Рішення

від 16.07.2015 по справі 909/566/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 р. Справа № 909/566/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: прокурора Снятинського району Івано-Франківської області, вул.Лотоцького, 18, м.Снятин, Івано-Франківська область, 78300 в інтересах держави в особі Снятинської міської ради, вул.Шевченка, 70, м.Снятин, Івано-Франківська область, 78300 в особі Снятинського комунального підприємства "Водоканал", вул. 1 грудня, 39, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300

до відповідача: приватного підприємства "Торговий дім "Лідер", вул.Грушевського, 19, м.Снятин, Івано-Франківська область, 78300

про стягнення 13335,00 грн.,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Верешко М.І. - прокурор відділу, (службове посвідчення №004153 від 14.09.12),

від позивача - Снятинського комунального підприємства "Водоканал": представник не з'явився,

від позивача - Снятинської міської ради: представник не з'явився,

від відповідача: представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Снятинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Снятинської міської ради, в особі Снятинського комунального підприємства "Водоканал" звернувся в суд з позовом до приватного підприємства "Торговий дім "Лідер" про стягнення 13335,00 грн. Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов договору №166 від 02.02.15 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення щодо оплати наданих послуг.

Керуючись ч.3 ст.2 ГПК України, прокурора Снятинського району в позовній заяві №66-37-15 від 21.05.15 (вх.№5723/15 від 25.05.15) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту. Тому, у відповідності до ч.1 ст.2 ГПК України, слід вважати, що прокурор з вимогами, викладеними в позові, звернувся до господарського суду в інтересах держави Снятинської міської ради, на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України представництва.

Представник прокуратури позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача - Снятинської міської ради в судове засідання не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату , час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6790/15 від 23.06.15.

Представник позивача - Снятинського комунального підприємства "Водоканал" в судове засідання не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6787/15 від 23.06.15.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив, хоча про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6789/15 від 23.06.15.

Частиною 3 статті 22 ГПК України встановлено обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

02.02.15 між Снятинським комунальним підприємством "Водоканал" та приватним підприємством "Торговий дім "Лідер" укладено договір №166 про надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення.

У відповідності до п. 1.1. договору, позивач зобов'язується своєчасно надати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого холодного водопостачання та водовідведення, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором.

Згідно п.2.3. договору, розрахунки за надані послуги з централізованого холодного водопостачання, централізованого водовідведення проводяться відповідачем щомісячно, на основі показників засобів обліку (лічильники), з моменту їх опломбування представниками позивача та взяття їх на облік.

Розрахунковий період оплати послуг - один календарний місяць ( п. 2.4. договору).

Пунктом 2.5. договору встановлено, що відповідач здійснює оплату за послуги передбачені договором, не пізніше 10 числа поточного місяця що йде за місяцем оплати (розрахунковим).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем в березні - квітні 2015 року надавалися відповідачу обумовлені договором послуги, що підтверджується актами приймання виконаних робіт №166 від 16.03.15 та 20.04.15, які підписані відповідачем без жодних зауважень та заперечень та рахунками - фактурами №29 від 20.03.15 та № 94 від 24.04.15 на суму 13335,00 грн., оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи.

В порушення договірних зобов'язань, відповідач не розрахувався за отримані, згідно вказаних актів послуги з централізованого холодного водопостачання та водовідведення, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем становить 13335,00 грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом звірки розрахунків станом на 12.05.15, копія якого долучена до матеріалів справи.

За змістом ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Оскільки договір №166 від 02.02.15 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, до нього застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.

В силу ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України). Наведена правова норма кореспондується зі ст.530 ЦК України, згідно якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 ГПК України покладено обов"язок на кожну зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем прийнятого на себе зобов"язання, вимога щодо стягнення з відповідача 13335,00 грн. боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, пов"язані з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 629, 901, 903 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов прокурора Снятинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Снятинської міської ради в особі Снятинського комунального підприємства "Водоканал" до приватного підприємства "Торговий дім "Лідер" про стягнення 13335,00 грн. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Торговий дім "Лідер", вул.Грушевського, 19, м.Снятин, Івано-Франківська область, 78300 (код ЄДРПОУ 32879055) на користь Снятинського комунального підприємства "Водоканал", вул. 1 грудня, 39, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300 (код ЄДРПОУ 31982870)- 13335,00 (тринадцять тисяч триста тридцять п"ять гривень) - заборгованості.

Стягнути з приватного підприємства "Торговий дім "Лідер", вул.Грушевського, 19, м.Снятин, Івано-Франківська область, 78300 (код ЄДРПОУ 32879055) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ)-37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) - 1827,00 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) - судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.07.15

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"