Ухвала

від 21.07.2015 по справі 498/781/15-ц

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №498/781/15-ц

Провадження №2/498/253/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2015 року суддя Великомихайлівського районного суду Одеської області Теренчук Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

20 липня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Великомихайлівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за нерухоме майно, який обґрунтовує тим, що 25 червня 2013 року між ним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір про продаж нерухомого майна - птахоферми, що розташована за адресою: Одеська область Великомихайлівський район с. Новосавицьке, вул. Гагаріна. Продаж вказаної птахоферми було домовлено здійснити за 300 000 доларів США, що на той час складало 2 397 900 грн. за офіційним курсом НБУ. 01 серпня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про внесення змін до попереднього договору , яким були внесені зміни до п.9 Попереднього договору та передбачена можливість внесення птахоферми до Товариства з обмежено відповідальністю «Природний Шедевр». На виконання доручення відповідача та за вказівками його юристів, позивач 06.08.2013 року заснував ТОВ «Природний Шедевр» (ЄДРПОУ 38719026) та здійснив формування статутного капіталу нерухомим майном - птахофермою. При цьому вартість птахоферми, він за вказівкою відповідача суттєво занизив та вказав у розмірі 300 000,00 гривень. На підставі документів про заснування ТОВ «Природний Шедевр» та формування його статутного капіталу за рахунок нерухомого майна, 21.10.2013 року було здійснено реєстрацію права власності на птахоферму за ТОВ «Природний Шедевр». Після цього позивачем було здійснено вихід зі складу учасників ТОВ «Природний Шедевр» та включено до складу учасників відповідача. Однак, не зважаючи на це, розрахунок за продану птахоферму з позивачем так і не було здійснено. Тому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в національній валюті України за курсом Національного Банку України на день ухвалення рішення, що еквівалентно 316 964 доларів США 38 центів.

Ознайомившись з поданими матеріалами, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.

Згідно із ст.107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Відповідно до положень ч. 1 ст.15 ЦПК України, суди загальної юрисдикції розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Законом України від 15 грудня 2006 року №483-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів», передбачено, що до підвідомчості (підсудності) господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Зазначеним Законом також визначено поняття "корпоративні відносини" як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ч. 1 ст.167 Господарського кодексу України, корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, згідно з частиною третьою статті 167 Господарського кодексу України, під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Визначаючи, чи є спір таким, що виникає з корпоративних відносин та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 4 частини першої ст.12 ГПК України, стаття 15 ЦПК України), слід враховувати роз'яснення, надані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Так, у вказаній Постанові зазначено, що у порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у спорі є фізична особа. При цьому положення пункту 4 частини першої ст..12 ГПК, враховуючи її імперативний характер, не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних з діяльністю інших суб'єктів господарювання (споживчих, садових товариств тощо), а також стосовно справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, який вибув. Спори між господарським товариством і його учасником (акціонером, засновником), які є трудовими, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене вбачається, що в даному випадку правовідносини щодо продажу вищевказаної птахоферми, яка була включена до статутного капіталу ТОВ «Природний Шедевр», та зареєстровано право власності на птахоферму за ТОВ «Природний Шедевр», та як наслідок звернення позивача до суду з даним позовом, випливають з корпоративних прав відповідача, як засновника ТОВ «Природний Шедевр», який згодом вийшов зі складу учасників ТОВ «Природний шедевр» до учасника ТОВ «Природний Шедевр», а не як фізичної особи до фізичної особи на захист своїх особистих невизнаних, порушених чи оспорюваних прав чи з трудових правовідносин.

Таким чином, з урахуванням характеру спору та складу сторін у спірних правовідносинах, цей спір повинен розглядатися не судами загальної юрисдикції, а господарським судом, відповідно до правил підсудності, визначених ГПК України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Суд роз'яснює позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за нерухоме майно.

Керуючись ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за нерухоме майно.

Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.С.Теренчук