Постанова

від 10.07.2015 по справі 815/3339/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3339/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року 17 год. 17 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Слободянюка К.С,,

представника Позивача ОСОБА_1,

представника Відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«СОРТВ» до головного управління ДФС в Одеській області ДФС України, Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю В«СОРТВ» до головного управління ДФС в Одеській області ДФС України, Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5.

Ухвалою суду від 10.06.2015 року відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 15 квітня 2015 року Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області було складено Акт про результати фактичної перевірки позивача на підставі ст.20, п.п.80.2.4 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу та Наказу ГУ ДФС про проведення фактичної перевірки від 10.04.2015 р. № 395 з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

За результатами даної фактичної перевірки 06.05.2015 року Білгород- Дністровською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області були прийняті оскаржувані податкові повідомлення- рішення. Позивач вважає посилання відповідача на пп. 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу II ПК України при прийнятті усіх оскаржуваних податкових повідомлень-рішень неправомірним. Також, позивач вказує на те, що вся готівка в сумі 6750 грн. позивачем була своєчасно оприбуткована в повному обсязі в день її надходження із магазину позивача до каси підприємства з подальшим її рухом та перерахуванням на розрахунковий рахунок позивача, про що свідчать та це підтверджується певним переліком первинних бухгалтерських документів. Щодо не надрукованого Позивачем фіскального звітного чеку 29 грудня 2014 року та не створення в цей день в електронній формі на РРО контрольної стрічки представник позивача пояснив, що в цей день у місті Білгород-Дністровському була хуртовина із великими сніговими заносами і директором підприємства було видано Наказ по підприємству у зв'язку із несприятливими погодними метеоумовами, які несуть загрозу життю, тимчасово закрити магазин та офіс усіма засобами захисту та сигналізації та негайно відпустити працівників підприємства по домівках із збереженням заробітної плати за вимушений прогул. Окрім того, щодо відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО позивач пояснив, що під час проведення розрахункової операції з покупки одним із перевіряючих горілки «Зелена марка» 0,5 на суму 61 грн., покупець поклав гроші під розрахунок біля продавця магазину, а сам пішов до прилавку з горілкою, прибиральниця йому її подала і покупець залишив магазин, хоча повинен був підійти до каси для розрахунку.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.05.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5.

Представник відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, у судовому засіданні 01.07.2015 року залучені до матеріалів справи письмові заперечення по справі (а.с. 63-66).

Вислухавши пояснення сторін у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне.

На підставі ст.20, п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України та наказу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ДФС України №395 від 10.04.2015 року «Про проведення фактичної перевірки» (а.с. 16), з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, посадовими особами головного управління ДФС в Одеській області ДФС України, було проведено фактичну перевірку господарської одиниці крамниця-склад, що розташований за адресою: м. Білгород- Дністровський, вул. Кірова 2-В суб'єкта господарювання ТОВ «Сорт». Зазначена перевірка здійсненна в присутності головного бухгалтера ТОВ «Сорт» ОСОБА_3. За результатами проведення зазначеної перевірки ГУ ДФС в Одеській області складено акт про результати фактичної перевірки позивача №77/15-32-22-03-30209797 від 20.04.2015 року (а.с. а.с. 68-71), яким зафіксовано порушення вимог п.п.1, 9, 10, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.2.6 Розділу II Постанови правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

29.04.2015 року до Білгород-Дністровської ОДПІ від ГУ ДФС в Одеській області надійшли матеріали фактичної перевірки ТОВ «Сорт» код ЄДРПОУ 30209797, які були направлені листом ГУ ДФС в Одеській області від 21.04.2015 р. №3999/7/15-32-22-03-06 (вх. №493/8 від 29.04.2015 року) (а.с. 67).

До матеріалів перевірки ТОВ «Сорт», Головним управлінням ДФС в Одеській області був наданий акт про результати фактичної перевірки позивача №77/15-32-22-03- 30209797 від 20.04.2015 року (далі - Акт) з додатками до акту перевірки - опис наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків; денний «X» звіт РРО від 15.04.2015 року станом на 10 год. 20 хв.; копія книги обліку розрахункових операцій №1505003997Р/3 з стор.72-73 обліку руху готівки та сум розрахунків та копія "Z" звіту денного №0684 від 14.04.2015 року та копія протокол №41 від 20.04.2015 року серії АХ№671215 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 155-1 КУпАП, копія розрахунку фінансових санкцій (а.с. 68-79).

Як зазначив представник Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, з отриманих матеріалів Білгород-Дністровською ОДПІ, було встановлено порушення позивачем вимог п.п.1, 9, 10, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.2.6 Розділу II Постанови правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» та відповідно, за результатами розгляду отриманих результатів фактичної перевірки позивача винесенні оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування (фінансових) санкцій від 06.05.2015 року №0000162203, №0000172203, №0000182203, №0000192203 та №0000202203 (а.с. 80-84).

Щодо правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №0000162203 від 06.05.2015 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 грн. за порушення п.1 ст.3 Закону України №265 слід зазначити, що в ході перевірки 15.04.2015 року о 10 год. 20 хв. за місцем здійснення діяльності встановлено, що під час проведення контрольної розрахункової операції на загальну суму 61,00 грн., щодо придбання однієї пляшки горілки «Зелена марка» 0,5 літра, реєстратор розрахункових операцій (розрахункова книжка) (далі РРО, РК відповідно) при продажу пляшки горілки «Зелена марка» 0,5 літра не застосовано та розрахунковий документ встановленого зразку не виданий і не роздрукований (п.2.2.7, 2.2.8. та 2.2.14 Акту), таким чином позивачем вчинене порушення вимог п.1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами і доповненнями) яким передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Враховуючи наявність у позивача РРО MINI-Т 400 МЕ заводський №ПБ4101214374, фіскальний № НОМЕР_6 у місці здійснення розрахунків встановлено факт продажу пляшки горілки «Зелена марка» 0,5 літра на загальну суму 61,00 грн., та не застосування РРО або РК, відповідачем згідно з п.1 ст.17 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі однієї гривні.

Суд зазначає, що позивач під час розгляду адміністративної справи не заперечував реалізацію пляшки горілки «Зелена марка» 0,5 літра на загальну суму 61,00 грн. перевіряючим та не довів суду, що порушення у вигляді не застосування РРО під час реалізації товару та відповідно не роздрукування розрахункового документу встановленого зразу не було допущено позивачем.

Окрім того, під час розгляду адміністративної справи були допитані в якості свідків головний державний ревізор-інспектор відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4 та головний державний ревізор-інспектор відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_5, а також головний бухгалтер ТОВ «Сорт» - ОСОБА_3, продавець ТОВ «Сорт» - ОСОБА_6, які підтвердили факт реалізації пляшки горілки «Зелена марка» 0,5 літра без застосування РРО.

Суд зазначає, що свідок ОСОБА_6 надала свідчення про те, що дійсно, здійснення реалізації товару - пляшки горілки «Зелена марка» 0,5 літра на загальну суму 61,00 грн. відбулось та грошові кошти були покладені до касового апарату.

Необхідно зазначити, що судом до матеріалів справи був залучений наказ директора ТОВ «Сорт» від 30.04.2015 року № 7, згідно якого продавця ОСОБА_6, та прибиральницю ОСОБА_7 притягнено до адміністративної відповідальності за допущення виробничих правопорушень 15.04.2015 року у робочий час на території магазина-складу під час реалізації пляшки горілки В«Зелена МаркаВ» 0,5 л на суму 61 грн. без застосування фіскального режиму штрих-коду разом з РРО.

Щодо правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №0000172203 від 06.05.2015 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 грн. за порушення п.13 ст.3 Закону України №265/95-ВР слід зазначити, що в ході перевірки 15.04.2015 року о 10 год. 20 хв. за місцем здійснення діяльності встановлено не забезпечено відповідність наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному «X» звіті РРО (п.2.2.13. та 2.2.14 Акту) та опису наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків (копія додасться), таким чином позивачем вчинене порушення вимог п.13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР яким передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, в тому числі забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Зазначене порушення підтверджується актом про результати фактичної перевірки, копією «Х»-звіту денного з РРО позивача станом на 10 год. 20 хв. 15.04.2015 року та описом наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, перерахунок яких здійснено особисто головним бухгалтером позивача ОСОБА_3 і під час перерахунку якою встановлено наявність в касі готівкових коштів всього у сумі 340 грн. 00 коп., але при цілому згідно «Х»-звіту денного з РРО зазначена сума виручки повинна складати 407.82 грн. не відповідність наявних готівкових коштів склала 128.82 грн. За дане правопорушення відповідачем згідно з п.1 ст.17 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР, якою передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеній у денному звіті. а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу зо розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня: нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня, отже, до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі однієї гривні. При цьому, позивачем у своєму позові жодним чином не спростовує порушення, що полягає в не відповідності наявних готівкових коштів, сумі коштів згідно «Х»-звіту денного з РРО.

