Постанова

від 29.10.2019 по справі 804/19632/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2019 року

Київ

справа №804/19632/14

адміністративне провадження №К/9901/5595/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 (суддя Луніна О.С.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 (судді Іванов С.М., Чабаненко С.В., Шлай А.В.)

у справі № 804/19632/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Жнива України

до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Жнива України (далі - позивач, ТОВ Жнива України ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило:

- визнати дії протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 04.12.2014 № 0004481500, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Жнива України донараховано податок на додану вартість в сумі 4 184 469,00 грн, з них за основними платежем 2 789 646 грн, за штрафними санкціями - 1 394 823,00 грн;

- визнати дії протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 04.12.2014 № 0004491500, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Жнива України донараховано податок на додану вартість в сумі 4 028 922,00 грн, з них за основними платежем 2 685 268 грн, за штрафними санкціями - 1 343 654,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області форми Р від 04.12.2014 № 0004481500 на загальну суму 4 184 469,00 грн, з яких 2 789 646,00 грн - сума за основним платежем, 1 394 823,00 грн - сума за штрафними санкціями; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області форми Р від 04.12.2014 № 0004491500 на загальну суму 4 028 922,00 грн, з яких 2 685 269,00 грн - сума за основним платежем, 1 343 654,00 грн - сума за штрафними санкціями. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ Компанія Укрпромторг . В той же час щодо контрагентів вказаного суб`єкта господарювання порушено кримінальне провадження, тобто контролюючий орган посилається на нереальність господарських операцій по ланцюгу постачання. Документи, надані позивачем до перевірки та суду, складені з порушенням форми, що встановлена для таких документів, а відтак не підтверджують реальність господарських операцій.

Крім того, обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції).

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржувалися.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу ДПІ у Красногвардійському районі № 939 від 07.11.2014, на підставі підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Жнива України з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ Пром-Юніт за період з 01.06.2014 по 31.07.2014, за наслідками якої складено акт від 20.11.2014 № 3045/04-66-15-00/38361505.

Висновками перевірки встановлено наступні порушення: перевіркою ТОВ Жнива України за червень, липень 2014 року документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ Пром-Юніт (контрагент-постачальник) - ТОВ Жнива України . Встановлена відсутність об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 22, 185, 187, 198 Податкового кодексу України. В порушення підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ Жнива України сформувало податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтверджені первинними документами ( актами, довідками, сертифікатами якості на соєву олію, довіреностями на передачу товару, товарно-транспортними накладними, які заповнені не в повному обсязі), а також не підтверджені перевіркою: ДПІ у Печерському районі м. Київ ГУ Міндоходів, в результаті чого за червень та липень 2014 року завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 2 789 646,4 грн, що призвело до заниження позитивного значення між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 2 789 646,4 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми від 04.12.2014 року за № 0004481500, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ Жнива України з податку на додану вартість на загальну суму 4 184 469 грн, в тому числі за основним платежем - 2 789 646 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 394 823 грн.

Крім того, відповідно наказу ДПІ у Красногвардійському районі № 984 від 24.11.2014, на підставі підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Жнива України з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з контрагентами за серпень 2014 року, за наслідками якої складено акт від 26.11.2014 № 3121/04-66-15-00/38361505.

Висновками перевірки встановлено наступні порушення. Перевіркою ТОВ Жнива України за серпень 2014 року документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ Планум , ТОВ Євро Атлант груп - ТОВ Жнива України . Встановлена відсутність об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 22, 185, 187, 198 Податкового кодексу України. ТОВ Жнива України порушено підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункт 44.1 статті 44, статтю 185, пункт 187.1 статті 187, пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.2 статті 200, пункти 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 2 685 268 грн. ТОВ Жнива України порушено підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України.

За наслідками акту перевірки від 26.11.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми від 04.12.2014 за № 0004491500, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ Жнива України з податку на додану вартість на суму 4 028 922 грн, в тому числі за основним платежем - 2 685 268 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 343 654 грн.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладених позивачем зі своїми контрагентами правочинів, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, ТОВ Жнива України (покупець) та ТОВ Пром-Юніт (постачальник) уклали договір поставки товару № 230614 від 23.06.2014.

За умовами договору постачальник зобов`язується продати та передати у власність покупця товар - соя (боби), а покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату ( п. 1.1 та п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових накладних. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору вказано, що постачальник зобов`язується поставити товар на протязі 2 робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документі: - видаткова накладна; - податкова накладна; - рахунок-фактура.

Згідно умов договору, передбаченими п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 30.06.2014 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Також, ТОВ Жнива України (покупець) та ТОВ Пром-Юніт (постачальник) уклали договір поставки товару № 260614 від 26.06.2014.

За умовами договору постачальник зобов`язується продати та передати у власність покупця товар - олія соєва ДСТУ 4534:2006 та олія соняшникова ДСТУ 4492:2005, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату ( п. 1.1 та п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових накладних. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору вказано, що постачальник зобов`язується поставити товар на протязі 2 робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документі: - видаткова накладна; - податкова накладна; - рахунок-фактура.

Згідно умов договору, передбаченими п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2014 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Крім того, що ТОВ Жнива України (покупець) та ТОВ Пром-Юніт (постачальник) уклали договір поставки товару № 010714 від 01.07.2014.

За умовами договору постачальник зобов`язується продати та передати у власність покупця товар - соя (боби), а покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату ( п. 1.1 та п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору вказано, що постачальник зобов`язується поставити товар на протязі 2 робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документі: - видаткова накладна; - податкова накладна; - рахунок-фактура.

Згідно умов договору, передбаченими п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2014 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

На виконання умов вказаних договорів поставки товару № 230614 від 23.06.2014, № 260614 від 26.06.2014 та № 010714 від 01.07.2014 ТОВ Пром-Юніт за період червень та липень 2014 року виписано та надано на адресу ТОВ Жнива України наступні первинні документи: рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні на загальну суму 16 737 879 грн., в т.ч. ПДВ 2 789 646,40 грн, а також було складено товарно-транспортні накладні.

Розрахунки по вказаним договорам поставки проводилися у безготівковій формі, кредиторська заборгованість ТОВ Жнива України перед ТОВ Пром-Юніт станом на 31.07.2014 відсутня, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем.

На виконання умов вказаних договорів поставки товару № 230614 від 23.06.2014, № 260614 від 26.06.2014 та № 010714 від 01.07.2014 ТОВ Пром-Юніт за період червень та липень 2014 року виписано та надано на адресу ТОВ Жнива України наступні первинні документи: рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні на загальну суму 16 737 879 грн, в т.ч. ПДВ 2 789 646,40 грн, а також було складено товарно-транспортні накладні.

Розрахунки по вказаним договорам поставки проводилися у безготівковій формі, кредиторська заборгованість ТОВ Жнива України перед ТОВ Пром-Юніт станом на 31.07.2014 відсутня, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем.

В акті перевірки від 20.11.2014 зазначено, що у підприємства відсутні: сертифікати якості на соєву олію, довіреності на передачу товару, товарно-транспортні накладні заповнені не в повному обсязі. Податковим органом при аналізі товарно-транспортних накладних встановлено відсутність фактичної адреси навантаження/розвантаження (назви вулиці, домівки, тощо), відсутні договори з перевізниками.

Дослідивши надані позивачем договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 08/14 від 10.02.2014 ( з ФОП ОСОБА_1 ), № 12-05П від 12.05.2014 (з ТОВ ВКФ Агіс ) та № 04/11/13 від 04.11.2013 р. (з ФОП ОСОБА_2) та товарно-транспортні накладні, копії яких є в матеріалах справи, судами встановлено, що за рахунок покупця-ТОВ Жнива України здійснювалося перевезення олії соєвої автоперевізниками ПП ОСОБА_1 та ТОВ ВКФ Агіс та сої - ФОП ОСОБА_2 , послуги автоперевізників оплачено позивачем у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками та про що відповідач не заперечує.

Судами встановлено, відповідно до листа ФОП ОСОБА_1 (вих. № 09/01-14 від 09.01.2014 р.) автотранспортні засоби, які належать ФОП ОСОБА_1 на праві власності, надано в оренду ТОВ ВКФ Агіс , згідно договору оренди транспортного засобу № 4-1424 від 16.08.2013, а відтак безпідставними є посилання податкового органу на відсутність у позивача транспортних засобів.

