Рішення

від 16.07.2015 по справі 530/259/15-ц

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/259/15-ц

Номер провадження 2/530/194/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2015 р. Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Должко С.Р., при секретарі Кравченко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Зінькова справу за позовом

ОСОБА_1 до ПАТ "Полтаваобленерго" про усунення перешкод у здійсненні права власності та зобов"язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Полтаваобленерго" треті особи без самостійних вимог сектор містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області, відділ Держземагенства у Зіньківському районі Полтавської області, Зіньківський районний відділ Полтавської регіональної філії центр ДЗК про усунення перешкод у здійсненні права власності та зобов"язання вчинити певні дії.

В судовому засіданні позивач та представник позивача, підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, та вказали, що через земельну ділянку позивача, ОСОБА_1 проходить повітряна лінія електропередач, яка знаходиться зі сторони входу до господарства невисоко, що у разі обриву даної лінії, електричні проводи можуть впасти на його земельну ділянку, або на людину, яка буде проходити в цей час в зв'язку з чим можуть виникнути перешкоди під час входу та виходу із господарства. Крім того під час дозволеного будівництва на його подвір'ї, виникають труднощі, так як заважає дана електрична лінія, яка проходить по його земельній ділянці до електричної опори, яка стоїть на сусідній земельній ділянці, подвір'я сусіднього господарства, від якої відходить повітряна лінія розташована в безпосередній близькості до його земельної ділянки і при падінні внаслідок дії непереборної сили може спричинити як матеріальні збитки так і призвести загрози життю та здоров'ю як позивачу так членам його сім'ї.

В зв'язку з чим, позивач звертався до Зіньківської філії ПАТ «Полтаваобленерго», але електроопору з проводами не було перенесено на сьогоднішній день.

Представник відповідача, ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Зіньківської філії ПАТ «Полтаваобленерго» позов не визнав, просить суд відмовити по позовних вимогах, але підтвердив факт звернення до філії позивача.

Представник третіх осіб: сектор містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області, відділ Держземагенства у Зіньківському районі Полтавської області, Зіньківський районний відділ Полтавської регіональної філії центр ДЗК в судове засідання не з'явилися, але від них надійшло клопотання в якому, просять суд розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши позивача та представника позивача, які підтримали позовні вимоги, представника відповідача, який не визнав позовні вимоги суд вивчивши та дослідивши наявні матеріали справи , повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно ст. 213 ЦПК України, - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як передбачено нормою ст. 2 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право". Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно положень пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 В«Про судове рішення у цивільній справіВ» , - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норми, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 10 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 24.07.2013 року, посвідченого державним нотаріусом Зіньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 позивач, ОСОБА_1 набув права приватної власності на житловий будинок та інші господарські будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: село Бобрівник, вулиця Леніна, 23, Зіньківського району, Полтавської області та розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,25 га., кадастровий номер 5321386402:02:005:0012, яку також набув у приватну власність шляхом приватизації у відповідності до рішення 23 сесії 6 скликання Тарасівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Цільове призначення даної земельної ділянки - для обслуговування та будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд. (а.с.6,-9).

Земельна ділянка відповідача межує з земельною ділянкою позивача, що визнається сторонами та не потребує доказуванню в силу ч.1 ст. 61 ЦПК України, відповідно до якої, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

28.08.2014 року рішенням виконавчого комітету Тарасівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області за № 33 ОСОБА_1 було надано дозвіл для будівництва двоповерхового приміщення. Дозвіл видавався на підставі схеми забудови земельної ділянки та плану виданого КП ГБ ТІАБ Зіньківського району. (а.с.10).

В ст. 50 Конституції України визначено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Право на безпечні умови проживання та діяльності полягає у праві вимагати створення та підтримання таких умов, припиняти шкідливий вплив, що має місце, праві на відшкодування шкоди, а також праві реагувати на прояви небезпеки, що потенційно спроможні спричинити шкідливий вплив у майбутньому.

Відповідно до вимог ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Норми ст. 104 ЗК України вказують, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійсне якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земе ділянки та інше.

Отже особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров'ю, і хоча не спричинила на даний момент шкідливого впливу, проте з великим ступенем ймовірності може його спричинити.

В даній статті не наводиться вичерпний перелік виду екологічно небезпечної діяльності, що підлягають припиненню. Для визнання такої діяльності екологічно небезпечною достатньо факту наявності екологічного ризику, тобто ймовірності заподіяння шкоди чи виникнення шкоди.

Зі змісту статті випливає, що власники землі і землекористувачі можуть вимагати припинення не лише протиправної екологічно небезпечної діяльності, а й правомірної. Вимоги щодо припинення такої діяльності може стосуватися будь-яких власників чи користувачів сусідніх ділянок у тому числі і держави.

Власники землі і землекористувачі можуть мають право вимагати припинення екологічно небезпечної діяльності на сусідній земельній ділянці і тоді, коли екологічна шкода заподіюється не їм особисто, а третім особам.

Згідно повідомлення Зіньківської філії ПАТ «Полтаваобленерго» вказано, що перенесення лінії електропередачі ПЛ-04 кВ з території особистого господарства, яке розташоване в с.Бобрівник, вул.. Леніна, 23, Зіньківського району, Полтавської області розглянуто. (а.с.23).

Згідно акта та схеми розташування лінії електропередачі Л-2 ПЛ-0,4 кВ ТП-62 наданої Зіньківською філією ПАТ «Полтаваобленерго» вказано, що електроопора №8 знаходиться на відставні 4 метра від земельної ділянки ОСОБА_1 на території землі Тарасівської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області.

Електроопора №9 знаходиться на сусідній земельній ділянці, яка розташована поряд із земельною ділянкою ОСОБА_1. З'єднання електричних проводів повітряної лінії між електричними опорами №8 та №9 частково проходить по території земельної ділки , яка належить ОСОБА_1.

Тобто, як видно із даного акта та схеми розташування лінії електропередачі Л-2 ПЛ-0,4 кВ ТП-62 наданої Зіньківською філією ПАТ «Полтаваобленерго» видно, що території земельної ділянки ОСОБА_1 електричні опори не знаходяться, а проходять тільки проводи електричних ліній.( а.с.57-58).

Дані проводи електричних ліній також видно на фотокарточках наданих позивачем.

Згідно Закону України « Про енергетику» ст..18 вказано, що у разі спорудження або реконструкції будівель, доріг, мостів інших об'єктів роботи, пов'язані з упорядкуванням і перенесенням повітряних і підземних електричних мереж, теплових мереж та інших об'єктів електроенергетики, виконуються замовниками будівництва і реконструкції відповідно затвердженої проектно-кошторисної документації та вимог відповідних нормативів і під контролем власників споруд або мереж енергетики

Пунктом 5 «Правил охорони електричних мереж» визначаються охоронні зони уздовш повітряних ліній електропередачі у вигляді земельної ділянки і повітряного простору ( для повітряних ліні напругою 0,4 Кв визначено 2 метри).

Заявлені вимоги щодо зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою позивачу, ОСОБА_1 шляхом перенесення елекроопори із земельної ділянки, яка розташована за адресою с.Бобрівник, вул.. Леніна, 23, Зіньківського району, Полтавської області не підлягають задоволенню, оскільки електричної опори на території земельної ділянки ОСОБА_1 не має, як встановлено в судовому засідані. А перенесення електроопори №9 із сусіднього господарства не підлягають задоволенню, оскільки у якості відповідача сусід ОСОБА_1 залучений не був як відповідач.

Таким чином, суд вбачає порушення суб'єктивного права, що є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

А тому, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

На основі вищевикладеного, суд з позицією відповідача, не згідний, а тому до його позиції про не визнання позовних вимог підходить критично.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено повністю, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 10,15,30, 57-61, 88, 212-223 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Полтаваобленерго" " в особі Зіньківської філії ПАТ «Полтаваобленерго» треті особи без самостійних вимог сектор містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області, відділ Держземагенства у Зіньківському районі Полтавської області, Зіньківський районний відділ Полтавської регіональної філії центр ДЗК про усунення перешкод у здійсненні права власності та зобов"язання вчинити певні дії - задоволити частково.

Зобов'язати Публічне Акціонерне Товариство "Полтаваобленерго", яке розташоване за адресою м. Полтава, вул.. Старий Поділ,5 усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою позивачу, ОСОБА_1 шляхом перенесення повітряної лінії електропередач із земельної ділянки, яка розташована за адресою с.Бобрівник, вул.. Леніна, 23, Зіньківського району, Полтавської області.

Стягти із Публічне Акціонерне Товариство "Полтаваобленерго", яке розташоване за адресою м. Полтава, вул.. Старий Поділ,5 на користь ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір 121 грн. 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Написано власноручно.

Повний текст рішення виготовлено 20.07.2015 р.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області ОСОБА_3