Рішення

від 21.07.2015 по справі 912/1681/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 рокуСправа № 912/1681/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів Т.В. Макаренко - головуючого, судді Наливайко Є.М., Поліщук Г.Б., розглянувши матеріали справи № 912/1681/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерго"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Днепргазсервиспромойл"

про стягнення 68 095,68 грн,

представники учасників судового процесу:

від позивача: участі не брали;

від відповідача: участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерго" (далі по тексту - ТОВ "Трейд Енерго", позивач, постачальник) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 24.04.2015 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Днепргазсервиспромойл" (ТОВ "Компанія "Днепргазсервиспромойл", відповідач, покупець) суму заборгованості за поставлений товар в розмірі 68095,68 грн, з яких: 41 845,92 грн основний борг, 14 544,38 грн інфляційні втрати, 954,44 грн 3% річних, 10 750,94 пеня.

20.07.2015р. позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника ТОВ "Трейд Енерго".

Відповідач участі свого представника в засідання суду не забезпечив, витребуваних судом документів не подав. Водночас господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду в силу наступного.

Згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Господарський суд надіслав процесуальні документи у справі (ухвали суду від 13.05.2015 року, від 02.06.2015р., 09.07.2015р.) за адресою, яка зазначена у позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано в ЄДРПОУ, а саме - 25000, м. Кіровоград, вул. К. Маркса, буд. 84 та за адресою, яка вказана у договорі поставки від 30.05.2014 і в податкових накладних: 52070, Дніпропетровська область, с. Новоолександрівка, вул. Клинова, 24С. Відомості щодо іншої адреси відповідача в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судом виконано вимоги частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного та норм ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/1681/15 в судовому засіданні 21.07.2015 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерго" та товаристом з обмеженою відповідальністю "Компанія "Днепргазсервиспромойл" 30.04.2014 укладено договір № ТЕ-М-03 (далі - Договір), згідно пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити в обумовлені строки - покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити - технічні масла, мастило, мастильно-охолоджувальні та іншу експлуатаційну рідину (далі - товар), асортимент, номенклатура, кількість, якість, об'єм, вартість, строки поставки, якого визначені у рахунок-фактурі, видатковій та податковій накладних. Що є невід'ємною частиною цього договору.

Розділом 3 сторони передбачили "ціну, суми і порядок розрахунків".

Відповідно п.п. 3.1, 3.2 покупець здійснює оплату за отриманий товар з відстрочкою 10 банківських днів. Ціна на товар є вільною та вказується у рахунок-фактурах, видатковій та податковій накладних.

Згідно п. 5.1 Договору покупець зобов'язався прийняти товар, відповідно до умов даного договору, своєчасно та у встановлені договором строки здійснити оплату за поставлений товар.

Даний Договір відповідно до п. 9.1, набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов Договору.

Постачальником поставлено покупцеві товар всього на загальну суму 54025,91 грн, що засвідчено видатковими накладними: № РН-0000071 від 15.07.2014 (рахунок СФ-000066 від 15.07.2014) на суму 20 179,99 грн; № РН-0000075 від 17.07.2014 (рахунок СФ 000075 від 17.07.2014) на суму 20 220,00 грн; № РН-0000123 від 07.08.2015 (СФ-000125 від 07.08.2014) на суму 13 625,92 грн, а також податковими накладними: № 20 від 15.07.2014, №24 від 17.07.2014, № 13 від 07.08.2014.

Таким чином, з урахуванням п.3.1 Договору, відповідач за отриманий товар за видатковою накладною № РН-0000071 від 15.07.2014 повинен був розрахуватись до 29.07.2014 включно, за видатковою накладною № РН-0000075 від 17.07.2014 до 31.07.2014 включно, за видатковою накладною № РН-0000123 від 07.08.2015 до 21.08.2014.

Проте, відповідачем у справі зобов'язання по Договору в частині оплати отриманого товару у повному обсязі та встановлені договором строки не виконано.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача станом на 24.04.2015 склала 41 845,92 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 10.12.2014, яка отримана відповідачем 20.12.2014, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення за 11.12.2014.

Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 41 845,92 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 10 750,94 грн за період з 30.07.2014 по 24.04.2015, інфляційні втрати в розмірі 14 544,38 грн за період 30.07.2014 по 24.04.2014 та 3% річних в розмірі 954,44 грн за період з 30.07.2014 по 24.04.2015.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.п. 8.3, 8.5. Договору у випадку прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 5% від суми недоплати за кожен день прострочення, штрафні санкції, передбачені п. 8.3.даного договору нараховуються за весь час невиконання стороною зобов'язання.

Враховуючи наведені вище правові норми та умови Договору, позивачем цілком обґрунтовано та правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 10 750, 94 грн за період з 30.07.2014 по 24.04.2015.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

З огляду на вказану норму ст. 625 ЦК України, позивачем цілком обґрунтовано та правомірно нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 954,44 грн за період з 30.07.2014 по 24.04.2015.

Відносно нарахування інфляційних втрат то позивачем допущено помилку в розрахунку щодо сум на які нараховується індекс інфляції (позивач нараховує інфляційні на суму часткової оплати, а не борг) та щодо періоду нарахування (позивач зазначає дні за які нараховано інфляційні, тоді як індекс інфляції розраховується в середньому за місяць на суму боргу). Крім того позивач допустив технічну помилку вказавши кінцевим періодом для нарахування інфляційних втрат 24.04.2014, тоді як правильно 24.04.2015, оскільки сам строк оплати починається з 29.07.2014, з 31.07.2014 та з 21.08.2014.

З огляду на вказане, господарський суд самостійно здійснив розрахунок інфляційних втрат за допомогою системи "Ліга: Закон Еліт 9.1.5" відповідно до якого:

- за накладною № РН-0000071 від 15.07.2014 на суму 20179,99 грн із строком оплати 29.07.2014 - інфляційні втрати складають:

за серпень 2014 - 161,44 грн;

за вересень 2014 - 435,00 грн;

за жовтень 2014 - 288,00 грн;

за листопад 2014 - 171,00 грн;

за грудень 2014 - квітень 2015 - 3299,49 грн. Тобто, всього за загальний період з серпня 2014 по квітень 2015 за вказаною накладною інфляційні втрати склали 4 354,93 грн, тоді як позивач просить суд стягнути за вказаний період 3 149,47 грн;

за накладною № РН-0000075 від 17.07.2014 на суму 20220,00 грн із строком оплати 31.07.2014 - інфляційні втрати складають: за період з серпня 2014 по квітень 2015 - 10 690,08 грн, тоді як позивач за вказаний період просить 6 894,10 грн;

за накладною № РН-0000123 від 07.08.2014 на суму 13 625,92 грн із строком оплати 21.08.2014 - інфляційні втрати складають: за період з вересня 2014 по квітень 2015 - 7 038,55 грн, тоді як позивач за вказаний період просить 4 500,81 грн.

З огляду на вказане, враховуючи ту обставину, що господарський суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог, суд враховуючи власний розрахунок інфляційних втрат, та задовольняє вимоги позивача щодо інфляційних втрат на суму, яка зазначена у позовній заяві - 14 544,38 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Днепргазсервиспромойл" (25000, Кіровоград, вул. К.Маркса, буд. 84, ідентифікаційний код 37303018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерго" (69600, м. Запоріжжя, вул. Базова, 9-А, ідентифікаційний код 38920370) 41 845,92 грн основного боргу, 954,44 грн 3% річних, 10 750,94 пені, 14 544,38 грн інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 21.07.15

Головуючий суддя Т. В. Макаренко

Суддя Є.М.Наливайко

Суддя Г.Б.Поліщук