Рішення

від 01.04.2009 по справі 1/124/26-76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 РІШЕННЯ         

від "01" квітня 2009 р.                                                      

по справі  № 1/124/26-76

За

позовом   Прокурора м. Луцька в інтересах ОСОБА_1

          до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Волиньфармсервіс-2"

          про стягнення 14 019,50 грн.

Суддя  Гончар М.М.

                 Представники сторін:

від

позивача: ОСОБА_1

від

відповідача: н/з

          В судовому засіданні приймав

участь: Чмир І.В. прокурор відділу представництва          Волинської обласної прокуратури

          Суть спору: Прокурор м. Луцька звернувся до

господарського суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою

відповідальністю "Волиньфармсервіс-2" про стягнення 14 019 грн. 50

коп. частки в прибутку товариства при її виключенні.

          Позовні вимоги обґрунтовані

наступним:

- на

момент виключення ОСОБА_1 із складу учасників товариства по балансу станом на

01.04.2002 року на товаристві рахувався нерозподілений прибуток в сумі 121300

грн., який не врахований при нарахуванні ОСОБА_1 частки в прибутку;

-

розрахунок належних ОСОБА_1 коштів мав бути проведений за фінансовим звітом

станом на квітень 2002 року;

- п.

4.6 Статуту передбачено, що у разі виходу учасника товариства, йому протягом

місяця сплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в

статутному фонді.

Позивачка

ОСОБА_1 05.11.2008 року подала суду доповнення до позову прокурора, в якому

зазначила, що позовні вимоги зазначені не в повному обсязі і просила суд при

розгляді справи виходити із наступних вимог:

-          належна їй частка в майні і прибутку

товариства складає 19523 грн.;

-

згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову

звітність" нарахування належної їй частки товариство зобов'язане було

провести під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її

закінчення;

-

частка визначається на підставі балансу на 01.04.2002 року, оскільки 22.04.2002

року баланс не складався і тому їй належить:

частка

в статутному фонді -4300 грн.;

частка

в нерозподіленому прибутку -15 162,50 грн.;

частка

в резервному фонді -60,50 грн.;

і

всього 19 523 грн.

-

нараховані товариством 5578 грн. не отримувала, так як не згідна із зазначеною

сумою;

-

товариством розрахунок проведений не вірно, не на момент виключення, а лише

через рік після виключення, за який товариство витратило майже весь

нерозподілений прибуток : з 121,3 т.грн. витрачено 119,2 т.грн., залишок склав

2,1 т.грн.;

-

недорахована товариством сума складає 14019,50 грн.;

-

прокурором не нараховані відсотки за користування чужими коштами;

-

стягнути збитки згідно ч. 2 ст. 230 Цивільного кодексу України, завдані шляхом

обману.

Відповідач

у відзиві позовні вимоги визнав частково:

-

відповідно до змісту статей 54, 55 Закону України "Про господарські

товариства" учаснику товариства, який вибув, виплачується частка в майні

пропорційна його частці в статутному фонді товариства; така виплата проводиться

після затвердження звіту за рік і не пізніше 12 місяців з дня виходу;

-

ОСОБА_1 виключена із товариства 22.04.2002 року, тому виплата її частки

проводиться після затвердження звіту за 2002 рік;

- за

підсумками роботи товариства у 2002 році позивачці була розрахована вартість

частки в майні в сумі 5921 грн., яку остання відмовилася отримувати, т. я. не

була згідна з такою сумою;

- на

виконання завдання Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області

та постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області

контрольно-ревізійним управлінням в Волинській області в товаристві з обмеженою

відповідальністю "Волиньфармсервіс-2" проведена ревізія окремих

питань фінансово-господарської діяльності за 2002 рік, якою встановлено, що

вартість частки в майні ОСОБА_1 має становити саме 5578 грн., з яких 4435 грн.

частка в майні товариства та 1143 грн. від отриманого товариством прибутку

станом на 01.04.2002 року, хоча попередньо товариство нарахувало частку в

прибутку станом на 01.03.2002 року в сумі 1486 грн., проте ревізією було

виявлено помилку у визначені частки в прибутку і за вказаними помилками

товариство перерахувало частку в прибутку станом на 01.04.2002 року, що на 343

грн. менше раніше розрахованого товариством;

-

ОСОБА_1 оскаржувала дії ревізора та оспорювала в суді рішення КРУ у Волинській

області; постанова Луцького міськрайонного суду від 04.10.2007 року залишена

без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2008

року; отже  рішення КРУ у Волинській

області прийняте за результатами перевірки дій ревізора КРУ залишено без змін.

Вимоги

ОСОБА_1, викладені в доповненні до позовної заяви товариство не визнає з

наступних мотивів:

-

вимоги позивачки стягнути з товариства на її користь  на підстав ч.2 ст. 230 Цивільного кодексу

України подвійний розмір від суми не нарахованої, на її думку, частки в

прибутку в сумі 14019,50 грн. не можуть бути задоволені, т. я. позивачка

посилається на норму права, а саме ч.2 ст.230 Цивільного кодексу України в

редакції 2003 року, яка набрала чинності з 01.01.2004 року, хоча спірні

правовідносини виникли раніше -в 2003 році, тобто наведена норма не може

регулювати правовідносини, які виникли до введення в дію цієї норми; ЦК УРСР в

редакції 1963 року такої норми не містить;

-

крім того, ч.2 ст.230 Цивільного кодексу України регулює відносини які виникли

при укладенні і визнанні недійсними правочинів, укладених під впливом обману;

- не

можуть бути задоволені вимоги позивачки про стягнення відсотків за користування

чужими коштами, т. я. вона відмовилась отримувати нараховану їй суму, що сама

визнала в своєму клопотанні про доповнення позовних вимог.

Прокурором

не підтримані доповнення ОСОБА_1 до повної заяви, з мотивів, зазначених в листі

прокурора м. Луцька від 02.12.2008 року :

- ч.

2 ст. 230 Цивільного кодексу України, 

яка регулює правові наслідки вчинення правочину під впливом обману

передбачає, що сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій

стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з

вчиненням цього правочину, не поширюється на правовідносини по стягненні частки

в майні та прибутку підприємства;

-

посилання ОСОБА_1 на необхідність стягнення процентів за користування її

коштами протягом 6 років 6 місяців згідно відсоткової ставки КБ

"Західінкомбанк" суперечить ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу

України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

28.01.2009

року ОСОБА_1 подані суду уточнені позовні вимоги:

-

борг на 22.04.2002 року -19 523 грн.;

-

борг перерахований на індекс інфляції -22 586,19 грн.;

- 3%

за користування коштами з 22.04.2008 року по 31.01.2009 року 5 643,10 грн.

Разом

: 47 752,29 грн.

Зазначені

вимоги позивачка обґрунтовує обманом її зі сторони відповідача, зниженням їй

частки, внаслідок чого вона стала інвалідом і в зв'язку з цим просить стягнути

з відповідача 10 000 грн. моральної шкоди, всього просить стягнути 57752,29

грн.

В

забезпечення позову просила заборонити відповідачу відчужувати приміщення по

проспекту Соборності, 42а/39, яке є його власністю.

Прокурор

в судовому засіданні уточненні позовні вимоги ОСОБА_1 не підтримав.

Товариством

з обмеженою відповідальністю "Волиньфармсервіс-2" 02.03.2009 року

подане суду клопотання про долучення до матеріалів справи видаткового касового

ордеру та розписки ОСОБА_1 в отриманні в товаристві 5 578 грн. частки в майні

товариства.

04.03.2009

року подана суду заява від ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог: зменшення суми

позову на 1143 грн. і стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції -21999,65

грн., втрачену вигоду в сумі 26521,24 грн., яку б вона отримала, коли б внесла

їх в банк під 3% річних. Заявляє про підтримання свого клопотання про

призначення судово-бухгалтерської експертизи, висловлене усно в судовому

засіданні 25.02.2009 року.

В

судовому засіданні 01.04.2009 року позивачка подала уточнення позовних вимог, в

якому просила стягнути з відповідача належну їй частку в прибутку товариства на

01.04.2002 року виходячи з нерозподіленого прибутку по балансу на 01.03.2002

року 121,3тис. грн.

В

процентному еквіваленті частка ОСОБА_1 12,5%, що дорівнює 15162,50 грн. (121,3

т.грн. х 12,5%). Від цієї суми позивачка відмінусувала отримані уже нею і

нараховані відповідачем 1143 грн., в зв'язку з чим просить стягнути 14019,50

грн. (15162,50 грн. -1143 грн.), як заявлено прокурором в позовній заяві.

Крім

цього, просить стягнути інфляційні нарахування за період порушення відповідачем

строку виплати коштів за 2006р., 2007р. і 8 місяців 2008 року, всього 12194,61

грн.

Від

заявленої вимоги 3% за користування грішми і моральної шкоди і інших попередніх

уточнень відмовилась.

Розглянувши

документи справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Збори

засновників ТзОВ "Волиньфармсервіс-2" 22.04.2002 року вирішили

виключити ОСОБА_1 із складу учасників ТзОВ "Волиньфармсервіс-2" з

наслідками, передбаченими статтями 54, 55 Закону України "Про господарські

товариства", про що свідчить протокол №6.

В

зв'язку з виключенням з товариства ОСОБА_1 нарахована частка в майні в сумі

4435 грн. та 1486 грн. її частка в прибутку, яка після ревізії КРУ зменшена на

343 грн. і відповідно до акту КРУ визначена в сумі 1143 грн.

Частиною

2 статті 54 Закону України "Про господарські товариства" встановлено,

що учаснику, який вибув, сплачується належна йому частка прибутку, одержаного

товариством в даному році до моменту його виходу.

Відповідно

до п. 1 ст. 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з

обмеженою відповідальністю є статут.

Статут

товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, передбачених статтею

88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з

визначенням частки кожного учасника капіталу; склад та компетенцію органів

управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування

резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Пунктом

2 ст. 148 Цивільного кодексу України встановлено , що учасник, який виходить із

товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини

майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Порядок

і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у

статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і

законом.

Статут

товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньфармсервіс-2"

затверджений установчими зборами учасників товариства від 13 грудня 1998 року

та зареєстрований виконавчим комітетом Луцької міської Ради народних депутатів,

розпорядження №1-РВ від 05 січня 1999 року.

В п.

4.1 Статуту зазначені учасники товариства, серед яких є ОСОБА_1

Серед

прав учасників товариства (п. 4.2 Статуту) є право кожного з учасників

товариства на вихід з товариства.

Згідно

з п. 4.4 Статуту учасники товариства зобов'язані виконувати свої зобов'язання

перед товариством, в тому числі, пов'язані з майновою участю, а також вносити

вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність

товариства; додержуватись положень установчих документів та виконувати рішення

загальних зборів учасників; сприяти в здійсненні товариством своєї діяльності.

У

разі виходу учасника товариства, йому протягом місяця виплачується вартість

частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному фонді (п. 4.6

Статуту).

Учасник,

що вийшов з товариства, має право на належну йому частину прибутку, одержаного

товариством в поточному році до моменту його виходу з товариства (п. 4.7

Статуту).

Рішенням

зборів засновників ТзОВ "Волиньфармсервіс-2" від 22.04.2002 року

ОСОБА_1 виключено із числа учасників товариства "Волиньфармсервіс-2"

в зв'язку з чим товариство зобов'язане було виплатити вибулому учаснику,

ОСОБА_1, належну їй частку прибутку, одержану товариством в даному році до

моменту його виходу, як це встановлено ст. 54 Закону України "Про

господарські товариства"та п. 4.6, 4.7 Статуту, тобто станом на 01.03.2002

року.

В п.

5.5 Статуту зазначені частки кожного з учасників товариства. Частка ОСОБА_1

становить 12,5%.

Згідно

балансу відповідача на 01 квітня 2002 року нерозподілений прибуток на кінець

звітного періоду становив 121,3 тис. грн. З цієї суми частка ОСОБА_1 в 12,5%

складає 15162,50 грн., за мінусом визнаних та виплачених відповідачем 1143 грн.

становитиме 14019,50 грн., як зазначено в позовній заяві прокурора.

01.04.2009

року ОСОБА_1 подала суду квитанцію №69 від 01.04.2009 року про сплату 220 грн.

державного мита.

Сума

інфляційних нарахувань в 12194,61 грн. вирахувана ОСОБА_1 невірно. Так, за 2006

рік при індексі інфляції в 111,6% інфляційні нарахування від 14019,50 грн.

складають 1626,26 грн. (14019,50 х 116,6%), т. я. від отримання 1143 грн.

ОСОБА_1 відмовлялася; за 2007 рік -2327,23 грн. (14019,50 х 116,6%); за 8

місяців 2008 року - 2073,34 грн. (14019,50 х 102,9% х 102,7% х 103,8% х 103,1%

х 100,8% х 99,5% х 99,9%). Всього за 2006, 2007, 8 місяців 2008 року інфляційні

нарахування складають 6026,83 грн. і в цій сумі підлягають задоволенню

відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, т. я. належна ОСОБА_1 частка

підлягає виплаті в місячний термін після виходу (виключення) її з товариства

(п. 4.6 Статуту). ОСОБА_1 відмовлялася від отримання лише 1143 грн. частки,

частка в сумі 14019,50 грн. на момент виключення з товариства ОСОБА_1 не

нараховувалась.

Заперечення

відповідача з посиланням на акт перевірки КРУ від 17.02.2006 року не може бути

враховано судом, т. я. фінансовий звіт, на який звертається увага ревізора,

складений на січень 2003 року, а судом взято до уваги баланс на квітень 2002

року, відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про господарські

товариства" та п. 4.7 Статуту товариства.

Відповідно

до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального України  на відповідача покладаються витрати по

розгляду справи.

Керуючись

ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 143, 148

Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального

України , господарський суд, -

в и р і ш и в :

           1.Позов задовольнити.

                   2.Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю "Волиньфармсервіс-2", м. Луцьк, просп.

Соборності, 42А, код 30248291 на користь ОСОБА_1, м. Луцьк, АДРЕСА_1, 14 019

грн. 50 коп. частки в майні та прибутку товариства, 6026,83 грн.  інфляційних нарахувань, 60 грн. 27 коп.

витрат по сплаті державного мита.

3.Стягнути

з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньфармсервіс-2", м.

Луцьк, просп. Соборності, 42А, код 30248291 в доход Державного бюджету України

140грн. 19 коп. державного мита.

4.Стягнути

з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньфармсервіс-2", м.

Луцьк, просп. Соборності, 42А, код 30248291, 

118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на

користь Державного бюджету м. Луцька (р/р3121172597100002 одержувач коштів УДК

у м. Луцьку, банк одержувача ГУДКУ у Волинській області, код одержувача

21741605, МФО 803014, КЕКД 22050000.).

          5.Позивачу направляється довідка на

повернення державного мита №01-17/36 від 01.04.2009 року.

          6.Накази видати після набрання

рішенням законної сили.

                    Суддя                                                                     

М.М. Гончар