Постанова

від 16.06.2015 по справі 804/16463/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"16" червня 2015 р. справа № 804/16463/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чередниченко В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 р. у справі № 804/16463/14

за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до Приватного підприємства "Виридис"

про стягнення коштів та накладення арешту, -

встановив:

07.10.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- стягнути з рахунків відповідача в обслуговуючих банках кошти в сумі 991,7 грн. податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств;

- накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 року адміністративний позов задоволено частково:

- стягнуто з відповідача на користь держави в особі позивача заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 991,7 грн. шляхом стягнення з рахунків підприємства у банках, обслуговуючих такого платника податків;

- в решті позовних вимог відмовлено.

Постанова суду вмотивована тим, що відповідачем не надано доказів самостійного погашення заборгованості. Також, що позивачем не підтверджено жодних обставин, передбачених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, за яких може бути застосовано арешт коштів та інших цінностей відповідача, що знаходяться у банках.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі

В апеляційній скарзі зазначає, що ст. 20 та ст. 95 Податкового кодекс України регулюють різні сфери суспільних відносин, оскільки ст. 95 Податкового кодексу України визначає загальні підстави для застосування арешту як майна так і коштів платника податків, а ст. 20 Податкового кодексу України регулює питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться в банках.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

До судового засідання сторони, повідомлені належним чином про день, час та місце судового засідання не з’явились, що не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідач є платником податку і перебуває на податковому обліку у позивача.

Відповідно до картки особового рахунку відповідача з податку на прибуток 11.03.2014 року останнім, відповідно до податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств від 10.02.2014 року № НОМЕР_1, самостійно нараховано податкові зобов’язання за 2013 рік в сумі 993 грн. З урахуванням переплати, яка обліковувалась в особовому рахунку станом на 11.03.2014 року у сумі 1,3 грн., сума податкового боргу склала 991,7 грн.

В зв’язку з несплатою відповідачем податкового боргу останньому 19.03.2014 року було направлено податкову вимогу № 436-25.

З метою встановлення майна платника податків, яке може бути джерелом погашення податкового боргу податковим органом були направлені запити до Реєстраційної служби, Державної інспекції сільського господарства та Державної автомобільної інспекції України.

Згідно отриманих відповідей за відповідачем права власності на рухоме та нерухоме майно не зареєстровано.

Згідно пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України передбачені обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Згідно з пп. 94.6.1 та 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Податковим кодексом України передбачено два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: 1) арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу; 2) адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (в залежності від виду майна).

Залишаючи без розгляду позовні вимоги позивача в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, які знаходяться у банку, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині через те, що арешт коштів та інших цінностей платника податків у банку може бути застосований виключно за наявності обставин, визначених п. 94.2 ст.94 Податкового кодексу України, які не були доведені позивачем.

При цьому судом першої інстанції встановлено факт наявності у відповідача податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 991,7 грн., а факт відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу підтверджується наявними в матеріалах справи листом Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області № 07.2/13-26/2898 від 27.05.2014 року та листом Центру надання послуг, пов’язаних з використанням автотранспортних засобів, підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області № 6391 від 22.05.2014 року, а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб’єкта від 30.09.2014 року.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо необхідності дотримання вимог п. 94.2 ст. 94 податкового кодексу України при застосуванні арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходиться в банку є помилковим, оскільки судом першої інстанції було ототожнено норми пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, якими встановлені окремі, відмінні від підстав, передбачених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, підстави застосування арешту коштів (інших цінностей) на рахунку платника податків у банку.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в зв’язку з тим, що арешт може бути накладено в межах суми боргу.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.205, ст.207 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 р. у справі № 804/16463/14 скасувати в частині відмовлених позовних вимог та в цій частині позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Виридис», код ЄДРПОУ 36071935 кошти в сумі 991,7 грн. податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств, код платежу 11021000, р/р 3118009700013, одержувач УДКСУ у м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Виридис», код ЄДРПОУ 36071935, що знаходяться у банках в сумі 991,7 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко