Рішення

від 13.07.2015 по справі 916/834/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2015 р.Справа № 916/834/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРИНГЕЙТ СЕРВІС";

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА"

про стягнення 84736.88грн.

Головуючий - Погребна К.Ф.

Судді - Мостепаненко Ю.І.

Зайцев Ю.О.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Ткаченко О.М. - довіреність;

Від відповідача: Поліщук Ю.В. - довіреність;

Сазонова І.О. - довіреність;

Федорова В.О. - довіреність;

В судовому засіданні 13.07.2015р. приймали участь представники:

Від позивача: Ткаченко О.М. - довіреність;

Від відповідача: Федорова В.О. - довіреність;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРИНГЕЙТ СЕРВІС" звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА" про стягнення недоплати за договором поставки №02 від 04.04.2013р. в розмірі 84736,88грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.2015 року, було порушено провадження у справі № 916/834/15-г із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2015р. справу №916/834/15-г призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Згідно автоматизованої системи документообігу суду та розпорядженням керівника апарату суду №453 від 28.04.2015р., справу №916/834/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Мостепаненко Ю.І. суддя Зайцев Ю. О., які своєю ухвалою від 29.04.2015р. прийняли відповідну справу до свого провадження із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2015р. строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять днів в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач в судове засідання з'явився, надав відзив на позов відповідно якого позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими безпідставними в зв'язку з чим просить суд в задоволені позову відмовити повністю. В своїх запереченнях відповідач посилається на неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань щодо поставки товару.

В судових засіданнях в порядку ст. 77 ГПК України проголошувались перерви з 16.03.2015р. до 30.03.2015р., з 30.03.2015р. до 08.04.2015р., з 08.04.2015р. до 22.04.2015р. та з 22.07.2015р. до 27.06.2015р.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.07.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

04.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Левада" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарингейт сервіс" (Постачальник) було укладено договір постачання №02, згідно умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, поставити у власність Покупця обладнання та витратні матеріали (надалі - Товари), визначеними відповідно до Додатку №1 до цього Договору, із здійсненням їх монтажу та встановлення в приміщеннях, вказаних Покупцем, та вводом до експлуатації, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти і оплатити вищезазначені Товари.

Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1. Договору: "Ціна Договору включає в себе: вартість товарів, доставку на територію Покупця, монтаж та встановлення у вказаних Покупцем приміщеннях та введення в експлуатацію і на дату укладення цього Договору складає: 765811,28грн. (сімсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот одинадцять гривень 28 копійок), в тому числі ПДВ, що еквівалентно 72934,40 Євро (сімдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять чотири євро 40 євроцентів), в тому числі ПДВ (20%) Євро (станом на 04.04.2013р. середній міжбанківський курс гривні до іноземної валюти Євро(продаж) + 2%)".

Згідно Платіжних доручень: №1788 від 16.04.2013р. на суму 291008,00грн., №423 від 13.05.2014р. на суму 291008,00грн., №592 від 17.06.2013р. на суму 50000,00грн., №784 від 04.09.2014р. на суму 133795,28грн. Покупцем за Договором було оплачено вартість Товару, а суму 765811,28 грн..

Як зазначає позивач, відповідач постійно сплачував грошові кошти за курсом 10,5грн. за один Євро, чим порушив взяті на себе зобов'язання за договором, а саме п.3.3 договору.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що загальна договірна ціна Договору змінюється і прив'язується до середнього міжбанківського курсу гривні до іноземної валюти Євро (продаж) + 2% встановленого міжбанківським валютним ринком України на день надходження оплати на поточний рахунок Постачальника від Покупця за товари, які поставляються. Сторони узгодили, що інформацію про середній міжбанківський курс гривні до Євро, встановлений міжбанківським валютним ринком вони отримають з інтернет сторінки за адресою: http://minfin.соm.uа (продаж).

Так, платежі здійснені 16.04.2013р., 13.05.2013р. та 17.06.2013р. разом складають 632016грн, що за курсом 10.5 грн. за один Євро, складе 60192 Євро., а платіж 04.09.2014р. в гривневому еквіваленті був здійснений на суму 12742,40 Євро.

Згідно інформації з сайту Мінфіна ( http://minfin.соm.uа(продаж )) середній міжбанківський курс гривні до Євро, встановлений міжбанківським валютним ринком станом на 04.09.2014р., складав 17.15 грн. за одне Євро. Здійснюючи 04.09.2014р. оплату розміром 133795,28грн. що еквівалентно 12742,40 Євро, відповідач, на виконання взятих на себе зобов'язань за договором, повинен був сплатити грошову суму у розмірі 218523,16грн..

Як вказує позивач, за його розрахунком у відповідача рахується недоплата за договором поставки №02 в розмірі 84736,88грн. (218523,16грн. (оплата відповідно п.3.3 договору по курсу 17.15грн. за одне Євро.)- 133795,28грн. (фактично здійснена оплата)).

Посилаючись на вищенаведені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРИНГЕЙТ СЕРВІС" звернулось з відповідним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, сторони погодили, що ціна Договору змінюється і прив'язується до середнього міжбанківського курсу гривні до іноземної валюти Євро (продаж) + 2% встановленого міжбанківським валютним ринком України на день надходження оплати на поточний рахунок Постачальника від Покупця за товари, які поставляються (п.3.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи згідно інформації з сайту Мінфіна ( http://minfin.соm.uа(продаж )) середній міжбанківський курс гривні до Євро, встановлений міжбанківським валютним ринком станом на 04.09.2014р., складав 17.15 грн. за одне Євро. тоді як оплата здійснена відповідачем 04.09.2014р. була проведена по курсу 10.5грн. за одне Євро, що є порушенням умов договору. а саме п.3.3.

Отже, враховуючи викладене, господарський суд доходить висновку, що у відповідача наявна недоплата за договором поставки №02 в розмірі 84736,88грн., а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРИНГЕЙТ СЕРВІС" є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Запереченні відповідача до уваги судом не приймаються оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, як зазначає відповідача, позивач свої зобов'язання щодо поставки товару належним чином та в повному обсязі не виконав, проте в матеріалах справи міститься рішення Господарського суду Одеської області від 05.05.2015р. справа №916/5053/14, яке набрало законної сили та яким серед іншого встановлений належний факт виконання позивачем зобов'язань за договором поставки №02 від 04.04.2013р. в повному обсязі.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Левада"(68000, Одеська область. м. Іллічівськ, вул.1 Травня, 3; код ЄДРПОУ 34055728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарингейт сервіс" (65113, м.Одеса, вул.Академіка Вільямса, б.48, корп..3, кв.12, код ЄДРПОУ 37871946) 84736 (вісімдесят чотири тисячі сімсот тридцять шість)грн. 88коп. недоплата за договором №02 від 04.04.2013р. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20 липня 2015 р.

Головуючий К.Ф. Погребна

Суддя Ю.І. Мостепаненко

Суддя Ю.О. Зайцев