Постанова

від 16.07.2015 по справі 910/2896/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2015 р. Справа№ 910/2896/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Греськів З.Г. - представник;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.04.2015

у справі № 910/2896/15-г (суддя Ломака В.С.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ Трейд Ліга"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Ю.Ф.Сі"

про стягнення 58 786 305, 86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "БРОКБІЗНЕСБАНК" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ Трейд Ліга" (далі - відповідач) про стягнення 49 007 509, 66 грн., в тому числі 37 200 000, 00 грн. заборгованості по кредиту, 7 639 528, 74 грн. заборгованості по процентам, 1 601 738, 07 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 544 344, 18 грн. пені за прострочення сплати процентів, 204 138, 39 грн. 3 % річних за прострочення сплати кредиту, 929 164, 51 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту, 70 064, 80 грн. 3 % річних за прострочення сплати процентів, 446 530, 97 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів, 372 000, 00 грн. неустойки за порушення зобов'язання з надання щоквартальної фінансової звітності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2015 року у справі № 910/2896/15-г позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ Трейд Ліга" на користь Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" 37 200 000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 10 299 583 грн. 52 коп. заборгованості по процентам, 4 263 831 грн. 21 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 1 109 964 грн. 38 коп. пені за прострочення сплати процентів, 470 143 грн. 88 коп. 3 % річних за прострочення сплати кредиту, 3 905 164 грн. 51 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту, 126 353 грн. 77 коп. 3 % річних за прострочення сплати процентів, 1 039 264 грн. 59 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів та 76 000 грн. 00 коп. неустойки за порушення зобов'язання з надання щоквартальної фінансової звітності.

На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ Трейд Ліга" підлягає стягненню до Державного бюджету України 72 712 грн. 03 коп. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2015 року в частині часткового задоволення позовних вимог щодо нарахування неустойки в розмірі 76 000, 00 грн. та задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Біг Трейд Ліга" на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" заборгованості по сплаті неустойки за неподання до банку щоквартальної фінансової звітності ( ф. № 1, ф. № 2) в розмірі 372 000, 00 грн. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до п.7.3. Кредитного договору банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі 0,5 відсотків від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником п.4.2.6. Кредитного договору за кожний факт порушення.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не з'ясувавши у повному обсязі обставини, що мали значення для прийняття рішення у справі дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовної вимоги позивача про стягнення штрафу за неподання позичальником до банку щоквартальної фінансової звітності (ф.№1; ф.№2) тобто за п.4.2.6. Кредитного договору помилково застосував як базу для нарахування неустойки виходячи з простроченої заборгованості 5 700 000,00 грн. та 9 500 000,00 грн., а не суму фактичного залишку заборгованості за кредитом 37 200 000, 00 грн.

В судове засідання представники відповідача та третьої особи не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, однак поштова кореспонденція повернулась на адресу суду з позначкою «не знаходиться» та «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги викладене, а також те, що відповідач та третя особа належним чином повідомлялись про час та дату розгляду справи, та зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія встановила наступне.

21.12.2011 р. між позивачем, як банком, та третьою особою, як позичальником, було укладено Кредитний договір № 21-11-980-KL (далі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1.1. якого банк надав позичальнику кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 28 000 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1.1.2. Кредитного договору термін користування кредитом до 18.03.2013 р.

Згідно з п. 1.1.3. Кредитного договору процента ставка за користування кредитом 22 проценти річних.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору після надходження письмових заяв від позичальника про надання коштів в межах відкритої кредитної лінії, банк і позичальник укладають додаткові угоди до цього Договору про надання коштів в розрізі кредитної лінії (окремо по кожній сумі, що має надаватися). Після підсипання такої додаткової угоди, банк протягом 5 банківських днів перераховує позичальнику кошти за реквізитами, вказаними в його письмовій заяві.

Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві позичальника. Надання кредиту здійснюється наступним чином: грудень 2011 року - 28 000 000, 00 грн.; грудень 2012 року - 28 000 000, 00 грн.

Згідно з п. 2.6. Кредитного договору проценти за поточний календарний місяць позичальник сплачує на рахунок, вказаний банком, щомісяця до 7 числа місяця наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.7. Кредитного договору повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на рахунок для погашення заборгованості, відкритий банком позичальнику згідно з п. 2.8. цього договору, в строки, передбачені графіком: ліміт заборгованості по 15.01.2012 р. - 28 000 000, 00 грн.; 16.01.2012 р. - 22.01.2012 р. - 27 000 000, 00 грн.; 23.01.2012 р. - 29.01.2012 р. - 26 000 000, 00 грн.; 30.01.2012 р. - 05.02.2012 р. - 25 000 000, 00 грн.; 06.02.2012 р. - 12.02.2012 р. - 24 000 000, 00 грн.; 13.02.2012 р. - 19.02.2012 р. - 23 000 000, 00 грн.; 20.02.2012 р. - 26.02.2012 р. - 22 000 000, 00 грн.; 27.02.2012 р. - 04.03.2012 р. - 21 000 000, 00 грн.; 05.03.2012 р. - 11.03.2012 р. - 20 000 000, 00 грн.; 12.03.2012 р. - 18.03.2012 р. - 19 000 000, 00 грн.; 19.03.2012 р. - 25.03.2012 р. - 18 000 000, 00 грн.; 26.03.2012 р. - 01.04.2012 р. - 17 000 000, 00 грн.; 02.04.2012 р. - 08.04.2012 р. - 16 000 000, 00 грн.; 09.04.2012 р. - 15.04.2012 р. - 15 000 000, 00 грн.; 16.04.2012 р. - 22.04.2012 р. - 14 000 000, 00 грн.; 23.04.2012 р. - 29.04.2012 р. - 13 000 000, 00 грн.; 30.04.2012 р. - 06.05.2012 р. - 12 000 000, 00 грн.; 07.05.2012 р. - 13.05.2012 р. - 11 000 000, 00 грн.; 14.05.2012 р. - 20.05.2012 р. - 10 000 000, 00 грн.; 21.05.2012 р. - 27.05.2012 р. - 9 000 000, 00 грн.; 28.05.2012 р. - 03.06.2012 р. - 8 000 000, 00 грн.; 04.06.2012 р. - 10.06.2012 р. - 7 000 000, 00 грн.; 11.06.2012 р. - 01.07.2012 р. - 6 000 000, 00 грн.; 18.06.2012 р. - 24.06.2012 р. - 5 000 000, 00 грн.; 25.06.2012 р. - 01.07.2012 р. - 4 000 000, 00 грн.; 02.07.2012 р. - 08.07.2012 р. - 3 000 000, 00 грн.; 09.07.2012 р. - 15.07.2012 р. - 2 000 000, 00 грн., 16.07.2012 р. - 22.07.2012 р. - 1 000 000, 00 грн., з 23.07.2012 р. - 0, 00 грн.

З 20.08.2012 р. - 02.09.2012 р. - 28 000 000, 00 грн.; 03.09.2012 р. - 09.09.2012 р. - 27 000 000, 00 грн.; 10.09.2012 р. - 16.09.2012 р. - 26 000 000, 00 грн.; 17.09.2012 р. - 23.09.2012 р. - 25 000 000, 00 грн.; 24.09.2012 р. - 30.09.2012 р. - 24 000 000, 00 грн.; 01.10.2012 р. - 07.10.2012 р. - 23 000 000, 00 грн.; 08.10.2012 р. - 14.10.2012 р. - 22 000 000, 00 грн.; 15.10.2012 р. - 21.10.2012 р. - 21 000 000, 00 грн.; 22.10.2012 р. - 28.10.2012 р. - 20 000 000, 00 грн.; 29.10.2012 р. - 04.11.2012 р. - 19 000 000, 00 грн.; 05.11.2012 р. - 11.11.2012 р. - 18 000 000, 00 грн.; 12.11.2012 р. - 18.11.2012 р. - 17 000 000, 00 грн.; 19.11.2012 р. - 25.11.2012 р. - 16 000 000, 00 грн.; 26.11.2012 р. - 02.12.2012 р. - 15 000 000, 00 грн.; 03.12.2012 р. - 09.12.2012 р. - 14 000 000, 00 грн.; 10.12.2012 р. - 16.12.2012 р. - 13 000 000, 00 грн.; 17.12.2012 р. - 23.12.2012 р. - 12 000 000, 00 грн.; 24.12.2012 р. - 03.01.2013 р. - 11 000 000, 00 грн.; 04.01.2013 р. - 07.01.2013 р. - 10 000 000, 00 грн.; 08.01.2013 р. - 13.01.2013 р. - 9 000 000, 00 грн.; 14.01.2013 р. - 20.01.2013 р. - 8 000 000, 00 грн.; 21.01.2013 р. - 27.01.2013 р. - 7 000 000, 00 грн.; 28.01.2013 р. - 03.02.2013 р. - 6 000 000, 00 грн.; 04.02.2013 р. - 10.02.2013 р. - 5 000 000, 00 грн.; 11.02.2013 р. - 17.02.2013 р. - 4 000 000, 00 грн.; 18.02.2013 р. - 24.02.2013 р. - 3 000 000, 00 грн.; 25.02.2013 р. - 03.03.2013 р. - 2 000 000, 00 грн., 04.03.2013 р. - 17.03.2013 р. - 1 000 000, 00 грн., з 18.03.2013 р. - 0, 00 грн.

Також, у відповідності до п. 4.2.6. Кредитного договору позичальник зобов'язався надавати банку всі необхідні документи для здійснення перевірки цільового використання кредиту, аналізу фінансового стану позичальника, зокрема, щоквартально до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному кварталі (в тому числі баланс (форму № 1), звіт про фінансові результати (форму № 2), щорічно до 20 лютого наступного за звітним роком надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному році (в тому числі баланс (форму № 1), звіт про фінансові результати (форму № 2), а також в строк до 7 числа поточного місяця надавати банку довідки з інших банків, в яких у позичальника відкриті поточні рахунки та/або існує кредитна заборгованість, про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, процентам та штрафним санкціям) за попередній місяць, а також інші документи на вимогу банку.

Згідно з п. 6.1. Кредитного договору було визначено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення заборгованості за цим договором в повному обсязі, зокрема, у випадку прострочення сплати чергового платежу по кредиту та процентів за користування кредитом.

Відповідно до п. 6.2. Кредитного договору для реалізації цього права банк надсилає письмове повідомлення позичальнику із відповідною заявою. Після спливу 30 календарних днів та за умови, що порушення не усунуте, на 31 календарний день після отримання позичальником такої вимоги термін повернення вважається таким, що настав і позичальник зобов'язаний сплатити наявну заборгованості за договором в повному обсязі. Якщо таке погашення не здійснене протягом 5 банківських днів, банк може вжити заходи по стягненню наявної заборгованості за цим договором.

Пунктом 7.1. Кредитного договору його сторони визначили, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нарахувати позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена п. 1.1.3. цього договору, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п. 7.3. Кредитного договору було визначено, що банк має право нарахувати позичальнику неустойку в розмірі 0, 5 % від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником п. п. 4.2.6., 4.2.7. цього Договору за кожний факт порушення.

Відповідно до п. 8.1. Кредитного договору було визначено, що він набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.

23.12.2011 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 1, відповідно до якої визначили, що в розрізі відритої кредитної лінії банк надає позичальнику кошти (транш в межах ліміту) в сумі 28 000 000, 00 грн. для поповнення обігових коштів.

14.03.2012 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 2, якою зокрема, внесли зміни до п. 2.7., виклавши в новій редакції в тому числі графік повернення кредиту. Крім того, було внесено зміни до п. 2.4. та визначено, що проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом.

15.03.2012 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 3, відповідно до якої визначили, що в розрізі відкритої кредитної лінії банк надає позичальнику кошти (транш в межах ліміту) в сумі 9 000 000, 00 грн. для поповнення обігових коштів.

13.06.2012 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 4, відповідно до якої внесли зміни до п. 2.1.2., уточнивши перелік заходів із забезпечення зобов'язань позичальника.

27.06.2012 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 5, якою зокрема, внесли зміни до п. 2.7., виклавши в новій редакції в тому числі графік повернення кредиту.

02.07.2012 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 6, відповідно до якої визначили, що в розрізі відкритої кредитної лінії банк надає позичальнику кошти (транш в межах ліміту) в сумі 17 300 000, 00 грн. для поповнення обігових коштів.

24.10.2012 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 7, якою зокрема, внесли зміни до п. 2.7., виклавши в новій редакції в тому числі графік повернення кредиту. Крім того, сторони Кредитного договору визначили, що починаючи з 24.10.2012 р. процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 25 % річних, а також, що в разі непогашення позичальником кредиту у строк, визначений в п. 1.2. та/або п. 2.7. цього Договору, починаючи з наступного календарного дня за датою, вказаною у п. 1.1.2. та/або п. 2.7. цього Договору, нарахування процентів за простроченою частиною кредиту здійснюється за фіксованою процентною ставкою у розмірі 30 % річних.

24.10.2012 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 8, відповідно до якої визначили, що в розрізі відритої кредитної лінії банк надає позичальнику кошти (транш в межах ліміту) в сумі 9 300 000, 00 грн. для поповнення обігових коштів.

11.12.2012 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 8/1, відповідно до якої вирішили перенести сплату процентів, нарахованих за користування кредитними коштами за період з 27.10.2012 р. по 26.11.2012 р. за Кредитним договором, на строк до 17.12.2012 р. включно.

20.12.2012 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 9, якою зокрема, внесли зміни до п. 2.7., виклавши в новій редакції в тому числі графік повернення кредиту.

20.12.2012 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 10, відповідно до якої визначили, що в розрізі відкритої кредитної лінії банк надає позичальнику кошти (транш в межах ліміту) в сумі 9 800 000, 00 грн. для поповнення обігових коштів.

08.02.2013 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 11, відповідно до якої вирішили перенести сплату процентів, нарахованих за користування кредитними коштами за період з 27.12.2012 р. по 26.01.2013 р. за Кредитним договором, на строк до 15.02.2013 р. включно.

07.03.2013 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 12, відповідно до якої вирішили перенести сплату процентів, нарахованих за користування кредитними коштами за період з 27.01.2013 р. по 26.02.2013 р. за Кредитним договором, на строк до 15.03.2013 р. включно.

05.04.2013 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 13, відповідно до якої вирішили перенести сплату процентів, нарахованих за користування кредитними коштами за період з 27.02.2013 р. по 26.03.2013 р. за Кредитним договором, на строк до 15.04.2013 р. включно.

30.04.2013 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 14, відповідно до якої внесли зміни до п. 2.6. та визначили, що проценти за поточний календарний місяць позичальник сплачує на рахунок, вказаний банком, щомісяця до 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі.

30.05.2013 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 15, відповідно до якої внесли зміни до п. 1.1.3. та визначили, що процента ставка за користування відкличною поновлювальною кредитною лінією встановлюється у розмірі: з 26.04.2013 р. по 30.04.2013 р. - 25 % річних; з 01.05.2013 р. до кінця дії кредитного договору - 23 % річних.

20.06.2013 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 17, якою зокрема, внесли зміни до п. 2.7., виклавши в новій редакції в тому числі графік повернення кредиту.

20.06.2013 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 18, відповідно до якої визначили, що в розрізі відритої кредитної лінії банк надає позичальнику кошти (транш в межах ліміту) в сумі 9 200 000, 00 грн. для поповнення обігових коштів.

14.10.2013 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 19, відповідно до якої внесли зміни до п. 1.1. та визначили, що банк надає позичальнику у тимчасове листування на умовах повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти на умовах визначених договором; кредит надається у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 38 000 000, 00 грн.; термін користування кредитом - 12.05.2015 р. процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 23 % річних. Також, сторони Кредитного договору внесли зміни до п. 2.7., виклавши в новій редакції в тому числі графік повернення кредиту.

15.10.2013 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 20, відповідно до якої визначили, що в розрізі відкритої кредитної лінії банк надає позичальнику кошти (транш в межах ліміту) в сумі 16 120 000, 00 грн. для поповнення обігових коштів.

26.12.2013 р. сторони Кредитного договору підписали Додаткову угоду № 21, відповідно до якої внесли зміни до п. 1.1. та визначили, що кредит надається у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 37 200 000, 00 грн.; термін користування кредитом - 30.11.2015 р. процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 22 % річних. Також, сторони Кредитного договору внесли зміни до п. 2.7., виклавши в новій редакції в тому числі графік повернення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Кредитного договору надав третій особі кредитні кошти на загальну суму 98 720 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 23.12.2011 р. на суму 28 000 000, 00 грн., № 1 від 15.03.2012 р. на суму 9 000 000, 00 грн., № 1 від 02.07.2012 р. на суму 17 300 000, 00 грн., № 2 від 24.10.2012 р. на суму 9 300 000, 00 грн., меморіальними ордерами № 2 від 20.12.2012 р. на суму 9 800 000, 00 грн., № 2 від 20.06.2013 р. на суму 9 200 000, 00 грн., № 1 від 16.10.2013 р. на суму 16 120 000, 00 грн.

У свою чергу, третя особа кредитні кошти повернула частково, сплативши позивачу 61 520 000, 00 грн., а саме: 1 000 000, 00 грн. - 16.01.2012 р., 1 000 000, 00 грн. - 23.01.2012 р., 1 000 000, 00 грн. - 30.01.2012 р., 1 000 000, 00 грн. - 06.02.2012 р., 1 000 000, 00 грн. - 13.02.2012 р., 1 000 000, 00 грн. - 20.02.2012 р., 1 000 000, 00 грн. - 27.02.2012 р., 1 000 000, 00 грн. - 05.03.2012 р., 1 000 000, 00 грн. - 12.03.2012 р., 500 000, 00 грн. - 19.03.2012 р., 1 200 000, 00 грн. - 26.03.2012 р., 1 200 000, 00 грн. - 02.04.2012 р., 1 200 000, 00 грн. - 09.04.2012 р., 1 200 000, 00 грн. - 17.04.2012 р., 1 200 000, 00 грн. - 23.04.2012 р., 1 200 000, 00 грн. - 03.05.2012 р., 1 200 000, 00 грн. 07.05.2012 р., 1 200 000, 00 грн. - 14.05.2012 р., 1 200 000, 00 грн. - 21.05.2012 р., 1 200 000, 00 грн. - 28.05.2012 р., 1 200 000, 00 грн. - 05.06.2012 р., 1 200 000, 00 грн. - 11.06.2012 р., 1 200 000, 00 грн. - 18.06.2012 р., 1 200 000, 00 грн. - 25.06.2012 р., 500 000, 00 грн. - 09.07.2012 р., 500 000, 00 грн. - 16.07.2012 р., 500 000, 00 грн. - 24.07.2012 р., 500 000, 00 грн. - 30.07.2012 р., 500 000, 00 грн. - 06.08.2012 р., 500 000, 00 грн. - 13.08.2012 р., 500 000, 00 грн. - 20.08.2012 р., 500 000, 00 грн. - 27.08.2012 р., 500 000, 00 грн. - 10.09.2012 р., 800 000, 00 грн. - 17.09.2012 р., 800 000, 00 грн. - 24.09.2012 р., 800 000, 00 грн. - 02.10.2012 р., 800 000, 00 грн. - 09.10.2012 р., 800 000, 00 грн. - 16.10.2012 р., 800 000, 00 грн. - 22.10.2012 р., 1 400 000, 00 грн. - 05.11.2012 р., 1 400 000, 00 грн. - 12.11.2012 р., 1 400 000, 00 грн. - 19.11.2012 р., 1 400 000, 00 грн. - 26.11.2012 р., 1 400 000, 00 грн. - 04.12.2012 р., 1 400 000, 00 грн. - 11.12.2012 р., 1 400 000, 00 грн. - 17.12.2012 р., 400 000, 00 грн. - 14.01.2013 р., 400 000, 00 грн. - 21.01.2013 р., 400 000, 00 грн. - 28.01.2013 р., 400 000, 00 грн. - 05.02.2013 р., 400 000, 00 грн. - 11.02.2013 р., 400 000, 00 грн. - 18.02.2013 р., 400 000, 00 грн. - 26.02.2013 р., 400 000, 00 грн. - 04.03.2013 р., 400 000, 00 грн. - 11.03.2013 р., 400 000, 00 грн. - 18.03.2013 р., 400 000, 00 грн. - 25.03.2013 р., 400 000, 00 грн. - 01.04.2013 р., 400 000, 00 грн. - 08.04.2013 р., 400 000, 00 грн. - 16.04.2013 р., 400 000, 00 грн. - 22.04.2013 р., 400 000, 00 грн. - 29.04.2013 р., 400 000, 00 грн. - 07.05.2013 р., 400 000, 00 грн. - 13.05.2013 р., 400 000, 00 грн. - 20.05.2013 р., 400 000, 00 грн. - 29.05.2013 р., 400 000, 00 грн. - 03.06.2013 р., 400 000, 00 грн. - 10.06.2013 р., 400 000, 00 грн. - 17.06.2013 р., 400 000, 00 грн. - 08.07.2013 р., 400 000, 00 грн. - 16.07.2013 р., 400 000, 00 грн. - 22.07.2013 р., 400 000, 00 грн. - 02.08.2013 р., 400 000, 00 грн. - 05.08.2013 р., 400 000, 00 грн. - 13.08.2013 р., 400 000, 00 грн. - 20.08.2013 р., 400 000, 00 грн. - 27.08.2013 р., 400 000, 00 грн. - 02.09.2013 р., 300 000, 00 грн. - 10.09.2013 р., 330 000, 00 грн. - 12.09.2013 р., 430 000, 00 грн. - 16.09.2013 р., 200 000, 00 грн. - 17.09.2013 р., 330 000, 00 грн. - 23.09.2013 р., 300 000, 00 грн. - 24.09.2013 р., 164 032, 61 грн. - 04.10.2013 р., 465 967, 39 грн. - 15.10.2013 р., 400 000, 00 грн. - 09.12.2013 р., 400 000, 00 грн. - 10.12.2013 р.

26.12.2013 р. між позивачем, як кредитором, та відповідачем, як поручителем, було укладено Договір поруки № 21-11-980-KL-P (далі - Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боргових зобов'язань боржника - ПрАТ "Ю.Ф.Сі" по сплаті будь-яких сум, що виникають у відповідності до положень Кредитних договорів в тому числі № 21-11-980-KL від 21.12.2011 р.

Пунктом 1.2. Договору поруки сторони погодили, що нею забезпечуються, зокрема, вимоги кредитора щодо сплати боржником (в тому числі повного виконання) кожного і всіх його боргових зобов'язань у розмірі, валюті, строки та порядку, встановленому кредитними договорами, зокрема, щодо повернення суми кредиту, наданого боржнику за Кредитним договором № 21-11-980-KL від 21.12.2011 р. у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії у розмірі 37 200 000, 00 грн. шляхом здійснення платежів у строки та на умовах, зазначених у Кредитному договорі; сплати процентів за користування кредитом; сплати пені, штрафу, неустойки; інших платежів на користь кредитора за Кредитним договором; відшкодування збитків та витрат, що зумовлені порушенням Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору поруки його сторони визнали, що сума кредиту, проценти за користування кредитом, строки сплати та інші умови за Кредитним договором можуть змінюватись - в порядку, що передбачені Кредитним договором, додатковими угодами до нього. У випадку зміни умов Кредитного договору порука поручителя за цим Договором розповсюджується на такі зміни. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Поручитель виражає в цьому Договорі свою згоду на будь-які можливі збільшення обсягу його відповідальності за борговими зобов'язаннями в майбутньому, які будуть мати місце в період дії кредитного договору.

Згідно з п. 1.4. Договору поруки порукою за цим Договором забезпечено виконання боржником боргових зобов'язань в разі настання строку для дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.6. Договору поруки його сторони погодили, що у разі порушення боржником зобов'язань, передбачених Кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За змістом п. 3.1. Договору поруки сторони, зокрема, домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання будь-якого із зобов'язань, умов, що випливають з Кредитного договору (в тому числі, але не виключно, щодо повернення кредиту або його частин в строк, передбачений Кредитним договором, та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або комісійної винагороди та/або виконання будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором, - поручитель зобов'язаний за вимогою кредитора здійснити дострокове виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором та зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п. 5.1. Договору поруки було визначено, що він набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за Кредитними договорами та цим Договором або до моменту припинення поруки з інших підстав, визначених законодавством України.

Листом від 02.06.2014 р. позивач звернувся до третьої особи з вимогою щодо погашення простроченої заборгованості, вказавши на те, що за позичальником станом на 23.05.2014 р. рахується заборгованість по основній сумі - 1 900 000, 00 грн., за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитними коштами - 2 017 972, 60 грн., за неустойкою за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 66 917, 81 грн., неустойкою за несплаченими процентами - 30 833, 82 грн.

Листом від 10.06.2014 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про усунення порушення, допущеного третьою особою.

Листом від 11.09.2014 р. позивач звернувся до третьої особи з вимогою про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором, яка була отримана нею 23.09.2014 р., на підтвердження чого надано Повідомлення про вручення поштового відправлення № 0305704909476.

Листом від 03.10.2014 р. позивач звернувся до відповідача з повторною вимогою про усунення порушення, допущеного третьою особою, яка була отримана ним 08.10.2014 р., на підтвердження чого надано Повідомлення про вручення поштового відправлення № 0305704909514.

Листом від 24.10.2014 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором.

Оскільки відповідач, як поручитель, порушив взяті на себе зобов'язання, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Звертаючись до суду з позовом, позивач також просить стягнути з відповідача нараховану третій особі неустойку за порушення п. 4.2.6. Кредитного договору, у зв'язку з ненаданням позивачу балансу (форма № 1), звіту про фінансові результати (форма № 2), звіту про рух грошових коштів (форма № 3) станом на 30.06.2014 р. та станом на 30.09.2014 р.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між позивачем та третьою особою договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Вимоги позивача полягають у достроковому поверненні кредиту та сплаті боргу щодо нарахованих процентів.

Розглядаючи питання щодо дострокового повернення кредиту у зв'язку з простроченням позичальником свого обов'язку щодо повернення позики, слід враховувати, що відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати, зокрема, дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У такому разі, дострокове повернення кредиту не має ознак одностороннього припинення договірних зобов'язань, а свідчить лише про зміну умов договору в частині строку його виконання та відповідає способу захисту порушеного матеріального права.

Як зазначалось вище, Листом від 11.09.2014 р. позивач звернувся до третьої особи з вимогою про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором, яка була отримана нею 23.09.2014 р., на підтвердження чого надано Повідомлення про вручення поштового відправлення № 0305704909476.

