Ухвала

від 01.07.2015 по справі 804/19632/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2015 рокусправа № 804/19632/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жнива України» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Жнива України» (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просило:

- визнати дії відповідача протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В«РВ» від 04.12.2014 року № НОМЕР_1, яким ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (ЄДРПОУ 38361505) донараховано податок на додану вартість в сумі 4 184 469,00 грн., з них за основними платежами 2 789 646 грн., за штрафними санкціями 1 394 823,00 грн.;

- визнати дії відповідача протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В«РВ» від 04.12.2014 року № НОМЕР_2, яким ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (ЄДРПОУ 38361505) донараховано податок на додану вартість в сумі 4 028 922,00 грн., з них за основними платежами 2 685 268 грн., за штрафними санкціями 1 343 654,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми В«РВ» від 04.12.2014 року № НОМЕР_1 на загальну суму 4 184 469,00 грн., з яких 2 789 646,00 грн. - сума за основним платежем, 1 394 823,00 грн. - сума за штрафними санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми В«РВ» від 04.12.2014 року № НОМЕР_2 на загальну суму 4 028 922,00 грн., з яких 2 685 269,00 грн. - сума за основним платежем, 1 343 654,00 грн. - сума за штрафними санкціями

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати по справі

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ В«Жнива УкраїниВ» зареєстровано 02.10.2012 р. (свідоцтво № 12241020000055526) Дніпропетровським міським управлінням юстиції за адресою: АДРЕСА_1, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі, є платником податку на додану вартість (свідоцтво № 200082943 від 13.11.2012 р.).

Відповідно до наказу ДПІ у Красногвардійському районі № 939 від 07.11.2014 року, на підставі п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (код за ЄДРПОУ 38361505) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ В«Пром-ЮнітВ» (код за ЄДРПОУ 38898251) за період з 01.06.2014 р. по 31.07.2014 р.

20.11.2014 р. за результатами цієї перевірки було складено ОСОБА_1 перевірки № 3045/04-66-15-00/38361505.

Висновками перевірки встановлено наступні порушення:

- перевіркою ТОВ В«Жнива УкраїниВ» за червень, липень 2014 р. документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ В«Пром-ЮнітВ» (контрагент-постачальник) - ТОВ В«Жнива УкраїниВ» . Встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.ст. 22, 185, 187, 198 ПК України.

- в порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ В«Жнива УкраїниВ» сформуло податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтверджені первинними документами ( актами, довідками, сертифікатами якості на соїву олію, довіреностями на передачу товару, товарно-транспортними накладними, які заповнені не в повному обсязі), а також не підтверджені перевіркою: ДПІ у Печерському районі м. Київ ГУ Міндоходів, в результаті чого за червень та липень 2014 р. завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 2 789 646,4 грн., що призвело до заниження позитивного значення між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 2 789 646,4 грн.

За наслідками акту перевірки від 20.11.2014 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми В«РВ» від 04.12.2014 року за № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ В«Жнива УкраїниВ» за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 4 184 469 грн., в тому числі за основним платежем - 2 789 646 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 394 823 грн.

Крім того, відповідно наказу ДПІ у Красногвардійському районі № 984 від 24.11.2014 року, на підставі п.п. 78.1.2, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (код за ЄДРПОУ 38361505) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з контрагентами за серпень 2014 р.

26.11.2014 р. за результатами цієї перевірки було складено ОСОБА_1 № 3121/04-66-15-00/38361505.

Висновками перевірки встановлено наступні порушення:

- перевіркою ТОВ В«Жнива УкраїниВ» за серпень 2014 р. документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання:

ТОВ В«ПланумВ» (контрагент постачальник, код за ЄДРПОУ 38898251), ТОВ В«ОСОБА_2 групВ» (контрагент постачальник, код за ЄДРПОУ 39166343) - ТОВ В«Жнива УкраїниВ» .

Встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.ст. 22, 185, 187, 198 ПК України.

- ТОВ В«Жнива УкраїниВ» порушено п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження позитивного значення між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 2 685 268 грн.

- ТОВ В«Жнива УкраїниВ» порушено п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 203.1 ст. 203 розділу V ПК України.

За наслідками акту перевірки від 26.11.2014 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми В«РВ» від 04.12.2014 року за № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ В«Жнива УкраїниВ» за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 4 028 922 грн., в тому числі за основним платежем - 2 685 268 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 343 654 грн.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України закріплено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'ємів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями п. 185.1 ст. 185 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 188 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, як зазначено в п. 198.1 ст. 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198. 2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Положеннями п. 200.2 ст. 200 ПК України, що діяв на момент спірних відносин, встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлено, що ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (покупець) та ТОВ В«Пром-ЮнітВ» (постачальник) уклали договір поставки товару № 230614 від 23.06.2014 р.

За умовами договору постачальник зобов'язується продати та передати у власність покупця товар - соя (боби), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату ( п. 1.1 та п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових накладних. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору вказано, що постачальник зобов'язується поставити товар на протязі 2 робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документі: - видаткова накладна; - податкова накладна; - рахунок-фактура.

Згідно умов договору, передбаченими п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 30.06.2014 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Також, що ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (покупець) та ТОВ В«Пром-ЮнітВ» (постачальник) уклали договір поставки товару № 260614 від 26.06.2014 р.

За умовами договору постачальник зобов'язується продати та передати у власність покупця товар - олія соєва ДСТУ 4534:2006 та олія соняшникова ДСТУ 4492:2005, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату ( п. 1.1 та п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових накладних. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору вказано, що постачальник зобов'язується поставити товар на протязі 2 робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документі: - видаткова накладна; - податкова накладна; - рахунок-фактура.

Згідно умов договору, передбаченими п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2014 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Крім того, що ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (покупець) та ТОВ В«Пром-ЮнітВ» (постачальник) уклали договір поставки товару № 010714 від 01.07.2014 р.

За умовами договору постачальник зобов'язується продати та передати у власність покупця товар - соя (боби), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату ( п. 1.1 та п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору вказано, що постачальник зобов'язується поставити товар на протязі 2 робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документі: - видаткова накладна; - податкова накладна; - рахунок-фактура.

Згідно умов договору, передбаченими п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2014 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

На виконання умов вказаних договорів поставки товару № 230614 від 23.06.2014 р., № 260614 від 26.06.2014 р. та № 010714 від 01.07.2014 р. ТОВ В«Пром-ЮнітВ» за період червень та липень 2014 р. виписано та надано на адресу ТОВ В«Жнива УкраїниВ» наступні первинні документи: рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні на загальну суму 16 737 879 грн., в т.ч. ПДВ 2 789 646,40 грн., а також було складено товарно-транспортні накладні.

Розрахунки по вказаним договорам поставки проводилися у безготівковій формі, кредиторська заборгованість ТОВ В«Жнива УкраїниВ» перед ТОВ В«Пром-ЮнітВ» станом на 31.07.2014 р. відсутня, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем.

З наданих позивачем договорів на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 08/14 від 10.02.2014 р. ( з ФОП ОСОБА_1Є.), № 12-05П від 12.05.2014 р. (з ТОВ В«ВКФ В«АгісВ» ) та № 04/11/13 від 04.11.2013 р. (з ФОП ОСОБА_3В.) та з товарно-транспортних накладних, копії якиї є в матеріалах справи, вбачається, що за рахунок покупця-ТОВ В«Жнива УкраїниВ» здійснювалося перевезення олії соєвої автоперевізниками ПП ОСОБА_1 та ТОВ В«ВКФ В«АгісВ» та сої - ФОП ОСОБА_3, послуги автоперевізників оплачено позивачем у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками та про що відповідач не заперечує.

Суд першої інстанції вірно критично поставився до доводів відповідача, що у ТОВ В«ВКФ В«АгісВ» не має в експлуатації транспортних засобів, зазначених в товарно-транспортних накладних, оскільки відповідно до листа ФОП ОСОБА_1 (вих. № 09/01-14 від 09.01.2014 р.) автотранспортні засоби, які належать ФОП ОСОБА_1 на праві власності, надано в оренду ТОВ В«ВКФ В«АгісВ» , згідно договору оренди транспортного засобу № 4-1424 від 16.08.2013 р.

Відповідно до умов завіреного державним нотаріусом договору оренди транспортного засобу з наданням послуг з управління і технічної експлуатації (з екіпажем) від 16.08.2013 р. ( п.п. 1.1, 1.2 договору), копія якого є в матеріалах справи, ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) зобов'язаний надати ТОВ В«ВКФ В«АгісВ» (орендар) за плату в тимчасове володіння і користування і надати своїми силами послуги з управління ними і по технічній експлуатації наступні транспортні засоби: марки VOLVO державний номер НОМЕР_3, VOLVO державний номер НОМЕР_4, DAF державний номер НОМЕР_5, DAF державний номер НОМЕР_6, DAF державний номер НОМЕР_7, DAF державний номер НОМЕР_8, MAGYAR державний номер АЕ 0848 XX, LAG державний номер АЕ 8706 XT, MENCI державний номер НОМЕР_9, БУРГ BPDO державний номер НОМЕР_10, HENDRICKS GOCH державний номер АЕ 3196 Х., ZREMB державний номер АЕ 17..ХР, що відповідає зазначеним в товарно-транспортних накладних автотранспортним засобам.

Крім того, згідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997 р. (зі змінами), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Правила оформлення документів на перевезення, передбачені п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 983 від 05.12.2013 р., а саме: основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих правил. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Надані товарно-транспортні накладні встановлено, що вони відповідають формі товарно-транспортної накладної, вказаної в додатку № 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, та містять всі необхідні реквізити, отже висновки відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 06.02.2007 р. № К-12246/06 зазначив: В«товарно-транспортні накладні є єдиний юридичний документ обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що регламентує взаємовідносини Перевізника і Замовника як учасників транспортного процесуВ» .

Тобто первинна транспортна документація регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу і для проведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей товарно-транспортні накладні, а також ветеринарні, санітарні та якісні сертифікати не застосовуються. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати право на формування податкового кредиту, як і валових витрат товарно-транспортними накладними та ветеринарними, санітарними та якісними сертифікатами.

Водночас слід зазначити, що з товарно-транспортних накладних та видаткових накладних можливо ідентифікувати особу, що отримала товар, оскільки це директора підприємств чи їх довірені особи, про що свідчать зазначені у вказаних документах реквізити довіреностей.

Крім того, як вбачається з акту перевірки від 20.11.2014 р., підставою для висновків відповідача про нереальність господарської діяльності позивача також став акт стосовно контрагента-постачальника, отриманий від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва акт від 31.07.2014 р. № 2165/26-55-22-01/38898251 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«Пром-ЮнітВ» (ПН 38898251) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.05.2014 р. по 30.06.2014 р.В» .

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За приписами ст.ст. 46-49 ПК України ведення податкового обліку покладається на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналіз чинного законодавства України свідчить про те, що на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання продавцем товару вимог цивільного, господарського, податкового та іншого законодавства. Чинне законодавство України не ставить в залежність право покупця на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість чи податку на прибуток продавцем товару, не впливає на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого при придбанні товару, оскільки законодавство України та приписи ПК України не становлять таке право покупця в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання продавцем товару своїх договірних (цивільно-правових) та податкових зобов'язань.

Слід зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника податків, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України.

Вказана правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власностіВ» .

Відповідач, посилаючись на акт перевірки від 20.11.2014 р. вказав, що 03.09.2014 р. в ЄДРПОУ внесено запис про відсутність ТОВ В«Пром-ЮнітВ» за місцезнаходженням, проте належних доказів на підтвердження вказаного не надав. Суд вірно зазначив, що фінансово-господарські відносини між позивачем і вказаним контрагентом здійснювались у період, що передував обставинам, на які посилається відповідач.

Крім того відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що ТОВ В«Пром-ЮнітВ» на час укладання та дії договорів поставки з ТОВ В«Жнива УкраїниВ» не було зареєстроване в установленому порядку як платник податку на додану вартість, не мало право укладати угоди, виписувати та надавати податкові накладні, було виключене із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не виконувало свої зобов'язання за договорами поставки з позивачем.

Також, з акту перевірки від 26.11.2014 р. № 3121/04-66-15-00/38361505 В«Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (код за ЄДРПОУ 38361505) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з контрагентами за серпень 2014 р.В» встановлено, що ТОВ В«Жнива УкраїниВ» мало фінансово-господарські відносини з ТОВ В«Причал-АВ» , ТОВ В«ДніпросояВ» , сільськогосподарським ТОВ В«Ім. ВатутінаВ» , фермерським господарством В«ЛункиВ» , ТОВ В«БудтехмонтажінвестВ» , ТОВ В«ПланумВ» та ТОВ В«Еліт ФінансВ» .

Податковим органом в результаті перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ В«ПланмВ» та ТОВ ЕлітфінансВ» за серпень 2014 р. зроблено висновок про нереальність господарських операцій з вказаними контрагентами, що призвело до заниження ТОВ В«Жнива УкраїниВ» податку на додану вартість за вказаний період на 2 685 268 грн.

Встановлено, що ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (покупець) та ТОВ В«ПланумВ» (постачальник) уклали договір поставки товару № 29/08/14 від 29.08.2014 р.

За умовами договору постачальник зобов'язується продати та передати у власність покупця товар - соя (боби), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату ( п. 1.1 та п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору вказано, що постачальник зобов'язується поставити товар на протязі 2 робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документі: - видаткова накладна; - податкова накладна; - рахунок-фактура.

Згідно умов договору, передбаченими п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2014 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

На виконання умов вказаного договору поставки товару № 29/08/14 від 29.08.2014 р. ТОВ В«ПланумВ» виписано та надано на адресу ТОВ В«Жнива УкраїниВ» наступні первинні документи: рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні на загальну суму 2 224 146 грн., в т.ч. ПДВ 444 829 грн., а також було складено товарно-транспортні накладні.

Розрахунки по вказаному договору поставки проводилися у безготівковій формі та здійснено в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

В акті перевірки від 26.11.2014 р. відповідачем зазначено, що при аналізі товарно-транспортних накладних встановлено відсутність фактичної адреси навантаження/розвантаження (назви вулиці, домівки, тощо).

Натомість, слід зазначити, що вказані товарно-транспортні накладні відповідають формі товарно-транспортної накладної, вказаної в додатку № 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, та містять всі необхідні реквізити.

Крім того, як зазначалося раніше, товарно-транспортна накладна регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу і для проведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей не застосовуються. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати право на формування податкового кредиту, як і валових витрат товарно-транспортними накладними.

Також, як вбачається з акту перевірки від 26.11.2014 р., підставою для висновків відповідача про нереальність господарської діяльності позивача стали дані про контрагента-постачальника ТОВ В«ПланумВ» , згідно до яких відсутня інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, податкова декларація з ПДВ за серпень 2014 р. ТОВ В«ПланумВ» не визнана податковою звітністю, а також основним постачальником підприємства у серпні 2014 р. було ТОВ В«Пром-ЮнітВ» , місцезнаходження якого не встановлено, а виписані ним податкові накладні з сумою ПДВ менше ніж 10 000 грн. на загальну суму 1 750 000 грн. та не надання до ДПІ податкової звітності ТОВ В«ПланумВ» , свідчать про відсутність прозорості походження товарів (робіт, послуг). Тобто, ТОВ В«Жнива УкраїниВ» придбало сою у ТОВ В«ПланумВ» походження якої не встановлено.

Як вже було зазначено, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а ведення податкового обліку покладається на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім вказаної раніше практиці Європійського Суду з прав людини, така ж правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові від 31.01.2011 р. № 14/11 у справі за позовом ЗАТ В«Мукачівський лісокомбінатВ» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону, Верховний Суд України прийшов до висновку про те, що В«чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких, нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Суд вірно зазначив, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що ТОВ В«ПланумВ» на час укладання та дії договорів поставки з ТОВ В«Жнива УкраїниВ» не було зареєстроване в установленому порядку як платник податку на додану вартість, не мало право укладати угоди, виписувати та надавати податкові накладні, було виключене із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не виконувало свої зобов'язання за договором поставки з позивачем.

Також, встановлено, що ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (покупець) та ТОВ В«Еліт ФінансВ» (постачальник) уклали договора поставки товару № 150814 від 15.08.2014 р., № 180814 від 18.08.2014 р., № 220814 від 22.08.2014 р.

За умовами вказаних договорів постачальник зобов'язується продати та передати у власність покупця товар - соя (боби), олія соєва та макуха соєва (відповідно), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату ( п. 1.1 та п. 1.2. договорів).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договорів найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договорів, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договорів вказано, що постачальник зобов'язується поставити товар на протязі 2 робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документі: - видаткова накладна; - податкова накладна; - рахунок-фактура.

Згідно умов договорів, передбачених п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Сторони встановлюють ціну договорів в гривнях. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договорів встановлено, що дані договора вступають в силу з дня підписання і діють до 31.12.2014 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даними договорами.

На виконання умов вказаних договорів поставки товару ТОВ В«Еліт ФінансВ» виписано та надано на адресу ТОВ В«Жнива УкраїниВ» наступні первинні документи: рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, а також було складено товарно-транспортні накладні.

