Рішення

від 20.07.2015 по справі 908/3835/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 6/129/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

20.07.2015 Справа № 908/3835/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕОНГРУПП" (вул. Комсомольська, буд. 2, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, 51200)

До Комунального підприємства „СОЦКОМУНЕНЕРГІЯ" Запорізької обласної ради (вул. Боровського, буд. 2, с. Кірове Оріхівського району Запорізької області, 70540)

Про стягнення 289 429 грн. 34 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Козел А.В. - дов. від 22.06.2015р.

Від відповідача: Журавльов А.О. - дов. від 14.07.2015р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕОНГРУПП" м. Новомосковськ Дніпропетровської області до Комунального підприємства „СОЦКОМУНЕНЕРГІЯ" Запорізької обласної ради с. Кірове Оріхівського району Запорізької області, про стягнення 289 429 грн. 34 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар з урахуванням інфляції в сумі 289 429 грн. 34 коп.

Позивач надав суду заяву від 08.07.2015р., в якій зазначив, що в позовній заяві була допущена описка в номері будинку поштової адреси позивача. Правильним номером будинку є "буд. 2", відповідно поштова адреса позивача: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Комсомольська, буд.2 .

Заява позивача була прийнята судом, оскільки подана у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався.

20.07.2015 року розгляд справи продовжений і прийнято рішення.

До судового засідання від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якої позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 188 258 грн. та інфляційні витрати в сумі 113 516 грн. 37 коп., але в судовому засіданні позивач відізвав вказану заяву , про що є відповідна відмітка на самої заяві.

В судовому засіданні позивач надав суду заяву, в якої вказав, що в позовній заяві була допущена описка в зазначені суми основного боргу, замість 188 258 грн. було зазначено 184 258 грн., правильної сумою просить вважати 188 258 грн. При цьому, позивач вказав окремо суму основного боргу та суму інфляційних витрат. Остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 188 258 грн. та інфляційні витрати в сумі 101 171 грн. 34 коп.

Заява позивача приймається судом, оскільки подана у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву , в якому вказав наступне: дійсно між позивачем та відповідачем 13.01.2013 року було укладено договір поставки № 2013/1301. За період з 10.11.2014 року по 05.01.2015 року позивачем було поставлено відповідачу (паливо котельне) на загальну суму 1 840 860 гривен. До 31.12.2014 року позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 1 424 997 гривень, а відповідачем, в свою чергу, було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 1 492 602 гривен. (Переплата станом на 31.12.2014 року складала 67 605 гривен.) 31.12.2014 року позивачем було поставлено товар відповідачу на суму 202 230 гривень. Частина вартості цього товару була погашена за рахунок передплати в сумі 67 605 гривень. Станом на 31.12.2014 року заборгованість за поставлений товар склала 134 625 гривень. Відповідач здійснює свою діяльність шляхом постачання пари та гарячої води комунальним закладам та установам, що фінансуються у межах бюджетного асигнування, а також населенню. На підставі рішення тридцять дев'ятої сесії Запорізької обласної ради № 53 «Про затвердження тарифів на комунальні послуги комунальному підприємству «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради» від 25.12.2014 року, було затверджено тарифи на виробництво теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води комунальному підприємству «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради. У зв'язку з цим, в ряді комунальних закладів, які обслуговує відповідач, та мешканців відомчого житла зазначених установ, виникли фінансові труднощі в оплаті за отримані комунальні послуги. Цей факт слугував виникненню значної дебіторської заборгованості перед відповідачем. Так, станом на 15.07.2015 року у двох контрагентів дебіторська заборгованість перед відповідачем складає: комунальний заклад «Центр первинної медико санітарної допомоги» Оріхівської районної ради - в сумі 109 655 грн. 98 коп.; Комишуваська школа соціальної реабілітації Міністерства освіти та науки України - в сумі 244 304 грн. 38 коп. Так, за період часу з січня по квітень 2015 року відповідач отримував часткові погашення заборгованостей від своїх контрагентів. У зв'язку з цим погашення боргу перед позивачем відбувалися частково, по мірі фінансових надходжень на розрахунковий рахунок підприємства. Таким чином, 18.03.2015 року відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 50 000 гривень; 16.04.2015 року відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 50 000 гривень; 30.04.2015 року відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 60 000 гривень. Станом на 15.07.2015 року сума основного боргу у відповідача перед позивачем складає 188 258 гривень. Стосовно вимог позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань, то відповідач з ними погодитись не може з тих підстав, що вважає їх абсолютно безпідставними. Враховуючи, що зазначена заборгованість з'явилася не з вини відповідача, а через виниклу дебіторську заборгованість перед відповідачем зі сторони третіх сторін. На сьогоднішній день відповідачем проводилося листування, та вживаються заходи щодо погашення зазначеної дебіторської заборгованості. Після погашення вищевказаних заборгованостей КЗ «ЦПМСД» Оріхівської районної ради та Комишуваської школи соціальної реабілітації МОН України відповідач матиме можливість частково розрахуватися з позивачем. Враховуючи ці обставини, а також можливі тяжкі правові та фінансово-господарські наслідки, що можуть наступити у разі стягнення з відповідача суми боргу на користь позивача (при фактичній не можливості у найближчий час сплати її на користь кредитора), і які будуть вираженні у арешті усіх фінансових надходжень, (що позбавить відповідача нормально здійснювати господарську діяльність), а також враховуючи, що відповідач обслуговує дев'ять комунальних закладів та установ на території Запорізької області і є безальтернативним виробником тепла для згаданих установ, усі ці обставини вказують, що відповідач, в такому випадку, не зможе на початок опалювального сезону нормально працювати і надавати належним чином послуги з теплопостачання для обслуговуємих установ. Відповідно до ст. 83 Господарського кодексу України, суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін. їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникнення спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Відстрочка або розстрочка виконання рішення надається лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання, (дана позиція підтверджується також судовою практикою: Постанова Вищого господарського суду від 31.08.2006 р. по справі № 14/347-05). На підставі викладеного, а також наданих суду документів, що підтверджують скрутне фінансове положення відповідача, враховуючи підтверджений факт неможливості сплатити заборгованість на сьогоднішній день, керуючись ст. ст. .22 та 83 ГПК України; відповідач просить суд в справі № 908/3835/15 за позовом ТОВ «ЛЕОНГРУПП» до комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради про стягнення боргу в сумі 289 429 грн. 34 коп. та суми судових витрат задовольнити частково, відстрочити виплату заборгованості за основним боргом в сумі 188 258 грн. строком на сім місяців, розстрочити виплату заборгованості за основним боргом в сумі 188 258 на чотири місяці, у задоволенні позовних вимог про стягнення з комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради на користь ТОВ «ЛЕОНГРУПП» інфляційних нарахувань - відмовити.

Крім цього відповідач заявив клопотання про залучення до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору КЗ "Центр первинної медико - санітарної допомоги" Оріхівської районної ради м. Оріхів Запорізької області та Комишуваську школу соціальної реабілітації Міністерства освіти та науки України смт. Комишуваха Оріхівського району Запорізької області. Відповідач просить залучити вказані організації тому, що вони мають заборгованість перед відповідачем.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін .

В даному випадку дане рішення не може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

За таких підстав, клопотання відповідача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, безпідставне та задоволенню не підлягає.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов з уточненням підлягає задоволенню, з наступних підстав :

13.01.2013р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 2013/1301з додатковими угодами та специфікацією (далі - договір).

В пункті 4.1 сторони передбачили, що умови поставки товару визначаються сторонами в специфікаціях-додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно специфікації №1 від 13.01.2014р. позивач зобов'язався поставити відповідачу в період з листопада по грудень 2014р. паливо котельне на суму 1 560 000 грн., а відповідач зобов'язався оплачувати товар згідно рахунків за кожну партію товару.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 424 997 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-00008 від 10.11.2014р., №РН-00009 від 14.11.2014р., №РН-00013 від 25.11.2014р., №РН-0000004 від 03.12.2014р., №РН-0000006 від 08.12.2014р., №РН-0000011 від 17.12.2014р., №РН-0000014 від 22.12.2014р., та довіреностями, актами прийому - передачі, податковими накладними та товарно - транспортними накладними, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 9.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014р.

Після закінчення строку дії договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 415 863 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000016 від 31.12.2014р., №РН-000005 від 05.01.2015р. та довіреностями, податковими накладними та товарно - транспортними накладними, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ч. 1ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач оплатив товар в загальної сумі 1 652 602 грн., що підтверджується платіжними дорученнями , які знаходяться в матеріалах справи.

Товар на суму 188 258 грн. не був оплачений відповідачем, що також підтверджує сам відповідач у відзиву на позов.

Відповідач у відзиву на позов визнав суму основного боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У суду не виникає сумніву щодо достовірності обставин та добровільності їх визнання відповідачем.

За таких підстав, позивач правомірно просить стягнути з відповідача заборгованість за товар в сумі 188 258 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання .

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не оплатив товар своєчасно, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час.

В п. 1.10 Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013р. вказано, що суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів або на відсутність вини.

Відсутність бюджетних коштів не являється підставою для невиконання зобов'язань та звільнення від відповідальності. Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. № 11/446 та в п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 13.07.2012р. № 01-06/908/2012.

За таких підстав, заперечення відповідача в цієї частині не приймаються судом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 101 171 грн. 34 коп., за період, вказаний в поясненнях із розрахунку інфляції від 17.07.2015р.

Згідно наданого позивачем розрахунку в поясненнях від 17.07.2015р., фактично з відповідача підлягає стягненню інфляційні витрати в сумі 123 394 грн. 53 коп., але суд не вважає за необхідне виходити за рамки позовних вимог з уточненням, а тому з відповідача підлягає стягненню інфляційні витрати в сумі 101 171 грн. 34 коп.

Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду за основним боргом в сумі 188 258 грн. строком на 7 місяців та розстрочити виконання рішення суду за основним боргом в сумі 188 258 грн. строком на 4 місяця.

Відповідно до п. 6 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

З вищевикладеного вбачається, що надання відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом суду а не обов'язком .

Підставою для розстрочення або відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - на явну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач просить надати йому відстрочку виконання рішення суду на 7 місяців, тобто фактично відповідач просить суд дозволити йому не виконувати рішення суду протягом 7 місяців .

Суд не може дозволити боржнику не виконувати рішення протягом 7 місяців.

Відповідач надав суду довідку ПАТ КБ "Приватбанк" від 16.07.2015р., в якій вказано, що залишок грошових коштів на рахунку відповідача станом на 15.07.2015р. складає 27 040 грн. 07 коп.

Також, відповідач надав суду листи КЗ "Центр первинної медико - санітарної допомоги" Оріхівської районної ради м. Оріхів Запорізької області та Комишуваської школи соціальної реабілітації Міністерства освіти та науки України смт. Комишуваха Оріхівського району Запорізької області, в яких вони визнають існування своєї заборгованості перед відповідачем.

Фінансова криза призвела до тяжкого фінансового положення не тільки відповідача, а й всіх суб'єктів господарювання, в тому числі і позивача. Як зазначає представник позивача, ТОВ "Леонгрупп" також знаходиться в тяжкому фінансовому положенні.

Слід вказати, що не виконуючи свої обов'язків перед позивачем, відповідач тим самим ускладнює фінансове положення позивача, і позивач, в свою чергу, не виконує свої зобов'язання перед бюджетом та своїми контрагентами.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача, враховуючи усі вищевикладені обставини, доводи сторін, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, те, що відповідач являється комунальним підприємством, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити частково, та надати відповідачу розстрочку в частині стягнення суми основного боргу на 3 місяця, з оплатою наступним чином: до 20.08.2015р. - 62 752 грн. 67 коп., до 20.09.2015р. - 62 752 грн. 67 коп., до 20.10.2015р. - 62 752 грн. 66 коп.

В іншій частині клопотання відповідача в частині надання йому розстрочки та відстрочки виконання рішення суду слід відмовити, по вказаним вище підставам.

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути з Комунального підприємства „СОЦКОМУНЕНЕРГІЯ" Запорізької обласної ради (вул. Воровського, буд. 2, с. Кірове Оріхівського району Запорізької області, 70540; код ЄДРПОУ 33256368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕОНГРУПП" (вул. Комсомольська, буд. 2, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, 51200; код ЄДРПОУ 37595097) основний борг в сумі 188 258 грн., розстрочивши виконання рішення суду на 3 місяця, з оплатою наступним чином : до 20.08.2015р. - 62 752 грн. 67 коп., до 20.09.2015р. - 62 752 грн. 67 коп., до 20.10.2015р. - 62 752 грн. 66 коп . Надати наказ .

Стягнути з Комунального підприємства „СОЦКОМУНЕНЕРГІЯ" Запорізької обласної ради (вул. Воровського, буд. 2, с. Кірове Оріхівського району Запорізької області, 70540; код ЄДРПОУ 33256368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕОНГРУПП" (вул. Комсомольська, буд. 2, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, 51200; код ЄДРПОУ 37595097) інфляційні витрати в сумі 101 171 грн. 34 коп. та судовий збір в сумі 5 788 грн. 58 коп. Надати наказ.

Повне рішення складено: 20.07.2015р.

Суддя Л.С. Місюра