Рішення

від 20.06.2006 по справі 16/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.06   Справа № 16/34   

Позивач:  ДК "Газ України"  НАК "Нафтогаз України".  

вул. Шолуденка, 1,  м.Київ, 04116

Відповідач:  Міське державне підприємство "Калуштеплокомуненерго".  

вул. Б.Хмельницького,80"А", м.Калуш, Івано-Франківська область,77300      

Cуддя  Калашник Володимир Олександрович  .   

При секретарі   Померенко Христина Олександрівна.

Представники:

Від позивача: Пономарьов Ю.О.-представник, (довіреність № 315/102 від 29.12.2005р.).

Від відповідача: Загребельний Ю.А. - юрисконсульт, (доручення №56 від 21.04.06р.

      До початку розгляду справи, сторонам роз"яснено права і обов"язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

Представниками  сторін подані клопотання про відмову в здійсненні фіксації судового процесу технічними засобами.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення боргу  в сумі 337214,36 грн. за надані послуги по транспортуванню природного газу.

Відповідачем подано  суду зустрічний позов про визнання договорів частково недійсними.

        Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, з"ясувавши її фактичні обставини, суд -

                                                      В с т а н о в и в:

Між Позивачем, ДК "Газ України"  НАК "Нафтогаз України" та  Відповідачем,  ДМП "Калуштеплокомуненерго", 28.03.2005року  укладено договір  №06/03- 1741-ТЕ-15, на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

За умовами   договору, Позивач  зобов"зувався продати , а Відповідач прийняти природний газ та оплатити його вартість на визначених  договором умовах.

Відповідно до п.3.3 Договору, кількість газу, поставленого Відповідачу закріплюється щомі-сячними актами приймання - передачі газу, які підписуються сторонами договору та підприємс-твом, що здійснювало транспортування газу.

Аки приймання - передачі газу є підставою для  остаточних розрахунків.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що оплата здійснюється Покупцем  грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок Постачальника  протягом місяця поставки  100% вартості  фактично спожитих обсягів газу.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги  газу  здійснюється  на підставі акту приймання -перердачі  до 6 числа, наступного за звітним мясяцем.

Договір набрав чинності з 01 січня 2003 року і діяв в частині поставки газу до 31 грудня 2003 року,  а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п.11.1 Договору).

На виконання умов вказаного Договору, з січня по  травень 2003року, Позивачем було поставлено Відповідачу 3814,439 куб.м. природного газу на загальну суму 600774,16 грн.

Однак,  вартість природного газу Відповідачем  проведена лише частково, в сумі 402527,10 грн.

Таким чином, сума боргу Відповідача перед Позивачем склала 198247,06 грн.

Оскільки Відповідачем були порушені умови  договору в частині проведення оплати за спожитий природний газ, відповідно до положень п.7.2 Договору, Позивачем нараховано Відпові-дачу пеню за період з 03.02.2005р. по 03.02.2006 року,  в сумі 36656,08 грн.

Крім цього, Позивачем застосовано до Відповідача норми ст. 231 Господарського кодексу України та нараховано штрафні санкції в розмірі 7 відсотків за порушення договірних зобов"язань понад 30 днів, які складають 13877,29 грн.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦК УРСР (1963р.) та ст. 625 ЦК України, боржник, який прост-рочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо Законом або договором не встановлений інший розмір вдсотків.

На підставі наведених норм Закону, Позивачем нараховано Відповідачу річні та інфляційні збитки за період з лютого 2003р. по грудень 2005 року, які відповідно складають 19247,08 грн. та 69186,85 грн.

Таким чином, загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем склала 337214,36 грн., що є ціною позову за первісним позовом.

   Позивач за первісним позов  в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав,  просить суд позов задоволити та стягнути  з відповідача суму боргу, включаючи нарахування, проведені за порушення грошових зобов"язань.

Відповідач за первісним позовом  позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.  Свої заперечення виклав у відзиві на позов.

Представник Відповідача в судовому засіданні пояснив, що договір  №06/03- 1741-ТЕ-15 на постачання природного газу був підписаний сторонами 28.03.2003р. Таким чином,  права та обов"язки сторін договору виникають з моменту його підписання.

Однак, Позивачем безпідставно включено в розрахунок заборгованості за поставлений природний газ період з січня 2003р. по травень 2003р.

Крім цього, Позивачем не були включені проведені Відповідачем в лютому 2003р. оплати в сумі 193000,00 грн., що підтверджується платіжним порученням №135 від 12.02.2003р; №139 від 13.02.2003р.; №145 від 14.02.2003р.; №149 від 17.02.2003р; 3150 від 17.02.2003р.; №167 від 21.02.2003р.

Відповідно до актів звірки розрахунків, за квітень, травень 2003р., станом на 31.05.2003р. заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 13977,11 грн.

В зв"язку з цим, Відповідач вважає, що Позивачем безпідставно нараховано штрафні санкції, пені, річні та інфляційні збитки,  а тому в позові просить суд відмовити.

З метою всестороннього та повного з"ясування обставин у справі, ухвалою суду від 26.04.2006р. зобов"язано Позивача подати суду додаткові докази про об"єми поставленого Відпові-дачу природного газу на підставі Договору   №06/03- 1741-ТЕ-15 від 28.03.2003р., а також докази, що підтверджують проведення Відповідачем оплати за послуги по його транспортуванню.

Крім цього, зобов"язано сторони провести звірку взаєморозрахунків та подати суду для дослідження в судовому засіданні  оригінали бухгалтерських документів, які підтверджують вико-нання зобов"язань за договором.

Для надання суду усних та письмових пояснень, в порядку ст. 30 ГПК України,  в судове засідання викликались головні бухгалтери обох сторін.

Однак, Позивачем за первісним позовом, вимоги суду викладені в ухвалі від 26.04.06р. не виконані, доказів про поставлені обсяги природного газу, вказаних в позовній заяві, згідно договору  №06/03- 1741-ТЕ-15 від 28.03.2003р., суду не подано.

Відповідачем за первісним позовом  подана суду зустрічна  позовна заява про визнання недійсним п.1 Угоди до договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій  №03/ТЕ-01-01 від 05.01.2001р., в частині набрання нею чинності,  а також визнання недійсним п.11.1 Договору на постачання природного газу  для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій №06/03- 1741ТЕ-15 від 28.03.2003р.,  в частині набрання ним чинності.

Крім того, Позивач просить суд зобов"язати Відповідача зарахувати 201297,05 грн. в рахунок оплати за природний газ згідно Договору  №03/ТЕ-01-01 від 05.01.2001р.

Свої позовні вимоги, Позивач за зустрічним позовом  обгрунтовує наступним:

24 січня 2003р., між Позивачем, ДК "Газ України"  НАК "Нафтогаз України"та   ДМП "Калуштеплокомуненерго" була  укладена угода до договору  на постачання природного газу, згідно якої  договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення,

бюджетних установ та організацій  №03/ТЕ-01-01 від 05.01.2001року припинив свою дію в частині постачання природного газу з 01.01.2003р.

Позивач вважає, що п.1 вказаної угоди не відповідає вимогам Закону, оскільки згідно ст. 44 та 153 ЦК УРСР (1963р.), договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами всіх істотних умов його підписання і не передбачає поширення умов договору на період до дати його укладення.

А тому, Договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій  №03/ТЕ-01-01 від 05.01.2001р.  в частині  постачання природного газу діяв до 24.01.2003р., тобто до моменту внесеня до нього змін згідно Угоди від 24.01.2003р.

Згідно акту приймання-передачі природного газу підписаного Позивачем і Відповідачем 31.12.2002року, у відповідності до Договору на постачання природного газу для вироблення тепло-вої енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій №03/ТЕ-01-01 від 05.01.2001р. у грудні 2002р. обсяг поставки природного газу становив 1348,82 тис.куб.м. на загальну суму 290940,90 грн. Платіжним доручення №2 від 13.12.2002р. було перераховано 100000,00 грн. та платіжним доручення №3 від 24.12.2002р. було перераховано 300000,00 грн. Переплата у розмірі 109059,10грн. та переплата за попередні періоди 2002р. у розмірі 92237,96 грн. (що в загальній сумі становлять 201297,06грн.) повинна бути зарахована Відповідачем як оплата за отриманий Позивачем природний газ у січні 2003р. (за період з 01 по 23 січня 2003р. згідно акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2003р., отримано природний газ на суму 192499,81 грн.) Таким чином, станом на 23 січня 2003р. Позивач переплатив коштів на суму 8797,25 грн., а Відповідач безпідставно не зарахував вищевказані  суми в оплату за отриманий згідно Договору на постачання природного газу   для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій №03/ТЕ-01-01 від 05.01.2001р. та списав їх  як кредиторську заборгованість перед Позивачем  у зв"язку  з закінченням терміну позовної давності, повідомивши про це Позивача повідомленням від 27.02.06р. №31/18-2679.

28 березня 2003 року, між Позивачем і Відповдачем  укладено договір  на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій №06/03- 1741-ТЕ-15. Пунктами 11.1 вищевказаного договору визначено, що договір набирає чинності  з 01 січня 2003 року. Дана умова договору не відповідає вимогам Закону тому, що згідно ст. 44, ст. 153 ЦК УРСР (1963р.), діючого на момент укладення договору, договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами всіх істотних умов, його підписання і не передбачає поширення умов договору на період до дати його укладення. Тому, договір на постачання природ-ного газу  №06/03- 1741-ТЕ-15 від 28.03.2003р. набрав чинності з 28 березня 2003р.

Отже, п.1 Угоди до договору №06/03- 1741-ТЕ-15 та п.11.1 Договору  №06/03- 1741-ТЕ-15 від 28.03.2003р., в частині визначення дати їх укладення не відповідають вимогам Закону.

Згідно ст. 48 ЦК УРСР (1963р.), недійсною є Угода, яка не відповідає вимогам Закону.

Відповідач за зустрічним позовом  позовні вимоги не визнав та вважає  що Позивач за зустрічним позовом порушив правила об"єднання вимог, об"єднавши в одній позовній заяві вимоги про визнання частково недійсним двох окремих договорів на зарахування грошових коштів, а також зарахування коштів в рахунок поставленого газу.

Крім цього, Позивачем пропущено строк позовної давності, а тому, відповідно до ст. 267 ЦК України, строк позовної давності, про  застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для  відмови у позові.

Що стосується спірного Договору від 28.03.2003р. №06/03- 1741ТЕ-15, то в момент його укладання діяли положення Цивільного Кодексу, які регулювали порядок укладення договорів.

Зокрема, ст. 153 ЦК УРСР (1963р.) встановлено, що Договоір є укладеним, якщо між сторо-нами досягнуто згоди з усіх існуючих умов.

Строк дії Договору, який на думку Позивача є істотною умовою, такою насправді не є, оскільки істотною умовою саме для договору поставки, є строк поставки.

Строк дії Договору, на думку Відповідача, може і не передбачати, оскільки у разі його спливу, при порушенні зобов"язань хоча б однією із сторін, вони не припиняються, а діють до моменту припинення їх із підстав, передбачених главою 19 ЦК УРСР.

З врахуванням викладених обставин та норми Закону, Відповідач за зустрічним позовом просить суд в задовленні позову відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін за первісним та зустрічним позовом, дослідивши обставини у справі і подані докази, суд прийшов до висновку про залишення первісного позову без розгляду, оскільки Позивачем не подано належних доказів в підтвердження здійснення постачання природного газу Відповідачу, згідно Договору від 28.03.2003р. №06/03- 1741ТЕ-15, а  зустрічний позов задоволити частково.

Своє рішення суд обгрунтовує наступним:

Між Позивачем та Відповідачем,  28.03.2003року укладено Договір  №06/03- 1741ТЕ-15  на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

Відповідно до п.2.1 Позивач за первісним позовом зобов"язується передати Відповідачу в період з 01січня 2003року по 31грудня 2003року  природний газ в обсязі до 10,9 млн.куб.м. з розбивкою по місяцях.

Термін дії договору встановлено п.11.1 Договору і складає з 01.01.2003р. по 31.12.2003р.

Позивач стверджує, що Відповідачу визначений договором об"єм газу був поставлений, сума грошового зобов"язання за поставлений газ  склала 402527,10 грн., які Відповідач нібито частково сплатив.

Залишок заборгованості склав 198247,06 грн.

Однак, доказів про поставку газу Відповідачу в об"ємі 3814,439 куб.м., на підставі Договору  № 06/03-1741 ТЕ - 15, від 28.0302р., Позивачем суду не надано.

Відповідач за первісним позовом  подав суду докази, якими підтвердив одержання від Позивача газу в об"ємі 1404,301 куб.м. за договором  №06/03-1741ТЕ-15  від 28.03.2003р. За вказану кількість газу, оплата Відповідачем проведена в повному обсязі.

Факт поставки вказаних об"ємів природного газу підтверджується Відповідачем копіями актів передачі-приймання природного газу від 28.03.2003р. за лютий 2003року, від 31.03.2003р. за березень 2003р. та від 31.05.2003р. за травень 2003р.

Решта від заявлених Позивачем об"ємів газу, відповідач вважає були поставлені Позивачем на виконання умов договору №03/ТЕ-01-01 від 05.01.2001р.

Оскільки Позивачем не подано суду належних доказів в підтвердження поставки Відповідачу об"ємів газу визначених договором від 28.03.2003р. №06/03- 1741ТЕ-15, та не надані на вимогу суду витребувані докази, що перешкоджає належному вирішенню спору, суд вважає, що первісний позов слід залишити без розгляду.

Що стосується зустрічного позову, то на думку суду його слід задоволити частково.

Статтею 153 ЦК УРСР (1963р.), який діяв у період укладення сторонами договорів визна-чено, що договір вважається укладеним , коли між сторонами  в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Угода до договору на постачання природного газу, укладена 24.01.2003р.,  а отже дія її почи-нається з моменту укладення і не може поширюватись на правовідносини, які виникли до її укла-дення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що п.1 вказаної угоди не відповідає наведеній нормі Закону, а тому угоду в цій частині слід визнати недійсною.

Аналогічне порушення було допущене сторонами при укладенні договору №06/03- 1741-ТЕ-15  на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій , який був підписаний  28.03.2003р., хоча дія його починалась з 01.01.2003р.

В цій частині договір також слід визнати недійсним.

В задоволенні решта  позовних вимог слід відмовити, оскільки Позивачем за зустрічним позовом порушені вимоги ст. 58 ГПК України, щодо об"єднання позовних вимог.

   На підставі викладеного, у відповідності до  ст. 128 Конституції України, ст. 44,153 ЦК УРСР(1963р.), керуючись ст.33, 49, 58,60, п.5 ст. 81, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

    Первісний позов залишити без розгляду.

   Зустрічний позов задоволити частково.

Визнати недійсним Пункт-1 Угоди від 24.01.2003р.укладеної між Дочірною компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та державним міським підприємством "Калуштелокомуненерго" до додаткової угоди від 10.09.2002р., укладеної до договору №03/ТЕ-01-01 від 05.01.2001р. на постачання природного газу.

Визнати недійсним  Пункт 11.1 Договору на постачання природного газу для вироблення тепло-вої енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій  за №06/03- 1741-ТЕ-15 від  28.03.2003р., що стосується набрання даним договором чинності.

В задоволенні решта позовних вимог відмовити.   

   Стягнути з Відповідача, Дочірна компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1,  м.Київ,  код 31301827)  на користь Позивача,  державне міське підприємство "Калуштелокомуненерго" ( м.Калуш, вул.Б.Хмельницького, 80-а, Івано-Франківська обл.; код 22191644) - державне  мито в сумі 85,00 грн.  і 118,00 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили  та направити  Позивачу.

Суддя                                                            Калашник Володимир Олександрович

                          рішення підписано:24.07.06р.

викон.в діл-ві

Гурик І.П.