Ухвала

від 20.02.2007 по справі а17/135

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А17/135

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2007                                                                                             Справа № А17/135  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)          

суддів:ШвецьВ.В., Чимбар Л.О.

при секретарі Заєць П.Л.

за участю представників сторін :

від позивача: Портянко Г.А, довіреність №24  від 30.05.06,  Гавриш Л.О, довіреність №20/1  від 01.05.06          

від  відповідача : Овчаренко О.В, довіреність №70/9/10-016  від 10.01.07,  Доценко С.І, довіреність №3594/9/10-016  від 09.03.06

        розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від  12.09.06р.  у справі №А17/135

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю “Благо-Транс”, Дніпропетровськ

до  Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська

про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

- постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2006р. у справі №А17/135 (суддя Т.Г.Стрелець) позов товариства  з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Благо-Транс” задоволено, податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції (далі-ДПІ) у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 11.11.2005р. №0002672302/0, №00026822302/0 та від 21.04.2006р. №0002672302/3, №00026822302/3 визнані  недійсними, в частині визнання недійсним рішення державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 06.02.2005р. №2632/10/25-008 та рішення Державної податкової адміністрації України від 21.04.2005р.№4554/6/25-0115 провадження у справі закрито;

- не погодившись з прийнятою постановою, ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального права, просить цю постанову скасувати, прийняти у справі нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про помилкове підтвердження господарським судом правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат сум процентів, сплачених банківській установі, оскільки фактично використання кредитних коштів у власній господарській діяльності товариства не відбувалося, а також про помилкові висновки суду стосовно правомірності віднесення позивачем суми податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки наданий ним в обґрунтування такого віднесення документ не є  податковою накладною в розумінні п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у зв'язку з відсутністю в останній номенклатури товару;

- позивач вважає постанову суду обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2005р. ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська  прийняті податкові повідомлення-рішення №0002672302/0, яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ “Благо-Транс” по податку на прибуток в розмірі 144 004грн.15 коп., у тому числі, основний платіж –107 548грн. 30т коп.., штрафні(фінансові) санкції - 36 455грн.85коп. та №0002682302/0, яким визначено суму податкового зобов'язання товариства по податку на додану вартість в розмірі 35 535грн.06коп., у тому числі, основний платіж –23 690грн.04коп., штрафні(фінансові) санкції –11 845грн.02коп.

Перелічені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту №730/232/31655621 від 28.10.2005р., складеного за результатами комплексної документальної перевірки дотримання товариством вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003 по 30.06.2005р.р.

Даною перевіркою встановлено порушення товариством п.п.1.3.2 ст.1 та п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, яке полягає у необґрунтованому віднесенні товариством до складу валових витрат протягом 2003, 2004р.р. та І півріччя 2005р. грошових сум по сплаті відсотків та кредитів відповідно в розмірах 686 335грн.15коп., 684 885грн.82коп. та 266 267грн. по кредитних угодах, укладених з ВАТ КБ “Причорномор'я” у зв'язку з тим, що зазначені кошти не були використані у власній господарській діяльності.

При цьому перевіряючими вказано на отримання товариством кредитних коштів (дата та номер кредитного договору), перерахування останніх контрагентам в рахунок оплати за сільськогосподарську продукцію, повернення сум передоплат та на використання коштів шляхом погашення кредитів.

В процесі перевірки також виявлено, що в порушення п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у січні 2003р. товариством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 23 690грн.04коп. відповідно до податкової накладної №10 від 24.01.2003р., отриманої від ТОВ ”Дельта”, яка не відповідає вимогам п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону, а саме: відсутній опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг). При цьому товариством не було надано заяву до податкової інспекції відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону.

Не погодившись з рішеннями ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська про результати розгляду первинних скарг, товариство звернулося зі скаргою до державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області .

     Як вбачається з рішення ДПА у Дніпропетровської області від 06.02.2006р. №2632/10/25-008, в ході розгляду повторних скарг була призначена позапланова виїзна документальна перевірка з питання правомірності донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток у зв'язку із виключенням зі складу валових витрат суми відсотків, сплачених за кредитними договорами за період з 01.01.2003 по 30.06.2005р.р., за результатами якої було складено акт №231/31655621/ДСК від 27.01.2006р.

        Вказаною позаплановою перевіркою товариству було донараховано податок на прибуток підприємств у розмірі 171221,46 грн. та зменшено збитки у розмірі 952602,15 грн. внаслідок порушення п. 1.32 ст. 1, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

        Рішенням ДПА у Дніпропетровській області про результати розгляду повторних скарг товариства від 06.02.2006р. № 2632/10/25-008 ці скарги були залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення № 0002682302/0 від 11.11.2005р. залишено без змін та збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 63673,16 грн.  і штрафні (фінансові) санкції на суму 38167,98 грн.

За результатами розгляду скарги товариства ДПА України, податковою інспекцією прийнято нові податкові повідомлення-рішення:

- № 0002672302/3 від 21.04.2006р., яким визначено податкове зобов'язання товариства з податку на прибуток у розмірі 245845,29 грн., у тому числі 171221,46 грн. —основний платіж, 74623,83 грн. —штрафні (фінансові) санкції;

- № 0002682302/3 від 21.04.2006р., яким визначено податкове зобов'язання товариства з податку на додану вартість у розмірі 35535,06 грн., у тому числі 23690,04 грн. —основний платіж, 11845,02 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

 Як підстава прийняття даних податкових повідомлень-рішень податковою інспекцією вказано акт перевірки від 28.10.2005р. №730/232/31655621.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

          Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

На підставі п. 5.10 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"  встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. За своїм змістом ця норма передбачає як підставу для невключення до складу валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 цього Закону господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. На підставі ст.43 цього Кодексу підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом та згідно із ст.44 останнього підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності.

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів, що в силу ст.174 ГК України є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань.

З огляду на наведені норми, господарським судом цілком вірно зазначено, що відсутність доходу від конкретної окремо взятої операції не може свідчити про відсутність у платника податку ознак господарської діяльності.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень щодо визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток, господарський суд правильно встановив, що відомості, викладені податковою інспекцією в акті позапланової перевірки, не підтверджуються матеріалами справи, оскільки, наприклад, при аналізі руху коштів на поточному рахунку товариства податковою інспекцією не враховані грошові кошти, які надходили з інших джерел і не мали ознак кредитних.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, зробленим з посиланням на ч.ч.2, 4 ст. 71 КАС України, про те, що товариством не були порушені вимоги п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

При цьому обставини повернення товариству передоплат не спростовують факт використання ним кредитних коштів з метою ведення господарської діяльності.

Таким чином, відповідні податкові повідомлення-рішення мають бути визнані недійсними.

 Нарахування товариству податкових зобов'язань по податку на додану вартість також правильно визначено господарським судом як неправомірне.

         Згідно з договором № 80 від 24.12.2002р., укладеним між ТОВ “Благо-Транс”  (покупцем) і ТОВ “Дельта” (продавцем), останній зобов'язався поставити і передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію у кількості, асортименті, за ціною згідно з специфікацією.

 Додатковою угодою від 24.01.2003р. до договору № 80 сторони прийшли до згоди уточнити найменування товару, що продається, а саме у додатковій угоді було зазначено, що продавець здійснило продаж пшениці у кількості 358,94 тон за ціною 330,00 грн. за 1 тону на загальну суму 142140,24 грн., у тому числі, податок на додану вартість 23690,04 грн..

 Відповідно до реєстру платіжних дебетових документів 24.01.2003р. ТОВ “Благо-Транс”  здійснило перерахування на користь ТОВ “Дельта” 142140,24 грн., у тому числі, податок на додану вартість 23690,04 грн..

 За першою подією - отриманням передплати, ТОВ “Дельта” виписало податкову накладну № 10 від 24.01.2003р. (передплата за сільськогосподарську продукцію) на загальну суму 142140,24 грн., у тому числі 23690,04 грн.

ТОВ “Благо-Транс”   віднесло суму податку на додану вартість у розмірі 23690,04 грн. до складу податкового кредиту за січень 2003р..

Згідно з розрахунком коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 24.01.2003р. № 10, складеним 31.01.2003р., причиною коригування є зміна найменування товарів, а саме замість “передплата за сільськогосподарську продукцію” було зазначено “оплата за пшеницю”;

Відповідно до книги продажу товарів за січень 2003р. ТОВ “Дельта” податкова накладна була зареєстрована у цій книзі належним чином, а сума податку на додану вартість у розмірі 23690,04 грн. була відображена у складі податкових зобов'язань цього товариства за січень 2003р.

При цьому, недотримання покупцем порядку, встановленого ч.2 п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, при існуванні незначних недоліків в заповненні податкової накладної, одержаної від продавця, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування фінансових санкцій. Згідно з абз.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону підставою для відповідальності платника податку є непідтвердження суми податку, включення її до податкового кредиту на момент перевірки платника податку.

Таким чином, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сума податку, попередньо включена до складу податкового кредиту, відповідає зазначеним у податковій накладній, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковою накладною, не дивлячись на те, що така накладна могла мати незначні недоліки в заповненні, при умові, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість та відповідну суму податку на додану вартість.

Щодо досліджуваної справи, то податкова накладна №10 від 24.01.2003р. , виписана ТОВ “Дельта”, містить всі необхідні відомості, які підтверджують суму податку на додану вартість, попередньо віднесену товариством до складу податкового кредиту. Зазначені відомості є достатніми для такого підтвердження.

Тому податкові повідомлення-рішення №0002682302/0 від 11.11.2005р. та №0002682302/3 від 21.04.2006р. також мають бути визнані недійсними.

Також , господарський суд правильно здійснив закриття провадження по справі в частині визнання недійсними рішень ДПА у Дніпропетровській області та ДПА України з посиланням на п.2 ч.1 ст.157 КАС України у зв'язку з відмовою товариства від цієї частини позовних вимог. Дана відмова не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Враховуючи викладене постанова місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні.

У зв'язку зі складністю справи у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину.

     Керуючись ст.ст. 160, 167, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства  України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

       - постанову господарського суду Дніпропетровської області від  12.09.06р.  у справі №А17/135 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

      Головуючий                                                                                            І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 Суддя                                                                                                        В.В.Швець

      Суддя                                                                                                        Л.О.Чимбар

                                                                           Дата виготовлення у повному обсязі 26.02.07р.