Відповідно до умов завіреного державним нотаріусом договору оренди транспортного засобу з наданням послуг з управління і технічної експлуатації (з екіпажем) від 16.08.2013 ( п.п. 1.1, 1.2 договору), копія якого є в матеріалах справи, ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) зобов`язаний надати ТОВ ВКФ Агіс (орендар) за плату в тимчасове володіння і користування і надати своїми силами послуги з управління ними і по технічній експлуатації наступні транспортні засоби: марки VOLVO державний номер НОМЕР_1, VOLVO державний номер НОМЕР_2 , DAF державний номер НОМЕР_3 , DAF державний номер НОМЕР_4 , DAF державний номер НОМЕР_5 , DAF державний номер НОМЕР_6 , MAGYAR державний номер НОМЕР_7 , LAG державний номер НОМЕР_8 , MENCI державний номер НОМЕР_9 , БУРГ BPDO державний номер НОМЕР_10 , HENDRICKS GOCH державний номер НОМЕР_11 , ZREMB, що відповідає зазначеним в товарно-транспортних накладних автотранспортним засобам.

Дослідивши товарно-транспортні накладні, суди встановили, що вони відповідають формі товарно-транспортної накладної, вказаної в додатку № 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, та містять всі необхідні реквізити, отже висновки відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Судами встановлено, що з акту перевірки від 26.11.2014 № 3121/04-66-15-00/38361505 встановлено, що ТОВ Жнива України мало фінансово-господарські відносини з ТОВ Причал-А , ТОВ Дніпросоя , сільськогосподарським ТОВ Ім. Ватутіна , фермерським господарством Лунки , ТОВ Будтехмонтажінвест , ТОВ Планум та ТОВ Еліт Фінанс .

Податковим органом в результаті перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ Планум та ТОВ Елітфінанс за серпень 2014 року зроблено висновок про нереальність господарських операцій з вказаними контрагентами, що призвело до заниження ТОВ Жнива України податку на додану вартість за вказаний період на 2 685 268 грн.

Судами встановлено, що ТОВ Жнива України (покупець) та ТОВ Планум (постачальник) уклали договір поставки товару № 29/08/14 від 29.08.2014.

За умовами договору постачальник зобов`язується продати та передати у власність покупця товар - соя (боби), а покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату ( п. 1.1 та п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових накладних. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору вказано, що постачальник зобов`язується поставити товар на протязі 2 робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документі: - видаткова накладна; - податкова накладна; - рахунок-фактура.

Згідно умов договору, передбаченими п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2014 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

На виконання умов вказаного договору поставки товару № 29/08/14 від 29.08.2014 ТОВ Планум виписано та надано на адресу ТОВ Жнива України наступні первинні документи: рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні на загальну суму 2 224 146 грн., в т.ч. ПДВ 444 829 грн., а також було складено товарно-транспортні накладні.

Розрахунки по вказаному договору поставки проводилися у безготівковій формі та здійснено в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

Також, матеріалами справи та в судовому засіданні встановлено, що ТОВ Жнива України (покупець) та ТОВ Еліт Фінанс (постачальник) уклали договори поставки товару № 150814 від 15.08.2014 , № 180814 від 18.08.2014, № 220814 від 22.08.2014.

За умовами вказаних договорів постачальник зобов`язується продати та передати у власність покупця товар - соя (боби), олія соєва та макуха соєва (відповідно), а покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату ( п. 1.1 та п. 1.2. договорів).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договорів найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договорів, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових накладних. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договорів вказано, що постачальник зобов`язується поставити товар на протязі 2 робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документі: - видаткова накладна; - податкова накладна; - рахунок-фактура.

Згідно умов договорів, передбачених п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Сторони встановлюють ціну договорів в гривнях. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договорів встановлено, що дані договори вступають в силу з дня підписання і діють до 31.12.2014 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даними договорами.

На виконання умов вказаних договорів поставки товару ТОВ Еліт Фінанс виписано та надано на адресу ТОВ Жнива України наступні первинні документи: рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, а також було складено товарно-транспортні накладні.

Розрахунки по вказаним договорам поставки проводилися у безготівковій формі та здійснені в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

Відповідачем зазначено, що при аналізі товарно-транспортних накладних встановлено відсутність фактичної адреси навантаження / розвантаження (назви вулиці, домівки, тощо).

Судами попередніх інстанцій досліджено вказані товарно-транспортні накладні та встановлено, що вони відповідають формі товарно-транспортної накладної, вказаної в додатку № 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, та містять всі необхідні реквізити.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновкам судів попередніх інстанцій, що аналіз реальності господарських операцій повинен здійснюватися на підставі первинних документів. Отримана контролюючим органом інформація про можливі порушення контрагентами позивача податкової дисципліни повинна перевірятися у встановленому законом порядку та не може слугувати беззаперечним доводом на підтвердження безтоварності операцій.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено та відповідачем не заперечувалось, що ТОВ Жнива України використовувало у своїй діяльності орендовані офісні та складські приміщення.

Водночас наданими копіями первинних документів, які містяться в матеріалах справи, підтверджується, що придбаний ТОВ Жнива України у контрагентів-постачальників, зазначених у актах перевірок від 20.11.2014 та 26.11.2014, товар - соя (боби), олія соєва в подальшому були використані у власній господарській діяльності позивача, а саме соя (боби) перероблені у макуху соєву та олію соєву і передані у власність контрагентам-покупцям за договорами поставки, а саме: ТОВ Жнива України (постачальник) та ТОВ Комплекс Агромарс (філія Київкомбікорм ) (покупець) договір поставки № 12-1974/КК-Ю від 21.12.2012 року, предмет договору - соєва макуха; ТОВ Жнива України (постачальник) та ТОВ Комплекс Агромарс (філія Бориспільський комбікормовий завод ) (покупець) договір поставки № 12-1975/БКЗ-Ю від 21.12.2012 року, предмет договору - соєва макуха; ТОВ Жнива України (постачальник) та ТОВ Комплекс Агромарс (покупець) договір поставки № 03/2014/КАМ/0 від 09.01.2014 року, предмет договору - рослинна олія; ТОВ Жнива України (постачальник) та ТОВ Адоніс (покупець) договір поставки № 04/02/14 від 04.02.2014 року, предмет договору - макуха соєва; ТОВ Жнива України (постачальник) та ТОВ ТД Асторг (покупець) договір поставки № 070314 від 07.03.2014 року, предмет договору - рослинна олія; ТОВ Жнива України (постачальник) та ТОВ Агро-Овен (покупець) договір поставки № 060314 від 06.03.2014 року, предмет договору - олія соєва, макуха соєва; ТОВ Жнива України (постачальник) та ТОВ Еліта (покупець) договір поставки № 200814 від 20.08.2014 року, предмет договору - макуха соєва.

На виконання умов вказаних договорів виписано та надано рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, товарно-транспортні накладні, ветеринарні свідоцтва, копії яких є в матеріалах справи.

Банківськими виписками підтверджується, що ТОВ Комплекс Агромарс (філія Київкомбікорм ), ТОВ Комплекс Агромарс (філія Бориспільський комбікормовий завод ), ТОВ Комплекс Агромарс , ТОВ Адоніс , ТОВ ТД Асторг , ТОВ Агро-Овен на адресу ТОВ Жнива України сплачено у безготівковій формі грошові кошти за вказаними договорами поставки.

Крім того, відповідно до довідок головного бухгалтера ТОВ Жнива України підприємством за період з червня по серпень 2014 року включно було придбано, перероблено та реалізовано продукцію.

Відтак, податковим органом не виконано обов`язок доказування та не доведено обставин, які слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Крім того, колегія суддів зазначає, що податковим органом не здійснювався аналіз господарських операцій позивача з ТОВ Компанія Укрпромторг .

В матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Окремі дефекти первинних документів, як і відсутність таких, не можуть свідчити про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами, якщо з сукупності наданих платником податків документів можливо встановити зміст та обсяг господарської операції.

Отже, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 у справі № 804/19632/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко