Рішення

від 16.02.2007 по справі 19/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2007 р.                                                                              Справа  № 19/53

За позовом  Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України"   

до відповідача  Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Волинь"

про стягнення в сумі 35 100 грн. 00 коп.

Суддя Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача  : представник  Літвін І.П.       

Від відповідача : представник не з'явився      

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 35100 грн.- суми основного боргу та штрафу за договором поставки насіння від 31.03.2004 р. № Б-115. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого  статтею 22 ГПК України, підтвердив.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився,про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, наявними в матеріалах справи. За таких обставин розгляд справи здійснюється за нормами статті 75 ГПК України.    

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Суд виходив з такого.

31 березня 2004 року між Дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" "Державний резервний насінневий фонд України" (правонаступником якого є державне підприємство "Державний резервний насінневий фонд України") та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Волинь" було укладено договір поставки насіння № Б-115.

Відповідно до умов договору позивач передав відповідачу 53,000 тонн насіння ячменю першої репродукції сорту "Скарлет" на загальну суму 76320,00 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та актами прийому передачі від 01.04.2004 р. та 20.04.2004 р.

За умовами п. 3.2 Договору відповідач зобов'язувався провести розрахунок поетапно, а саме:

- суму у розмірі 19080,00 грн. на умовах 100% передоплати;

- суму у розмірі 57240,00 грн. до 01 вересня 2004 року.

Оплата відповідачем здійснена частково в сумі 36320,00 грн. Залишок заборгованості склав 40000,00 грн.

На підставі висновку Торгово-промислової палати від 20.01.2005 року № 141/05-4 про форс-мажорні обставини, між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду від 20.01.2005 року № 2 до договору поставки та розстрочено виплату заборгованості в розмірі 40000,00 грн. на вісім місяців з кінцевим терміном виплати - серпень 2005 року.

Визначені додатковою угодою зобов'язання відповідачем виконано частково та сплачено 13000,00 грн. Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу складає 27000,00 грн.

За порушення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано штраф в розмірі 30% на суму несплаченої заборгованості (п. 4.2 Договору), що становить 8100,00 грн.

Таким чином загальна сума боргу складає 35100,00 грн.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.  

Вищезазначені дії відповідача є вчинення ним правопорушенням у сфері господарювання.

У відповідності до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України (який є спеціальним законом в сфері господарських відносини) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу та штрафу підтверджуються матеріалами справи , а тому підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.  

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,  811, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Волинь"  (Квітневе,Дубнівський район, Рівненська область,35613,   код ЄДРПОУ 30717754, розрахунковий рахунок № 26008360406051,  банк: Приватбанк м. Рівне,   МФО банку 333391) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (вул. Ямська 32,Київ 38,03038,  код ЄДРПОУ 30518866) - основний борг в сумі 27000грн. 00коп., штраф в сумі 8100 грн. 00 коп. витрати по сплаті державного мита в сумі 351грн. 00коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн 00коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя                                              

Повний текст рішення суддею підписано "21" лютого 2007 р.