Постанова

від 27.10.2015 по справі 908/3835/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.10.2015 справа №908/3835/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2,ОСОБА_3 ОСОБА_4 Не з'явився Не з'явився розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради с.Кірове Оріхівського р-ну Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2015р. у справі№ 908/3835/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОНГРУПП» м.Новомосковськ Запорізької області до про Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради с.Кірове Оріхівського р-ну Запорізької області стягнення 289 429,34 грн. ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.07.2015 року по справі № 908/3835/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОНГРУПП» задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства «СОЦКОМУНЕНЕРГІЯ» Запорізької обласної ради (вул. Воровського, буд. 2, с. Кірове Оріхівського району Запорізької області, 70540; код ЄДРПОУ 33256368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОНГРУПП» (вул. Комсомольська, буд. 2, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, 51200; код ЄДРПОУ 37595097) основний борг в сумі 188 258 грн. Розстрочено виконання рішення суду на 3 місяця, з оплатою наступним чином : до 20.08.2015р. - 62 752 грн. 67 коп., до 20.09.2015р. - 62 752 грн. 67 коп., до 20.10.2015р. - 62 752 грн. 66 коп .

Стягнуто з Комунального підприємства «СОЦКОМУНЕНЕРГІЯ» Запорізької обласної ради (вул. Воровського, буд. 2, с. Кірове Оріхівського району Запорізької області, 70540; код ЄДРПОУ 33256368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОНГРУПП» (вул. Комсомольська, буд. 2, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, 51200; код ЄДРПОУ 37595097) інфляційні витрати в сумі 101 171 грн. 34 коп. та судовий збір в сумі 5 788 грн. 58 коп.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв'язку з неналежним невиконання умов договору поставки № 2013/1301 від 13.01.2013 року, укладеного між сторонами, відповідач частково сплатив за отриманий від позивача товар, в наслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 188 258,00 грн. Відповідач визнав суму основного боргу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції зазначив, що відсутність бюджетних коштів не являється підставою для невиконання зобов'язань та звільнення від відповідальності. Оскільки відповідач не оплатив товар своєчасно, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час, тому з відповідача стягнуто інфляційні витрати в сумі 101 171 грн. 34 коп., за період, вказаний в розрахунку.

В оскаржуваній частині рішення, щодо розстрочення виконання рішення суду на 3 місяці, в частині сплати суми основного боргу господарський суд Запорізької області зазначив, що надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду є правом суду а не обов'язком.

Підставою для розстрочення або відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.

Суд першої інстанції зазначив, що фінансова криза призвела до тяжкого фінансового положення не тільки відповідача, а й всіх суб'єктів господарювання, в тому числі і позивача. ТОВ «Леонгрупп» також знаходиться в тяжкому фінансовому положенні.

Господарський суд врахував доводи сторін, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, те, що відповідач є комунальним підприємством, частково задоволив клопотання відповідача, надавши відповідачу розстрочку в частині стягнення суми основного боргу на 3 місяця, з оплатою наступним чином: до 20.08.2015р. - 62 752 грн. 67 коп., до 20.09.2015р. - 62 752 грн. 67 коп., до 20.10.2015р. - 62 752 грн. 66 коп.

Комунальне підприємство «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради (далі скорочено по тексту КП «Соцкомуненергія») звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2015 року по справі № 908/3835/15, в якій просить змінити рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2015 року по справі № 908/3835/15. Відстрочити виплату заборгованості КП «Соцкомуненергія» перед ТОВ «ЛЕОНГРУПП» на 7 місяців. Розстрочити виплату заборгованості КП «Соцкомуненергія» перед ТОВ «ЛЕОНГРУПП» на 4 місяці.

На думку скаржника, задовольняючи позов та стягуючи на користь ТОВ «ЛЕОНГРУПП» основний борг у сумі 188 258,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 101 171,34 грн., та розстрочивши не весь обсяг стягуваної суми, а лише суму основного боргу, суд першої інстанції не врахував всі належні та допустимі докази про те, що КП «Соцкомуненергія» є єдиним безальтернативним постачальником тепла для дев'яти установ та організацій соціального захисту населення області, що підтверджено листом Голови Запорізької обласної ради ОСОБА_5 «Про підтвердження відсутності альтернативного надання послуг з теплопостачання».

Заявник апеляційної скарги вважає, що, судом не враховані докази фактичної неможливості сплати стягуваної суми до початку опалювального сезону, а саме до грудня 2015 року, коли почнуть надходити кошти за опалення від обслуговуємих установ та закладів.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

У судове засідання представники сторін не з'явились.

Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлені належним чином.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання не визначалась обов'язковою, справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні апеляційної інстанції складено протокол.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами та не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши докази матеріалів справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення в частині розстрочення виконання рішення суду на 3 місяця, з оплатою наступним чином: до 20.08.2015р. - 62 752 грн. 67 коп., до 20.09.2015р. - 62 752 грн. 67 коп., до 20.10.2015р. - 62 752 грн. 66 коп., судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки № 2013/1301 від 13.01.2013 року, 24.06.2015 року ТОВ «ЛЕОНГРУПП» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом, в якому просить стягнути з КП «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради 289 429,34 грн. основного боргу з урахуванням інфляційних втрат, а також суму судових витрат на підставі ст.ст.265, ч.2 ст.175, ст.179 Господарського кодексу України, ч.2 ст.712, ст.655, п.1 ст.692, ст.526, ст.625 Цивільного кодексу України.

13.01.2013р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 2013/1301 з додатковими угодами та специфікацією (далі - договір).

В пункті 4.1 сторони передбачили, що умови поставки товару визначаються сторонами в специфікаціях-додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно специфікації №1 від 13.01.2014р. позивач зобов'язався поставити відповідачу в період з листопада по грудень 2014р. паливо котельне на суму 1 560 000 грн., а відповідач зобов'язався оплачувати товар згідно рахунків за кожну партію товару.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 424 997 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-00008 від 10.11.2014р., №РН-00009 від 14.11.2014р., №РН-00013 від 25.11.2014р., №РН-0000004 від 03.12.2014р., №РН-0000006 від 08.12.2014р., №РН-0000011 від 17.12.2014р., №РН-0000014 від 22.12.2014р., довіреностями, актами прийому - передачі, податковими накладними та товарно - транспортними накладними, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 9.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014р.

Після закінчення строку дії договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 415 863 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000016 від 31.12.2014р., №РН-000005 від 05.01.2015р. та довіреностями, податковими накладними та товарно - транспортними накладними, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ч. 1ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач оплатив товар частково, в загальній сумі 1 652 602 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи.

У відзиві на позов відповідач підтверджує суму основного боргу в сумі 188 258,00 грн. Просить позовні вимоги задовольнити частково, відстрочити виплату заборгованості за основним боргом в сумі 188 258 грн. строком на сім місяців, розстрочити виплату заборгованості за основним боргом в сумі 188 258 на чотири місяці, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради на користь ТОВ «ЛЕОНГРУПП» інфляційних нарахувань - відмовити.

Заперечення проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з КП «Соцкомуненергія» інфляційних втрат відповідач обґрунтовує тим, що в ряді комунальних закладів, які обслуговує відповідач, та мешканців відомчого житла, виникли фінансові труднощі в оплаті за отримані комунальні послуги. Цей факт слугував виникненню значної дебіторської заборгованості перед відповідачем. Так, зокрема, станом на 15.07.2015 року у двох контрагентів дебіторська заборгованість перед відповідачем складає: комунальний заклад «Центр первинної медико санітарної допомоги» Оріхівської районної ради - в сумі 109 655 грн. 98 коп.; Комишуваська школа соціальної реабілітації Міністерства освіти та науки України - в сумі 244 304 грн. 38 коп.

Задоволення вимог позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань відповідач вважає безпідставними, оскільки зазначена заборгованість з'явилася не з вини відповідача, а через виниклу дебіторську заборгованість перед відповідачем зі сторони третіх сторін.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до п. 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

З наведеної норми вбачається, що правом суду є або розстрочення або відстрочення виконання судового рішення.

Підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - на явну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В підтвердження тяжкого матеріального стану відповідач надав суду довідку ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» від 16.07.2015р., в якій вказано, що залишок грошових коштів на рахунку відповідача станом на 15.07.2015р. складає 27 040 грн. 07 коп.(том 1 а.с.165)

Також, до апеляційної скарги відповідачем додано довідку ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» № 08.7.0.0.0/1507280857030 від 28.07.2015р., відповідно до якої залишок грошових коштів на рахунку відповідача станом на 28.07.2015р. складає - 9168,88 грн. (мінус девять тисяч сто шістдесят вісім) грн.88 коп.(том 2 а.с.84).

В підтвердження наявності дебіторської заборгованості, відповідач надав суду листи КЗ В«Центр первинної медико - санітарної допомогиВ» Оріхівської районної ради м. Оріхів Запорізької області та Комишуваської школи соціальної реабілітації Міністерства освіти та науки України смт. Комишуваха Оріхівського району Запорізької області, в яких вони визнають існування своєї заборгованості перед відповідачем.

В п. 1.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. вказано, що суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів або на відсутність вини.

Відсутність бюджетних коштів не є підставою для невиконання зобов'язань та звільнення від відповідальності. Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. № 11/446 та в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012р. № 01-06/908/2012.

Вимоги апелянта відстрочити виплату заборгованості КП «Соцкомуненергія» на 7 місяців і одночасно розстрочити виплату цієї заборгованості на 4 місяці не ґрунтуються на нормах Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що, відповідно до п.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, правом суду є або розстрочення або відстрочення виконання судового рішення, також враховуючи всі вищевикладені обставини, доводи сторін, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави та те, що відповідач є комунальним підприємством, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2015 року по справі № 908/3835/15 в частині розстрочення сплати суми основного боргу на 3 місяці підлягає залишенню без змін. Апеляційна скарга КП «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради на рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2015 р. по справі № 908/3835/15 підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Враховуючи наведене, керуючись ст.49, п.6 ст. 83, 99, 101, 102, п.1 ч.1 ст.103,ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради с.Кірове Оріхівського р-ну Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2015 р. по справі № 908/3835/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2015 р. по справі № 908/3835/15 в частині розстрочення сплати основного боргу у сумі 188 258,00 грн. на 3 місяці з оплатою наступним чином: до 20.08.2015р. - 62 752 грн. 67 коп., до 20.09.2015р. - 62 752 грн. 67 коп., до 20.10.2015р. - 62 752 грн. 66 коп. - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий: Т.Д. Геза

Судді: Л.В.Ушенко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим:

1 позивачу

1 відповідачу

1у справу

1 ГСЗО

1ДАГС