Рішення

від 22.02.2007 по справі 08/472-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08/472-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2007 р.                                                            Справа № 08/472-06

вх. № 16333/3-08

Суддя господарського суду Ковальчук Л.В. 

при секретарі судового засідання Руденко Ю.Г.

за участю представників сторін:

позивача -  Сорока О.А. дов. б\н від 30.11.06р.; Мариич М.В. - директор  відповідача - Гоготов В.В. дов. б\н від 01.09.06р.

розглянувши справу за позовом ПП "Інтергруп", м. Полтава  

до  ПП фірма "Промінь", м. Х-в  

про стягнення 38152,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 11900,00 грн., 3% річних в сумі 386,75 грн., інфляційні в сумі 999,87 грн., юридичні витрати в сумі 3000 грн., витрати на відрядження в сумі 25,00 грн., телефонні переговори в сумі 20,15 грн.,  витрати на поштові відправлення в сумі 13,55 грн., моральну шкоду в сумі 10400,00 грн., витрати пов*язані з вимушеним кредитом в сумі 10903,50 грн., держмито в сумі 382,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Накласти арешт на розрахункові рахунки та майно відповідача.

12.02.07 р. позивач надав до суду заяву, в якій просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на розрахункові рахунки відповідача в межах суми позову.

20.02.07 р. відповідач надав через канцелярію суду за вх.№ 3965 відзив на позовну заяву, в якому просить суд задовольнити позовні вимоги позивача частково, а саме стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 11900,00 грн., в іншій частині позову відмовити.

20.02.07 р. позивач надав до суду документи на 34 аркушах в підтвердження заявлених позовних вимог.

22.02.07 р. позивач надав через канцелярію суду за вх. № 4210 уточнення до позовної заяви, в яких просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 11900,00 грн., 3% річних в сумі 446,25 грн., інфляційні в сумі 1713,87 грн., юридичні витрати в сумі 3000 грн., витрати на відрядження в сумі 25,00 грн., телефонні переговори в сумі 20,15 грн.,  витрати на поштові відправлення в сумі 13,55 грн., моральну шкоду в сумі 10400,00 грн., витрати пов*язані з вимушеним кредитом в сумі 10903,50 грн., держмито в сумі 382,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Накласти арешт на розрахункові рахунки та майно відповідача.

В судовому засіданні були оголошені перерви з 12.02.07 р. по 20.02.07 р. та з 20.02.07 р. по 22.02.07 р.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява розглянута та задоволена судом як така, що не суперечить чинному законодавству та не зачіпає інтереси третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін судом встановлено, що між сторонами був укладений договір №04/11-МпП2 про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Предметом договору є взаємовідношення сторін, які виникають при плануванні, взаєморозрахунках і здійсненні перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України, а також дальнього та ближнього зарубіжжя.

Відповідно п.4.2 Договору всі розрахунки здійснюються в національній валюті України. Оплата здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника в термін три банківських дні з моменту одержання від Перевізника оригіналів документів, акта виконаних робіт, податкової накладної, ТТН(СМР) та інших документів, передбачених заявкою.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої обов*язки за умовами договору виконав, що підтверджується актом №ОУ-000222 здачі-приймання робіт (надання послуг) підписаного сторонами 15 листопада 2005 р.

Відповідач свої обов*язки щодо оплати коштів за виконані роботи виконав частково, сплативши позивачеві 1000 грн.

Відповідно п.4.2 Договору відповідач повинен сплатити кошти в повному обсязі після отримання від позивача (перевізника) оригіналів документів.

Наданими до матеріалів справи документами позивач не довів надсилання на адресу відповідача оригіналів документів.

За таких обставин обов*язок сплати боргу у відповідача не виник.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо термін виконання боржником обов*язку не встановлений або визначений моментом пред*явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов*язок у семиденний строк від дня пред*явлення вимоги, якщо обов*язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 09.02.06р. за №2, від 30.11.06р. за №5 та повідомлення №212 від 30.11.06р. з вимогою сплатити борг.

Відповідач свої обов*язки щодо сплати коштів не виконав, кошти в семиденний термін  не перерахував.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача стосовно стягнення основного боргу в сумі 11900 грн. обгрунтованими доданими до матеріалів справи документами та підлягаючи задоволенню.

В частині стягнення 3% річних в сумі 446,25 грн., інфляційних в сумі 1730,87грн., витрати по відрядженню в сумі 20 грн., телефонні переговори в сумі 20,15 грн. витрати за поштові відправлення на загальну суму 13,55 грн., моральну шкоду в сумі 10400грн.,  витрати з вимущеним кредитом в сумі 10903,50 грн. позовні вимоги не підлягають задоволенню, т.я. позивач наданими до матеріалів справи документами не довів надсилання на адресу відповідача оригіналів документів передбачених п.4.2 зазначеного вище договору, тобто обов*язок сплати боргу за отримані послуги у відповідача не настав.

Претензії були надіслані тільки в лютому та листопаді 2006р.

До того ж, позивачем не доведений факт понесення витрат на розмови, поштові відправлення, витрати на відрядження, моральної шкоди, а саме відсутні докази сплати цих коштів, не доведено причинний зв*язок між витратами та вищезгаданим договором.

В частині стягнення витрат на юридичні послуги в сумі 3000грн. позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У кошторисі цієї норми судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Стягнення суми в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат, чинним законодавством не передбачено.

Крім того, відповідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представники юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреностю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло свої підтвердження в рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000р. за №13-рп/2000.

Відповідно до ч.3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в ч.2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатом, а не будь - яким представником.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33,43,49,82-85 ГПК України, ст. 526 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ПП "Промінь" (61093, м.Харків, вул. Полтавський шлях, 56, код 31343888, п/р 260054078 ХОД АППБ "Аваль", МФО 350589) на користь ПП "Інтергруп" (36008, м. Полтава, пров. Залізний,7, код 32996376, р/р 260080102832 ЗАТ "Прокредитбанк" м. Київ, МФО 320984) - 11900,00 грн. основного боргу, 119 грн. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписане 27.02.07р.

Суддя                                                                                            Ковальчук Л.В.