Постанова

від 16.07.2015 по справі 824/1192/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/1192/15-а

12:30

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кушнір В.О.

секретаря судового засідання Тимофєєва А.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до МПП «Каленчук клінік» про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (позивач) звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з МПП "Каленчук Клінік" (відповідача) адміністративно-господарські санкції в сумі 24824,00 грн. та пеню у розмірі 1253,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги ОСОБА_4 України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» щодо забезпечення працевлаштування інвалідів та в силу ст.20 цього ОСОБА_4 своєчасно не сплатив штрафні санкції в сумі 24824,00 грн., за що позивачем нараховано пеню у розмірі 1253,36 грн. В добровільному порядку штрафні санкції та пеню відповідачем не було сплачено, що стало підставою звернення до суду із позовною заявою.

Відповідач, не погоджуючись з заявленим позовом, подав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що МПП "Каленчук Клінік" виконало всі вимоги щодо працевлаштування інвалідів, покладених на відповідача ОСОБА_4 України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», та у 2014 році створило 1 робоче місце для працевлаштування інваліда, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, представники відповідача наполягали на відмові у задоволені позову з мотивів зазначених у запереченні.

Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік №3618 від 27.02.2015 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу осіб складає 25 чоловік, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) значиться 0 чоловік, в графі кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 ОСОБА_4 України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» значиться 1 чоловік. Самостійно визначена сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 24824 грн. (а.с.5).

Відповідно до інформації Чернівецького міського центру зайнятості від 15.06.2015 р. № 32-13/1650, відповідач протягом 2013-2014 років та за період з початку 2015 року не інформував центр зайнятості щодо потреби в працівниках з інвалідністю (а.с.30).

Згідно повідомлення Чернівецького міського центру зайнятості від 24.06.2015р. №32-13/1722 відповідно до журналу вхідної кореспонденції за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. дані про надходження звітності від відповідача "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН для інвалідів відсутні (а.с.41).

Враховуючи вищевикладене на підставі вказаного звіту позивачем нараховано адміністративно-господарські санкції у розмірі 24824,00 грн. та пеня у сумі 1253,36 грн. У зв'язку з чим, позивачем 23.04.2015р. направлено на адресу відповідача претензію на суму 25022,56 грн. (24824,00 грн. адміністративно-господарських санкцій + 198,56 грн. пеня (а.с.6).

Проте на час звернення до суду та розгляду справи відповідач не сплатив адміністративно-господарські санкції в установлені законом строки, тому його заборгованість перед позивачем у зв'язку із збільшенням пені становить 26077,36 грн. (24824,00 грн. адміністративно-господарських санкцій + 1253,36 грн. пені станом на 04.06.2015 р.), що підтверджується розрахунком адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів по відповідачу (а.с.4).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч.1 ст.19 ОСОБА_4 України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» №875-ХІІ від 21.03.91р. (далі - Закон №875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з ч.1 та 2 ст.20 ОСОБА_4 №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього ОСОБА_4, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частини 4 та 5 статті 20 ОСОБА_4 №875-ХІІ передбачають, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього ОСОБА_4. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим ОСОБА_4, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.9 та ч.10 ст.20 ОСОБА_4 №875-ХІІ спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього ОСОБА_4, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

На день пред'явлення позову до суду заборгованість відповідачем добровільно погашена не була.

Суд вважає безпідставними та необґрунтованими твердження відповідача, що ним у 2014р. вимоги ОСОБА_4 України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" виконано в повному обсязі, зокрема створено одне робоче місце за спеціальністю "Лікар-стоматолог", оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Зокрема, відповідно до інформації Чернівецького міського центру зайнятості від 15.06.2015 р. № 32-13/1650, відповідач протягом 2013-2014 років та за період з початку 2015 року не інформував центр зайнятості щодо потреби в працівниках з інвалідністю (а.с.30).

Також згідно повідомлення Чернівецького міського центру зайнятості від 24.06.2015р. №32-13/1722 відповідно до журналу вхідної кореспонденції за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. дані про надходження звітності від відповідача "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" за формою №3-ПН для інвалідів відсутні (а.с.41).

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що будь-яких оголошень щодо потреби в працівнику з інвалідністю в засобах масової інформації чи в мережі інтернет ним не надавались.

Зазначене вище свідчить про недоведеність відповідачем факту здійснення всіх передбачених законом заходів по обов'язковому працевлаштуванню інвалідів, зокрема шляхом інформування центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з МПП «Каленчук клінік» (58000, м. Чернівці, вул. Н.Яремчука, 19, код ЄДРПОУ 33002104) на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 24824 (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 00 коп. та пеню у розмірі 1253 (одна тисяча двісті п'ятдесят три) грн. 36 коп.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.О. Кушнір

Постанова в повному обсязі складена 21 липня 2015 р.