Під час розгляду адміністративної справи, судом було встановлено, що 15.04.2015 року року позивачем не було забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків (Z - звіту), зокрема не роздрукований і не збережений в книзі обліку розрахункових операцій №1505003997Р/3 від 20.10.2014 року Z - звіту за 29.12.2014 року (п.2.1.3. та 2.2.14 Акту), таким чином позивачем вчинене порушення вимог п.9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами і доповненнями) яким передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, в тому числі, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Оскільки, з наданої до перевірки книги обліку розрахункових операцій №1505003997Р/3 від 20.10.2014 року у місці здійснення розрахунків встановлено факт не роздрукування та не зберігання в КОРО Z - звіту за 29.12.2014 року, відповідачем згідно з п.4 ст.17 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР, якою передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання, тому до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

При цьому, сам позивач у своєму позові та згідно копії наданої виписки з наказу директора ТОВ «Сорт» №8 від 29.12.2014 року, підтверджує здійснення своєї діяльності 29.12.14 року відтак, позивач у зв'язку зі здійсненням діяльності зобов'язаний був роздрукувати Z - звіт за 29.12.2014 року, не залежно від тривалості робочого дня -29.12.2014 року, оскільки чинне законодавство не позбавляє платника податків від вказаного обов'язку передбаченого п.9 ст.З Закону України №265/95- ВР в зв'язку з настанням несприятливих метеоумов тощо. Відтак, позивачем не спростовано порушення, що полягає в не роздрукуванні та не зберіганні Z - звіту за 29.12.2014 року.

Щодо правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №0000192203 від 06.05.2015 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 170 грн. за порушення п.10 ст.3 Закону України №265/95-ВР слід зазначити, що в ході перевірки 15.04.2015 року за місцем здійснення діяльності встановлено, що позивачем не забезпечено передачу контрольної стрічки по дротових або бездротових каналах зв'язку до органів доходів і зборів, зокрема за 29.12.2014 року, таким чином позивачем вчинене порушення вимог п.10 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР, яким передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, в тому числі, друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Оскільки, з наданої до перевірки книги обліку розрахункових операцій №1505003997Р/3 від 20.10.2014 року у місці здійснення розрахунків встановлено факт не створення в електронній формі на РРО контрольної стрічки та не зберігання в КОРО протягом трьох років, відповідачем згідно з п.5 ст.17 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР, якою передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну. Отже, у разі встановлення факту незабезпечення зберігання контрольної стрічки протягом терміну, установленого пунктом 10 ст.3 Закону України №265/95-ВР - трьох років, до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція за кожну незбережену контрольну стрічку згідно пункту 5 статті 17 Закону України №265/95-ВР, відтак, до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.

Суд зазначає, що позивач був зобов'язаний забезпечити передачу контрольної стрічки по дротових або бездротових каналах зв'язку до органів доходів і зборів та відповідно збереження даної контрольної стрічки протягом 3-х років, не залежно від результатів своєї господарської діяльності за 29.12.2014 року, оскільки чинне законодавство не позбавляє платника податків від вказаного обов'язку передбаченого п.10 ст.3 Закону України №265/95-ВР у зв'язку з настанням несприятливих метеоумов тощо.

Щодо правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №0000202203 від 06.05.2015 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 31827,9 грн. за порушення п.2.6 Розділу II Постанови правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» суд зазначає, що під час проведення перевірки 15.04.2015 року перевіряючими встановлено, що позивачем не оприбутковано готівкові кошти в книзі обліку розрахункових операцій №1505003997Р/3 від 20.10.2014 року, зокрема відсутній запис про оприбуткування торгівельної виручки за готівкові кошти в книзі обліку розрахунки операцій №1505003997Р/3 від 20.10.2014 року, відповідно до Z - звіту денного № 0684 за 14.04.2015 року в сумі 6365,58 грн.

Згідно абз.24 п.1.2 Розділу І, п.2.6 Розділу II Постанови Національного Банку України №637 від 15.12.2004 року оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п.6 Розділу 4 Порядку ведення книги обліку розрахункових операцій затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України №417 від 28.08.2013 року зареєстрованого Міністерством юстиції України 19.09.2013 року за №1618/24150 зі змінами і доповненнями, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при иьому дані за сумами. отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами. виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо: у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Враховуючи, що з наданої позивачем до перевірки книги обліку розрахункових операцій №1505003997Р/3 від 20.10.2014 року у розділі 2 Облік руху готівки та сум розрахунків (а.с. 74) встановлено факт не оприбуткування готівкових коштів в сумі 6365,58 грн. 14.04.2015 року відповідно до X - звіту денного №0684 за 14.04.2015 року, Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, згідно з абз. 3 п.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (зі змінами і доповненнями), яким передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, відтак до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 31827,9 гривень.

Суд зазначає, що доводи позивача щодо перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства згідно видаткового касового ордеру №178 від 14.04.2015 року в сумі 10000 грн., квитанції банку про її надходження, а також оприбуткування грошових коштів в сумі 6750 грн. в касовій книзі згідно прибуткового касового ордеру №183 від 14.04.2015 року, не можуть спростовувати порушення позивача щодо не оприбуткування 6365,58 грн. в книзі обліку розрахункових операцій №1505003997Р/3 від 20.10.2014 року за 14.04.2015 року. Необхідно зазначити, що в касовій книзі згідно прибуткового касового ордеру №183 від 14.04.2015 року оприбутковано грошові кошти в сумі 6750 грн., як виручка отримана без застосування РРО, тобто на підставі прибуткового касового ордеру, проте перевіряючими встановлено саме не оприбуткування грошової виручки в сумі 6365,58 грн., які проведені 14.04.15 року через РРО та підтверджується копією Z-звіту денного №0684 від 14.04.2015 року. Окрім того, здавання готівкової виручки до банківської установи згідно видаткового касового ордеру №178 від 14.04.2015 року в сумі 10000 грн., квитанції банку про її надходження та виписки, здійснюється на виконання вимог Постанови НБУ №637 від 15.12.2004 року щодо умов дотримання ліміту залишку готівки в касі, згідно п.2.7, п.2.8 Розділів 2, 5 зазначеної постанови.

Відтак, суд погоджується з правовою позицією представника Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, що перерахування 10000 грн. на розрахунковий рахунок в уповноваженому банку, не спростовує порушення, щодо не оприбуткування 6365,58 грн. в книзі обліку розрахункових операцій №1505003997Р/3 від 20.10.2014 року за 14.04.2015 року.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області правомірно винесено податкові повідомлення-рішення №0000202203 від 06.05.2015 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 31827,9 грн.; №0000192203 від 06.05.2015 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 170 грн.; №0000182203 від 06.05.2015 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 340 грн.; №0000172203 від 06.05.2015 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 грн.; №0000162203 від 06.05.2015 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 грн.

Окрім того, суд зазначає, що за результатами здійснення фактичної перевірки посадовою особою головного управління ДФС в Одеській області ДФС України, було складено протокол №41 від 20.04.2014 року серії АХ №671215 про адміністративне правопорушення допущене з боку позивача за ч.1 ст. 155-1 КУпАП, тобто в результаті порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. На підставі зазначеного протоколу 29.04.2015 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом винесено постанову по справі №495/2872/15- п, що набрала законної сили 13.05.2015 року (а.с. 77), якою головного бухгалтера ТОВ «Сорт» притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 155-1 КпАП України, тобто порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 грн. Отже, Білгород-Дністровським міськрайонним судом у справі №495/2872/15-п було встановлено порушення головним бухгалтером ТОВ «Сорт» встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо стосується твердження позивача, про неправомірне застосування штрафних санкцій до позивача з посиланням на п.п.54.3.3. п.54.3. ст.54 глави 4 розділу П ПК України, суд зазначає наступне.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України).

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності ().

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами і доповненнями), контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, (зареєстровано Мін'юстом 13.01.2005 року за №40/10320). Відповідно до ст.ст.2, 3 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України. Таким чином, з урахуванням зазначених норм матеріального права (ч.1 ст.15 Закону України №265/95-ВР та ст.ст.2, 3 Указу №436/95) Білгород- Дністровська ОДПІ правомірно винесла оскаржувані податкові повідомлення рішення від 06.05.2015 року №0000162203, №0000172203, №0000182203, №0000192203 та №0000202203 з посиланням на п.п.54.3.3. п.54.3 ст.54 ПК України. Відтак, суд дійшов висновку, що твердження позивача, про неправомірне застосування штрафних санкцій до позивача з посиланням на п.п.54.3.3. п.54.3. ст.54 глави 4 розділу ПК України є необгрунтованим.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши наявні у справі докази у їх взаємному зв'язку, суд дійшов висновку, що відповідачами по справі не було порушено прав позивача, а отже з урахуванням всіх критеріїв, визначених у ч. 3 ст. 2 КАС України, правові підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 відсутні.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію відповідачів суд дійшов висновку, що у задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю В«СОРТВ» необхідно відмовити повністю.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 06.07.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю В«СОРТВ» до головного управління ДФС в Одеській області ДФС України, Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 10.07.2014 року.

Суддя О.М. Тарасишина

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю В«СОРТВ» до головного управління ДФС в Одеській області ДФС України, Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 - відмовити повністю.

10 липня 2015 року.