Рішення

від 17.07.2015 по справі 616/64/15-ц

ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 616/64/15-ц

Провадження № 2/616/59/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

„17В» липня 2015 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ШЕГДА В.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до приватно - орендного сільськогосподарського підприємства «Бурлуцьке» про витребування майна із чужого незаконного володіння, відшкодування майнової та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до приватно - орендного сільськогосподарського підприємства «Бурлуцьке» (далі - ПОСП «Бурлуцьке»), в якому просять повернути земельну ділянку № 1001, призначену для сільськогосподарського виробництва, яка має визначені межі і розташована на території Великобурлуцької селищної ради та належить даним особам на праві приватної власності. Також просять стягнути з ПОСП «Бурлуцьке» заподіяну майнову шкоду в сумі 21 350 грн. у вигляді компенсації за невиплачену орендну плату, а також моральну шкоду заподіяну протиправними діями у використанні вищевказаної земельної ділянки в розмірі 10 000 грн. 00 коп., тобто по 5 000 грн. 00 коп. кожному та відшкодувати судові витрати в повному обсязі.

В обґрунтування позову позивачі вказали, що 28 листопада 2014 року вони стали законними власниками земельної ділянки, яка розташована на землях ПОСП «Бурлуцьке», що підтверджується відповідними свідоцтвами про право власності на нерухоме майно. Дана земельна ділянка позивачам дісталась від померлої матері ОСОБА_4 Стверджують, що з 2007 року земельною ділянкою користується ПОСП «Бурлуцьке». На початку серпня 2014 року позивачі звернулись до керівника ПОСП «Бурлуцьке» з усною заявою з проханням врегулювання питання узаконення використання даної земельної ділянки та виплати орендної плати за оренду земельної ділянки, починаючи з 2007 року. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була дана відповідь керівником підприємства, із якої вбачається, що відповідач визнає незаконне використання земельної ділянки лише з 2014 року, а також пропонує позивачам укласти договір оренди земельної ділянки з ПОСП «Бурлуцьке», або здійснити обмін на рівноцінну земельну ділянку після закінчення сільськогосподарських робіт у липні-серпні 2015 року. Вважають, що відповідач порушує їх права, тому вони звернулись до суду із даним позовом та просять їх вимоги задовольнити.

Представник позивачів ОСОБА_1, який діє на підставі довіреностей від 29.10.2014 року (а.с.36,43) в судовому засіданні зменшив позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди у вигляді компенсації за невиплачену орендну плату з 21 350 грн. до 16 223 грн. 52 коп., а також просив стягнути моральну шкоду заподіяну протиправними діями у використанні вищевказаної земельної ділянки в розмірі 10 000 грн. 00 коп. та просив відшкодувати судові витрати в розмірі 469 грн. 50 коп., а всього загальна сума складає 26 692 грн. 52 коп. Також просив витребувати із чужого незаконного володіння ПОСП «Бурлуцьке» спірну земельну ділянку.

Представник відповідача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності від 02.06.2014 року (а.с.42), в перших судових засіданнях позовні вимоги не визнав в повному обсязі, надав письмові заперечення в яких зазначив, що позивачі договору оренди земельної частки (паю) з ПОСП «Бурлуцьке» не укладали, тому у підприємства були відсутні будь-які підстави для виплати орендної плати (а.с.54). В послідуюче судове засідання на 07.07.2015 року не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, судову повістку отримав особисто (а.с.188).

У зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, яке було призначено на 07.07.2015 року, розгляд справи було відкладено до 09 год. 00 хв. 17 липня 2015 року, про що був повідомлений керівник ПОСП «Бурлуцьке» (а.с.193), судову повістку отримано 11.07.2015 року (а.с.194).

17 липня 2015 року представник відповідача ПОСП «Бурлуцьке» повторно в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не було повідомлено.

Відповідно до ст.169 ЦПК України, суд може відкласти розгляд справи при неявці позивача, відповідача, котрих в установленому порядку сповіщено про час і місце судового засідання, з причин, визнаних судом поважними. У разі повторної неявки в судове засідання, незалежно від причин, позивача або відповідача, яким повідомлено в установленому порядку про час і місце судового засідання, суд розглядає справу за наявності у справі достатніх матеріалів про права і взаємовідносини сторін і якщо немає потреби заслухати особисті пояснення цієї особи.

Враховуючи, що відповідачем по справі є юридична особа ПОСП «Бурлуцьке», про розгляд справи повідомлялись двічі завчасно і належним чином, в зв'язку з неявкою відповідача перший раз, розгляд справи було відкладено на 10 днів, однак представник відповідача знов в судове засідання не з'явився, але мав таку можливість з'явитись в судове засідання інший представник відповідача, оскільки довіреність видана на 10-х осіб (а.с.42), суд рахує можливим продовжити розгляд даної справи без представника ПОСП «Бурлуцьке».

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані ними документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких обставин.

Відповідно до ст.ст.2-4 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи померлій ОСОБА_6 належала земельна ділянка (пай), площею 6,34 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0082626, виданого 06.03.1997 року Великобурлуцькою РДА. Після смерті ОСОБА_6, право на земельну частку (пай) було передано ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.16).

Відповідно свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих державним нотаріусом Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_7 19 жовтня 2005 року (а.с.20,21), спадкоємцями по 1/2 частки майна ОСОБА_4, яка померла 26 березня 2004 року, є її малолітній син ОСОБА_2 та її неповнолітня донька ОСОБА_8, тобто позивачі. Спадкове майно, на яке видані свідоцтва, складається з права на земельну частку (пай) в ВАТ «Нива», розміром 5,85 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належить померлій ОСОБА_4, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0082626, виданим 06 березня 1997 року Великобурлуцькою РДА.

Відповідно розпорядження голови Великобурлуцької РДА за № 295 від 21.10.2014 року, на підставі вищевказаних свідоцтв про право на спадщину за законом, ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8) Ю.О. та ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку за № 1001, площею 4,3340 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі сертифіката про право на земельну частку (пай) ХР № 0082626 по 1/2 кожному (а.с.19).

28 листопада 2001 року реєстраційною службою Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області позивачам видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, а саме: ОСОБА_3 свідоцтво індексній номери 30204871 на земельну ділянку, площею 2,1347 га.(а.с.28) та свідоцтво індексній номери 30195549 на земельну ділянку, площею 3,4623 га. (а.с.34), ОСОБА_2 свідоцтво індексній номери 30207720 на земельну ділянку, площею 2,1347 га. (а.с.30) та свідоцтво індексній номери 30200892 на земельну ділянку, площею 3,4623 га. (а.с.32). В судовому засіданні встановлено, що позивачі власниками земельної ділянки на праві приватної спільно-часткової власності стали з 28 листопада 2014 року, при цьому земельна ділянка складається з двох часток (а.с.22-23).

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Нормами ЦК України передбачені засади захисту права власності. Зокрема статтею 387 цього Кодексу власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом та іншими Законами України і договором оренди землі.

Статтею 125 Земельного Кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а статтею 126 цього Кодексу встановлюється порядок оформлення речових прав на земельну ділянку відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі частини 1 статті 210, частини 3 статті 640 ЦК України, частини 2 статті 125 Земельного Кодексу України, статті 18 Закону України «Про оренду» є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно відповіді за № 503 від 18.12.2104 року, яка надана позивачам керівником ПОСП «Бурлуцьке»: «в 2014 році, у зв'язку з відсутністю інформації про власників землі та з метою недопущення шкідливих наслідків, підприємством було прийнято рішення про обробку землі. Також пропонується позивачам укласти договір оренди земельної ділянки з ПОСП «Бурлуцьке», або здійснити обмін на рівноцінну земельну ділянку після закінчення сільськогосподарських робіт у липні-серпні 2015 року». Оскільки позивачі не бажають на даний час укладати з відповідачем договір оренди земельної ділянки, на даний час вони є власниками даної земельної ділянки, спірна земельна ділянка на даний час знаходиться в користуванні ПОСП «Бурлуцьке», тому вимоги позивачів в частині витребування їх майна із чужого незаконного володіння підлягають захисту в судовому порядку. Суд вважає необхідним витребувати із чужого незаконного володіння ПОСП «Бурлуцьке» на користь позивачів земельну ділянку № 1001, площею 3,4623 га. та площею 2,1347 га. з цільовим призначенням землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області.

В частині стягнення майнової шкоди у вигляді компенсації за невиплачену орендну плату за період використання відповідачем з 2007 по 2014 рік земельної ділянки в сумі 16 223 грн. 52 коп., а також стягнення моральної шкоди заподіяної протиправними діями у використанні вищевказаної земельної ділянки в розмірі 10 000 грн. 00 коп. слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, із позовної заяви вбачається і цього не оспорювали в судовому засіданні позивачі та їх представник, що дані особи лише на початку серпня 2014 року звернулись до керівника «Бурлуцьке» з питанням виплати орендної плати за оренду земельного паю, починаючи з 2007 року. Раніше з цим питанням дані особи не звертались.

Крім того, позивачі та їх представник не надали на адресу суду договорів оренди земельної частки (паю), укладених померлою ОСОБА_6, яка була першим власником земельної частки (паю) з відповідачем, також не надано такого договору, що він укладався і спадкоємцем ОСОБА_4, яка померла в 2004 році, позивачі, як спадкоємці, не набули жодних прав та обов'язків щодо відповідача. Вимоги позивачів та їх представника про те, що земельна ділянка використовувалась відповідачем з 2007 року, ґрунтуються на припущеннях.

Щодо стягнення моральної шкоди заподіяної протиправними діями у використанні земельної ділянки суд констатує. За загальним правилом ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

- у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для її відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають зокрема наявність такої шкоди.

Твердження позивачів щодо заподіяння їм діями відповідача моральної шкоди не підтверджені належними доказами та судом не встановлено факт заподіяння ПОСП «Бурлуцьке» позивачам моральної шкоди.

Що стосується стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, позивачами по справі заявлено три вимоги: витребування майна із чужого незаконного володіння, стягнення майнової шкоди, стягнення моральної шкоди, при цьому сплачено судовий збір лише за дві вимоги - майнова та моральна шкода. В цій частині позивачам відмовлено в позові, тому судові витрати не відшкодовуються. В частині витребування майна із чужого незаконного володіння майна, вимоги позивача задоволені, однак при подачі позовної заяви судовий збір позивачами не було сплачено. Тому, відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути 243 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-218 ЦПК України, районний суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до приватно - орендного сільськогосподарського підприємства «Бурлуцьке» про витребування майна із чужого незаконного володіння, відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.

Витребувати із чужого незаконного володіння приватно - орендного сільськогосподарського підприємства «Бурлуцьке», юридична адреса: с.Плоске вул.Петровського, 8 Великобурлуцького району Харківської області на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку № 1001, площею 3,4623 га., кадастровий номер № 6321455100:05:000:0097 та площею 2,1347 га., кадастровий номер № 6321455100050000096, з цільовим призначенням землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області, належну даним особам на праві приватної спільно-часткової власності, на підставі Свідоцтв про право власності, серії та номер: 30204871, 30207720, 30200892, 30195549, виданих 28.11.2014 року реєстраційною службою Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області.

Стягнути з приватно - орендного сільськогосподарського підприємства «Бурлуцьке», юридична адреса: с.Плоске вул.Петровського, 8 Великобурлуцького району Харківської області 243 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги через Великобурлуцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 липня 2015 року.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області: ОСОБА_9