Розрахунки по вказаним договорам поставки проводилися у безготівковій формі та здійснені в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

В акті перевірки від 26.11.2014 р. відповідачем зазначено, що при аналізі товарно-транспортних накладних встановлено відсутність фактичної адреси навантаження/розвантаження (назви вулиці, домівки, тощо), а видаткові накладні не містять конкретне місце їх складання.

Судом першої інстанції досліджено вказані товарно-транспортні накладні та вірно встановлено, що вони відповідають формі товарно-транспортної накладної, вказаної в додатку № 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, та містять всі необхідні реквізити.

Крім того, товарно-транспортна накладна регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу і для проведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей не застосовуються. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати право на формування податкового кредиту, як і валових витрат товарно-транспортними накладними.

Разом з тим видаткові накладні відповідають вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим, суд першої інстанції вірно вважав необґрунтованими висновки відповідача про те, що в видаткових накладних не зазначено конкретне місце їх складання.

Також, як вбачається з акту перевірки від 26.11.2014 р., підставою для висновків відповідача про нереальність господарської діяльності позивача стали дані про контрагента-постачальника ТОВ В«Еліт ФінансВ» , згідно до яких відсутня інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, податкова декларація з ПДВ за серпень 2014 р. ТОВ В«Еліт ФінансВ» не визнана податковою звітністю, а також у серпні 2014 р. ТОВ В«Еліт ФінансВ» 98,5% податкового кредиту на загальну суму ПДВ 2 731,9 тис. грн. сформувало за рахунок ТОВ В«Південь-Комплект-СервісВ» , відносно якого податковим органом складено акт від 20.10.2014 р. № 5865/15-53-15-02/38018150 про неможливість проведення зустрічної звірки, яким встановлено відсутність реальності операцій за серпень 2014 р. Тобто, ТОВ В«Жнива УкраїниВ» придбало сою, олію соєву, макуху соєву у ТОВ В«Еліт ФінансВ» походження яких не встановлено.

Як вже було зазначено, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а ведення податкового обліку покладається на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Як вказано раніше, Європейський Суд з прав людини та Верховний Суд України дотримуються саме цієї правової позиції.

При цьому слід зазначити, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що ТОВ В«Еліт ФінансВ» на час укладання та дії договорів поставки з ТОВ В«Жнива УкраїниВ» не було зареєстроване в установленому порядку як платник податку на додану вартість, не мало право укладати угоди, виписувати та надавати податкові накладні, було виключене із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не виконувало свої зобов'язання за договором поставки з позивачем.

Крім того, встановлено та відповідачем не заперечувалось, що ТОВ В«Жнива УкраїниВ» використовувало у перевіряємий період у своїй діяльності орендовані офісні та складські приміщення:

- приміщення для розташування офісу загальною площею 16 кв. м, згідно до додаткової угоди від 30.12.2013 р. № 2 до договору оренди від 25.01.2013 р. № 40 з ФОП ОСОБА_4, розташоване за адресою: 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 21;

- приміщення нерухомого майна загальною площею 475,9 кв. м, згідно до договору оренди від 31.12.2013 р. № 31/12-1 з ФОП ОСОБА_5, розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., Солонянський район, сел. Васильївка, вул. Крутогірна, 22;

- приміщення нерухомого майна загальною площею 44 кв. м, згідно до договору оренди від 31.12.2013 р. № 31/12-1 з ФОП ОСОБА_5, розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., Солонянський район, сел. Васильївка, вул. Крутогірна, 22а;

- приміщення нерухомого майна загальною площею 389,3 кв. м, згідно до договору оренди від 31.12.2013 р. № 31/12-1 з ФОП ОСОБА_5, розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., Солонянський район, сел. Васильївка, вул. Крутогірна, 22б;

- приміщення нерухомого майна загальною площею 205 кв. м, згідно до договору оренди від 31.12.2013 р. № 31/12-1 з ФОП ОСОБА_5, розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., Солонянський район, сел. Васильївка, вул. Крутогірна, 22в;

Нерухоме майно належить на правах власності ОСОБА_5, відповідно витягу БТІ (підстава виникнення права власності - свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів/ ВРН/815151 р. 1-3067/14.10.2011/Солонянська державна нотаріальна контора).

Земельна ділянка прощею 0,5608 га, на якій знаходяться виробничі приміщення, розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Солонянський район, сел. Васильївка, вул. Крутогірна, 22, належить ОСОБА_5 на правах власності (свідоцтво про право власності від 15.01.14 р. № 16140893, кадастровий номер 1225081500:01:120:0040, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства).

У періоді, що перевірявся, ТОВ В«Жнива УкраїниВ» використовувало у своїй діяльності наступне обладнання, орендоване у ФОП ОСОБА_5, згідно договору від 31.12.2013 р. № 31/12-2:

- прес віджиму масла ПМ-450 - 6 шт.;

- екструдер для зерна Є - 1000 РЕ - 4 шт.;

- фільтр вертикальний напорний пластинчатий ВНП-30 - 1 шт.;

- ємність для зберігання масла 25 м. куб. - 9 шт.;

- ємність для зберігання масла 50 м. куб. - 3 шт.;

- трансформаторна підстанція КТП № 60 630 кВА - 1 шт.

Відповідно до звіту по формі 1-ДФ кількість працюючих на підприємстві у перевіряємому періоді складала 9 осіб.

Водночас наданими копіями первинних документів, які містяться в матеріалах справи, підтверджується, що придбаний ТОВ В«Жнива УкраїниВ» у контрагентів-постачальників, зазначених у актах перевірок від 20.11.2014 р. та 26.11.2014 р., товар - соя (боби), олія соєва в подальшому були використані у власній господарській діяльності позивача, а саме соя (боби) перероблені у макуху соєву та олію соєву і передані у власність контрагентам-покупцям за договорами поставки, а саме:

- ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (постачальник) та ТОВ В«Комплекс АгромарсВ» (філія В«КиївкомбікормВ» ) (покупець) договір поставки № 12-1974/КК-Ю від 21.12.2012 року, предмет договору - соєва макуха;

- ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (постачальник) та ТОВ В«Комплекс АгромарсВ» (філія В«Бориспільський комбікормовий заводВ» ) (покупець) договір поставки № 12-1975/БКЗ-Ю від 21.12.2012 року, предмет договору - соєва макуха;

- ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (постачальник) та ТОВ В«Комплекс АгромарсВ» (покупець) договір поставки № 03/2014/КАМ/0 від 09.01.2014 року, предмет договору - рослинна олія;

- ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (постачальник) та ТОВ В«АдонісВ» (покупець) договір поставки № 04/02/14 від 04.02.2014 року, предмет договору - макуха соєва;

- ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (постачальник) та ТОВ В«ТД В«АсторгВ» (покупець) договір поставки № 070314 від 07.03.2014 року, предмет договору - рослинна олія;

- ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (постачальник) та ТОВ В«Агро-ОвенВ» (покупець) договір поставки № 060314 від 06.03.2014 року, предмет договору - олія соєва, макуха соєва;

- ТОВ В«Жнива УкраїниВ» (постачальник) та ТОВ В«ЕлітаВ» (покупець) договір поставки № 200814 від 20.08.2014 року, предмет договору - макуха соєва;

На виконання умов вказаних договорів виписано та надано рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, товарно-транспортні накладні, ветеринарні свідоцтва, копії яких є в матеріалах справи.

Встановлено, що первинні документи відповідають вищезазначеним вимогам Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» та ПК України.

Банківськими виписками підтверджується, що ТОВ В«Комплекс АгромарсВ» (філія В«КиївкомбікормВ» ), ТОВ В«Комплекс АгромарсВ» (філія В«Бориспільський комбікормовий заводВ» ), ТОВ В«Комплекс АгромарсВ» , ТОВ В«АдонісВ» , ТОВ В«ТД В«АсторгВ» , ТОВ В«Агро-ОвенВ» на адресу ТОВ В«Жнива УкраїниВ» сплачено у безготівковій формі грошові кошти за вказаними договорами поставки.

Крім того, відповідно до довідок головного бухгалтера ТОВ В«Жнива УкраїниВ» підприємством за період з червня по серпень 2014 р. включно було придбано, перероблено та реалізовано продукцію, а саме:

Залишок готової продукції на 31.05.2014 р.: олія соєва - 183,140 тн., макуха соєва - 198,166 тн.;

Червень 2014 р.: закупка сої - 3 178,83 тн., закупка олії соєвої - 145,68 тн., продаж олії соєвої - 145,68 тн., готова продукція: олія соєва - 349,67 тн., макуха соєва - 2 606,64 тн., продаж готової продукції: олія соєва - 491,02 тн., макуха соєва - 2 372,83 тн.;

Липень: закупка сої - 2 563,02 тн., закупка олії соєвої - 125,78 тн., продаж олії соєвої - 125,78 тн., готова продукція: олія соєва - 281,93 тн., макуха соєва - 2 101,68 тн., продаж готової продукції: олія соєва - 217,74 тн., макуха соєва - 2 219,38 тн.;

Серпень: закупка сої - 2 472,42 тн., закупка олії соєвої - 237,54 тн., продаж олії соєвої - 237,54 тн., закупка макухи соєвої - 197,26 тн., продаж макухи соєвої - 197,26 тн., готова продукція: олія соєва - 271,97 тн., макуха соєва - 2 027,38 тн., продаж готової продукції: олія соєва - 307,38 тн., макуха соєва - 1 801,48 тн.

При цьому по взаємовідносинам з контрагентами, зокрема:

ТОВ В«Пром-ЮнітВ» :

- на підставі договору № 230614 від 23.06.2014 р. в червні 2014 р. закупили сою 619,88 тн., готова продукція: олія соєва 68,19 тн., макуха соєва 508,30 тн., реалізовано олії соєвої - 81,36 тн., макухи соєвої 512,98 тн.;

-на підставі договору № 260614 від 26.06.2014 р. в червні 2014 р. закупили олію соєву 115,60 тн., реалізовано олії соєвої - 115,60 тн.; в липні 2014 р. закупили олію соєву 125,78 тн., реалізовано олії соєвої - 125,78 тн.;

- на підставі договору № 010714 від 01.07.2014 р. у липні 2014 р. закупили сою 1 527,51 тн., готова продукція: олія соєва 168,02 тн., макуха соєва 1 252,56 тн., реалізовано олії соєвої - 168,82 тн., макухи соєвої 1 272,98 тн.;

ТОВ В«ПланумВ» :

- на підставі договору № 29/08/14 від 29.08.2014 р. в серпні 2014 р. закупили сою 430,48 тн., готова продукція: олія соєва 47,36 тн., макуха соєва 353 тн., реалізовано олії соєвої - 54,12 тн., макухи соєвої 357,28 тн.;

ТОВ В«Еліт ФінансВ» :

- на підставі договору № 15/08/14 від 15.08.2014 р. в серпні 2014 р. закупили сою 1 092,54 тн., готова продукція олія соєва 120,18 тн., макуха соєва 895,88 тн., реалізовано олії соєвої - 126,42 тн., макухи соєвої 902,02 тн.;

- на підставі договору № 18/08/14 від 18.08.2014 р. в серпні 2014 р. закупили олію соєву 60,44 тн., реалізовано олію соєву - 60,44 тн.;

- на підставі договору № 22/08/14 від 22.08.2014 р. в серпні 2014 р. закупили макуху соєву 166,22 тн., реалізовано макуху соєву - 166,22 тн.;;

ТОВ В«Піраміда СіріусВ» :

- на підставі договору № 01/08/14 від 01.08.2014 р. в серпні 2014 р. закупили сою 530,04 тн., готова продукція олія соєва 58,30 тн., макуха соєва 434,63 тн., реалізовано олії соєвої - 72,66 тн., макухи соєвої 445,85 тн.;

- на підставі договору № 13/08/14 від 13.08.2014 р. в серпні 2014 р. закупили олію соєву 54,92 тн., реалізовано олії соєвої - 55,34 тн.;

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання позивачем товару - сої (боби) та передачі вказаного товару, зазначеного у первинних документах, після переробки у вигляді соєвої олії та соєвої макухи контрагентам-покупцям, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності фінансово-господарських операцій за спірними правочинами. Натомість відповідач під час розгляду справи в суді першої так і апеляційної інстанції не навів суду обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про нереальність вчинених господарських операцій, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Отже, на підставі викладеного судом вірно спростовано висновки податкового органу про відсутність реальності господарських відносин між позивачем і його контрагентами, зазначеними в актах перевірки від 20.11.2014 р. та 26.11.2014 р.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В свою чергу позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, переробив його та реалізував покупцям, за що отримав оплату, тому є підстави вважати протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення форми В«РВ» від 04.12.2014 р.:

- № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ В«Жнива УкраїниВ» за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 4 184 469 грн., в тому числі за основним платежем - 2 789 646 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 394 823 грн.;

- № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ В«Жнива УкраїниВ» за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 4 028 922 грн., в тому числі за основним платежем - 2 685 268 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 343 654 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жнива України» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай