Ухвала

від 16.07.2015 по справі 361/5822/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/5822/14 Головуючий у І інстанції Шинкарь А.О. Провадження № 22-ц/780/2164/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 38 16.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

16 липня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Поліщука М.А.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 у справі за позовом ОСОБА_3 до до ОСОБА_2, третя особа: Погребська сільська Рада про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2014 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 22 квітня 2012 року померла ОСОБА_5 після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на земельну ділянку площею 0,12 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована на території Погребської сільської ради Броварського району Київської області, кадастровий номер - 3221286400:03:002:0258. За життя ОСОБА_5 було складено заповіт, відповідно до якого спадкоємцями усього майна, що належало спадкодавцеві у рівних частинах є: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 В шестимісячний термін позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку йому відмовлено, оскільки спадкодавець за життя отримав Державний акт на право власності на цю земельну ділянку, однак цей акт був виготовлений в одному примірнику і перебуває у спадкоємця за заповітом ОСОБА_2, який вона відмовляється надати до нотаріальної контори по причині невизнання за позивачем права на спадщину. У зв'язку з цим позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 частину спірної земельної ділянки.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/2 земельної ділянки, кадастровий номер - 3221286400:03:002:0258, яка належала померлій ОСОБА_5

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що не була повідомлена належним чином про місце, дату та час розгляду справи, у зв'язку з чим була позбавлена можливості надати свої заперечення та подати зустрічний позов про визнання заповіту недійсним у зв'язку оформлення його по паспорту ОСОБА_5, виданого за підробленими документами.

Перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування суд обґрунтовував свої висновки тим, що позивач є спадкоємцем за заповітом і у встановлений законом строк прийняв спадщину та має право на 1\2 частини спірної земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом, з урахуванням того, що в нотаріальній конторі він не може отримати свідоцтво на свою частку, оскільки відповідач не надає оригінал правовстановлюючого документу.

Такі висновки суду відповідають обставинами справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз'яснень у п. 23 вищеназваної постанови Пленуму, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що 22 квітня 2012 року померла ОСОБА_5 (а.с. 5) після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, втому числі на земельну ділянку площею 0,12 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована на території Погребської сільської ради Броварського району Київської області, кадастровий номер - 3221286400:03:002:0258.

Позивач у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер - 3221286400:03:002:0258, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована на території Погребської сільської ради Броварського району Київської області, позивачу відмовлено у зв'язку з тим, що позивачем не надано документів, що підтверджують право власності померлої на земельну ділянку (а.с. 6).

Встановлено, що оригінал Державного акту на право приватної власності на землю знаходиться у відповідача, яка відмовилась надати його позивачу для оформлення спадщини.

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позивач є спадкоємцем за заповітом і у встановлений законом строк прийняв спадщину та має право на 1\2 частини спірної земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом, з урахуванням того, що в нотаріальній конторі він не може отримати свідоцтво на свою частку, оскільки відповідач не надає оригінал правовстановлюючого документу.

Доводи апеляційної скарги про те, що порушено процесуальне право відповідача на звернення з зустрічним позовом про визнання заповіту не дійсним, є безпідставними, оскільки відповідач не був позбавлений права подати зазначений позов в загальному порядку. Також до суду апеляційної інстанції відповідач не подавала копії позовної заяви про визнання заповіту недійсним та не заявляла клопотань про зупинення провадження у справі.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції викладених в заочному рішенні суду не спростовують.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, заочне рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: