеркознавчої експертизи №39/209/15-23 від 18.03.2015 року:

- підпис від імені ОСОБА_3, у графі "Орендодавець" договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 та ТОВ "АПК ім ОСОБА_4", який зареєстрований 20.12.2010 року за № 041037800221,виконаний ймовірно не самим ОСОБА_3, а іншою особою.

- підпис від імені ОСОБА_3 в графі "Земельну ділянку передав" акту приймання - передачі земельної ділянки (без дати), кадастровий номер 3524082400:02:000:0465, виконаний ймовірно не самим ОСОБА_3М, а іншою особою.

Згідно ч.4ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Тому наведені докази позивача у своїй сукупності не дають суду можливості зробити висновок про те, що підписи в договорі оренди земельної ділянки № 552, площею 3,97 га., укладеного з відповідачем та зереєстрованого в Кіровоградській регіональній філії Центр ДЗК 20.12.2010 року за №041037800221 виконаний ймовірно не самим ОСОБА_3М, а іншою особою.

Підпис позивача у оригіналах зазначених договорів та актів був предметом дослідження експертизи. Як порівняльний матеріал, експертом досліджено також вільні зразки почерку та підпису, а також експериментальні зразки почерку та підпису позивача.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на це, пояснення представника позивача, що його довіритель, як орендодавець а саме, що він не підписував договір оренди землі не можна визнати достатньою обставиною для висновку про відсутність його волевиявлення на укладення договору оренди №552, який протягом 2009-2015 року отримує орендну плату у відповідача і, як наслідок, визнання його недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 203 ЦК, якими обґрунтовувались позовні вимоги, а, отже, і для висновку про доведеність зазначених вимог та неузгодження з ним умов договору.

Оскільки позивач однозначно не довів, що не підписав договір оренди №552, а згідно ч.4ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, таким чином, суд прийшов до висновку, що між сторонами в належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

В частині позовних вимог про визнання недійсними, актів визначення меж земельної ділянки №552 в натурі та приймання-передачі земельної ділянки, суд вважає, що зазначені акти визначення меж змемельної ділянки №552 в натурі та приймання-передачі земельних ділянок є додатками до основного договору оренди, а тому не відносяться в силу ст. 202 ЦК України до самостійних правочинів, тому не можуть бути задоволенні позовні вимоги про визнання їх недійсними, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити за їх необгрунтованістю.

Стосовно заяви представника відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступні обставини.

За приписами ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачу про порушене право стало відомо на сходці селян с. Комишувате в січні 2014 року, а до суду звернувся 04 червня 2014 року. Також судом встановлено, що сходка селян ініційована представником позивача ОСОБА_1 і на яку запрошувалися представники товариства та сільської ради, але відповідних протоколів про її проведення немає та останні не складалися.

Згідно довідки Комишуватської сільської ради від 16.07.2015 року в січні 2014 року, сходка не відбувалася, а відбувалася 15 березня 2014 року, відповідно до порядку денного якої, були поставленні питання про звіт голови Комишуватської сільської ради та роль АПК ім. Гіталова в розвитку села.(а.с.120)

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 25 грудня 2013 року розглянув справу № 6-94 цс 13, предметом якої був спір про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними

зробив правовий висновок, відповідно до якого однією з обов'язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв'язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону у суду немає правових підстав для задоволення позову.

На підставі встановленого, суд дійшов до висновку, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, щодо спірної земельної ділянки №552 через відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, підстави для застосування у даній справі наслідків спливу позовної давності, і, відповідно, для заяв про застосування позовної давності, є відсутніми.

Згідно ст.88 ЦПК України, суд вирішує питання про судові витрати, які відповідно до ч.1, 3 п.3 ст. 79 ЦПК України складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать серед інших: витрати на правову допомогу та витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, а також проведенням судових експертиз.

Позивач уточнював позовні вимоги 13 січня 2015 року(а.с.69-70) при цьому не досплативши судовий збір, а первинний позов був оплачений лише за одну позовну вимогу, так як відповідно до пп. 2 п. 1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 243,60 грн. та згідно до ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, у зв'язку з чим суд вважає за доцільне достягнути судовий збір в розмірі 243.60 гривень.(т.2.а.с.169-170)

Враховуючи, що суд прийшов до висновку, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог , щодо спірної земельної ділянки №552 через відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача-відмовити у задоволенні позовних вимог, тому понесені позивачем судові витрати на оплату проведення почеркознавчих експертиз( 2214.00 та 2368.00) необхідно віднести за рахунок позивача.(а.с.57,75)

Керуючись ст.ст.202, ч.3 ст. 203, ч.2 ст.207, ст.215, ст. 218, ст.627, ч.1 ст. 638 ЦК України, ст.ст.2, 15 Закону України «Про оренду землі», Постановою ПВС України № 7 від 16.04.2004 р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", Постановою ПВС України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». ст.ст.10,11, 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_3 до ТОВ"Агропромислова компанія ім. О.В. Гіталова" про визнання недійсними: договору оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "Агропромислова компанія ім. О.В. Гіталова" у 2009 році, зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії Центр ДЗК 20 грудня 2010 року за № 041037800221, плошею 3.97 га №552 та актів визначення меж земельної ділянки в натурі та приймання-передачі земельної ділянки № 552 та зобов'язанні ТОВ "Агропромислова компанія ім. О.В. Гіталова" повернути земельну ділянку №552 відмовити за необгрунтованістю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 243(двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом десяти днів з моменту проголошення.

Головуючий: О. А. Гарбуз