Отже, з урахуванням приписів п. 6.2. Кредитного договору, після спливу 30 календарних днів на 31 календарний день після отримання позичальником такої вимоги, - 24.10.2014 р. термін повернення слід вважати таким, що настав.

Відповідач виступив поручителем за зобов'язаннями третьої особи перед позивачем.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За приписами ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В даному випадку, відповідно до п. 1.6. Договору поруки його сторони погодили, що у разі порушенні боржником зобов'язань, передбачених Кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Таким чином, оскільки позичальник отримав відповідні кредитні кошти, однак як на вимогу позивача про дострокове повернення кредиту та погашення боргу зі сплати процентів, у зв'язку з порушенням взятих на себе грошових зобов'язань за Кредитним договором, не повернув їх кредитору, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді, з урахуванням також порушення взятих на себе зобов'язань відповідачем, як поручителем, має бути стягнутий з останнього в судовому порядку.

Також, підлягають стягненню на користь позивача нараховані проценти за користування кредитом в сумі 10 299 583, 52 грн.

У свою чергу, що стосується заявлених до стягнення 4 263 831, 21 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 1 109 964, 38 грн. пені за прострочення сплати процентів, 470 143, 88 грн. 3 % річних за прострочення сплати кредиту, 3 905 164, 51 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту, 126 353, 77 грн. 3 % річних за прострочення сплати процентів, 1 039 264, 59 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів, 372 000, 00 грн. неустойки за порушення зобов'язання з надання щоквартальної фінансової звітності, слід відзначити наступне.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Поняттям "штраф" та "пеня" дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалось вище, пунктом 7.1. Кредитного договору його сторони визначили, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нарахувати позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена п. 1.1.3. цього договору, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до частини першої статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

З розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Кредитним договором зі сплати кредиту в сумі 4 263 831, 21 грн. та процентів в сумі 1 109 964, 38 грн. вбачається, що її нарахування здійснено у розмірі, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, в межах термінів, що не перевищують шестимісячного строку за відповідними простроченими платежами.

Позивач нарахував позичальнику неустойку згідно п.7.3. Кредитного договору в сумі 372 000, 00 грн. за два факти неподання фінансової звітності за ІІ та ІІІ квартал 2014 року станом на 01.07.2014 р. та 01.10.2014 р. з використанням бази для її нарахування - заборгованості за кредитом в сумі 37 200 000, 00 грн.

Однак місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що за умовами Додаткової угоди № 21 від 26.12.2013 р. до Кредитного договору строк виконання зобов'язання в частині повернення кредиту в розмірі 37 200 000, 00 грн. станом на 01.07.2014 р. та 01.10.2014 р. ще не настав, а обов'язок з дострокового повернення кредиту виник у позичальника лише 24.10.2014 р.

За змістом графіку, наведеного в Додатковій угоді № 21 від 26.12.2013 р. до Кредитного договору, станом на 01.07.2014 р. за позичальником рахувався борг з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 5 700 000, 00 грн., станом на 01.09.2014 р. - 9 500 000, 00 грн.

На підставі вищевикладеного місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що за вказаними фактами порушень позичальником вимог п. 4.2.6. Кредитного договору йому може бути нараховано неустойки в сумі 28 500, 00 грн. (0, 5 % від 5 700 000, 00 грн.) та 47 500, 00 грн. (0, 5 % від 9 500 000, 00 грн.), що разом складає 76 000, 00 грн.

Колегія не погоджується з зазначеним висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.7.3. Кредитного договору банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі 0,5 відсотків від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником п.4.2.6., 4.2.7. цього договору за кожний факт порушення.

Відповідно до п.1.3. «Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України» затвердженої Постановою Національного банку України від 27.12.2007 року № 481 прострочена заборгованість - заборгованість, яка не погашена в строк, установлений договором.

Пунктом 7.3. Кредитного договору сторони (Банк та Позичальник) не вживають поняття «строкова заборгованість» чи «прострочена заборгованість», а вживають поняття «заборгованість за кредитом», що є більш широким та включає в себе як строкову заборгованість за кредитом так і прострочену заборгованість за кредитом.

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Кредит - це грошові кошти які Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру.

Відповідно до п.1.1.1. Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 21 від 26.12.2013 року) Кредит надається у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом )ваності у розмірі 37 200 000,00 грн.

Відповідно до п.1.1.2. Термін користування Кредитом (в редакції Додаткової угоди № 21 від 26.12.2013 року) до 30.11.2015 року, однак відповідно до процедури передбаченої Кредитним договором банк скористався своїм правом на вимогу дострокового повернення кредиту і зменшив термін користування кредитом до 24.10.2014 року.

Залишок заборгованості за кредитом, що надавався позичальнику шляхом відкриття поновлювальної кредитної лінії з 26.12.2013 року (Додаткова угода № 21 від 26.12.2013 року) залишався 37 200 000,00 грн., оскільки кредитна лінія була поновлювальною, то погашаючи частину боргу позичальник знову отримував кредит доводячи його щоразу до 37 200 000,00 грн.

Таким чином, фактичний залишок заборгованості за кредитом 37 200 000,00 грн., які позичальник повинен був погасити до 24.10.2014 року, а 0,5 відсотків від суми фактичного заборгованості за кредитом складає 372 000, 00 грн.

На підставі викладеного колегія приходить до висновку про те, що місцевий господарський суд перевіряючи правильність нарахування неустойки за порушеня позичальником п.4.2.6. Кредитного договору помилково застосовував як базу для нарахування суми строкової заборгованості, а саме 5 700 000,00 грн. та 9 500 000,00 грн., а не суму заборгованості за кредитом 37 200 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного колегія приходить до висновку про те, що рішення місцевого суду в частині стягнення неустойки підлягає зміні, позовні вимоги в частині стягнення неустойки за порушення зобов»язання з надання щоквартальної звітності в розмірі 372 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Позивач нарахував позичальнику 470 143, 88 грн. 3 % річних за прострочення сплати кредиту та 126 353, 77 грн. 3 % річних за прострочення сплати процентів, розрахунок яких є арифметично вірним.

Крім того, позивач нарахував 3 905 164, 51 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту та 1 039 264, 59 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів.

Основною метою визначення інфляційних втрат є встановлення розміру компенсації, яку боржник зобов'язаний в порядку ст. 625 ЦК України сплатити кредитору для усунення наслідків знецінення грошових коштів, що не були вчасно повернуті внаслідок порушення грошового зобов'язання.

Індекси споживчих цін (індекси інфляції), які є показниками загального рівня інфляції в економіці, розраховуються в цілому за місяць, а не на конкретні дати. Встановлено, що вони розраховуються Державним комітетом статистики України щомісячно та публікуються в наступному за звітним місяці.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України № 11/1-5/73 від 13.02.2009 р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Так, відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97 р.

Таким чином, інфляційні втрати мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату від 27.07.2007 р. № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін", відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що, як на тому наголошено в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (див. постанову Вищого господарського суду України № 23/466 від 05.04.2011 р. та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р від 03.04.1997 р.).

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Місцевим судом було здійснено перерахунок суми інфляційних втрат за обрані позивачем періоди, та встановлено, що інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту та за прострочення сплати процентів нараховані позивачем методологічно невірно (поденно, а не помісячно), що призвело до заниження їх розміру. Одночасно колегія зазначає, що оскільки позивач не заявляв клопотання про вихід за межі позовних вимог, вони в цій частині підлягають задоволенню в розмірі, заявленому позивачем.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва підлягає зміні, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору, враховуючи те, що позивач звільнений від його сплати в силу п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2015 у справі № 910/2896/15-г задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2015 у справі № 910/2896/15-г змінити, викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ Трейд Ліга" (04050, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 28; код ЄДРПОУ 38465585) на користь Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" (03057, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 41, код ЄДРПОУ 19357489) 37 200 000 (тридцять сім мільйонів двісті тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 10 299 583 (десять мільйонів двісті дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 52 коп. заборгованості по процентам, 4 263 831 (чотири мільйони двісті шістдесят три тисячі вісімсот тридцять одну) грн. 21 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 1 109 964 (один мільйон сто дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 38 коп. пені за прострочення сплати процентів, 470 143 (чотириста сімдесят тисяч сто сорок три) грн. 88 коп. 3 % річних за прострочення сплати кредиту, 3 905 164 (три мільйони дев'ятсот п'ять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 51 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту, 126 353 (сто двадцять шість тисяч триста п'ятдесят три) грн. 77 коп. 3 % річних за прострочення сплати процентів, 1 039 264 (один мільйон тридцять дев'ять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 59 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів та 372 000 грн. 00 коп. неустойки за порушення зобов'язання з надання щоквартальної фінансової звітності.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ Трейд Ліга" (04050, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 28; код ЄДРПОУ 38465585) на користь Державного бюджету України 72 712 (сімдесят дві тисячі сімсот дванадцять) грн. 03 коп. судового збору а подання позовної заяви, 1827, 00 грн. судового збору за поданя апеляційної скарги.

Видати наказ.»

Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 910/2896/15-г повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх