Постанова

від 03.07.2015 по справі 802/1583/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 липня 2015 р. Справа № 802/1583/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Яремчука К.О.,

за участі секретаря судового засідання Жупанової Д.О.,

представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: приватного підприємства "Спецсантехмонтаж"

до: Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство «Спецсантехмонтаж» (далі - ПП «Спецсантехмонтаж», позивач) з адміністративним позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Хмільницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновків контролюючого органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, щодо виявлених порушень дотримання позивачем вимог податкового законодавства з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Стройбетон Україна», ПП «Інтерсистемацентр», ТОВ «Спецпідрядсервіс», ПП «НВВ», ТОВ «Запорожский коксохимремонт», ТОВ «ЕКРЮ», ТОВ «Торенія», ТОВ «Летавіца», ТОВ «БК Будінвест-Проект», ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу», ТОВ «Лайктрест», ТОВ «Гран тайм», ТОВ «БК ОСОБА_5», ТОВ «Відродження 2010», ТОВ «ПАК плюс 2012», ТОВ «Асторг центр», ТОВ «Топфер-Україна».

Позивач, зокрема, стверджує, що відповідач не спростував факт постачання товарів, виконання робіт, а також наявності усіх необхідних документів, які підтверджують реальність таких операцій.

23.06.2015 року представником позивача до суду подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Хмільницької ОДПІ від 04.06.2015 №628-23.

З урахуванням положень статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України вказану заяву прийнято до розгляду.

В судовому засіданні представники позивача повністю підтримали заявлені позовні вимоги, надали пояснення згідно із наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями та просять суд адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти адміністративного позову з підстав, що викладені у наданих суду письмових запереченнях (а. с. 77-82 тому 1), і наполягали на тому, що при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки та прийнятті оскаржуваних рішень контролюючий орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі наказу Хмільницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області № 82 від 07.04.2015 у період з 08.04.2015 по 15.04.2015 (з продовженням терміну з 16.04.2015 по 17.04.2015) проведена позапланова виїзна перевірка з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток за період 2012-2014 роки ПП «Спецсантехмонтаж».

За результатами перевірки складений акт від 24.04.2015 №18-22-20119915 (а. с. 8-88 тому 1).

Відповідно до висновків акта перевірки (а. с. 87 тому 1) Хмільницькою ОДПІ встановлено порушення позивачем:

- п.п.135.5.5, п. 135.5 ст.135, п. 139.1.5 п.139.1 ст.139, п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті занижено податок на прибуток у загальній сумі 469583 грн., в т.ч.: за 1 квартал 2012 року в сумі 13634 грн.; за 1 півріччя 2012 року в сумі 24937 грн.; за 3 квартали 2012 року в сумі 138294 гри.; за 2012 рік в сумі 197177 грy.; за 2013 рік в сумі 174704 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті занижено податок на додану вартість в сумі 431302 грн., в тому числі за січень 2012 року в сумі 6318 грн.; за березень 2012 року в сумі 6667 грн.; за травень 2012 року в сумі 3165 грн.; за червень 2012 року в сумі 7600 грн.; за липень 2012 року в сумі 34485 грн.; за серпень 2012 року в сумі 9780 грн.; за вересень 2012 року в сумі 21377 грн.; за жовтень 2012 року в сумі 5932 грн.; за листопад 2012 року в сумі 17351 грн.; за грудень 2012 року в сумі 31093 грн.; за лютий 2013 року в сумі 8329 грн.: за березень 2013 року в сумі 2445 грн.; за квітень 2013 року в сумі 29845 грн.; за травень 2013 року в сумі 6405 грн.; за червень 2013 року в сумі 8329 грн.; за липень 2013 року в сумі 44105 грн.; за серпень 2013 року в сумі 20070 грн.; за вересень 2013 року в сумі 22915 грн.; за жовтень 2013 року в сумі 1724 грн.; за листопад 2013 року в сумі 11835 грн.; за грудень 2013 року в сумі 9496 грн.; за березень 2013 року в сумі 3373 грн.; за квітень 2013 року в сумі 18876 грн.; за травень 2013 року в сумі 21226 грн.; за липень 2013 року в сумі 22148 грн.; за серпень 2013 року в сумі 33776 грн.; за вересень 2013 року в сумі 22637 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 97702 грн.

На зазначений акт перевірки позивач подав письмові заперечення за вих. № 1 від 05.05.2015 (а. с. 89-91).

За результатами розгляду поданих заперечень висновки акта від 24.04.2015 №18-22-20119915 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Спецсантехмонтаж» з питань правильності формування податкового кредиту з ПДВ та податку на прибуток за період 2012-2014 років залишені без змін.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.05.2015 №0000242200 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 522896,25 грн. (основний платіж 418317,00 грн., штрафна санкція - 104579,25 грн.) та №0000232200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 569936,25 грн. (основний платіж 455949,00 грн., штрафна санкція - 113987,25 грн.).

Надаючи правову оцінку рішенням, що оскаржуються, суд зважає на таке.

Як встановлено контролюючим органом, в періоді, що перевірявся, позивач перебував у господарських взаємовідносинах з ТОВ «Стройбетон Україна», ПП «Інтерсистемацентр», ТОВ «Спецпідрядсервіс», ПП «НВВ», ТОВ «Запорожский коксохимремонт», ТОВ «ЕКРЮ», ТОВ «Торенія», ТОВ «Летавіца», ТОВ «БК Будінвест-Цроект», ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу», ТОВ «Лайктрест», ТОВ «Гран тайм», ТОВ «БК ОСОБА_5», ТОВ «Відродження 2010», ТОВ «ПАК плюс 2012», ТОВ «Асторг центр», ТОВ «Топфер-Україна».

При цьому відповідач стверджує, що діяльність позивача та його контрагентів була спрямована на укладення цивільно-правових договорів та проведення безтоварних операцій з метою надання податкової вигоди, штучного формування податкового кредиту та завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Під час проведення перевірки контролюючий орган встановив, що позивачем:

- завищено собівартість за 1 квартал 2012 року в сумі 21268 грн. та завищено податковий кредит за січень 2012 року в сумі 4254 грн. (ТОВ «Стройбетон Україна» (код ЄДРПОУ 34725900, Бориспільська ОДП1, стан платника - «16» припинено, ліквідовано) (продавець або постачальник);

- завищено собівартість за 1 квартал 2012 року в сумі 43654 грн. та завищено податковий кредит за січень 2012 року в сумі 2064 грн., завищено податковий кредит за березень 2012 року в сумі 6667 грн. (ПП «Інтерсистемацентр» (код ЄДРПОУ 34363844, Вінницька ОДПІ, стан платника - «16» припинено, ліквідовано) (субпідрядник);

- завищено собівартість за 2 квартал 2012 року в сумі 30814 грн. та завищено податковий кредит за травень 2012 року в сумі 3165 грн., завищено податковий кредит за червень 2012 року в сумі 2998 грн. (ТОВ «Спецпідрядсервіс» (код ЄДРПОУ 37634001, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, стан платника - «16» припинено, ліквідовано) (субпідрядник);

- завищено собівартість за 2 квартал 2012 року в сумі 23010 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 68302 грн. та завищено податковий кредит всього 18262 грн. (за червень 2012 року в сумі 4602 грн., за липень 2012 року - 13660 грн.) (ПП «НВВ» (код ЄДРПОУ 31041906, Вінницька ОДПІ, стан платника - «8» до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням) (субпідрядник);

- завищено собівартість за 3 квартал 2012 року в сумі 26853 грн. та завищено податковий кредит за липень 2012 року в сумі 5371 грн. (ТОВ «Запорожский коксохимремонт» (код ЄДРПОУ 34656607, ДПІ у Подільському районі м. Києва, стан платника - «7» до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей) (продавець або постачальник);

- завищено собівартість за 3 квартал 2012 року в сумі 77268 грн. та завищено податковий кредит за липень 2012 року в сумі 15454 грн. (ТОВ «ЕКРЮ» (код ЄДРПОУ 38091670, ДПІ у Подільському районі м. Києва, стан платника - «14» визнано банкрутом) (продавець або постачальник);

- завищено собівартість за 3 квартал 2012 року в сумі 64681 грн.; за 4 квартал 2012 року в сумі 146061 грн.; за 2013 року в сумі 324936 грн. та завищено податковий кредит всього 107136 грн. (за серпень 2012 року в сумі 3116 грн., за вересень 2012 року в сумі 9820 грн., за жовтень 2012 року - 1622 грн., за листопад 2012 року - 8986 грн., за грудень 2012 року - 18605 грн., за березень 2013 року - 2445 грн., за квітень 2013 року - 11716 грн., за травень 2013 року - 6405 грн., за липень 2013 року - 13330 грн., за серпень 2013 року - 4110 грн., за вересень 2013 року - 5560 грн., за жовтень 2013 року - 1724 грн., за листопад 2013 року - 10201 грн., за грудень 2013 року - 9496 грн. (ТОВ «Торенія» (код ЄДРПОУ 38091691 у Подільському районі м. Києва, стан платника - «7» до ЄДР внесено запис про . підтвердження відомостей) (продавець або постачальник);

- завищено собівартість всього 120654 грн. (за 3 квартал 2012 року - 91108 грн., за 4 квартал Г2р. - 29546 грн.) та завищено податковий кредит всього 24130 грн. (за серпень 2012 року - 6664 грн., за вересень 2012 року - 11557 грн., за листопад 2012 року - 5909 грн.) (ТОВ «Летавіца» (код ЄДРПОУ 38091749, ДПІ у Подільському районі м. Києва, стан платника - «16» припинено, ліквідовано) (продавець або постачальник);

- завищено собівартість за 4 квартал 2012 року в сумі 21551 грн. та завищено податковий кредит за жовтень 2012року - 4310 грн. (ТОВ «БК Будінвест-Проект» (код ЄДРПОУ 37312698, ДПІ у Деснянському районі м. Києва, стан платника - «7» до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей) (субпідрядник);

- завищено собівартість за 4 квартал 2012 року в сумі 83238 грн.; за 2013 року в сумі 41647 грн. та завищено податковий кредит всього 24976 грн. (за листопад 2012 року - 4159 грн., за грудень 2012 року - 12488 грн., за лютий 2013 року - 8329 грн.) (ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» (код ЄДРПОУ 37727366, ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, стан платника - «11» припинено, але не знято з обліку ) (субпідрядник);

- завищено собівартість за 2013 рік в сумі 223180 грн. та завищено податковий кредит всього 44635 грн. (за квітень 2013 року - 8329 грн., за червень 2013 року - 8329 грн., за липень 2013 року - 12017 грн., за серпень 2013 року - 15960 грн.) (ТОВ «Лайк Трест» (код ЄДРПОУ 38389211, ДПІ у Печерському районі м. Києва, стан платника - «11» припинено, але не знято з обліку) (субпідрядник);

- завищено собівартість за 2013 рік у сумі 223180 грн. та завищено податковий кредит за квітень 2013р. 9800 грн., за липень 2013р. - 9800 грн. (ТОВ «Грант тайм» (код ЄДРПОУ 38123047, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, стан платника - «7» до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей) (продавець або постачальник);

- завищено собівартість за 2013 рік у сумі 139733 грн. та завищено податковий кредит всього 27947 грн. (за липень 2013 року - 8958 грн., за вересень 2013 року - 17355 грн., за листопад 2013 року - 1634 грн.) (ТОВ «БК ОСОБА_5» (код ЄДРПОУ 37312719, ДПІ у Деснянському районі м. Києва, стан платника - «7» до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей) (субпідрядник);

- завищено собівартість за 2014 рік у сумі 111247 грн. та завищено податковий кредит всього 22249 грн. (за березень 2014 року - 3373 грн., за квітень 2014 року - 18876 грн.) (ТОВ «Відродження - 2010» (код ЄДРПОУ 37285057, Броварська ОДПІ, стан платника - «0» платник податків за основним місцем обліку) (продавець або постачальник);

- завищено собівартість за 2014 року у сумі 106132 грн. та завищено податковий кредит всього 21226 грн. (за травень 2014 року - 21226 грн.) (ТОВ «ПАК плюс 2012» (код ЄДРПОУ 38346293, ДПІ у Печерському районі м. Києва, стан платника - «7» до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей) (продавець або постачальник);

- завищено собівартість за 2014 рік у сумі 110738 грн. та завищено податковий кредит всього 22148 грн. (за липень 2014 року - 22148 грн.) (ТОВ «Асторг центр» (код ЄДРПОУ 39133339, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, стан платника - «8» до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням) (продавець або постачальник);

- завищено собівартість за 2014 рік у сумі 306672 грн. та завищено податковий кредит всього 61335 грн. (за серпень 2014 року - 33776 грн., за липень 2014 року - 27559 грн.) (ТОВ «Топфер-Україна» (код ЄДРПОУ 38394954, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, стан платника - «28» триває процедура припинення, направлено заперечення) (продавець або постачальник).

До таких висновків відповідач дійшов у зв'язку з тим, що для підтвердження реальності здійснення господарських операцій ПП «Спецсантехмонтаж» під час проведення перевірки не надав договори на постачання будівельних матеріалів (по окремим платникам) та не надано товарно-транспортні накладні на перевезення ТМЦ, що свідчить про відсутність руху товару від продавця до покупця. Крім того, як зазначає відповідач, відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт, наданих на адресу замовників по ремонту об'єктів, не зазначено субпідрядників, які являються виконавцями робіт.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних висновків Хмільницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог п. 135.2 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з пп. 135.5.4, 135.5.13 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів, визначений з урахуванням положень статей 146 і 147 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Водночас, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ ПК України.

Крім того, в силу положень пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктами 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Отже, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеними законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

В спростування висновків відповідача позивачем надано ряд первинних бухгалтерських документів, які, на його думку, підтверджують господарські операції з зазначеними вище контрагентами:

Зокрема, на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Стройбетон Україна» позивачем надано: видаткові накладні № СТ-0000096 від 31.01.2012 (а. с. 191 тому 2), № СТ-0000097 від 31.01.2012 (а. с. 195 тому 2); податкові накладні № 118 від 31.10.2012 (а. с. 192 тому 2), № 119 від 31.01.2012 (а. с. 196); договір від 09.12.2011 №30-11-225 (а. с. 208); довідка про вартість виконаних будівельних робіт до договору від 09.12.2011 №30-11-225 (а. с. 199 тому 2); акт приймання виконаних будівельних робіт до договору від 09.12.2011 №30-11-225 (а. с. 200-203 тому 2); підсумкова відомість ресурсів (а. с. 204-208 тому 2); договір від 27.12.2011 (а. с. 211 тому 2); довідка про вартість виконаних будівельних робіт до договору від 27.12.2011 (а. с. 214 тому 2); акт приймання виконаних будівельних робіт до договору від 27.12.2011 за січень 2011 (а. с. 2015-221 тому 2); підсумкова відомість ресурсів (а. с. 221-227 тому 2); платіжні доручення № 3 від 08.02.2012 (а. с. 193 тому 2), № 3 від 08.02.2012 (а. с. 197); банківські виписки від 10.02.2012 (а. с. 194, 198 тому 2).

Зазначаючи про нездійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, представник відповідача в судовому засіданні посилався на дані з ЄДРПОУ (стан платника - «16» припинено, ліквідовано), ненадання договору на постачання будівельних матеріалів та ТТН на перевезення ТМЦ, а також те, що згідно з базою даних Хмільницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області основним видом діяльності ТОВ «Стройбетон Україна» є діяльність у сфері інжинірингу.

Однак, з таким висновком суд не погоджується з огляду на таке.

Як установив суд, запис про стан платника ТОВ «Стройбетон Україна» - «16» припинено, ліквідовано внесено до Реєстру після того, як відбувалися господарські операції позивача з вказаним контрагентом.

В спростування доводів про відсутність договору постачання будівельних матеріалів представник позивача пояснив, що такий договір був укладений усно.

Правомірність укладення усного договору передбачено статтею 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Статтею 206 встановлено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про відсутність поставок внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки законодавець не ставить в залежність дефектність або відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказаним нормативним актом не встановлюються правила податкового обліку учасників перевезення, а лише встановлюються права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та, відповідно, набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Отже, відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для донарахування грошового зобов'язання.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що продавець здійснював транспортування товару власними засобами, а відтак у відповідача і не повинно бути товарно-транспортних накладних.

Твердження відповідача про те, що ТОВ «Стройбетон Україна» не має відношення до будівництва, оскільки основним видом є діяльність у сфері інжинірингу спростовується довідкою ЄДРПОУ (а. с. 76 тому 2), відповідно до якої видами діяльності вказаної юридичної особи є, в тому числі, й оптова торгівля будівельними матеріалами.

Інших аргументованих доказів щодо нереальності господарських правовідносини відповідачем не зазначено.

Отже, сукупність первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій і не дає підстав для сумніву у їх реальності та висновку про безтоварність.

На підтвердження господарських операцій з ПП «Інтерсистемацентр» позивачем були надані: договір субпідряду №01/12СП від 01.12.2011 (а. с. 228-229 тому 2); договір субпідряду №1 від 01.03.2012 (а. с. 238-239 тому 2), згідно з якими субпідрядник (ПП «Інтерсистемацентр») зобов'язується виконати за завданням підрядника роботи відповідно до технічного завдання та договірної ціни, замовником яких виступає ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна», а підрядник (ТОВ «Спецсантехмонтаж») зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її; довідки про вартість виконаних будівельних робіт за січень, березень 2012 року (а. с. 231, 240 тому 2); акти приймання виконаних будівельних робіт за січень, березень 2012 року (а. с. 232-235; 241-243 тому 2); податкові накладні № 118 від 31.10.2012 (а. с. 230 тому 2), № 275 від 30.03.2012 (а. с. 244 тому 2); платіжні доручення № 5 від 09.02.2012 (а. с. 236), № 16 від 02.04.2012 (а. с. 245); банківські виписки від 10.02.2012 (а. с. 237 тому 2), від 02.04.2012 (а. с. 246 тому 2).

Зазначаючи про відсутність проведення господарських операцій з вказаним контрагентом представник відповідача в судовому засіданні посилався на дані, що містяться в ЄДРПОУ (стан платника - «16» припинено, ліквідовано), невідповідність суті господарської діяльності у зв'язку з відсутністю мети отримання доходу.

Крім того, зазначив, що згідно з базою даних Хмільницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області основним видом діяльності ПП «Інтерсистемацентр» є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

Як встановив суд, ПП «Інтерсистемацентр» ліквідовано 07.12.2012, а господарські операції з позивачем мали місце у період з січня по березень 2012 року.

Твердження відповідача про неприбутковість господарських операцій з вказаним контрагентом спростовуються наданими позивачем 03.07.2015 письмовими поясненнями та додатковими документами (договори з ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна», податкові накладні, довідки про виконання будівельних робіт, акти прийняття виконаних будівельних робіт).

Надані позивачем докази в сукупності свідчать про те, що ПП «Спецсантехмонтаж» виконано будівельні роботи для ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна» на загальну суму 507848,89 грн., а субпідрядниками - на загальну суму 198936,09 грн., з них ПП «Інтерсистемацентр» - на суму 52385,04 грн.

Твердження відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ПП «Інтерсистемацентр» з посиланням на те, що основним видом його діяльності є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, спростовуються довідкою ЄДРПОУ (а. с. 82 тому 2), відповідно до якої видами діяльності вказаної юридичної особи є, серед іншого, й монтажні роботи.

Інших аргументованих доказів щодо нереальності господарських правовідносини відповідачем не зазначено.

Таким чином, наданими позивачем документами підтверджується фактичне здійснення господарських операцій позивача з ПП «Інтерсистемацентр».

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «Спецпідрядсервіс» позивачем були надані: договір субпідряду № 10 від 03.05.2012 (а. с. 247-248 тому 2), відповідно до якого замовником ремонтних робіт по ремонту боксі являється ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна», підрядником - «Спецсантехмонтаж», а субпідрядником - «Спецпідрядсервіс»; податкові накладні № 4795 від 19.06.2012 (а. с. 249 тому 2), № 3998 від 31.05.2012 (а. с. 10 тому 3); довідки про вартість виконаних будівельних робіт до договору субпідряду № 10 від 03.05.2012 за червень, травень 2012 року (а. с. 1, 6 тому 3); акти приймання виконаних будівельних робіт за червень, травень 2012 року (а. с. 2-4; 7-9 тому 3); платіжні доручення № 13 від 19.06.2012 (а. с. 250 тому 2), № 10 від 11.06.2012 (а. с. 11); банківські виписки (а. с. 5, 12 тому 3).

Зазначаючи про відсутність проведення господарських операцій з вказаним контрагентом представник відповідача в судовому засіданні посилався на дані, що містяться в ЄДРПОУ (стан платника - «16» припинено, ліквідовано), невідповідність суті господарської діяльності у зв'язку з відсутністю мети отримання доходу, а також на акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 29.08.2014 № 476753-22-3/37634001 про неможливість проведення зустрічної звірки та висновок ОУ ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Мінддоходів в Одеській області про результати відпрацювання ризикового платника податків «Спецпідрядсервіс».

Однак, з такими висновками суд не погоджується з огляду на таке.

Як встановив суд, запис про стан платника ТОВ «Спецпідрядсервіс» - «16» припинено, ліквідовано внесено до Реєстру після того, як відбувалися господарські операції позивача з вказаним контрагентом.

Твердження відповідача про неприбутковість господарських операцій з указаним контрагентом спростовуються наданими позивачем 03.07.2015 письмовими поясненнями та додатковими документами (договори з ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна», податкові накладні, довідки про виконання будівельних робіт, акти прийняття виконаних будівельних робіт).

Надані позивачем докази в сукупності свідчать про те, що ПП «Спецсантехмонтаж» виконувались будівельні роботи для ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна» на загальну суму 507848,89 грн., а субпідрядниками - на загальну суму 198936,09 грн., з них ПП «Спецпідрядсервіс» - на суму 36976,30 грн.

Щодо посилань відповідача на акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 29.08.2014 № 476753-22-3/37634001 про неможливість проведення зустрічної звірки та висновок ОУ ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГК Міндоходів в Одеській області про результати відпрацювання ризикового платника податків «Спецпідрядсервіс» в обґрунтування правомірності оскаржуваних рішень, то суд вважає, що такі твердження є необгурнтованими, оскільки обмеження права платника податку на податковий кредит з посиланням на невиконання контрагентом своїх податкових зобов'язань як платника податків є неправомірним.

Зокрема, в даному акті відсутні посилання на законні підстави неврахування позивачем податкового кредиту на підставі виписаних ТОВ «Спецпідрядсервіс» податкових накладних.

Суд зазначає, що усі господарські операції за участю позивача та контрагента відображено у бухгалтерському обліку позивача.

Поряд з цим, враховуючи наявність акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, відповідач не підтверджує факт господарських відносин між позивачем та його контрагентом, у зв'язку з чим вважає, що сформований позивачем податковий кредит підлягає зменшенню.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника податків, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, які містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника податків, - достовірними.

Подання платником податків до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у таких документах.

Доводи контролюючого органу про отримання платником податків необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника податків, зокрема, на формування податкового кредиту.

Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника податків не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб'єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб'єктом.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо формування відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Водночас, сукупністю наданих позивачем документів підтверджується фактичне здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Спецпідрядсервіс».

На підтвердження господарських операцій з ПП «НВВ» позивачем надано: договір субпідряду №4 від 02.07.2012 (а. с. 13-14 тому 3), відповідно до якого замовником виконання ремонтних робіт по монтажу магістральних трубопроводів холодного та гарячого водопостачання в підвалі 3-го корпусу ТОВ «Санаторій Поділля» являється ТОВ «Санаторій Поділля», підрядником - «Спецсантехмонтаж», а субпідрядником - ПП «НВВ»; довідка про виконаних будівельних робіт за липень 2012 року до договору субпідряду №4 від 02.07.2012 (а. с. 15 тому 3); акт приймання виконаних будівельних (а. с. 16-18 тому 3); податкова накладна № 65 від 18.07.2012 (а. с. 19 тому 3); платіжне доручення № 15 від 17.07.2012 (а. с. 20 тому 3); банківська виписка (а. с. 21 тому 3).

Зазначаючи про відсутність здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом представник відповідача в судовому засіданні посилався на невідповідність суті господарської діяльності у зв'язку з відсутністю мети отримання доходу, а також на те, що згідно з базою даних Хмільницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області основним видом діяльності ПП «НВВ» є виробництво інших виробів з деревини, виготовлення виробів з корка, соломи та рослинних матеріалів.

Поряд з цим, твердження відповідача про неприбутковість господарських операцій з указаним контрагентом спростовуються наданими позивачем 03.07.2015 письмовими поясненнями та додатковими документами (договори з ТОВ «Санаторій Поділля», податкові накладні, довідки про виконання будівельних робіт, акти прийняття виконаних будівельних робіт. Надані позивачем докази в сукупності свідчать про те, що ПП «Спецтехмонтаж» було виконано будівельні роботи для ТОВ «Санаторій Поділля» на загальну суму 507848,89 грн., а субпідрядниками - на загальну суму 198936,09 грн., з них ПП «НВВ» на суму 109574,75 грн.

З приводу виду господарської діяльності представник позивача в судовому засіданні зазначив, що жодним нормативно-правовим актом не обмежено право займатися будь-яким видом господарської діяльності.

Таким чином, сукупність первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій і не дає підстав для сумніву у їх реальності та висновку про безтоварність.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «Запорожский коксохимремонт» позивачем були надані: видаткова накладна № 717 від 3107.2012 (а. с. 22 тому 3); податкова накладна № 717 від 31.07.2012 (а. с. 23 тому 3); платіжне доручення № 4 від 02.08.2012 (а. с. 24 тому 3); банківська виписка (а. с. 25 тому 3);

Зазначаючи про відсутність проведення господарських операцій з указаним контрагентом, представник відповідача в судовому засіданні посилався на ненадання договору на постачання будівельних матеріалів та ТТН на перевезення ТМЦ, а також на акт ДПІ у Подільському районі м. Києва від 21.08.2014 № 456/26-56-22-01-05/34656604 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Запорожский коксохимремонт» та висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативного підрозділу ГУ Міністерства доходів і зборів України.

В спростування доводів про відсутність договору постачання будівельних матеріалів представник позивача пояснив, що такий договір був укладений усно, що як уже зазначалося, передбачено чинним законодавством.

Відсутність товарно-транспортних накладних також не може бути підставою для донарахування грошового зобов'язання.

Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника податків не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб'єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб'єктом.

Інших аргументованих доказів щодо нереальності господарських правовідносини відповідачем не зазначено.

Таким чином, сукупністю наданих позивачем документів підтверджується фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Запорожский коксохимремонт».

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «Екрю» позивачем були надані: видаткові накладні № 267 від 24.07.2012 (а. с. 26), № 455 від 27.07.2012 (а. с. 31 тому 3); податкові накладні № 267 від 24.07.2012 (а. с. 27-28 тому 3), № 455 від 27.07.2012 (а. с. 32-33 тому 3); платіжні доручення № 23 від 25.07.2012 (а. с. 30 тому 3), № 1 від 02.08.2012 (а. с. 34 тому 3); банківські виписки (а. с. 29, 35 тому 3).

Зазначаючи про відсутність проведення господарських операцій з указаним контрагентом представник відповідача в судовому засіданні посилався на дані з ЄДРПОУ (стан платника - «14» визнано банкрутом), ненадання договору на постачання будівельних матеріалів та ТТН на перевезення ТМЦ.

Однак, з вказаним висновком суд не погоджується з огляду на таке.

Як установив суд, запис про стан платника ТОВ «Екрю» - «14» визнано банкрутом, внесено до Реєстру після того, як відбувалися господарські операції позивача з указаним контрагентом.

В спростування доводів про відсутність договору постачання будівельних матеріалів представник позивача пояснив, що такий договір був укладений усно.

Відсутність товарно-транспортних накладних, як уже зазначав суд, не може бути підставою для донарахування грошового зобов'язання.

Інших аргументованих доказів щодо нереальності господарських правовідносини відповідачем не зазначено.

Таким чином, сукупністю наданих позивачем документів підтверджується фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Екрю».

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «Летавіца» позивач надав: видаткові накладні № 130 від 28.08.2012 (а. с. 36 тому 3), № 476 від 21.0.2012 (а. с. 40 тому 3), № 477 від 24.09.2012 (а. с. 44 тому 3), № 182 від 21.11.2012 (а. с. 48 тому 3); № 181 від 21.11.212 (а. с. 52 тому 3); податкові накладні № 130 від 28.08.2012 (а. с. 37 тому 3), № 476 від 21.09.2012 (а. с. 41 тому 3), № 477 від 24.09.2012 (а. с. 45 тому 3), № 182 від 21.11.2012 (а. с. 49 тому 3), № 181 від 21.11.2012 (а. с. 53 тому 3); платіжні доручення № 23 від 28.08.2012 (а. с. 39 тому 3), № 12 від 21.09.2012 (а. с. 43 тому 3), № 13 від 24.09.2012 (а. с. 47 тому 3), № 8 від 21.11.2012 (а. с. 51 тому 3), № 7 від 21.11.2012 (а. с. 54 тому 3); банківські виписки (а. с. 38, 42, 46, 50, 55 тому 3).

Зазначаючи про нездійснення господарських операцій з указаним контрагентом представник відповідача в судовому засіданні посилався на дані з ЄДРПОУ (стан платника - «16» припинено, ліквідовано), ненадання договору на постачання будівельних матеріалів та ТТН на перевезення ТМЦ, акт ДПІ у Подільському районі м. Києва від 21.08.2014 № 457/26-56-22-01-05/38091749 про неможливість проведення зустрічної звірки, а також на висновок почеркознавчої експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці, яку було проведено в межах кримінального провадження № 32014100000000036.

Однак, з такими висновками суд не погоджується з огляду на таке.

Як установив суд, запис про стан платника ТОВ «Летавіца» - «16» припинено, ліквідовано внесено до Реєстру після того, як відбувалися господарські операції позивача з указаним контрагентом.

Тобто, на період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Летавіца» останнє було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також було платником податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

В спростування доводів про відсутність договору постачання будівельних матеріалів представник позивача пояснив, що такий договір був укладений усно.

Відсутність товарно-транспортних накладних, як уже зазначав суд, не може бути підставою для донарахування грошового зобов'язання.

Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника податків як уже зазначалося, не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб'єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб'єктом.

Висновок почеркознавчої експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці, яку було проведено в межах кримінального провадження № 32014100000000036, на який посилається відповідач, теж не береться до уваги з огляду на таке.

За змістом частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі, що набрав законної сили.

Відтак, матеріали досудового слідства не можуть мати преюдиційного характеру під час розгляду даної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 у справі № К/9991/53981/12.

Таким чином, факт проведення правоохоронними органами досудового розслідування за фактом ухилення від сплати податків, створення і діяльності фіктивних підприємств у відповідному кримінальному провадженні не є належними доказами у даній справі.

Окрім цього, доводи про злочинний умисел щодо отримання податкової вигоди має бути встановлений щодо конкретних посадових осіб підприємства. А тому надати йому оцінку може лише компетентний суд під час розгляду кримінальної справи та ухвалення відповідного процесуального рішення, яке у разі набрання ним законної сили, відповідно до приписів ч. 1, ч. 3 ст.72 КАС України може бути використане під час розгляду цієї справи.

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені.

Інших аргументованих доказів щодо нереальності господарських правовідносини відповідачем не зазначено.

Таким чином, сукупністю наданих позивачем документів підтверджується фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Летавіца».

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «БК Будінвест-Проект» позивачем були надані: договір субпідряду №5 від 09.10.2012 (а. с. 56-57 тому 3), відповідно до якого замовником виконання ремонтних робіт по монтажу магістральних трубопроводів опалення в підвалі 3-го корпусу ТОВ «Санаторій Поділля» являється ТОВ «Санаторій Поділля», підрядником - ПП «Спецсантехмонтаж», а ТОВ «БК Будінвест-Проект» - субпідрядником; довідка про вартість виконаних будівельних робіт (а. с. 58 тому 3); акт приймання виконаних будівельних робіт (а. с. 59-61 тому 3); податкова накладна № 317 від 23.10.2012 (а. с. 62 тому 3); платіжне доручення № 1 від 02.11.2012 (а. с. 63 тому 3); банківська виписка (а. с. 64 тому 3).

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Ньо Девелопмент Лімітед Лоу» позивачем надані: договори субпідряду №5 від.11.2012 (а. с. 65-66 тому 3), №7 від 14.12.2012 (а. с. 75-76 тому 3); №8 від 17.12.2012 (а. с. 85-86), відповідно до яких замовником виконання ремонтних робіт по ремонту трубопроводів системи холодного та гарячого водопостачання ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» являється ДП «Клінічний санаторій «Хмільник», підрядником - ПП «Спецсантехмонтаж», а ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» - субпідрядником; довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад, грудень 2012 року, лютий 2013 (а. с. 68, 77, 87, 95 тому 3); акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад, грудень 2012 року, лютий 2013 року (а. с. 69-72; 78-81; 88-91; 96-99 тому 3); податкові накладні № 253 від 29.11.2012 (а. с. 67 тому 3), № 91 від 17.12.2012 (а. с. 82 тому 3), № 92 від 18.12.2012 (а. с. 92 тому 3); № 4 від 06.02.2013 (а. с. 100 тому 3); платіжні доручення № 17 від 29.11.2012 (а. с. 74 тому 3), № 7 від 14.12.2012 (а. с. 83 тому 3), № 9 від 18.12.2012 (а. с. 93 тому 3), № 1 від 05.02.2013 (а. с. 101 тому 3); банківські виписки (а. с. 73, 84, 94, 102 тому 3).

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Лайк Трест» позивачем надані договори субпідряду №1 від 01.03.2013 (а. с. 103-104 тому 3); №1 від 01.06.2013 (а. с. 113-114 тому 2); №2 від 01.07.2013 (а. с. 122-123 тому 3); №3 від 01.07.2013 (а. с. 131-132 тому 3); №5 від 01.08.2013 (а. с. 140-141 тому 3); №7 від 02.08.2013 (а. с. 149-150 тому 3), відповідно до яких замовником виконання ремонтних робіт по ремонту трубопроводів системи холодного та гарячого водопостачання, радонопроводу, очищення трубопроводів, теплотраси ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» являється ДП «Клінічний санаторій «Хмільник», підрядником - ПП «Спецсантехмонтаж», а ТОВ «Лайк Трест» - субпідрядником; довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2013 року (а. с. 105 тому 3), за червень 2013 року (а. с. 115 тому 3), за липень 2013 року (а. с. 124, 133 тому 3), за серпень 2013 року (а. с. 142, 151 тому 3); акти прийняття виконаних будівельних робіт за березень 2013 року (а. с. 106-109 тому 3), за червень 2013 року (а. с. 116-118 тому 3), за липень 2013 року (а. с. 125-127; 134-136 тому 3), за серпень 2013 року (а. с. 143-145; 152-154 тому 3); податкові накладні № 12 від 14.03.2013 (а. с. 110 тому 3), № 303 від 14.06.2013 тому 3), № 22 від 09.07.2013 (а. с. 128 тому 3), № 62 від 18.07.2013 (а. с. 137 тому 3), № 249 від 09.08.2013 (а. с. 146 тому 3), № 450 від 15.08.2013 (а. с. 155 тому 3); платіжні доручення № 9 від 14.03.2013 (а. с. 112 тому 3), № 3 від 17.06.2013 (а. с. 120 тому 3), № 17 від 10.07.2013 (а. с. 129 тому 3), № 27 від 17.07.2013 (а. с. 138 тому 3), № 7 від 12.08.2013 (а. с. 147 тому 3), № 8 від 15.08.2013 (а. с. 156 тому 3); банківські виписки (а. с. 111, 121, 130 , 139, 148, 157 тому 3).

На період господарських взаємовідносин між позивачем та указаними контрагентами останні були зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

Твердження відповідача про неприбутковість господарських операцій з указаними контрагентами спростовуються наданими позивачем 03.07.2015 письмовими поясненнями та додатковими документами (договори, додаткові угоди з ТОВ «Санаторій Поділля», з ДП «Клінічний санаторій «Хмільник», податкові накладні, довідки про виконання будівельних робіт, акти прийняття виконаних будівельних робіт).

Надані позивачем докази в сукупності свідчать про те, що ПП «Спецсантехмонтаж» виконувались будівельні роботи для ТОВ «Санаторій Поділля» на загальну суму 419277,97 грн., а субпідрядниками - на загальну суму 266336,69 грн., з них ТОВ «БК Будінвест-Проект» - на суму 25861 грн.; та для ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» на суму 417677,57 грн., з них ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» на суму 149861 грн., ТОВ «Лайк Трест» - 267815,67 грн.

Таким чином, сукупністю наданих позивачем документів підтверджується фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «БК Будінвест-Проект», ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» та ТОВ «Лайк Трест».

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «БК «Гефест-Альянс» позивачем надані: договори субпідряду №1 від 01.07.2013 (а. с. 158-159 тому 3); № 2 від 01.07.2013 (а. с. 167-168 тому 3); № 3 від 01.07.2013 (а. с. 176-177 тому 3); №3 від 02.09.2013 (а. с. 186-187 тому 3); № 23 від 19.09.2013 (а. с. 197-198 тому 3); № 187 від 27.2013 (а. с. 208-209 тому 3); №214 від 30.09.2013 (а. с. 220-221 тому 3); №127 від 14.11.2013 (а. с. 230-231 тому 3); довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (а. с. 160, 169, 178 тому 3), вересень 2013 року (а. с. 188, 199, 210, 222 тому 3), за листопад 2013 року (а. с. 232 тому 3); акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (а. с. 161-163; 170-172; 179-182; 211-216 тому 3), за вересень 2013 року (а. с. 189-193; 200-203; 223-225 тому 3), за листопад 2013 року (а. с. 233-235 тому 3); податкові накладні № 39 від 15.07.2013 (а. с. 164), № 40 від 15.07.2013 (а. с. 173 тому 3), № 41 від 15.07.2013 (а. с. 183 тому 3), № 86 від 09.09.2013 (а. с. 194), № 87 від 19.09.2013 (а. с. 204), № 231 від 27.09.2013 (а. с. 270 тому 3), № 232 від 30.09.2013 (а. с. 220 тому 3), № 935 від 14.11.2013 (а. с. 236 тому 3); платіжні доручення № 23 від 15.07.2013 (а. с. 165), № 25 від 15.07.2013 (а. с. 175 тому 3), № 26 від 15.07.2013 (а. с. 184 тому 3), № 1 від 09.09.2013 (а. с. 195), № 10 від 19.09.2013 (а. с. 205 тому 3), № 13 від 30.09.2013 (а. с. 218 тому 3), № 14 від 30.09.2013 (а. с. 227 тому 3), № 6 від 14.11.2013 (а. с. 237 тому 3); банківські виписки (а. с. 166, 174, 185, 196, 206-207, 219, 228-229, 238 тому 3).

Зазначаючи про нездійснення господарських операцій з указаним контрагентом представник відповідача в судовому засіданні посилався на невідповідність суті господарської діяльності у зв'язку з відсутністю мети отримання доходу, а також на акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 14.08.2014 № 387/26-52-22-03-14/37312719 про неможливість проведення зустрічної звірки та висновок ОУ ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГК Міндоходів та матеріали досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 32014100000000036.

Твердження відповідача про неприбутковість господарських операцій з указаним контрагентом спростовуються наданими позивачем 03.07.2015 письмовими поясненнями та додатковими документами (договори з ТОВ «Санаторій Поділля», податкові накладні, довідки про виконання будівельних робіт, акти прийняття виконаних будівельних робіт). Надані позивачем докази в сукупності свідчать про те, що ПП «Спецсантехмонтаж» було виконано будівельні роботи для ТОВ «Санаторій Поділля» на загальну суму 419277,97 грн., а субпідрядниками - на загальну суму 266336,69 грн., з них ТОВ «БК «Гефест-Альянс» - на суму 167680,14 грн.

Щодо посилань відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки, то суд вважає, що вони є необгрунтованими, оскільки обмеження права платника податку на податковий кредит з посиланням на невиконання контрагентом своїх податкових зобов'язань як платника податків є неправомірним.

На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «БК «Гефест-Альянс» останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також був платником податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

Таким чином, висновок відповідача про нездійснення господарських операцій з вказаним контрагентом спростовується наданими позивачем доказами.

На підтвердження господарських операцій з ПП «Відродження-2010» позивачем надані: договір купівлі-продажу № 14 від 14.03.2014 (а. с. 239-240 тому 3); видаткові накладні № 299 від 14.03.2014 (а. с. 241 тому 3), № 300 від 14.03.2014 (а. с. 243 тому 3), № 187 від 02.04.2014 (а. с. 245 тому 3), № 188 від 02.04.2014 (а. с. 248 тому 3) № 189 від 02.04.2014 (а. с. 249а-250 тому 3), № 190 від 02.04.2014 (а. с. 3 тому 4); податкові накладні № 299 від 14.03.2014 (а. с. 242 тому 3), № 300 від 14.03.2014 (а. с. 244 тому 3), № 187 від 22.04.2014 (а. с. 246-247 тому 3), № 188 від 02.04.2014 (а. с. 249 тому 3), № 189 від 02.04.2014 (а. с. 1-2 тому 4), № 190 від 02.04.2014 (а. с. 4-5 тому 4); банківські виписки (а. с. 6-10 тому 4).

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «ПАК плюс 2012» позивачем надані: видаткові накладні № 1608 від 23.05.2014 (а. с. 11 тому 3), № 1607 від 23.05.2014 (а. с. 14 тому 4), № 1606 від 23.05.2014 (а. с. 17 тому 2) податкові накладні № 324 від 23.05.2014 (а. с. 12-13 тому 4), № 323 від 23.05.2014 (а. с. 15-16 тому 4), № 323 від 23.05.2014 (а. с. 18-19 тому 4); платіжне доручення № 1 від 04.06.2014 (а. с. 21 тому 4) банківська виписка (а. с. 20 тому 4).

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Асторг центр» позивачем надані: договір купівлі-продажу № 14 від 02.07.2014 (а. с. 22-23 тому 4); видаткові накладні № 749 від 30.07.2014 (а. с. 25 тому 4), № 750 від 30.07.2014 (а. с. 26-27 тому 4), № 751 від 30.07.2014 (а. с. 30-31 тому 4), № 752 від 30.07.2014 (а. с. 34 тому 4), № 753 від 30.07.2014 (а. с. 36 тому 4); податкові накладні № 280 від 30.07.2014 (а. с. 25 тому 4), № 281 від 30.07.2014 (а. с. 28-29 тому 4), № 282 від 30.07.2014 (а. с. 32-33 тому 4), № 283 від 30.07.2014 (а. с. 35 тому 4), № 284 від 30.07.2014 (а. с. 37 тому 4) 6 шт.; платіжні доручення № 25 від 30.07.2014 (а. с. 38 тому 4), № 9 від 12.08.2014 (а. с. 42 тому 4); банківські виписки (а. с. 39, 41, 43 тому 4).

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «Топфер-Україна» надано: договір купівлі-продажу № 14 від 02.07.2014 (а. с. 44-46 тому 4); видаткові накладні № 123 від 29.08.2014 (а. с. 46 тому 4), № 124 від 29.08.2014 (а. с. 48 тому 4), № 127 від 29.08.2014 (а. с. 50 тому 4), № 125 від 29.08.2014 (а. с. 52 тому 4), № 126 від 29.08.2014 (а. с. 54 тому 4), № 122 від 29.08.2014 (а. с. 56 тому 4), № 321 від 11.09.2014 (а. с. 58 тому 4), № 322 від 11.09.2014 (а. с. 60 тому 4), № 320 від 11.09.2014 (а. с. 62 тому 4); податкові накладні № 123 від 29.08.2014 (а. с. 47 тому 4), № 124 від 29.08.2014 (а. с. 49 тому 4), № 127 від 29.08.2014 (а. с. 51 тому 4), № 125 від 29.08.2014 (а. с. 53 тому 4), № 126 від 29.08.2014 (а. с. 55 тому 4), № 122 від 29.08.20014 (а. с. 57 тому 4), № 50 від 11.09.2014 (а. с. 59 тому 4), № 51 від 11.09.2014 (а. с. 61 тому 4), № 49 від 11.09.2014 (а. с. 63 тому 4) 10 шт.; платіжні доручення № 2 від 01.09.2014 (а. с. 64 тому 4); № 3 від 02.09.2014 (а. с. 65 тому 4), № 13 від 11.09.2014 (а. с. 66 тому 4); банківські виписки (а. с. 58 тому 4).

Зазначаючи про відсутність проведення господарських операцій з указаними контрагентами, представник відповідача в судовому засіданні посилався на дані з ЄДРПОУ про стан платників, відсутність ТТН на перевезення ТМЦ, акт Броварської ОДПІ від 04.07.2014 № 72/10-06-22-02/37285057 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Відроження-2010», акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 01.09.2014 № 843/3-26-50-22-08 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Асторг центр», акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.09.2014 № 8383/7/26-55-22-07-11 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Топфер-Україна».

Однак, з такими висновками суд не погоджується з огляду на таке.

На період господарських взаємовідносин між позивачем та указаними контрагентами останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також були платниками податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

Як уже зазначалося, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та, відповідно, набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для донарахування грошового зобов'язання. Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника податків не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб'єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб'єктом.

Інших аргументованих доказів щодо нереальності господарських правовідносини відповідачем не зазначено.

Таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону при взаємовідносинах з указаними контрагентами, на які посилається відповідач, і доходить висновку, що твердження контролюючого органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Торенія» позивачем були надані: договори купівлі-продажу № 3 від 03.08.2013 (а. с. 110-111 тому 4); № 87 від 11.04.2013 (а. с. 108-109 тому 4); видаткові накладні № 91 від 29.08.2012 (а. с. 112 тому 4), № 142 від 14.09.2012 (а. с. 116 тому 4), № 835 від 31.10.2012 (а. с. 120 тому 4), № 423 від 29.11.2012 (а. с. 125 тому 4), № 1136 від 27.12.2012 (а. с. 130-131 тому 4), № 1137 від 27.12.2012 (а. с. 137 тому 4), № 1138 від 27.12.2012 (а. с. 142 тому 4), № 1139 від 28.12.2012 (а. с. 147 тому 4), № 1140 від 28.12.2012 (а. с. 152 тому 4), № 1141 від 28.12.2012 (а. с. 157 тому 4), № 655 від 23.03.2013 (а. с. 161 тому 4), № 251 від 11.04.2013 (а. с. 167 тому 4), № 252 від 11.04.2013 (а. с. 171 тому 4), № 347 від 29.04.2013 (а. с. 175 тому 4), № 1219 від 15.05.2013 (а. с. 180-181 тому 4), № 96 від 08.07.2013 (а. с. 187 тому 4), № 97 від 09.07.2013 (а. с. 191 тому 4), № 556 від 31.07.2013 (а. с. 196 тому 4), № 712 від 30.08.2013 (а. с. 200 тому 4), № 1035 від 30.09.2013 (а. с. 205 тому 4), № 1036 від 30.09.2013 (а. с. 210 тому 4), № 1718 від 31.10.2013 (а. с. 213 тому 4, № 922 від 30.11.2013 (а. с. 217 тому 4), № 923 від 30.11.2013 (а. с. 222 тому 4), № 195 від 12.12.2013 (а. с. 227 тому 4), № 1578 від 30.12.2013 (а. с. 232-233 тому 4); податкові накладні № 91 від 29.08.2012 (а. с. 113 тому 4), № 142 від 14.09.2012 (а. с. 117 тому 4), № 836 від 31.10.2012 (а. с. 121-122 тому 4), № 423 від 29.11.2012 (а. с. 126-127 тому 4), № 1136 від 27.12.2011 (а. с. 132-134 тому 4), № 1137 від 27.11.20012 (а. с. 138-139 тому 4), № 1138 від 27.12.2012 (а. с. 145-146 тому 4), № 1139 від 28.12.2012 (а. с. 148-149 тому 4), № 1140 від 28.12.2012 (а. с. 153-154 тому 4), № 1141 від 28.12.2012 (а. с. 158 тому 4), № 655 від 23.03.2013 (а. с. 162-164 тому 4), № 251 від 11.04.2013 (а. с. 168 тому 4), № 252 від 11.04.2013 (а. с. 172 тому 4), № 347 від 29.04.2013 (а. с. 176-177 тому 4), № 1219 від 15.05.2013 (а. с. 182-184 тому 4), № 96 від 08.07.2013 (а. с. 188 тому 4), № 97 від 09.07.2013 (а. с. 192-193 тому 4), № 556 від 31.07.2013 (а. с. 197 тому 4), № 712 від 30.08.2013 (а. с. 201-202 тому 4), № 1035 від 30.09.2013 (а. с. 207 тому 4), № 1036 від 30.09.2013 (а. с. 211 тому 4), № 1878 від 31.10.2013 (а. с. 214 тому 4), № 922 від 30.11.2013 (а. с. 218-219 тому 4), № 923 від 30.11.2013 (а. с. 223-224 тому 4), № 195 від 12.12.2013 (а. с. 228-229 тому 4), № 1578 від 30.12.2013 (а. с. 234-235 тому 4); платіжні доручення № 3 від 14.09.2012 (а. с. 118 тому 4), № 1 від 02.11.2012, № 2 від 05.11.2012 (а. с. 123 тому 4), № 2 від 14.12.2012, № 1 від 03.12.2012 (а. с. 128 тому 4), № 5 від 08.02.2013, № 6 від 08.02.2013 (а. с. 135, 144 тому 4), № 4 від 14.01.2013, № 5 від 13.01.2013 (а. с. 136 тому 4) № 21 від 26.02.2013, № 22 від 26.02.2013 (а. с. 140 тому 4), № 21, 22 від 26.02.2013 (а. с. 150 тому 4), № 23, 24, від 26.02.2013 (а. с. 156, 160 тому 4), № 5 від 08.04.2013 (а. с. 165 тому 4), № 10 від 11.04.2013 (а. с. 169), № 11 від 11.04.2013 (а. с. 174 тому 4), № 35 від 29.04.2013 (а. с. 178 тому 4), № 5, 6 від 14.05.2013 (а. с. 186 тому 4), № 15, 16 від 09.07.2013 (а. с. 189, 194 тому 4), № 5 від 06.08.2013 (а. с. 199 тому 4), № 3 від 10.09.2013 (а. с. 204 тому 4), № 18 від 17.12.2013 (а. с. 206 тому 4), № 2 від 10.10.2013 (а. с. 209 тому 4), № 19 від 17.12.2013 (а. с. 216 тому 4), № 6 від 06.12.2013 (а. с. 220 тому 4), № 7 від 06.12.2013 (а. с. 226 тому 4), № 20 від 17.12.2013 (а. с. 230 тому 4), № 34 від 30.12.2013 (а. с. 237 тому 4); банківські виписки (а. с. 114-115, 119, 124, 129, 141, 143, 151, 155, 159, 166, 170, 173, 179, 185, 190, 195, 198, 203, 208, 212, 215, 221, 225, 231, 236 тому 4).

Зазначаючи про нездійснення господарських операцій з указаним контрагентом, представник відповідача в судовому засіданні посилався на ненадання договору № 3 від 03.08.2012, який зазначено в податкових накладних, та ТТН на перевезення ТМЦ, а також на акт ДПІ у Подільському районі м. Києва від 21.08.2014 № 458/26-56-22-01-03/38091691 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торенія». Крім того, представник відповідача зазначав про наявність вироку суду про фіктивне підприємництво ТОВ «Торенія».

Однак, з вказаними висновками суд не погоджується з огляду на таке.

Як уже зазначалося, відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для донарахування грошового зобов'язання. Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника податків не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб'єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб'єктом.

В спростування доводів про відсутність договору позивач зазначив, що був наданий договір купівлі-продажу № 3 від 03.08.2013 та податкові і видаткові накладні на його виконання.

Щодо наявності вироку суду, то вказані посилання не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Таким чином, надані позивачем докази спростовують висновки відповідача щодо нереальності господарських відносин позивача з ТОВ «Торенія».

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «Грант Тайм» позивачем надані: договори про надання послуг № 1 від 01.07.2013 (а. с. 238-240 тому 4), №01/09/12-П від 01.04.2013 (а. с. 67-68 тому 5); акти здачі приймання-робіт (надання послуг) № 71 (а. с. 241 тому 4), № 421 (а. с. 69 тому 5), 2 шт.; звіти про наданні послуги до акту здачі приймання-робіт (надання послуг) згідно з договором №01/09/12-П від 01.04.2013 (а. с. 70 тому 5) про надання послуг № 1 від 01.07.2013 (а. с. 242 тому 4), згідно з договором підсумкова відомість ресурсів за серпень 2013 року (а. с. 1-5 тому 5); податкові накладні № 71 від 09.07.2013 (а. с. 243 тому 4), № 421 від 29.04.2015 (а. с. 71). платіжні доручення № 17, 18 від 10.07.2012 (а. с. 244 тому 4), 26 від 23.04.2013 (а. с. 72 тому 5) банківські виписки (а. с. 245 тому 4; 73 тому 5); довідки про виконання будівельних робіт за серпень 2013 року (а. с. 246 тому 4), за вересень 2013 року (а. с. 6 тому 5).; акти прийняття виконаних будівельних робіт.

Однак, суд встановив, що у наданих суду документах (в тому числі й у актах надання послуг) зазначено лише назви наданих виконавцем послуг, проте ані договір про надання послуг, ані акти виконаних робіт не конкретизують обсяг наданих послуг та їх вартість у розрізі кожної окремо наданої послуги, що не узгоджується із положеннями частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" в частині необхідності зазначення в первинних документах змісту та обсягу господарської операції.

Тобто, в даному випадку із наданих Товариством документів (в тому числі й актів наданих послуг) неможливо встановити обсяг (кількість) наданих послуг, вказані документи не містять деталізації щодо конкретного найменування наданих послуг, а також відсутні вартісні показники за кожну надану послугу окремо, що не дає змоги встановити факт надання послуг в тому розмірі, що визначений в актах виконаних послуг.

Отже, суд вважає, що з наданих документів неможливо прослідкувати чи вартість наданих послуг відповідає фактично наданим послугам, що ставить під сумнів реальність надання таких послуг на відповідну суму.

Відтак, відсутність сукупності зазначених чинників виключають можливість включення сум за надані послуги до податкового кредиту.

З огляду на викладене, висновки податкового органу щодо відсутності у суб'єктів господарювання позивача та ТОВ «Грант-Тайм» реальних намірів на вчинення господарських операцій знайшли підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вєстберга таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управлінняВ» .

Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів в обґрунтування висновків контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій з контрагентами (крім ТОВ "Грант-Тайм") та порушення у зв'язку з цим вимог податкового законодавства.

Поряд з цим, визначаючись з приводу вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються, суд зважає на те, що сума донарахованих зобов'язань у таких рішеннях обрахована з урахуванням порушень, що були виявлені під час проведення перевірки. Проте, в ході судового розгляду окремі з виявлених порушень не знайшли підтвердження.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого рішення частково протиправним. Однак, це можливо у випадку, якщо цю частину рішення можна належним чином ідентифікувати (відокремити), і за її відсутності рішення, яке оскаржене, в іншій частині не втратить своє значення та цілісність. Рішення, у якому неможливо виділити (відокремити) частину, яка підлягає визнанню протиправною та скасуванню, повинно бути визнане протиправним та скасоване в цілому.

У даному випадку, констатуючи помилкове нарахування податку на додану вартість в частині нарахованої суми та неправомірність висновків щодо завищення валових витрат через порушення відповідних норм Податкового кодексу України суд не може визнати протиправним рішення контролюючого органу в якійсь сумі.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи те, що суд не вправі проводити розрахунки та визначати в грошовому виразі в якій частині такі податкові повідомлення-рішення є неправомірними, а в якій відповідають нормам податкового законодавства, тому за наведених обставин суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 14.05.2015 №0000232200 та №0000242200 підлягають скасуванню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000232200 та №0000242200, що прийняті Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією 14 травня 2015 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь приватного підприємства "Спецсантехмонтаж" кошти в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович